Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf

216

сприяють зміни її м’язів, які на момент родів стають слабшими 
через  заміщення  м’язових  волокон  розширеними  та  заново 
розвинутими судинами. 

Проте,  динаміка  розкриття  шийки  матки  залежить  не 

тільки  від  механічних,  але  і  від  інших  причин.  Згідно  з 
клінічними  дослідженнями,  підвищення  тонусу  м’язів  матки 
супроводжується в’ялістю шийки матки і навпаки.  

Робота  м’язів  матки,  підсилена  скороченнями  м’язів 

черевних  стінок,  згином  хребта,  напруженням  діафрагми, 
створює дуже сильний тиск на плід – 2,3 кг на см

2

 (близько 640 кг 

на всю поверхню плода) і 78 кг на вихід з таза.  

Порожнина  матки  з  кожним  скороченням  зменшується. 

Розслаблення  м’язів  під  час  паузи  не  відновлює  того  об’єму 
матки,  який  передував  скороченню  тому,  що  крім  скорочень  у 
м’язах  проходять  зміщення  м’язових  шарів  (ретракція),  що 
призводить  до  потовщення  стінки  і  скорочення  порожнини 
матки  без  підвищення  тонусу  м’язових  волокон.  Порушення 
ретракції,  особливо  за  слабких  скорочень  м’язів  матки  та 
інтенсивної роботи черевного пресу, сприяє інвагінаціям і навіть 
повному  вивороту  матки.  Аналогічні  ускладнення  спостеріга‐
ються  за  форсованого,  насильницького  виведення  плода  під  час 
пауз між переймами і потугами. 

Після  розриву  плідних  оболонок  з  хвилею  перших 

навколоплідних  вод  проштовхується  і  плід.  Вклинюючись  у 
просвіт  родових  шляхів  він  перекриває  їх,  як  пробка,  пере‐
шкоджаючи витіканню рідкого вмісту матки. По мірі підсилення 
потуг,  з  кожним  просуванням  плода  виділяються  і  навколо‐
плідні  води,  але  частина  їх  залишається  в  матці  та  розподіляє 
тиск на плід. Якщо навколоплідні води виділяються передчасно, 
роди  ускладнюються  і  для  полегшення  їх  перебігу  доводиться 
застосовувати вливання ослизнювальних засобів. 

217

5.5. ПОНЯТТЯ ПРО РОДОВИЙ АКТ;  СТАДІЇ РОДІВ 

 
Родовий акт – це дуже складний рефлекторний процес, в 

якому  бере  участь  увесь  організм  в  цілому,  готуючись  до  цього 
задовго  до  кінця  плодоносіння.  Початок,  тривалість  і 
завершення  родового  акту  визначаються  родовими  силами. 
Такими силами є скорочення м’язів матки (перейми) і черевних 
стінок  (потуги),  які  відбуваються  ритмічно  і  послідовно, 
змінюючись  так  званими  періодами  пауз,  тобто  перейми, 
потуги  і  паузи  між  ними  –  це  складний  цілеспрямований  і 
необхідний  пристосувальний  механізм,  що  забезпечує  на‐
родження  живого  плода.  Відсутність  пауз  між  переймами 
(тетанія  матки)  призводить  до  загибелі  плода  з  причин  його 
кисневого  голодування  внаслідок  перетискання  судин  хоріону  і 
обмеження кровозабезпечення плаценти. 

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового 

процесу розрізняють: 

1) перейми розкриваючі (підготовчі); 
2) перейми і потуги вивідні (родові); 
3) перейми і потуги послідові. 
Розкриваючі  перейми  забезпечують  розкриття  каналу 

шийки матки, переведення плода з бокової (теляти) або нижньої 
(лошати)  позиції  у  верхню  та  переміщення  плода  з  плодовими 
оболонками до виходу з таза. 

Перші  перейми  короткотривалі,  вони  змінюються 

довгими  паузами  до  20–30  хв.  З  перебігом  родового  процесу 
перейми  посилюються  і  стають  довгими  (до 2–5 с), а  паузи між 
ними коротшають (1–5 хв).  

Вивідні  (родові)  перейми  і  потуги  складаються  із 

скорочень  м’язів  матки  та  черевних  стінок.  Перейми  і  потуги  в 
цей  час  бувають  дуже  сильними,  довгими  (до  5  хв),  а  паузи  – 
короткими  (до  1–3  с).  Разом  вони  значно  тиснуть  на  плід, 
проштовхуючи його по родових шляхах. 

218

Послідові перейми і потуги розпочинаються через деякий 

час  після  виведення  плода  і  забезпечують  відокремлення 
плодових оболонок  (посліду) і вигнання їх, разом із залишками 
навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми 
і потуги короткотривалі і чергуються з довгими паузами. 

За  характером  переймів,  потуг  і  з  урахуванням  змін  в 

статевих  органах  виділяють  три  стадії  родів:  підготовча  або 
стадія  розкриття  шийки  матки,  родова  або  стадія  виведення 
плода і послідова або виведення посліду. 

