Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

131

• складати  заявки  на  придбання  сперми,  інструментів  і 

обладнання; 

• щомісячно подавати звіт згідно із встановленою формою; 
• застосовувати  заходи  підвищення  заплідненості  корів  і 

телиць; 

• постійно підвищувати кваліфікацію. 
На пункті штучного осіменіння дотримуються розпорядку 

дня з урахуванням пори року і конкретних умов господарства.  

Технік  штучного  осіменіння  тварин  призначається  і 

звільнюється  з  посади  рішенням  керівника  господарства  за 
погодженням з племпідприємством. 

2.26. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ У ПУНКТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) 

ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ 

На  пункті  штучного  осіменіння  корів  і  телиць  технік  веде 

облік  осіменінь  і  отелень  у  журналі  штучного  осіменіння  за 
встановленою  формою  (3‐мол).  У  ордері,  отриманому  з 
племпідприємства  під  час  завезення  сперми,  зазначає  клички  і 
дати  осіменіння  тварин,  якість  сперми.  Крім  того,  технік 
штучного  осіменіння  оформляє  індивідуальні  картки  на  кожну 
корову  за  формою  12,  де  реєструє  дату  отелення,  осіменіння, 
результати осіменіння (дод. А). 

Щомісячно  представляє  звіт  про  штучне  осіменіння 

тварин  за  встановленою  формою  ЦСУ  (дод.  Б),  а  також  веде 
облік  отриманого  приплоду  і  кожного  місяця  подає  звіт  у 
бухгалтерію 

господарства 

та 

племпідприємство. 

Технік 

штучного  осіменіння  організовує  і  бере  участь  у  дослідженні 
тварин на вагітність та оформленні актів. 

Для  своєчасного  виявлення  охоти  у  корів  і  телиць  та  їх 

осіменіння  ведеться  спеціальний  календар  техніка  штучного 
осіменіння (дод. В). 

Календар техніка та стенд обліку відтворення корів (дод. Г) 

дозволяють повніше орієнтуватися у фізіологічному стані стада. 

132

Для  обліку  осіменіння,  заплідненості  і  отелення    корів  на 

кожній  фермі  слід  обладнати  стенд  фізіологічного  стану  корів. 
За  ведення  стенду  відповідає  зоотехнік  та  технік  штучного 
осіменіння.  На  стенді  вказують  прізвище,  ім’я  та  по  батькові 
доярок і номери корів по групах. Після  отелення корови проти 
її  номера  вішають  жетон  синього  кольору,  після  осіменіння  – 
зеленого,  прийшла  в  охоту  більше  двох  разів  –  жовтого,  не 
прийшла  в  охоту  протягом  місяця  після  отелення  і  після 
ректального  дослідження  виявлена  неплідною  –  червоного. 
Номери  тільних  корів  залишають  без  жетонів.  Також  можна 
оформити календар вагітності корів у вигляді круглого стенда. 

На  пункті  штучного  осіменіння  обладнують  “Куточок 

техніка”, де інформують про план та фактичне осіменіння корів і 
телиць,  план  та  фактичне  отелення  за  місяцями  календарного 
року й вихід телят (дод. Ґ і Д). 

Для реєстрації отелень і осіменінь корів, що знаходяться у 

приватній власності, технік веде окремий журнал (дод. Е). 

На  пункті  штучного  осіменіння  свиней  технік  веде  облік 

осіменінь і опоросів. У ордері, отриманому з племпідприємства 
під  час  завезення  сперми,  зазначає  клички  і  дати  осіменіння 
тварин, якість сперми (дод. Є). 

2.27. ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ЕМБРІОНІВ 

 
 
 
 
 
Значення  трансплантації  ембріонів.  Під  транспланта‐

цією  ембріонів  розуміють  вилучення  ембріонів  із  статевих 
органів однієї самки і пересадку їх у статеві органи іншої самки. 
Вона  проводиться  у  більшості  лабораторних  тварин,  приматів  і 
сільськогосподарських  тварин.  Найпоширеніший  цей  метод  у 
скотарстві.  

Трансплантація  ембріонів 

−  біотехнологічний  метод 

відтворення високопродуктивних тварин, шляхом інтенсивного 
використання генетичного потенціалу самок. 

133

Трансплантація  ембріонів  ефективна  лише  під  час  вико‐

ристання  генетично  цінних  високопродуктивних  тварин,  які 
перевірені  за  якістю  нащадків  і  визнані  поліпшувачами. 
Використовуючи  20  корів‐рекордисток  в  якості  донорів  для 
отримання  від  них  ембріонів,  протягом  2−3  років  можна 
створити  високопродуктивне  молочне  стадо  в  200−300  корів. 
Традиційним  способом  від  такої  кількості  тварин  за  2−3  роки 
можна отримати не більш ніж 30 телиць і 30 бичків. 

Таким  чином,  перевагою  трансплантації  ембріонів  є 

можливість  прискорити  селекційний  процес  за  рахунок 
одержання від племінних самок в 20 разів більше потомства, ніж 
за  фізіологічної  репродукції.  Саме  тому  є  можливість  досить 
швидко  формувати  ремонтні  групи  самок  з  видатними 
показниками, 

поліпшувати 

адаптацію 

народжених 

від 

реципієнтів  у  різних  географічних  зонах,  зберегти  генофонд 
локальних, вимираючих і аборигенних видів тварин. 

