ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 12.07.2020
Просмотров: 634
Скачиваний: 3
Найкращий ефект забезпечує застосування в системах витікальної вентиляції вентиляторної насадки низького тиску VBP в поєднанні з елементами систем гігрокерованої вентиляції (повітророзподільниками і вентиляційними гратками). Таке конструкційне розв’язання дозволяє ефективно вентилювати приміщення помешкання, достосовуючи їх повітрообмін до реальних потреб.
10.2.5. Практичні способи оцінювання ефективності вентилювання помешкань
Про безпеку і добре самопочуття мешканців в зоні обслуговування (ЗО) приміщень помешкання свідчать хімічний склад повітря і його параметри, тобто температура, відносна вологість і швидкість руху (рухливість).
Некорисний вплив хімічного складу повітря може виникати із порушення природних пропорцій основних складників повітря, наприклад недостачі кисню, наявності забрудників.
Параметри повітря можуть діяти на людину безпосередньо, впливаючи на стан теплової рівноваги організму, або опосередковано, спричиняючи розвиток мікроорганізмів.
Погане самопочуття мешканців від легкого впливу на них некорисних чинників носить назву “синдром хворого будинку”.
Звичайно в Україні бракує будь-яких формальних правничих підстав для директивного або методичного оцінювання якості вентиляції. Такі методики запропоновані нами [51, 52], або можуть бути розроблені на підставі:
-
безпосереднього оцінювання на основі вимірювання реального вмісту забрудників повітря і порівняння їх з гранично допускною концентрацією (ГДК). Методика надається для виробничих приміщень;
-
опосередкованого оцінювання на підставі контролю реальної продуктивності СВ. При цьому визначають: витрати повітря у вентиляційних гратках кухні, ванни, санвузла (ватерклозета); хімічний склад внутрішнього і зовнішнього повітря (вміст СО, СО2 і О2). Методика надається для помешкань;
-
оцінювання здатності приміщень до повітрообміну, (кратності повітрообміну), визначеному за умовного перепаду тисків 50 Па у так званому “тисковому тесті”.
Висновки і рекомендації
-
Якщо мешканець відчуває задуху, а віконні шибки в кухні запотіли і запах готованих страв розповсюджується по помешканні, то це означає, що вентиляція працює неефективно (не якісно).
Видимими наслідками поганого вентилювання помешкання є пліснява на будівельних конструкціях, запаровані шибки вікон, притікання зовнішнього повітря через вентиляційні гратки в кухні або ванній кімнаті (зворотня циркуляція).
Невидимими наслідками поганого вентилювання помешкання є: шкода здоров’ю мешканців (алергія, хвороби дихальних шляхів, болі голови – спричинені недостатнім повітрообміном); поступове нищення конструкцій будинку (переважно зовнішніх стін) в результаті проникання в них вологи.
-
Ефективне і енергоощадне вентилювання помешкань можна забезпечити завдяки застосуванню на верхівці вентиляційних трубопроводів (каналів) низькотискових вентиляторних насадок VBP фірми “Aereko”; витрата електроенергії приблизно в 14 разів менша, ніж при застосуванні традиційних систем механічної вентиляції в поєднанні із регульованим “природним” притіканням зовнішнього повітря (тобто керованої “гібридної” вентиляції).
-
Притікання зовнішнього повітря потрібно передбачати в житлові приміщення і спальні кімнати помешкання, а також кухні із зовнішнім вікном таким чином, щоби воно потрапляло в ці приміщення найменш забрудненим, а зужите і забруднене внутрішнє повітря витікало з допоміжних приміщень (кухні, ванни, санвузла (ватерклозета) через гратки трубопроводів (каналів) систем витікальної вентиляції.
Для перетікання повітря через приміщення їхні вхідні двері підрізають для утворення щілинних отворів, або в їх нижній частині передбачають вентиляційні гратки нормованих розмірів.
-
За наявності в приміщенні котла, з погляду на більше споживання газу і нормальне його спалювання, вимагається постачання нормативної кількості зовнішнього повітря сталої витрати.
-
За відсутності в кухні притікання зовнішнього повітря і при виконанні її вхідних дверей щільними повітрообмін в приміщенні практично відсутній.
-
Помилкою, яка від’ємно впливає на функціонування вентиляції на етапі експлуатації помешкання є встановлення в кухнях вентиляційних ковпаків (зонтів), що приєднуються безпосередньо до спільного вентиляційного трубопроводу (шахти). Приєднання до збірного трубопроводу вентиляційного ковпака спричиняє перетікання повітря до сусідніх кухонь на інших поверхах будинку.
