міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

навчально-методичний

посібник

ДЛЯ самостійної роботи

ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з навчальної дисципліни

“КРИМІНОЛОГІЯ”

(відповідно до вимог ECTS)

Харків

2009

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог ECTS) / Уклад.: В.В. Голіна, В.В. Пивоваров. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2009. – 85 с.

У к л а д а ч і: В.В. Голіна,

В.В. Пивоваров

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 1 від 23.01.2009 р.)

© Національна юридична академія України, 2009

З М І С Т

1. Вступ.............................................................................3

2. Загальний розрахунок годин лекцій,

практичних занять, самостійної роботи....................5

3. Програма навчальної дисципліни

“Кримінологія”..............................................................7

4. Завдання для практичних занять

та самостійної роботи..................................................17

5. Словник основних термінів

з кримінології..............................................................51

6. Поточний (модульний) контроль

знань студентів............................................................69

7. Самостійна робота студентів......................................70

8. Організація поточного модульного контролю.........71

9. Індивідуальна робота студентів.................................73

10. Перелік питань для підготовки до іспиту.................75

11. Критерії оцінки успішності студентів.......................80

12. Список нормативних актів та літератури..................82

1. ВСТУП

Кримінологія – комплексна наука, яка вивчає закономірності злочинності, особу злочинця, причини й умови злочинності, її окремі види, напрями та заходи запобігання їй. Це – предмет науки. Як суспільна наука вона теоретично узагальнює і систематизує об’єктивні знання предмета, на основі аналізу даних кримінологічних досліджень описує та прогнозує розвиток його складових явищ.

Отримання кримінологією наукових знань про злочинність, особу злочинця, кримінальну детермінацію дає можливість забезпечити розробку та впровадження у практику боротьби зі злочинністю оптимальних заходів запобігання їй в Україні. За висловленням Вольтера, запобігання злочинності є справжньою юриспруденцією у цивільному суспільстві. Отже, кримінологія має свій предмет, систему, методику досліджень. Разом з тим, вона тісно пов’язана з філософськими, правовими, суспільними та правознавчими науками.

Навчальна дисципліна “Кримінологія” складається з Загальної й Особливої частин, в яких розглядаються теоретичні та прикладні питання науки. Загальна частина містить понятійний апарат кримінології (поняття злочинності, її природа, кількісно-якісні показники, особа злочинця, причини й умови злочинності і окремої злочинної поведінки, методики кримінологічних досліджень, теорія запобігання злочинності). Особлива частина кримінології присвячена кримінологічній характеристиці, особі злочинця, причинам, умовам та запобіганню окремим видам злочинних проявів, які поділяються за їх мотивацією, контингентом злочинців, локалізацією тощо).

Мета цієї навчальної дисципліни – надати студентам науково обґрунтоване розуміння сучасного стану злочинності в Україні і світі, кримінологічні риси особи злочинця і потерпілого, негативні явища й процеси, які її обумовлюють, а також теорію запобігання злочинності, привити студентам навички самостійного комплексного аналізу кількісно-якісних показників злочинності, організації та впровадження заходів запобігання злочинності у територіальному масштабі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни “Кримінологія” студенти повинні:

– знати основні терміни і поняття кримінологічної науки, історію розвитку кримінологічних учень, основні статистичні показники злочинності в Україні та світі, напрями та заходи запобігання злочинності;

– ознайомитися із практикою і досвідом запобігання злочинності в Україні і світі, основними напрямками цієї діяльності та подальшими перспективами;

– вміти самостійно аналізувати кримінологічний стан злочинності в регіоні, складати методичні засоби щодо проведення локальних кримінологічних досліджень, планувати заходи запобігання окремим проявам злочинності на окремому об’єкті, районі та у територіальному масштабі.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Основні теоретичні положення

кримінології – 38 год

Продовження

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Кримінологічна характеристика

та запобігання окремим видам

злочинів – 36 год

ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 6 від 22.06. 2007 р.)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КРИМІНОЛОГІЯ”

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ І. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ ТА СИСТЕМА

КРИМІНОЛОГІЇ

Поняття та предмет кримінології. Місце кримінології в системі наукових знань. Кримінологія і кримінальне право. Співвідношення кримінології із суспільними, природничими та юридичними науками. Проблеми і завдання кримінології на сучасному етапі у світлі Конституції України. Система курсу кримінології. Загальна і Особлива частини кримінології, їх поняття і зміст. Кримінологічна класифікація злочинів.

Розділ ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА

КРИМІНОЛОГІЇ

Поняття методології наукового дослідження. Значення методологічної основи для опрацювання методів кримінологічних досліджень. Комплексний характер методик кримінологічних досліджень. Основні методи кримінологічних досліджень: правова і соціальна статистика, засоби вибіркового дослідження, вивчення архівних кримінальних справ та іншої офіційної документації, анкетний метод, інтерв’ю, спостереження, експертна оцінка, логіко-математичні та психологічні методи, експеримент та ін. Програма та етапи кримінологічного дослідження.

Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ КРИМІНОЛОГІЇ

Виникнення кримінології як науки та основні етапи її розвитку. Кримінологічні ідеї у філософських і політологічних ученнях. Кримінально-антропологічна школа та її біосоціальні концепції. Кримінально-соціологічна школа та її теорії. Роль
Ч. Беккаріа, Ч. Ломброзо, Е. Феррі, Г. Тардта, Д. Дриля, С. Познишева та інших в розвитку кримінологічних ідей.

