Файл: Загальне мовознавство, курс 5 (маг.).docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

із “ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА”

для студентів V курсу

напрям підготовки “Філологія”

спеціальність “Мова та література” (дві іноземні мови) 8. 02030302,

“Переклад” (дві іноземні мови) 8. 02030303

факультет германської філології, романської філології, сходознавства, перекладачів

КИЇВ – 2011

Базові навчально-методичні матеріали обговорено і затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології Протокол №3 від 08.09.11

Завідувач кафедри проф. Корольова А.В.

Координатори ЄКТС: канд. філос. наук, професор Шутов О.Г., ____________

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний рік	2011/2012	2012/2013	2013/2014
Дата засідання кафедри
Номер протоколу
Підпис завідувача кафедри

---

I. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Основна мета вивчення курсу “Загальне мовознавство” – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів та перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить магістрів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя та перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватися та впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завдання курсу “Загальне та порівняльно-історичне мовознавство”: 1) знайомство з мовознавством як наукою; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами й методиками мовознавства; 8) з׳ясування мети, завдань та основних проблем порівняльно-історичного мовознавства.

Провідна ідея курсу: мова – це складна, відповідно організована система, яка саморозвивається й саморегулюється.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен уміти: характеризувати методи і прийоми мовознавства, застосовувати їх на практиці; відрізняти мову і мовлення; характеризувати парадигматичні й синтагматичні відношення між мовними одиницями; характеризувати мовну систему, її основні та проміжні рівні, типи системних відношень на кожному рівні, наприклад, типи відношень у лексико-семантичному полі: синоніми, омоніми, антоніми, пароніми тощо; характеризувати граматичні значення і критерії виділення різних частин мови різних мов світу; визначати морфологічні типи мов а також типи мов за іншими класифікаціями; аналізувати граматичні способи синтетичних та аналітичних мов; пояснювати відмінності між вільними і сталими словосполученнями, характеризувати основні одиниці мовних рівнів; аналізувати типи речень за різними ознаками; розрізняти актуальне та граматичне членування речень; давати аналіз та оцінку традиційним і сучасним теоріям походження мови, характеризувати взаємодію розвитку мови і суспільства, різні класифікації функцій мови; аналізувати новітні напрями лінгвістики, їх проблематику в різних лінгвістичних школах.

У результаті вивчення дисципліни магістр повинен знати шляхи розв’язання основних проблем загального та порівняльно-історичного мовознавства, уміти: ілюструвати кожне теоретичне положення мовними прикладами; аргументувати своєрідність мови як знакової системи, специфіку мовного знака; визначати суспільні функції мови; з’ясовувати парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями; обґрунтувати психофізичні зв’язки мови і мислення; логічно та аргументовано викладати проблематику сучасних напрямів розвитку лінгвістики, дати визначення основних понять; синтезувати знання, отримані з попередніх теоретичних і практичних курсів, для характеристики та аналізу мовних одиниць і явищ, для виявлення типологічних рис виучуваних мов.

---

“Загальне мовознавство” – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані магістрами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.

1. Оцінювання знань

Перевірка підготовленості студентів з навчальної дисципліни передбачає виявлення 1) рівня теоретичних знань; 2) ступеня оволодіння уміннями лінгвістичного аналізу; 3) обсягу відомостей про лінгвістичну карту світу.

Знання оцінюються за відомими критеріями: 1) відповідність змісту відповіді темі; 2) повнота розкриття теми; 3) фактична точність, точність терміновживання; 4) обізнаність у літературі з предмету; 5) вміння сформулювати свою точку зору на проблему, що розглядається; 6) послідовність викладу.

ОЦІНЮВАННЯ УСНИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ

5 балів за усну відповідь на практичному занятті ставиться, якщо студент достатньо повно, правильно і послідовно розкрив тему, виявив обізнаність в літературі з предмету, переконливо виклав свою точку зору на проблему, що розглядається, проілюстрував власними прикладами, дотримуючись при цьому норм російської літературної мови.