-
Оскільки мешканці не спроможні визначити необхідний повітрообмін приміщень і вони переважно не знають як можна його забезпечити, а також беручи до уваги складність функціонування помешкання, рекомендується забороняти СВ, дія яких узалежнена від волі і свідомості мешканців.
-
Вікна, які оснащені системою мікровентиляції (тобто з ручним відкриванням вікон) не є досконалим вирішенням проблеми повітрообміну, тому що ефективне і енергоощадне вентилювання приміщень помешкання повинно бути автоматично керованим.
-
Ефективною вентиляція помешкання може бути при забезпеченості керованої притікальної вентиляції в поєднанні з регульованим “природним” притіканням зовнішнього повітря за допомогою спеціальних повітророзподільників.
Конструкційне розв’язання повітророзподільників з ручним відкриванням може забезпечити нормативний повітрообмін за умови правильного їх використання мешканцяит.
Умовно автоматичні повітророзподільники, в яких зміна витрати притікального (зовнішнього) повітря залежить від різниці тисків і температур є недосконалими і діють подібно як нещільності вікон.
Найбільш ефективним є застосування самочинних, наприклад гігрокерованих повітророзподільників, витратна характеристика яких узалежнена, найперше, від відносної вологості і тиску внутрішнього повітря.
-
Завдяки застосуванню СВ з гігрокерованими повітророзподільниками і вентиляційними гратками повітрообмін приміщень помешкання автоматично достосовується до потреб, які змінюються у залежності від способу експлуатації помешкання, параметрів зовнішнього повітря і інших чинників.
-
Наслідком дії гігрокерованої СВ є ощадність енергії у порівнянні з дією СВ із незмінним повітрообміном, що достосована до найбільш некорисної ситуації, яка може виникнути в процесі експлуатації помешкання.
При застосуванні гігрокерованих природних СВ забезпечуються вимоги щодо якості внутрішнього повітря в зимовий період року, а технічний стан будинку не є під загрозою.
Найкращий ефект забезпечує застосування в системах витікальної вентиляції низькотискової вентиляторної насадки VBP фірми “Aereko” в поєднанні з гігрокерованими повітророзподільниками і вентиляційними гратками (гібридна вентиляція).
-
В Україні бракує формальних правничих підстав для директивного або методичного оцінювання якості вентиляції приміщень помешкань.
10.3. ВЕНТИЛЮВАННЯ КУХОНЬ
Кухні вимагають інтенсивної вентиляції, оскільки внутрішнє повітря в них значно забруднюється тепло- і вологовиділеннями, запахами і жировими випарами. Кількість цих забрудників залежить від конструкційних розв’язань кухонь і способу їх використання.
З погляду вентиляційної техніки розрізняють три групи кухонь: малі кухні, кухні середньої величини і великі кухні.
10.3.1. Вентилювання малих кухонь [31]
Маються на увазі кухні помешкань, малих ресторанів і готелів, в яких протягом двох годин виділяються 0,5 ... 1,0 кг/год водяної пари. Провітрювання через відкриті вікна (віконна вентиляція) є найпростішим, але не завжди задовільним. Найкориснішими є вікна з висувними рамами, за допомогою яких зовнішнє повітря притікає в кухню через отвір над підвіконною дошкою, а забруднене внутрішнє повітря витікає через отвір верхньої частини вікна.
С
Рис.
10.5.
Механічна вентиляція кухонь і ванних
кімнат помешкань кількаповерхового
житлового будинку з вентилятором на
верхівці
вертикального
збірного трубопроводу із етерніту
Найкращим способом вентилювання кухонь однородинних будинків є системи механічної витікальної вентиляції з вентиляторами, які умонтовані в зовнішньостіновий чи віконний отвори, або з вентиляторами на верхівці вентиляційного трубопроводу (каналу) рис.10.5.
Кратність повітрообміну потрібно приймати в межах 20 ... 30 год-1, відповідно до розмірів кухні, з можливістю регулювання витрати. Важливим є забезпечення певного напрямку притікання повітря до кухні (найперше через вентиляційні отвори в нижній частині дверей).
В багатосімейних (багатоквартирних) будинках кожна кухня повинна мати свій вентиляційний канал. Але можна передбачати і один збірний канал, з умонтованими в ньому пристроями типу труби Вентурі (рис. 10.5), і вентилятором на верхівці.