Етапи формування кримінології в радянський період. Кримінологічні установи в СРСР. Стан кримінології в Україні та зарубіжних країнах. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ ст.

Міжнародні кримінологічні установи. Конгреси ООН з питань запобігання злочинності та гуманного поводження
з правопорушниками.

Розділ ІV. ЗЛОЧИННІСТЬ ТА ЇЇ

ВИМІРЮВАННЯ

Поняття злочинності та її вимірювання. Загальна характеристика злочинності як соціально-правового явища, її розпізнавальні риси та ознаки. Основні кількісно-якісні вимірювання злочинності: рівень, структура, динаміка, коефіцієнти. Їх поняття та визначення. Соціальні та правові явища, які впливають на рівень та динаміку злочинності. Поняття, види, негативні наслідки латентної злочинності. Способи її обчислення. Географія, характер, ціна злочинності. Пряма та побічна шкода від злочинності.

Характеристика злочинності у світі та Україні, тенденції її розповсюдження.

Розділ V. ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Поняття кримінологічної детермінації. Взаємозв’язок злочинності з різними соціальними явищами та процесами. Класифікація факторів злочинності, критерії класифікації (за механізмом впливу на злочинність, рівнем, змістом, природою тощо). Фактори злочинності: економічні, соціальні, суспільно-психологічні, політичні, організаційно-управлінські та інші соціальні явища і процеси. Теоретичні проблеми детермінації сучасної злочинності в Україні. “Фонові” явища (алкоголізм, наркоманія, проституція, аморальність тощо) та їх роль у детермінації злочинності.

Розділ VІ. ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ

Поняття особи злочинця. Соціально-демографічна, кримінально-правова та морально-психологічна структури особи злочинця. Соціальне та біологічне у структурі особи злочинця. Їх співвідношення. Процес становлення особи злочинця. Його антисоціальна спрямованість і кримінальна мотивація поведінки. Роль виховання, оточуючого середовища, психічних аномалій в її формуванні. Типологія злочинців за критеріями антисуспільної спрямованості особи та глибини її стійкості. Наукове та практичне значення вивчення особи злочинця. Критичний аналіз основних зарубіжних та вітчизняних концепцій щодо особи злочинця.

Розділ VІІ. ПРИЧИНИ Й УМОВИ ОКРЕМОГО

(ОДИНИЧНОГО) ЗЛОЧИНУ

Поняття причин скоєння злочину. Шляхи засвоєння особою антисуспільних поглядів, звичок і уявлень. Інститути соціалізації людей та їх недоліки. Поняття умов скоєння злочину. Класифікація умов. Поняття конкретної життєвої ситуації, її види і значення у скоєнні злочину. Привід та його роль у вчиненні злочину. Механізм злочинної поведінки. Кримінологічна віктимологія – вчення про жертву злочину та її поведінку. Поняття віктимізації, віктимності, віктимологічної ситуації. Стан віктимологічних досліджень в Україні.

Розділ VІІІ. ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Поняття запобігання злочинності. Загальносоціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочинності й окремим злочинам. Основні вимоги до запобіжних заходів. Класифікація запобіжних заходів та їх загальна характеристика. Методи запобіжного впливу, їх класифікація. Об’єкт запобіжного впливу та його основні властивості (криміногенність, динамічність, латентність та ін.). Суб’єкти запобігання злочинності. Правове, наукове, інформаційне та інше ресурсне забезпечення запобігання злочинності в Україні. Координація запобіжної діяльності, її форми та суб’єкти. Кримінологічна політика в Україні. Комплексні програми запобігання злочинності в Україні, їх характеристика і значення.

Запобігання злочинності з боку Державних адміністрацій, Рад народних депутатів. Основні напрями запобіжної діяльності правоохоронних органів. Органи загального і господарського управління як суб’єкти запобігання. Їх завдання і функції. Роль трудових колективів, громадськості та громадян у запобіганні злочинам.

Розділ ІХ. КРИМІНОЛОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

І ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ

ЗЛОЧИННОСТІ

Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування. Методи кримінологічного прогнозування. Методи екстраполяції і експертних оцінок. Прогнозування індивідуальної антисуспільної поведінки.

Поняття, завдання і види кримінологічного планування. Органи з планування заходів боротьби зі злочинністю. Види планів та форма контролю за їх виконанням. Особливості кримінологічного планування на окремому об’єкті та в районі.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ Х. НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ

ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я

ОСОБИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇЙ

Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя та здоров’я особи. Основні кримінологічні риси осіб, які вчиняють насильницькі злочини. Криміногенні явища і процеси, що детермінують насильницькі злочини проти життя та здоров’я особи. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров’я особи. Значення профілактики побутових конфліктів.

Розділ ХІ. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ

ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ

Кримінологічна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Причини й умови злочинів проти волі, честі та гідності особи. Торгівля людьми як ганебне кримінальне явище в Україні: явища й процеси, що сприяють цьому злочину. Запобігання злочинності проти волі, честі та гідності особи.

Розділ ХІІ. СТАТЕВІ ЗЛОЧИНИ

ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ

Загальна кримінологічна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. Зґвалтування як найбільш поширений злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості. Особа злочинця-ґвалтівника. Причини й умови зазначених злочинів та основні напрями запобігання їм.