4 бали виставляється за повну, в цілому вірну, проілюстровану і послідовну відповідь, в якій може бути допущено не більше одної неточності фактичного характеру, одної погрішності в терміновживанні і не більше одного порушення послідовності викладу.

3 бали оцінюється відповідь, в якій викладені основні положення теми, що розглядається (не менше 50% матеріалу). Допускається не більше двох погрішностей фактичного характеру, не більше двох неточностей терміновживання. Не більше порушень послідовності викладу.

2 бали ставиться, якщо тема розкрита менш ніж на 50%, допущено більше двох помилок фактичного характеру, більше двох помилок в терміновживанні.

1 бал виставляється за неповну, фрагментарну, не ілюстровану відповідь.

ОЦІНЮВАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна роботи з предмету включає теоретичні питання і практичні завдання. Критерії оцінювання відповіді на теоретичне питання аналогічні усній відповіді.

За практичні завдання виставляється 5 балів, якщо воно виконане цілком і правильно.

4 бали ставиться при виконанні практичного завдання не менш ніж на 75%, при цьому може бути допущено один недолік в виборі мовних засобів і одна неточність в оформленні.

3 бали ставиться, якщо практичне завдання виконане не менш ніж на 50%, при цьому допущено не більше двох неточностей в оформленні і не більше двох недоліків в виборі мовних засобів.

2 бали може бути виставлено, якщо практичне завдання виконане менше ніж наполовину і при цьому допущено погрішностей більше, ніж для оцінки „задовільно”.

1 бал ставиться, якщо практичне завдання виконано фрагментарно.

ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

5 балів виставляється за ґрунтовне висвітлення проблеми, вдале цитування та ілюстрації, встановлення зв’язків з іншими дослідженнями, точне визначення всіх термінів з ілюстрацією вживання у словосполученні.

---

4 бали виставляється за повне висвітлення проблеми, але є окремі недоліки у оформленні посилань, цитуваннях, правильне визначення всіх термінів.

3 бали виставляється, якщо студент викладає основні положення проблеми, але послуговується одним джерелом, загалом достатнє визначення більшості термінів.

2 бали виставляється, якщо студент виклав окремі положення проблеми, скориставшись лише матеріалими мережі інтернет, визначення менше половини термінів з окремими похибками.

1 бал виставляється, якщо студент виклав поодинокі питання теми, оформлення не відповідає вимогам, визначено поодинокі терміни.

ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ ТА СПОВІЩЕНЬ

Критерії оцінювання рефератів та сповіщень аналогічні критеріям оцінювання усної відповіді.

ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТІВ

Тести оцінюються за п’ятибальною шкалою за аналогією до усних відповідей. Кожне питання тесту складає 0, 25 бала.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНСПЕКТІВ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

5 балів ставиться за повний послідовний конспект першоджерела, в якому визначено основні проблеми, терміни та ключові слова.

4 бали ставиться якщо конспект є достатньо повним, але в ньому бракує основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова подано не у повному обсязі.

3 бали студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

2 бали ставиться студентові, якщо конспект схематичний, у ньому не визначено основні тези, терміни та ключові слова.

1 бал ставиться, якщо конспект фрагментарний.

II. Короткий зміст навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теорія мови

Тема 1.1. Вступ. Мета і завдання курсу “Загальне мовознавство”. Місце курсу в системі лінгвістичних дисциплін. Основні розділи курсу. Зв’язок мовознавства з іншими науками: філософією, історією, психологією, літературознавством, етнологією.

Тема 1.2. Природа мови. Біологічний, психологічний і соціальний компоненти. Мова як соціалізуючий фактор. Соціальні функції мови. Мова і мовлення. Соціальність комунікативного акту. Егоцентричне мовлення. Функції мови в контексті комунікативного акту, соціуму, конкретної мови Форми існування мови. Літературна мова. Формування літературної мови. Становлення української, російської, англійської, французької, німець­кої літературних мов. Поняття соціального статусу мови. Функціональна типологія мов. Мови регіональні, міжнародні, ООН. Штучні мови: від Г.Лейбніца до комп’ютерних мов в епоху Інтернету.

