міністерство освіти І НАУКИ україни

національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

для самостійної роботи

та семінарських занять

з навчальної дисципліни

“Українська та зарубіжна культура”

(відповідно до вимог ЕСТS)

Харків

2007

ЗМІСТ

1. Вступ...................................................................................... 3

2. Загальний розрахунок годин навчальної

дисципліни “Українська та зарубіжна культура”.............. 4

3. Програма навчальної дисципліни “Українська та

зарубіжна культура” ..............................................................6

4. Плани семінарських занять ...............................................15

5. Словник основних термінів української та зарубіжної

культури................................................................................22

6. Поточний контроль знань студентів (методичні

настанови) ...........................................................................44

7. Самостійна робота студентів ..............................................45

8. Критерії оцінки успішності студентів ...............................45

9. Контрольні питання для підготовки до заліків..................46

10. Список літератури.................................................................50

1. Вступ

Дисципліна “Українська та зарубіжна культура” є складовою суспільно-фундаментальних наук, що забезпечують формування світоглядних позицій майбутнього фахівця.

“Українська та зарубіжна культура” – навчальна дисципліна, мета якої – передача студентам знань з питань сутності культури, її соціального призначення і особливостей функціонування в різні історичні часи, формування й еволюції вітчизняного, західноєвропейського, східного та російського типів культури, а також історії художнього життя цих культурних систем.

Програма навчальної дисципліни містить питання про соціальну сутність культури, характер її розвитку, починаючи від прадавніх часів і до ХХ ст., про систему художніх процесів у різних типах культури.

Передбачено такі навчальні форми: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студента.

Підсумковим контролем є залік, мета якого – перевірка засвоєння отриманих теоретичних знань, а також уміння використовувати їх при вирішенні конкретних завдань. Студенти повинні

знати:

– визначення сутності культури, її структуру та закономірності функціонування;

– характер і особливості генезису української та зарубіжної культури на його різних етапах: від первісного ладу до ХХ століття;

– специфіку і зміст явищ, характерних для мистецтва окремих культур на всіх етапах їх розвитку;

уміти:

– визначати типи культур, їх сутнісні особливості; зв’язок української культури зі світовим культурним процесом і її місце в ньому;

– відрізняти художні явища різних епох і типів культури;

– вільно орієнтуватися в особливостях усіх типів культур і в художніх досягненнях, що їм притаманні.

2. Загальний розрахунок годин

навчальної дисципліни

“Українська та зарубіжна культура”

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 10 від 18.05.2007 р.)

3. Програма навчальної дисципліни

“УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА”

Розділ I. Культура як суспільне явище

1.1. Філософсько-культурологічне осмислення

явища культури

Поняття “культура”, “природа”, “цивілізація”. Соціальна сутність культури. Структурні складові культури. Особливості духовної сфери культури. Художня культура як компонент духовної культури.

1.2. Закономірності еволюції і функції

культури

Головні закономірності становлення й еволюції культури: залежність від природно-географічних і соціальних умов, спадкоємність, ментальність.

Суб’єкт культури. Принципи типологізації культури: історичний, регіональний, етнонаціональний, суспільно-економіч-ний, ментальний, релігійний. Світоглядні орієнтири і соціальні норми як фундаментальні основи буття певного типу культури. Типи і функції культури. Художня культура в системі певного типу культури. Головні функції художньої культури.

Розділ II. Культура доцивілізаційного періоду, давніх цивілізацій, доби Середньовіччя

2.1. Первісна культура

Історична наука про умови становлення та періодизацію культури первісного ладу. Привласнюючий тип господарювання. Виробляючий тип господарювання як основа становлення первісної культури. Домінування чуттєво-образного сприйняття світу в первісному суспільстві. Головні риси культури: синкретизм, гомогенність, табуйованість, самодетермінованість, колективізм.

Становлення початкових форм художнього відтворення світу: основні пам’ятки.

2.2. Культура давніх цивілізацій

Умови становлення, світоглядні орієнтири і соціальні норми культури давніх цивілізацій. Культура Сходу як один із типів культури давніх цивілізацій: характеристика основних світоглядних настанов і цінностей. Основні риси культури Сходу: традиційність, консерватизм, войовничість, монументальність, ієрархічність, канонічність, панування “вертикальної” свідомості, регламентованість. Релігійно-міфологічне підґрунтя культури Сходу; ідеал людини. Культура Давнього Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю і Японії – зразки східного типу культури. Головні здобутки архітектури, образотворчого мистецтва, літератури.