Кращою є індивідуальна вентиляція кухонь з вертикальною збірною шахтою (рис. 10.6).
Рис.10.6. Системи механічної витікальної вентиляції кухонь помешкань зі спільною збірною шахтою і радіальними вентиляторами типу „Lunos”
В цьому випадку припадає один вентилятор на кожну кухню (або ванну кімнату чи санвузол); він може працювати з однією чи двома швидкостями або мати безступеневе регулювання обертів. Вентилятори мають бути в парі із вогнезахисними клапанами.
Часто вживають над кухонною (газовою) плитою вентиляційний ковпак з умонтованим вентилятором. В місцевих надкухонних вентиляційних ковпаках (зонтах) належить передбачати вловлювачі (фільтри) жиру, які вимагають частого очищення (рис.10.7).
Рис. 10.7. Вентиляційний ковпак (зонт) над кухонною плитою
Для природного провітрювання жаровень потрібні два отвори по 100 см2, один в нижній, а другий у верхній частині шафи.
10.3.2. Вентилювання кухонь середньої величини в ресторанах, готелях і їдальнях
До пересічного кухонного устатковання належать піч, котел перекидний, сковорода перекидна і мийка для посуду. В кухнях середньої величини зазвичай провітрювання тільки витікальною вентиляцією є недостатнім, а тому в них передбачають механічну витікально-притікальну вентиляцію (вимушене постачання зовнішнього повітря) за умови недопущення забруднення повітря сусідніх приміщень і запобігання виникненню протягів завдяки неконтрольованому притіканню зовнішнього повітря. В кухні потрібно уникати додатнього надлишкового тиску, який може спричинити розповсюдження кухонних запахів до кімнат і залів для відвідувачів.
У ФРН заборонене притікання до кухні забрудненого повітря із зали для відвідувачів. В холодний період року (ХПР) зовнішнє повітря потрібно нагрівати до 20о С, а в літній період – охолоджувати до цієї температури. Належить передбачати зовнішні сонцезахисні заслони вікон. В повітроготувальнику системи притікальної вентиляції кухні рекомендується фільтр доброї якості очищення зовнішнього повітря (клас EU3). Повітропроводи рекомендуються з алюмінієвої або оцинкованої сталевої бляхи. В якості повітропроводів не рекомендується використовувати канали (трубопроводи з будівельних матеріялів).
Повітропроводи систем витікальної вентиляції повинні бути щільними, щоби через них не проникали скраплені волога і жир. Горизонтальні ділянки повітропроводів, повинні бути якомога коротшими і похиленими (в найнижчих місцях необхідно передбачатись відведення конденсату). Повітропроводи, по яких рухається „зажирене” повітря повинні оснащуватись вогневідпорними клапанами (при цьому не потрібні вогнезахисні клапани). Необхідно передбачати отвори для очищення повітропроводів від жирових осадів. В отворах для витікання внутрішнього повітря належить передбачати жировловлювальні фільтри.
Вентиляційні ковпаки над кухонними плитами (рис. 10.8) є добрими з того погляду, що через них одночасно витікають теплові конвективні потоки та інші забрудники. Вони виготовляються прямокутного або трапецеподібного перерізів з жировловним фільтром. В якості матеріялу виготовлення вживають хромонікелеві сталі або мідь. Найчастіше в ковпаках є умонтовані освітлювальні засоби.
Рис.10.8. Кухонні вентиляційні ковпаки з жировловними фільтрами
Обов’язковим є систематичне очищення вентиляційних ковпаків, оскільки вони швидко забруднюються і затіняють приміщення. Витікальне з кухні повітря потрібно розвіювати в атмосферу вертикально найвище понад дахом будинку із швидкістю 10 ... 13 м/с (для того, щоб запахи не розвіювались в аеродинамічній тіні забудови і поширюючись в ній не попадали до помешкань, які знаходяться поблизу). Потрібно звертати увагу на спрямування вітрів і в разі необхідності передбачати високу швидкість витікання потоку в атмосферу. При прокладанні повітропроводів систем витікальної вентиляції через холодне горище, їх треба теплоізолювати (з метою недопущення скраплювання вологи). Канали належить захищати від насичення вологою (наприклад за їх фарбування). В залежності від конструкції вентилятор системи витікальної вентиляції повинен мати в корпусі отвір для його очищення і патрубок для відведення конденсату. Двигун вентилятора не повинен перебувати в потоці витікального повітря. В деяких випадках у трубопроводі СВ передбачають фільтр з активованим вугіллям для адсорбування кухонних запахів.