Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

121

За  неможливості  введення  дзеркала  у  піхву  застосовують 

піхвовий  спосіб.  При  цьому  сперму  вводять  без  піхвового 
дзеркала  за  допомогою  звичайного  шприца‐катетера  з 
укороченим  тупо  заокругленим  кінцем.  Катетер  вводять  до 
упору,  потім  відтягують  трохи  назад  і  виштовхують  подвійну 
дозу  сперми.  Після  закінчення  осіменіння  інструменти 
промивають гарячою водою, знезаражують і висушують. 

2.21. МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАПЛІДНЕНОСТІ 

,

а

З =

Ч100

б

де З –  заплідненість; 
а – кількість тільних; 
б – кількість осімінених; 
100 – константа переводу у відсотки. 
Основними прийомами підвищення заплідненості корів є 

профілактика  порушень  обміну  речовин,  хронічних  (прихо‐
ваних) запалень матки, яйцепроводів, яєчників; функціональних 
порушень  стану  матки  (атонія,  гіпотонія),  морфофункціональ‐
них змін у яєчниках (гіпофункція, гіпоплазія, атрофія, склероз), 
ускладнень  запальних  процесів  (спайки,  індурація  матки, 
яєчників),  новоутворень,  маститу  цілеспрямованою  годівлею, 
утриманням,  ветеринарними  заходами  під  час  сухостою,  родів, 
післяродового періоду; 

До 

методів 

підвищення 

заплідненості 

відносяться: 

організаційно‐господарські;  спеціальні  (пов’язані  зі  штучним 
осіменінням) та ветеринарні. 

Заплідненість  –

статистичний  показник,  який  визначає 

співвідношення  кількості  вагітних  самок  до  тих,  що 
осіменялися, виражений у процентах. 

122

Організаційно‐господарські методи 
Спрямовані  на  забезпечення  тваринам  відповідних  умов 

годівлі,  утримання,  інсоляції,  активного  моціону,  дозованого 
контакту  з  самцями  у  всі  фізіологічні  періоди  репродуктивного 
циклу,  своєчасного  переведення  телиць  у  нетелі  (мінімум  за  3 
міс.  до  родів)  і  корів  у  сухостійний  період  за  45–60  днів  з 
організацією  родильних  відділень,  а  також  з  обов’язковим  
контролем за перебігом родів та післяродового періоду. 

До організаційно‐господарських слід віднести цілеспрямо‐

ваний  відбір  (вибракування  теличок  з  різностатевих  двієн), 
дотримання  технології  вирощування  ремонтного  молодняку  з 
проведенням першого штучного осіменіння за досягнення термі‐
нів  фізіологічної  зрілості  та  відповідних  ростових  показників  і 
маси тіла.  

Ветеринарні методи 
Ветеринарні  заходи  з  підвищення  заплідненості  прово‐

дяться  як  перед  осіменінням  так  і  після  осіменіння.  Так  за  
1–1,5 год до осіменіння коровам вводять сурфагон або естрофан в 
дозі  2,0  мл  внутрішньом’язово  одноразово;  полівітаміни  у  дозі 
10–15 мл внутрішньом’язово одноразово або катозал у дозі 10 мл 
внутрішньом’язово одноразово. 

З  метою  підвищення  заплідненості  корів  з  атонією  або 

гіпотонією матки проводять санацію матки через 12 годин після 
введення сперми шляхом внутрішньоматкового введення 2–5 мл 
протимікробних  препаратів, а  з  метою  підвищення  приживлю‐
ваності  ембріонів  та  профілактики  ембріональної  смертності  – 
на  7–  8  день  після  осіменіння,  застосовують  прогестерон  у  дозі  
20–40  мг  або  сурфагон  в  дозі  2,0  мл  внутрішньом’язово  одно‐
разово. 

Одним  з  важливих  моментів  підвищення  заплідненості  є 

прогнозування  заплідненості  перед  осіменінням  клінічним  і 
сонографічним  методами  з  наступним  виключенням  з 
осіменіння  корів  з  несприятливим  прогнозом  та  корекція 
заплідненості у корів з сумнівним прогнозом щодо осіменіння. 

123

2.22. ПРИРОДНЕ ОСІМЕНІННЯ 

Згідно з вченнями В.К Милованова у самок сільськогоспо‐

дарських  тварн  є  два  типи  природного  осіменіння  –  піхвовий  і 
матковий. 

До піхвового типу належать велика і дрібна рогата худоба та 

кролиці.  Самки  цього  типу  мають  відносно  невеликих  розмірів 
матку,  а  самці  через  слабкий  розвиток  придаткових  статевих 
залоз  виділяють  за  одну  садку  невеликий  об’єм  еякуляту. 
Сперма  розсіюється  по  стінках  піхви  і  лише  невелика  частина 
потрапляє на шийку матки. 

До  маткового  типу  належать  кобили,  свиноматки,  собаки, 

песці  та  лисиці.  Самки  цього  типу  осіменіння  мають  велику 
матку  з  довгими  рогами,  а  самці  на  відміну  від  попередніх 
виділяють  великий  об’єм  еякуляту.  Сперма  потрапляє 
безпосередньо в порожнину матки. 

Різниця  в  типі  природного  осіменіння  зумовлює 

відмінності і в техніці штучного осіменіння. 