Антична культура як прообраз західноєвропейського типу культури – умови становлення і еволюція. Світосприйняття, система цінностей у добу Античності. Релігійно-міфологічне підґрунтя культури. Основні риси: космологізм, антропоцентризм, фаталізм, героїзм, пластичність і скульптурність. Давньогрецька культура – колиска античної культури. Головні особливості: демократизм, агональність, самозабезпеченість, ідеал калокагатії, універсальний раціоналізм, святковість, гармонійність. Художні ідеали і пам’ятки Давньої Греції. Елліністична культура в системі античної культури і її особливості: втрата гармонійності та однорідності, поєднання грецьких і східних цінностей, формування людини – громадянина світу, індивідуалізація. Особливості культури Давнього Риму: утилітаризм, космополітизм, визнання Риму як найвищої цінності, поліетничність, раціоналістична спрямованість, диференційованість, прагнення до світопанування. Провідні види мистецтва. Досягнення мистецтва.

2.3. Культура середньовіччя

Умови становлення, світоглядні орієнтири і соціальні норми доби Середньовіччя. Риси культури: теоцентризм, ієрархічність, анонімність, канонічність, символічність, аскетизм. Духовне вдосконалення – ідеал людини.

Візантійська культура: поєднання східних і античних традицій. Християнський світогляд і його православна гілка як ідеологічний фундамент духовного життя. Риси культури: високий рівень духовності, поєднаний з пишнотами, видовищністю, багатством; синтез світського і релігійного; канонічність; анонімність; відкритість, поєднання усного і писемного типів. Головні цінності культури. Втілення духовних спрямувань у художньому житті. Візантійське мистецтво та особливості відтворення образу світу і людини.

Християнський світогляд, його католицький варіант як основа духовного життя західноєвропейського середньовіччя. Загальна характеристика культури Західної Європи доби Середньовіччя: високий рівень духовності у поєднанні з прагматизмом і раціоналізмом, закритість, селянський тип культури, перевага культури усного типу. Раннє, класичне і пізнє середньовіччя. Художні ідеали. Дороманське, романське і готичне мистецтво. Пам’ятки мистецтва як втілення світогляду епохи.

Середньовіччя як етап еволюції культури Сходу, його хронологія і суттєві риси: підпорядкування духовного буття релігійним системам, поліетнічність, жорстока регламентація життя, перевага державних начал над особистісними, колективу над індивідом. Культура основних регіонів середньовічного Сходу: Арабський Схід, Індія, Китай, Японія. Характер духовних процесів. Ціннісні стандарти. Мистецтво середньовічного Сходу. Художні ідеали. Головні мистецькі пам’ятки.

Розділ III. Еволюція культури від доби Відродження до ХХ ст.

3.1. Культура доби Відродження в Західній Європі

Умови становлення, світоглядні орієнтири і соціальні норми культури доби Відродження. Секуляризація духовного життя. Риси культури: гуманізм, індивідуалізм, антропоцентризм, зверненість до ідеалів античності, відкритість, прояв національних начал у культурі. Відродження в Італії, його відмінності і етапи еволюції. Італійське мистецтво. Особа митця. Образотворче мистецтво як втілення образу нової людини. Пам’ятки мистецтва.

Духовні настанови Північного Відродження. Синтез сакральних і світських начал. Характеристика мистецтва. Формування національних художніх шкіл. Пам’ятки мистецтва.

3.2. Культура Західної Європи XVII – XVIII ст.

Новий погляд на Бога, Всесвіт, Природу, Людину в Західній Європі XVIII ст. Втрата єдності світоглядних позицій у Західній Європі XVII ст. Продовження ренесансних традицій. Формування наукової картини світу. Барокові світоглядні настанови в культурі. Розмаїтість художніх бачень світу: бароко, класицизм, реалізм. Особливості втілення провідних художніх напрямів у національних мистецьких школах. Пам’ятки мистецтва.