Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

126

Істотними  проблемами,  які  виникають  під  час  викори‐

стання  природного  осіменіння  є  ймовірність  розповсюдження 
статевим  шляхом  інфекційних  та  інвазійних  хвороб,  інбридинг, 
зниження  рівня  селекційно‐племінної  роботи.  У  зв’язку  з 
відсутністю обґрунтованого відбору і підготовки самців в умовах 
господарств  існує  ймовірність  зниження  їх  репродуктивного 
потенціалу, зокрема якості сперми, що призводить до зниження 
заплідненості  і  виникнення  штучно  набутої  неплідності.  Тому 
слід звертати увагу господарів на таке: 

• відбір плідників за генотипом  та їх андрологічна оцінка; 
• вибракування тварин з вадами і аномаліями розвитку; 
• годівля і утримання плідників згідно з нормативами; 
• оцінка  їх  відтворної  функції  за  проявом  статевих 

рефлексів, якістю сперми, заплідненістю; 

• контроль  змивів  з  препуція,  бакзабрудненості  сперми, 

діагностичні дослідження на інфекційні хвороби. 

2.23. ПЕРЕМІЩЕННЯ СПЕРМІЇВ У ГЕНІТАЛІЯХ 

 
Під час стадії збудження статевого циклу в організмі самок 

відбувається  ціла  низка  сформованих  у  процесі  еволюції  змін, 
спрямованих  на  забезпечення  приведення  гамет  в  оптимальне 
взаєморозміщення,  що  забезпечує  можливість  запліднення. 
Охота  у  самок  супроводжується  збудливістю  м’язів  матки,  яка 
виражається  в  зростанні  її  тонусу  і  ритмічних  скороченнях 
поздовжніх  м’язів  стінки  матки,  що  призводить  до  значного 
зменшення  довжини  рогів  і  потовщення  її  тіла  та  рогів.  Сильні 
скорочення  поздовжніх  м’язів  супроводжуються  одночасним 
розслабленням  циркулярних  м’язів  шийки  матки  і  частковим 
розкриттям  її  каналу.  Під  час  природного  осіменіння  корів 
еякулят  потрапляє  в  краніальну  частину  піхви.  Внаслідок 
рефлекторного  подразнення  статевих  органів  під  час  коїтусу 
відбувається  перистальтичне  скорочення  матки,  що  призводить 

127

до  виштовхування  слизу  з  неї  у  піхву.  Зразу  після  цього 
з’являються  антиперистальтичні  скорочення,  які  формуються  в 
результаті  дії  на  м’язи  матки  гормону  задньої  частки  гіпофіза  – 
окситоцину  та  простагландинів  плазми  сперми.  При  цьому 
піхвова  частина  шийки  матки  знаходиться  в  стані  ерекції, 
ритмічно  скорочується,  всмоктуючи  сперму  в  канал  шийки 
матки.  Просування  сперміїв  від  шийки  матки  до  яйцепроводів 
відбувається  за  рахунок  антиперистальтичних  скорочень  м’язів 
стінки  матки.  У  разі  стресу  в  кров  виділяється  адреналін,  що 
пригнічує  дію  окситоцину,  зменшує  інтенсивність  скорочення 
м’язів матки і затримує транспорт сперміїв. 

Г.Г. Харута установив, що швидкому переміщенню сперми 

до  верхівок  рогів  матки  сприяє  виштовхувально‐засмоктуваль‐
ний механізм, який формується внаслідок змін монометричного 
тиску  в  статевих  органах,  тазовій  та  черевній  порожнинах.  
Під  час  коїтусу,  внаслідок  зміни  положення  тіла  корови  та 
напруження  черевних  стінок  зростає  внутрішньочеревний  тиск, 
що  призводить  до  виштовхування  слизу  з  матки  в  краніальну 
частину  піхви.  Після  коїтусу,  внаслідок  відновлення  положення 
тіла  тварини,  в  черевній  та  тазовій  порожнинах  формується 
відносний  вакуум,  що  призводить  до  засмоктування  сперми  із 
краніальної  частини  піхви  у  шийку  матки  та  сприяє  її 
подальшому транспортуванню. 

Під  дією  сукупності  механізмів  транспорту  спермії  мо‐

жуть  потрапити  в  яйцепроводи  через  3–5  хв  після  природного 
чи  штучного  осіменіння  корів.  Через  перешийок  в  ампулу 
яйцепроводів  проникають  лише  повноцінні  спермії.  Рух  спер‐
міїв  по  яйцепроводах  забезпечується  головним  чином  їх  анти‐
перистальтичними,  сегментарними  скороченнями.  Доведено, 
що  біологічно  активні  речовини,  що  містяться  в  фолікулярній 
рідині,  не  викликають  з  боку  сперміїв  хемотаксису,  але 
сприяють  активації  руху  сперміїв,  продовжують  період  їх 
активного  руху.  Швидкість  переміщення  сперміїв  у  статевих 

128

органах  самки  залежить  від  їх  функціонального  стану.  Чим 
ближче  до  моменту  овуляції,  тим  швидше  відбувається  їх 
транспортування.  Під  час  введення  сперми  на  початку  охоти 
швидкість  просування  сперміїв  менша  майже  в  тричі,  ніж  при 
осіменінні  в  кінці  охоти.  Під  час  введеня  сперми  після  охоти 
спермії взагалі не проникають в яйцепроводи. 