Трансплантація  ембріонів  −  єдиний  метод  отримання 

потомства  від  цінних  у  племінному  відношенні  самок,  які  не 
можуть виношувати плід внаслідок патології матки. 

Під  час  пересаджування  ембріонів  не  існує  тканинної 

несумісності,  що  зумовлено  імунологічною  толерантністю 
порожнин  яйцепроводів  і  матки  як  донорів,  так  і  реципієнтів. 
Окрім  цього,  до  початку  імплантації  (нідації)  ембріонів 
(безпосереднього  контакту  прохоріона  ембріона  та  слизової 
оболонки матки) проходить тривалий час (7−16 днів залежно від 
виду  тварин),  протягом  якого  відбувається  пристосування 
ембріона до нового, материнського організму. 

В  основі  технологічних  вирішень  трансплантації  лежать 

загальнобіологічні 

відомості 

щодо 

нервово‐гуморальної 

регуляції  статевої  функції,  запліднення,  внутрішньоутробного 
розвитку зиготи та ембріона, а також фолікулогенезу. 

Технологія  трансплантації  ембріонів.  Трансплантацію 

ембріонів проводять хірургічним або нехірургічним методами. 

134

Хірургічний  метод  характеризується  тим,  що  у  донора 

вимивають ембріони з рогів мати після лапаротомії. Цей метод 
одержання  ембріонів  у  донора  закінчується  хірургічним 
введенням ембріонів реципієнту. 

Нехірургічний  метод  полягає  в  тому,  що  ембріони  у 

донорів  вимиваються  з  рогів  матки  спеціальними  інструмен‐
тами,  які  вводяться  в  статеві  шляхи  самки  через  трохи  відкриту 
шийку  матки.  Вводяться  ембріони  таким  же  чином,  ближче  до 
верхівок рогів матки. 

Хірургічний  метод  трансплантації  ембріонів  може  вико‐

ристовуватися  на  лабораторних  і  сільськогосподарських  твари‐
нах,  а  нехірургічний  −  лише  у  великих  тварин,  де  є  можливість 
мануально,  трансректально  контролювати  положення  інстру‐
ментів у статевих органах самок. 

Незалежно  від  методу  трансплантації  ембріонів,  техно‐

логія включає: 

• відбір донорів і реципієнтів; 
• синхронізацію статевої охоти у донорів і реципієнтів; 
• провокування суперовуляції у донорів; 
• осіменіння донорів; 
• вимивання ембріонів; 
• пошук та оцінка ембріонів; 
• пересадку і зберігання ембріонів; 
• лізис жовтого тіла у донорів; 
• контроль результатів трансплантації. 
Донорами  вважають  тих  самок,  у  яких  отримують 

ембріони.  Відбір  тварин  у  донорську  групу  проводять  за 
комплексом  спеціальних  ознак  (стандарт  породи,  родовід, 
продуктивність) і повноцінність статевої функції. 

Реципієнтами  вважають  тих  самок,  яким  пересаджують 

або підсаджують ембріони. Їх відбирають із фізіологічно зрілих 
тварин.  Доцільно  підбирати  реципієнтів  серед  малопродук‐
тивних,  аборигенних  самок.  Чим  більша  різниця  в  продук‐

135

тивності  донора  і  реципієнта,  тим  більший  економічний  ефект 
трансплантації. 

Донорів  і  реципієнтів  відбирають  у  благополучних  за 

інфекційними  та  інвазійними  хворобами  господарствах  після 
діагностичних досліджень і карантину. 

Синхронізація статевої охоти у донорів і реципієнтів − 

приведення  організму  цих  тварин  до  однакового  нервово‐
гуморального  стану  відносно  статевого  циклу.  Вона  буває 
природною і штучною. 

Природною  синхронізація  буває  в  тому  випадку,  коли 

статева    охота  і  осіменіння  у  донора  збігається  із  спонтанною 
охотою  у  реципієнта.  Штучна  синхронізація  досягається 
введенням препаратів простагландину F

2α

 (естрофан, прозольвін, 

клатрапростин,  суперфан  та  ін.),  які  здатні  викликати  лізис 
жовтого  тіла  яєчників,  що  зумовлює  ріст,  розвиток,  дозрівання 
везикулярних  фолікулів,  прояв  феноменів  стадії  збудження 
статевого  циклу  або  ж  −  коїтальним  провокуванням  овуляції  у 
кролиць і кішок. 

Синхронізованим  статевий  цикл  вважається  тоді,  коли  у 

донора  і  реципієнта  співпадає  день  прояву  статевої  охоти. 
Допускається відхилення не більше як ±1 доба. Кращі результати 
отримують за абсолютного збігання в часі прояву охоти у донора 
і реципієнта. 

Спрямований вплив на фізіологічну періодичність функції 

яєчників  за  допомогою  гонадотропних  гормонів  дозволяє 
стимулювати  ово‐  і  фолікулогенез  −  прискорювати  дозрівання 
ооцитів до яйцеклітин і викликати численну овуляцію фолікулів 
(суперовуляцію). 

Осіменіння  донорів  проводиться  штучно  або  природно. 

Під  час  штучного  осіменіння  дозу  сперми  збільшують  у  кілька 
разів. Осіменяють донорів до припинення статевої охоти. 

Вимивання  ембріонів  проводять  як  хірургічним,  так  і 

нехірургічним  методами.  Під  час  використання  хірургічного 
методу  у  тварин  реєструються  післяопераційні  ускладнення  −