Файл: Philosophy-of-tourism-5-kyrs.doc

Сделать презентацию

Скачать файл (0,29Мб)

Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2019

Просмотров: 851

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Туризм як засіб моральної меліорації сучасного суспільства, подолання соціального іммунодефіціту (браку приросту людських взаємин). Можливості туризму як найдемократичнішої форми людських стосунків. Туризм і утвердження «діалогічної» культури спілкування (інтерсуб’єктивне узгодження життєвої істини).

Проблема гуманізму як центральна проблема соціогуманітарних наук. пріоритетна роль туризму у формуванні сучасної комунікативної культури. «Людиноутворююча» значимість туристських подорожей. Розвиток самосвідомості індивіда в процесі «туристського життя». Туризм як соціальний канал входження в інші «ціннісні міри». Гуманістична місія туризму – сприяння розв’язанню соціальних проблем (зайнятість, подолання бідності тощо). Гуманістична складова в системі підготовки фахівців для сфери туризму.

з дисципліни «Філософія туризму»

Питання до підсумкового модульного контролю (ПМК)

з дисципліни «Філософія туризму»

Філософія туризму в структурі туризмознавства.
Туризмологія – синтетична галузь знання, загальна теорія туризму.
Структура туризмології, понятійний апарат, методи дослідження.
Філософія туризму – специфічна галузь соціальної філософії та філософської культури.
Методологічна роль системи загальнофілософських категорій.
Взаємозв’язки формування філософії туризму із соціальними та гуманітарними науками.
Соціальна сутність туризму.
Туристська діяльність як чинник глобалізаційних процесів сучасності.
Гуманістична характеристика туризму.
«Людський вимір» туризму.
Туризм – прояв способу життя людини.
Система потреб людини та їх задоволення у туристській діяльності.
Потреби, інтереси, цінності та ідеали людини, що подорожує.
Матеріальні, соціальні, політичні, духовні потреби людини і туризм.
Онтологія туризму. туристична діяльність у контексті форм «життєвого світу» людини.
Туризм – фактор розвитку духовності особистості.
Потреба у туристичній подорожі в структурі суто людських потреб.
Освоєння нового туристичного простору як життєва потреба людини.
Туризм як засіб причетності до світу людського єднання.
Світоглядне, культурофілософське, екзистенційно-особистісне осмислення феномену туризму.
Трансформація світогляду людини через усвідомлення свого місця в навколишньому світі внаслідок туристичної діяльності.
Контакт з іншими культурами і світоглядний самовимір людини в процесі й результаті туристичної активності.
Аксіологія туризму. система ціннісних орієнтирів людини в туризмі.
Вплив туризму на актуалізацію людських цінностей: вибір, свобода, спілкування, самореалізація, дружба, толерантність, справедливість, розуміння.
Розвиток та збагачення системи ціннісних орієнтацій людини засобами подорожей.
Суспільство і природа як життєвий світ людини-мандрівника.
Розширення життєвого світу людини в процесі й результаті туристичної активності.
Збагачення особистісного досвіду індивіда при взаємодії з іншим соціокультурним середовищем.
Розширення культурного горизонту туриста при контакті з іншими народами, культурами.
Туристична діяльність і можливість побачити власну культуру «зі сторони».
Екзистенціальний аспект «класичного» і екстремального туризму.