Під  час  просування  статевими  органами  самки  спермії 

зазнають  фізичних і  біохімічних  впливів  з  боку  секретів  матки  і 
яйцепроводів,  внаслідок  чого  зі  сперміїв  зникає  шар  стабі‐
лізуючих  глікопротеїнів,  змінюється  макромолекулярна  струк‐
тура  мембрани  сперміїв,  що  активує  їх  рух  і  дає  можли‐ 
вість  виділяти  з  акросомної  частини  головки  протеолітичні 
ферменти.  Тільки  після  цього  спермії  стають  здатними  до 
запліднення. 

2.24. ДЕПОНУВАННЯ І СЕЛЕКЦІЯ СПЕРМІЇВ 

Сперма  депонується  у  шийці  матки,  матково‐трубних 

сполученнях і звуженнях яйцепроводів.  

Більшість  науковців  вважають,  що  для  капацитації  спер‐

міїв  бугая  потрібно  4–6  годин.  У  різних  ділянках  статевого 
апарату  корів  спермії  зберігають  активність  протягом  різного 
часу. Так, у піхві спермії гинуть протягом 4–6 год, в шийці матки 
вони  зберігають  активність  протягом  40–62  год,  в  середній  її 
частині  –  20–30  год,  в  яйцепроводах  зберігають  нормальну 
запліднювальну  здатність  протягом  20–48  год.  У  ділянці 
утеротубальних  з’єднань  спермії  можуть  зберігати  життєздат‐
ність до 30 год. Але у процесі тривалого перебування сперміїв у 
статевих  шляхах  (після  24  год)  відбувається  зниження  їх 
запліднювальної  здатності.  Процес  їх  відбору  полягає  у  дії 
секрету  слизової  оболонки  на  плазматичну  мембрану  головки 
сперміїв,  що  призводить  до  аглютинації  гамет,  мембрана  яких 
втратила стабільність. 

129

Канал  шийки  матки  секретує  слиз  з  високим  вмістом 

білків – імуноглобулінів А і G, які реагують на антигени сперміїв 
і здатні іммобілізувати й аглютинувати їх. 

Порожнина  матки  виштовхує  значну  частину  сперміїв,  а 

деякі піддаються лізису слизовою оболонкою. 

Яйцепроводи  вважаються  біологічним  тунелем  транспорту 

сперміїв  та  яйцеклітини.  Через  ампули  яйцепроводів  проходять 
тільки  живі  спермії.  Процес  їх  відбору  полягає  у  дії  секрету 
слизової  оболонки  яйцепроводів  на  плазматичну  мембрану 
головки спермія і акросому. Життєздатними є тільки ті спермії, які 
мають  стабільну  мембрану.  Такий  складний  відбір  сперміїв  пови‐
нен компенсуватися значно більшим числом введених сперміїв. 

2.25. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ТЕХНІКІВ ШТУЧНОГО 

ОСІМЕНІННЯ 

На  посаді  техніка  штучного  осіменіння  тварин  можуть 

працювати  зооветеринарні  спеціалісти,  а  також  особи,  які 
мають  середню  освіту,  досвід  роботи  у  тваринництві,  пройшли 
підготовку  зі  штучного  осіменіння  і  відтворення  тварин  та 
щорічну переатестацію у спеціальних навчальних закладах.  

Для  отримання  права  допуску  до  роботи  техніки  або 

спеціалісти  подають  свідоцтво,  видане  навчальним  закладом, 
який  має  ліцензію  на  право  підготовки  і  підвищення 
кваліфікації фахівців з проведення робіт із штучного осіменіння 
сільськогосподарських тварин і відтворення стада. 

Технік штучного осіменіння має право: 
• давати вказівки працівникам ферми про виявлення корів 

в охоті; 

• самостійно приймати рішення про час, кратність, спосіб 

осіменіння самок та місце введення сперми у матку; 

• брати  участь  у  вирішенні  питань  щодо  поліпшення 

відтворення стада; 

130

• контролювати результати обліку виходу приплоду, його 

збереження та підписувати відповідні документи; 

• одержувати додаткову оплату за високі показники праці 

та спецодяг. 

Технік штучного осіменіння зобов’язаний: 
• проходити  атестацію  та  щорічні  переатестації  з 

урахуванням роботи за рік, які проводяться племпідприємством 
за участю представників навчальних закладів; 

• утримувати  в  належному  санітарному  стані  пункт 

(лабораторію)  штучного  осіменіння  тварин  та  не  менше  трьох 
разів на місяць проводити дезінфекцію приміщень; 

• особисто приймати замовлену сперму і забезпечувати її 

відповідне  зберігання  і  використання  згідно  з  планом 
селекційно‐племінної  роботи,  контролювати  рівень  рідкого 
азоту  в  посудинах  Дьюара;  бути  присутнім  під  час  заправлення 
посудини Дьюара рідким азотом; 

• досліджувати  сперму  на  рухливість  сперміїв  при  її 

отриманні  з  племпідприємства  і  перед  кожним  осіменінням 
корови  або  телиці  відповідно  до  ДСТУ  3535‐97  від  31  березня 
1997  р.  №  161.  В  окремих  випадках  проводити  контроль  і 
визначати виживаність і концентрацію сперми; 

• у  конфліктних  випадках  брати  участь  у  комісійних 

дослідженнях якості сперми; 

• проводити  всі  операції  щодо  підготовки  інструментів  і 

приладів до роботи; 

• брати участь в оглядах тварин з метою виявлення стадії 

збудження статевого циклу та охоти у корів і телиць; 

• проводити  роботи,  пов’язані  зі  стимуляцією  статевої 

функції, діагностикою тільності та оприбуткуванням телят; 

• осіменяти корів і телиць в оптимальні строки; 
• вести  облік  осімінених  тварин,  запуску  й  отелення, 

досліджень  на  вагітність,  календар  техніка  і  стенд  обліку 
відтворення корів;