Природне 

осіменіння 

широко 

використовується 

у 

скотарстві,  вівчарстві,  козівництві  та  у  конярстві.  Існують  такі 
види  природного  осіменіння:  вільне,  ручне,  косячне,  варкове, 
класне та гаремне, вибір якого залежить від виду тварин. 

Природне  осіменіння  корів  краще  проводити  ручним 

способом,  закріплюючи  за  кожним  плідником  60–100  маток. 
Корів  і  телиць  в  охоті  фіксують,  плідника  за  допомогою  палки‐
водила  підводять  до  самки  і  дають  можливість  провести  садку. 
Другу  садку  допускають  через  5–10  хв.  У  цей  час  плідника  від‐
водять  і  водять  по  колу  для  відновлення  кількості  сперміїв  у 
ампулоподібних  розширеннях  спермопроводів.  За  нашими 
спостереженнями (Логвинов Д.Д., Харута Г.Г.) повторна садка не 

Природне  осіменіння 

– фізіологічний  процес,  що 

забезпечує зустріч статевих клітин у місці і часі, оптимальних 
для запліднення.

124

підвищує  заплідненість,  що  дає  змогу  зменшити  кратність  осі‐
менінь  і  підвищити  навантаження  на  бугая  до  120–200  корів  за 
рік.  

Природне  осіменіння  кобил.  Після  виявлення  статевої 

охоти  і  визначення  3‐го  або  4‐го  ступеня  розвитку  фолікула 
проводять парування кобил, яке повторюють через 24 – 48 год до 
згасання  ознак  статевої  охоти  (відбою)  або  овуляції.  Перед 
паруванням  кобилі  щільно  забинтовують  хвіст  (від  ріпиці  до 
половини довжини), якщо вона підкована – розковують. 

Розрізняють три способи парування кобил: ручне, варкове 

і косячне. 

За  ручного  парування  жеребця  підводять  до  кобили  на 

довгих поводах. Підготовлений до садки жеребець збуджується і 
стрибає на кобилу. Він повинен залишатися на ній до закінчення 
еякуляції, яку визначають за рухом хвоста вгору – вниз. 

За  ручного  парування  жеребець  3‐річного  віку  за  сезон 

парує  15–20  кобил,  4–12‐річного  –  35–40,  старші  12  років  –  25–       
30 кобил. 

За  варкового  парування  кобил  заганяють  у  загін  і 

впускають  до  них  жеребця,  який  знаходить  кобилу  в  стані 
статевої  охоти  і  покриває  її.  Після  одного–двох  парувань 
жеребця виводять із загону. 

Навантаження  на  одного  жеребця  4–12‐річного  віку 

складає  25–35  кобил  за  парувальний  сезон.  За  ручного  і 
варкового парування жеребці зазначеного віку щоденно роблять 
1 – 2 садки, а молоді (3 роки) і старші 12 років – одну за день або 
одну через день, залежно від якості сперми і потенції. Жеребцям 
необхідно надавати відпочинок один день на тиждень. 

Косячне парування застосовується  у табунному  конярстві. 

Для  цього  підбирають  гурт  (косяк)  з  20–25  кобил  і  до  них 
прикріплюють  жеребця  на  весь  парувальний  період.  Протягом 
теплої пори року косяк перебуває на пасовищі. 

Використовують  комбіноване  парування  (різними  спосо‐

бами). 

125

Незалежно  від  методу  парування,  обов’язковими  є 

реєстрація  осіменінь  і  виявлення  статевої  охоти  у  разі 
неплідності  кобил.  Для  цього  через  10–12  днів  після  закінчення 
охоти спарованих кобил перевіряють рефлексологічно протягом 
30–45  днів  з  інтервалом  2‐і  доби.  У  разі  виявлення  позитивної 
реакції  кобили  на  жеребця  визначають  ступінь  розвитку  фолі‐
кула і проводять парування за вищеописаними методиками. 

Для  осіменіння  свиней  застосовують  ручну  злучку,  а  для 

овець,  кіз,  кролиць  –  ручну  та  вільну,  розуміючи,  що  за  вільного 
злучання  втрачається  контроль  за  датами  покриття  самок, 
фізіологічним  їх  станом,  ймовірністю  поширення  коїтальних 
інфекцій, запліднювальною здатністю самця тощо.  

Організаційні  норми  за  природного  осіменіння  подано  у 

табл. 11.  

Таблиця 11 

Організація природного осіменіння 

Ручне злучання 

Вільне злучання

Тварини 

річне 

наванта‐

ження на 
плідника

кількість 

коїтусів 

в охоту 

інтервали 

між 

коїтусами

перший 

коїтус 

види 

кількість 

маток у 

групі за 

рік 

Корови 

60–100 

2 

5–10 хв 

Після вияв‐

лення охоти

вільна 

30 –50 

Кобили 

40–50 

3–4 

48 год 

На 2‐й день 

охоти 

ввечері 

косячна 
варкова

20–25 

Свині 

15–20 

2 

12 год 

Охота вран‐

ці‐осімен. 

ввечері; 

охота вве‐

чері‐осімен. 

вранці 

– 

– 

Вівці, 
кози 

50–60 

2 

12–24 год

Після вияв‐

лення охоти

класна

25–30