У  підготовчу  (стадію  розкриття  шийки  матки)  проходять 

хвилеподібні  скорочення  м’язів  внутрішніх  статевих  органів, 
починаючи  від  яйцепроводів  і  закінчуючи  шийкою  матки.  Ці 
скорочення  чинять  тиск  на  плід  і  навколоплідні  води,  в 
результаті  чого  вони  зміщуються  в  бік  найменшого  опору  –  до 
шийки  матки,  обумовлюючи  розкриття  її  каналу.  У  розкритий 
канал  проникають  передлежачі  ділянки  плодових  оболонок  з 
навколоплідними  водами  і  починають  рівномірно  тиснути  на 
стінки  каналу.  Під  впливом  цього  тиску  шийка  матки 
розкривається  так,  що  її  контури  згладжуються,  зливаючись  із 
стінкою  матки  і  піхви.  Частина  плодових  оболонок,  що 
проникли через шийку матки, попадають в піхву і навіть за межі 
статевої 

щілини, 

виступаючи 

в 

вигляді 

кулеподібного 

флуктуючого  міхура.  У  цей  час,  внаслідок  великого  тиску, 
плодові  оболонки  розриваються  і  частина  навколоплоплідної 
рідини  виливається  назовні.  Розривом  плодового  міхура 
закінчується  підготовча  стадія.  Дуже  рідко  міхур  лишається 
цілим (частіше у кобил) і плід виходить назовні в оболонці,  його 
потрібно негайно розірвати, бо інакше плід загине від асфіксії. 

При кожному черговому скороченні м’язів матки, її стінка 

потовщується  за  рахунок  так  званої  м’язової  ретракції 
(нашарування  шарів  один  на  один),  коли  скорочені  м’язи  не 
повертаються  до  попереднього  стану.  Перейми  в  підготовчу 
стадію  не  тільки  сприяють  розширенню  родових  шляхів,  а 
завдяки їм відбувається і обертання плода і він приймає верхню 

219

позицію.  Крім  того,  в  переміщенні  плода  відіграє  роль  і 
обертовий  рух  навколоплідної  рідини,  який  виникає  також  під 
впливом  перейм.  Безперечно,  що  в  механізмі  зміни  позиції  і 
членорозміщення  плода  під  час  перейм  і  потуг  важливе 
значення  мають  його  рухи,  які  виникають  під  впливом 
порушення  газообміну  між  матір’ю  і  плодом,  внаслідок  чого 
підвищується 

кількість 

вуглекислоти 

в 

крові 

плода 

і 

подразнюються його рухові центри. 

Родова  стадія  або  стадія  виведення  плода.  Одночасно  з 

оболонками плода і навколоплідними рідинами в шийку матки, 
після  її  розкриття,  проникають  і  передлежачі  частини  тіла 
плода, які викликаючи подразнення барорецепторів дорсальної 
частини  шийки  матки,  що  стимулює  скорочення  м’язів 
черевного преса, тобто до перейм приєднуються родові потуги. 
Услід  за  розривом  плодових  оболонок  плід  з  потоком  рідини 
просувається  в  канал  таза  і  подразнює  (шляхом  тиску) 
рецептори родових шляхів чим викликає скорочення черевного 
преса.  Тиск  на  плід  зростає  до  максимуму.  Плід  вклинюється  в 
родові  шляхи  в  напрямку  до  вульви.  Відбувається  так  зване 
врізання плода. 

Наступними  скороченнями  матки  і  черевного  преса 

передлежачі  частини  тіла  плода  проштовхуються  через  щілину 
вульви  і  наступає  їх  вихід  (прорізання  плода).  Після  цього 
виведення  плода,  як  правило,  закінчується  швидко,  його 
пупковий  канатик  розривається.  У  порожнині  матки  залиша‐
ються  лише  плодові  оболонки  із  залишками  навколоплідної 
рідини.  

Послідова  стадія.  Після  народження  плода  породілля  на 

деякий  час  заспокоюється,  настає  пауза,  що  продовжується 
декілька  хвилин.  Потім  перейми  знову  поновлюються,  але  уже 
при  порівняно  слабкій  участі  черевного  преса,  або  навіть  без 
нього. Перейми продовжуються до вигнання плодових оболонок 
(посліду). 

220

Послід  виділяється  звичайно  після  народження  плода  у 

кобил через 3–15 хв, у дрібних жуйних тварин – через 2–4 год, у 
свиней – через 0,5–1 год і тільки в корів може затримуватися до 
6–10  год. 

5.6. ВИДОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РОДІВ 

 
Роди у кобили. 
Стадія  розкриття  шийки  матки  у  кобили  продовжується 

від декількох годин до  1–2 днів, а інколи закінчується упродовж  
30–50  хв.  Ознаки  цієї  стадії  часто  залишаються  непоміченими, 
оскільки  немає змін  у  поведінці тварини.  Інколи  вдається помі‐
тити лише незначне занепокоєння, оглядання на живіт, пересту‐
пання  ногами,  настороженість,  яка  інколи  нагадує  лякливість. 
Деякі кобили в період розкриття шийки матки дуже потіють. 

Стадія  виведення  плода  продовжується  5–15  хв.  Після 

розкриття шийки матки у піхву випинається частина плодового 
міхура.  Судинна  оболонка  інколи  розривається  під  час 
проходження  через  шийку  матки  передлежачої  частини 
плодового  міхура,  а  в  піхву  випинається  одна  тонка  стінка 
сечової оболонки, що просвічується. Алантохоріон розривається 
частіше всього ще в піхві, рідше – поза вульвою. 

Разом  з  витікаючою  сечовою  рідиною  в  просвіт  таза 

проникає друга оболонка плода – алантоамніон, через яку легко 
пальпується голівка і кінцівки (при тазовому передлежанні). 

Після  відходження  перших  вод  починаються  сильні 

перейми  і  потуги.  Кобила  зазвичай  лягає  на  живіт  або  на  бік, 
інколи  швидко  піднімається,  стогне,  робить  глибокі  вдохи, 
вигинає дугою спину, дуже підтягує черевні стінки. Виступаюча 
частина  амніотичної  оболонки  розривається  і  лоша  швидко 
виштовхується із родових шляхів. 

У  зв’язку  з  наявністю  відособленої  навколоплідної 

оболонки, що оточує плід з усіх сторін, складаються умови, при 
яких  плід  може  виводитися  із  родових  шляхів  з  нерозірваного