Тема 1.3. Мова і мислення. Співвідношення понять мислення та свідомість. Короткий історичний огляд проблеми: давньогрецький середньовічний універсум – структуралістський знак – сучасна палітра. Когнітивні функції мови: гносеологічна – інформативна – кумулятивна. Організація мовної пам'яті. Характер та напрямки взаємодетермінації мова – мислення: в процесах філогенезу – онтогенезу – комунікації (сприйняття / породження мови). Мисленнєві процеси в ході розгортання мовного потоку. Теорія Н.Хомського, дослідження Л. Співака. Сліди мисленнєвих процесів у мовному потоці. Інтонація як поштовховий компонент думки.

---

Тема 1.4. Мовна картина світу. Поняття мовної картини світу, його зв'язки з поняттями наукова та наївна картина світу. Комплексний характер індивідуальної картини світу. Основні напрямки менталінгвістики. Мова і етнос. Суть і витоки етнолінгвістики. Ідеї В.Гумбольдта щодо національного духу мови. Теорія Л. Вайсгербера про мовний екран між людиною і світом. Гіпотеза Сепіра-Уорфа. Ідеї Т. Гобса як ключ для розв'язання антиномії. Мова як носій ментальності і світогляду. Можливості трансляції культур в літературному перекладі. Поняття лакуни і способів ії заповнення.

Тема 1.5. Мова як історична категорія. Поняття мовної статики і динаміки. Структурні та функціональні зміни. Чинники розвитку мови: зовнішні і внутрішні. Вплив суспільства на розвиток мови. Зв’язок історії мови з історією народу. Диференціація та інтеграція – основні процеси. Взаємодія мов. Білінгвізм. Мертві мови. Основні тенденції мовного існування людства. Інтралінгвістичні чинники мовних змін. Дія мовних антиномій. Мовні закони і тенденції.

Тема 1.6. Знакова теорія мови. Поняття знака. Структура знака. Знакові системи. Семіологія як наука. Специфіка мовних знаків. Види мовних знаків. Поняття універсальності знака і його співвідношення з мовною одиницею. Питання універсальності мови. Паралінгвістика і допоміжні мови. Перестороги щодо середньовічного механіцизму.

Тема 1.7. Мова як система. Включення мови в коло системних явищ в період структуралізму. Поняття системи і структури. Специфіка мовної структури. Типи відношень між мовними одиницями: парадигматичні, синтаксичні та ієрархічні. Поняття ярусу. Основні та проміжні яруси, фонетичний, семантичний, граматичний рівні мови. Ієрархія мовної будови. Проблема міжрівневих зв'язків. Системні та асистемні елементи. Адекватність системної теорії мови.

Тема 1.8. Сучасні напрямки мовознавства. Когнітивна теорія мови. Мовлення як різновид когнітивної діяльнос­ті і дзеркало мовної діяльності. Дослідження свідомості за мовними даними. Ідеї У.Чейфа. Пізнання мови за допомогою концептуального аналізу. Когнітивні граматики Дж.Лакоффа, Ч.Філмора, Р.Лангаккера. Ментальні моделі статичні і операційні. Переваги і хиби. Застосуван­ня моделей. Комунікативна теорія мови. Схема мовної комунікації Р.Якобсона. Комунікативні максими Г.Грайса. Види комунікації. Поняття комунікативного акту. Типологія Серля-Остіна. Його структура. Типи комунікативних актів. Функціональна теорія мови. Поняття функції. Зародження функціоналіз­му. Празький функціоналізм. Семантична категорія як джерело Ленінград­ського функціоналізму. Теорія функціонально-семантичних полів. Застосування набутків у лінгводидактиці. Взаємодія аргументу і функції як можливість інтерпретації мовного розвитку.

Змістовий модуль 2. Методи мовознавства

---