Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

11

розвиватися вітчизняна акушерська наука. Це супроводжувалося 
створенням кафедр ветеринарного акушерства у ветеринарних і 
зооветеринарних 

інститутах, 

ростом 

науково‐педагогічних 

кадрів,  бурхливим  розвитком  дисципліни.  Особливо  великого 
прогресу  досягнуто  за  останні  40–50  років.  Можна  без 
перебільшення  констатувати,  що  за  цей  проміжок  часу  сума 
знань  з  дисципліни  зросла  у  декілька  разів.  Створено  наукові 
школи  ветеринарних  акушерів,  які  отримали  широке  визнання 
як у нашій країні, так і за її межами. 

Тому наразі акушерство, гінекологія та штучне осіменіння 

сільськогосподарських  тварин  є  однією  з  дисциплін,  яка 
розкриває питання фізіології та патології статевої системи самок 
і  самців,  осіменіння,  запліднення,  перебігу  вагітності,  родів  і 
післяродового  періоду,  розвитку  новонароджених,  фізіологію  і 
патологію  молочної  залози,  гінекологію,  андрологію  сучасні 
методи біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. 

12

Розділ 1 

 
МОРФОЛОГІЯ  І  ФІЗІОЛОГІЯ  
СТАТЕВИХ  ОРГАНІВ 

1.1. СТАТЕВІ ОРГАНИ САМОК 

 
Статеві органи самок у зв’язку з морфогенезом поділяють 

на  зовнішні  (qenitalia  externa)  і  внутрішні  (qenitalia  іnterna).  До 
зовнішніх  органів  належать  статеві  губи,  клітор  і  переддвер’я 
піхви,  а  до  внутрішніх  –  піхва,  матка,  яйцепроводи  і  яєчники 
(рис.  1).  Межею  між  зовнішніми  і  внутрішніми  статевими 
органами  є  сечостатева  складка,  розміщена  між  піхвою  і 
переддвер’ям. 

Статеві губи (labia vulvae, vulva) утворюють статеву щілину 

(rima vulvae). Зовні статеві губи покриті ніжною шкірою і рідким 
волоссям.  У  шкірі  є  потові  і  сальні  залози.  Шкіра  вульви 
переходить  у  слизову  оболонку  переддвер’я  піхви.  У  товщі  
губ  розміщується  шар  поперечносмугастих  м’язів,  який  
утворює  стискувач  вульви  (m.  constrictor  vulvae).  У  всіх  самок,  
крім  кобил,  верхній  кут  статевої  щілини  (соmissura  labiorum 
superior)  заокруглений,  а  нижній  (соmissura  labiorum  inferior)  – 
загострений.  

Вульва  утворює  вхід  у  статеві  шляхи  і  закриває 

переддвер’я піхви, зменшуючи його забруднення, а під час родів 
служить виходом із родових шляхів. 

13

Рис. 1. Будова статевого апарату самок: 

а – корови; б – кобили; в – свиноматки; г – вівці; 1 – яєчник;  

2 – яйцепровід; 3 – роги матки; 4 – тіло матки; 5 – шийка матки;  
6 – піхва; 7 – отвір сечовидільного каналу; 8 – переддвер’я піхви; 

9 – клітор; 10 – статеві губи; 11 – широка маткова зв’язка 

14

Клітор  (clitoris)  розміщений  у  нижньому  куті  статевої 

щілини  на  межі  між  вульвою  і  переддвер’ям  піхви.  За  будовою 
він  подібний  до  статевого  члена  самця.  Має  корінь,  тіло  
і  головку.  В  основі  клітора  закладені  два  печеристих  тіла 
артеріального    походження.    Верхівка    клітора    загострена,  а 
складка  слизової  оболонки  навколо  нього  нагадує  препуцій  і 
називається  вуздечкою  клітора.  Тіло  клітора  оточує  фіброзна 
оболонка, головка покрита слизовою оболонкою, яка має багато 
термо‐, баро‐ і хеморецепторів. Клітор під час стадії збудження 
статевого  циклу  збільшується  і  виступає  у  канал  піхви.  За 
подразнення його головки, у період статевого акту, посилюється 
статеве збудження, скорочення м’язів матки і прискорюється час 
овуляції та зменшується час статевої охоти. 