Туризм як ситуація розриву з «нудотою повсякденності».
Неповторність переживань людини в інноваційних та альтернативних видах туризму: військово-спортивному, високогірному, підводному тощо.
Туризм і набуття індивідом життєвої мудрості .
Герменевтичний потенціал туристичної діяльності: розкодування культурних символів як один з варіантів осмислення соціокультурного середовища.
Проблема взаєморозуміння представників різних соціумів у крос-культурній комунікації.
Осмислення багатоваріантності культурного середовища і неосяжності туристичного простору (філософія геопростору).
Формування універсальних засад світобачення та становлення взаєморозуміння і довіри між суб’єктами туристичної комунікації.
Багатомірність та багаторівневість комунікативного процесу в туризмі.
Спілкування, комунікація, взаємодія в туристичній подорожі.
Стадії комунікативного процесу в туризмі.
Посилення комунікативної взаємодії країн і народів – результат масового туризму у XX-XXI століттях.
Роль туризму у пом’якшенні напруженості між регіонами планети, подоланні жорстокості, тероризму, ксенофобії.
Туризм – найкращий спосіб пізнання культури інших народів «зсередини» .
Туристична діяльність – прискорювач глобальної міжцивілізаційної взаємодії.
Туристична комунікація як засіб взаємного пізнання культур і народів.
Туризм і вироблення спільної стратегії діяльності глобального співтовариства.
Пізнання своєрідності, неповторності іншої культури туристом у країні перебування.
Роль засобів масової інформації в туризмі.
Роль туризму у становленні глобальної інформаційної мережі.
Туризм як фактор реалізації творчих потенцій людини.
Туристична діяльність і самовдосконалення та самореалізація людини.
Праксеологія туризму як розділ філософії туризму.
Діяльнісна природа людини і туризм.
Самоосвіта та самовиховання людини в сфері туризму.
Туризм як різновид цивілізованої екологічної діяльності.
Туризм як чинник піднесення матеріального добробуту.
Туризм як механізм розв’язання соціальних проблем.
Туризм як чинник гуманізації суспільних відносин.
Туризм як впливовий канал народної дипломатії.
Значення туризму для формування у народів позитивних мотивацій до співробітництва.
Створення у сфері туризму умов для реалізації творчого потенціалу людини.
Туризм і вироблення глобальної стратегії розвитку людства.
Туризм як фактор подолання ксенофобії, непорозуміння, недовіри, ворожнечі.
Етика туризму як практична філософія поведінки.
Значення міжнародних туристичних організацій для ствердження етичних принципів та норм у сфері туризму.
Професійна етика організаторів та працівників туристичної сфери.
Філософське обґрунтування «кодексів туриста» та професіонального діяча туристської сфери.
Гуманістичний характер місії туризму.
Значення діяльності ВТО для піднесення рівня моральної культури у сучасному світі. (Моральний кодекс).
Значення туризму для становлення глобальної універсальної етики міжлюдських відносин.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ECTS	За 4-бальною шкалою	За шкалою навчального закладу
A	Відмінно	90-100
B	Добре	89-85
C	Добре	84-75
D	Задовільно	74-70
E	Задовільно	69-60
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання, необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	59-35
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом, повторне вивчення дисципліни	34-1

Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання та з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 60 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок визначає викладач.

12. Методичне забезпечення

1. Навчальна програма дисципліни

2. Робоча програма дисципліни

3. Конспект лекцій з усіх тем курсу

4. Лекції-презентації з окремих тем курсу

5. Тестові завдання з усіх тем курсу

6. Варіанти контрольних робіт для проведення поточного контролю знань.

7. Завдання до виконання індивідуальної роботи з дисципліни

8. Завдання до виконання самостійної роботи з дисципліни

9. Завдання до проведення підсумкового модульного контролю знань.

10. Варіанти ПМК.

13. Рекомендована література

Зорин И.; Квартальнов В. Толковый словарь туристских терминов. – М., Афины. – 1994. – 407 с.
Квартальнов В.А. Биосфера и туризм. В пяти томах. – М.: Наука, 2002. Том 1. Теория и практика туристских исследований. – М.: Наука, 2002. – 272 с.; Том 2. Культура мира и туристские миграции. – М.: Наука, 2002. – 318 с.
Квартальнов В.А. Туризм, экскурсии, обмены. Современная практика. – М.: Наука, 1993. – 416 с. (Туризм как социальный и экономический критерий общественного развития. – С.7-9; Характеристика социально-экономической структуры туризма. – С.10-61; Новые цели туризма. – С.62-102).
Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. – К.: Вища школа, 1989. – 343 с.
Крачило Н.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность (вопросы теории, методики и практики): Автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра геогр. наук / Н.П.Крачило. – К., 1992. – 35с.
Лук’янова Л.Г. Освіта в туризмі: навч.-метод. посіб. – К.: Вища шк., 2008. – 719 с.
Лукашевич М.П., Шандер Ф.Ф. Соціологія туризму. Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – 340 с.
Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2002. – 430 с. (Теоретико-методологічні основи дослідження туризму. – С.7-114).
Любіцева О.О., Бабарицька В.К. Туризмознавство: вступ до фаху: Підручник. – К.: Київський університет, 2008. – 450 с.
Мініч І.М. Соціальні чинники і функції інфраструктури туризму: соціологічний аналіз: Автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. соціол. наук / І.М. Мініч. – К., 2002. – 18 с.
Научное обеспечение рекреации и туризма: системный взгляд – три года спустя // ІІІ Международный форум «Туризм: наука и образование. Пленарные доклады. – 19-21 мая 2009 г. – Москва-Химки, 2009. – 199с.
Пазенок В.С. Філософія / В. С. Пазенок // Філософія: Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2008. – 280 с. (Альма-матер).
Пазенок В.С. Туризмология. Теоретический образ туризма /В. Пазенок – К.: Альтерпрес, 2012. – 277 с.
Пазенок В.С. Філософія туризму // Туризм у ХХІ столітті: Матеріали ІІ-ої міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 10-11 жовт. 2001 р. – К.: Знання України, 2002. – С.21-27.
Пазенок В.С. Філософія та праксеологія туризму // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і права / Щорічник вип.3. – К.: КУТЕП, 2003. – С.8-16.
Пазенок В.С. Альтернативный туризм: концепция и практика / В.Пазенок НВК «Туризм, готельне господарство, економіка і право» // Гостиничный бизнес. – 2005. – №4. – С.24-29.
Пазенок В.С. Туризмологія: концепти теорії туризму // Туризмологія: концепції та термінологічно-понятійний апарат: Матеріали VII аспірант. Читань (20 квіт. 2005 р., м. Київ). – К.: КУТЕП, 2006. – С.13-23.
Перро Серж Оернер, Жан Мішель. Необхідність туризмології // Наукові записки Київського інституту туризму, економіки і права / Щорічник вип.1. – К.: КІТЕП, 2001. – С.73-77.
Покровський Н.Е., Черняева Т.И. Туризм: от социальной теории к практике управления: учебное пособие. – М.: Университетская книга, Логос, 2009. – 400 с.
Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка. – Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К.: Юрінком. Інтер, 2002. – 640с.
Сапрунова В. Туризм. Эволюция, структура, маркетинг. – М.: «Ось-89», 1997. – 160 с.
Смолій В.А. та ін. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / за заг. ред. В.К.Федорченка. – К.: Слово, 2006. – 372 с.
Сокол Т.Г. Основи туризмознавства: Навчальний посібник. – К.: Ред. Лайн, 1999. – 77 с.
Федорченко В.К. Підготовка фахівців для сфери туризму: теоретичні і методологічні аспекти. – К.: Вища шк., 2002. – 350 с.
Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: навч. посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 195 с.
Федорченко В.К. Свобода і туризм: погляд туризмолога / Філософські нариси туризму. – К.: Укр. центр духов. культури, 2005. – С.41-54.
Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Охріменко М.І., Цехмістрова Г.С. – Педагогіка туризму. – К.: Вид. Дім «Слово», 2004. – 296 с.
Філософія туризму: Навчальний посібник /За ред. В.К.Федорченка, В.С.Пазенка. – К., 2004. – 268 с.
Філософські нариси туризму: Наук-навч. вид. /За ред. докт. філос. наук, професора, члена кореспондента НАН України Пазенка В.С. – К., 2005. – 328 с.
Фоменко Н.А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристичної освіти. – К.: Вид. Дім «Слово», 2005. – 216 с.
Франжіаллі Франческо. Тенденції розвитку міжнародного туризму. – К., 2002. – 25 с.