Промежина (perineum) – проміжок між вульвою і анусом.  
Переддвер’я  піхви  (vestibulum  vaqinae)  розміщене  між 

статевими  губами  і  сечовим  клапаном.  Слизова  оболонка 
переддвер’я  покрита  плоским  багатошаровим  епітелієм  та 
оточена сполучною тканиною (адвентицією).  

На  вентральній  стінці  передньої  частини  переддвер’я 

піхви  відкривається  отвір  сечовипускного  каналу.  На  бокових 
стінках 

середньої 

частини 

цього 

органа 

розміщуються 

бартолінієві (великі  перед  дверні)  залози  (gl. vestibulares  major), а  
у  нижній  частині  –  вестибулярні  (малі  переддверні)  залози  
(gl.  vestibulares  minores).  По  обидва  боки  від  зовнішнього  отвору 
сечовидільного  каналу,  поблизу  сечостатевої  складки  знахо‐
дяться отвори гартнерових ходів (ductus gartneri), які є залишком 
вольфових  каналів.  У  кобил  і  сук  у  бокових  стінках  переддвер’я 
піхви під слизовою оболонкою розміщуються печеристі тіла. 

Переддвер’я  піхви  утворює  родовий  канал,  попереджує 

забруднення  внутрішніх  статевих  органів,  а  секрети  бартолі‐
нієвих  та  вестибулярних  залоз  зволожують  і  очищають  статеві 
шляхи та сприяють статевому акту. У період статевого збуджен‐
ня  бартолінієві  залози  виробляють  і  виділяють  феромони,  що 

15

мають  специфічний  запах,  завдяки  якому  самці  відшукують 
самок. 

 
 
 
 
 
Слизова  оболонка  піхви  утворюється  плоским  багато‐

шаровим  епітелієм  у  каудальному  і  середньому  відділах  та 
кубічним і циліндричним – у краніальній частині; вона зібрана у 
численні крупні поздовжні та дрібні циркулярні складки. 

Гладенькі  м’язи  піхви  складаються  з  двох  тонких  шарів  – 

циркулярного  і  поздовжнього.  Передня  частина  піхви  самок 
жуйних  і  кобил,  оточуючи  шийку  матки,  утворює  кишені. 
Верхню  і  бокові  кишені  називають  склепінням  піхви  (fornix 
vaginae). 

У свиноматок піхва конусоподібна, звужується у краніаль‐

ному напрямі і без чітких меж переходить у шийку матки. 

Піхва  –  це  парувальний  орган  самок.  Разом  із  шийкою 

матки,  перед‐двер’ям  і  вульвою  на  час  родів  вона  утворює 
родовий канал. 

Матка  (uterus,  hystera,  metra)  складається  з  шийки,  тіла  і 

двох рогів. 

Шийка  матки  (cervix  uteri)  –  це  товстостінний  трубчастий 

орган, що має зовнішній і внутрішній отвори (війстя). Зовнішній 
отвір  відкривається  у  піхву,  а  внутрішній  переходить  у  тіло 
матки.  

Стінка шийки матки складається з трьох шарів: слизового, 

що  утворюється  кубічним  епітелієм,  м’язового  (внутрішні 
волокна якого розміщені циркулярно, зовнішні – поздовжньо, а 
між  ними  –  судинний  шар)  і  серозного,  який  утворюється 
очеревиною. 

Шийка  матки  в  корів  має  довжину  6–12  см,  діаметр  –  

2,5–6  см,  у  просвіт  піхви  вона  виступає  у  вигляді  розетки.  

Піхва

 (

vagina, colpos

) – це трубчастий орган, який у передній 

частині  переходить  у  шийку  матки,  а  задній  край  у  ділянці 
сечостатевої  складки  межує  з  переддвер’ям  піхви.  Її  стінка 
складається із слизової, м’язової і серозної оболонок.