Файл: навчально-метод. посібник 3 курс 2011.doc

Позивачка на підставі статей 1216, 1231 ЦК просила стягнути зі спадкоємця Давидова М.Г. на її користь вартість використаних на будинок будівельних матеріалів у сумі 22 тис. 369 грн, 4 тис. 200 грн, сплачених як заробітна плата будівельникам, понесені судові витрати.

Складіть рішення у цій справі.

107. Русланов М.І. подав позов до заводу “Серп і молот” про поновлення на роботі на посаді електрика складального цеху та про стягнення зарплати за вимушений прогул з 12 вересня 2005 р. до 2 жовтня 2005 р. із розрахунку 900 грн щомісяця. Районний суд в резолютивній частині судового рішення зазначив: “Позов Русланова М.І. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня до
2 жовтня 2005 р. Рішення може бути оскаржене у п’ятнадцяти-денний строк в апеляційному суді”.

Які помилки допущені в резолютивній частині судового рішення? Складіть резолютивну частину цього рішення.

108. У березні 2009 р. Бурко звернулася до суду з позовом до державного підприємства “Харківський метрополітен” (далі – ДП) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від
26 листопада 2009 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов’язав управління ДП змінити дату її звільнення на 8 лютого 2009 р., внести в наказ про звільнення і в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Апеляційний суд Харківської області рішенням від
19 травня 2010 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2009 р. і зобов’язав стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За заявою відповідача, яка надійшла до суду 3 червня 2010 р., було ухвалено 16 червня 2010 р. додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн до 9 тис. 922 грн.

Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення? Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

109. Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 30 травня 2008 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 17 вересня 2008 р., задовольнив позов Рожка І. та Рожко Л. до Михальського про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції ухвалою від 6 вересня 2009 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2010 р., за поданням державного виконавця державної виконавчої служби роз’яснив спосіб і порядок виконання рішення цього ж суду від 30 травня 2009 р. При цьому справу було розглянуто суддею за відсутності сторін. Даних про те, що сторони були повідомлені судом у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у матеріалах справи немає.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок роз’яснення судом рішення суду

Т е м а 21. Заочний розгляд справи

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика заочного розгляду справи.

2. Умови заочного розгляду справи.

3. Порядок заочного розгляду справи.

4. Порядок перегляду заочного рішення.

5. Оскарження заочного рішення.

Завдання

110. До суду звернулась Шестакова з позовом до Потапова про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її неповнолітню доньку. Відповідач у судове засідання не з’явився втрете, хоча завжди був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи є докази, і про причини неявки не повідомляв. Суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про заочний розгляд справи, хоча позивачка була проти заочного розгляду справи.

Суд позов Шестакової задовольнив у повному обсязі. Через п’ятнадцять днів після отримання заочного рішення від відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, де зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і в нього є докази в обґрунтування своїх заперечень. В останнє судове засідання він не з’явився у зв’язку з хворобою, про що надав довідку з лікарні.

Чи були допущенні суддею помилки? Чи повинен при-
йняти суддя заяву відповідача про перегляд заочного рішення?

111. Гранін звернувся з позовом до Климова про від-шкодування 3000 грн матеріальної та 4000 грн моральної шкоди. В перше судове засідання з поважних причин не з’явився позивач, і суддя відклав розгляд справи. В друге судове засідання не з’явився з поважних причин відповідач, і суддя знов відклав розгляд справи. В трете судове засідання надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутністю. Гранін у судовому засіданні заявив два клопотання: перше – про заочний розгляд справи, друге – про зменшення розміру позовних вимог на 1000 грн.

Суддя не задовольнив жодного клопотання і пояснив Граніну, що при заочному розгляді справи позивач не може змінити розмір позовних вимог без повідомлення про це відповідача і в такому випадку потрібно буде відкласти судовий розгляд. Якщо Гранін не буде зменшувати розмір позовних вимог, то можливий заочний розгляд справи.

Дайте правову оцінку діям судді?

112. У результаті ДТП Ярчук спричинив автомобілю Дорошенка шкоду в розмірі 3000 грн. Дорошенко звернувся з позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, і про причини неявки не повідомив.

На прохання позивача суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Позовні вимоги були задоволені в сумі 1500 грн. Позивач з таким рішенням не погодився і на наступний день після його отримання подав апеляційну скаргу на заочне рішення.

Через п’ятнадцять днів з дня проголошення рішення від відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і надає докази в обґрунтування своїх заперечень. Пояснив, що в судове засідання він не з’явився у зв’язку з тим, що був у відрядженні, про що надав довідку з місця роботи, але про це повідомити суд не мав змоги.

Суддя в прийнятті заяви відмовив, мотивуючи це тим, що відповідачем не сплачений судовий збір за заяву про перегляд заочного рішення і пропущений строк на подання такої заяви.

Дайте правову оцінку діям судді та сторін.

113. Судом 6 листопада 2010 р. постановлено заочне рішення, яким були задоволені позовні вимоги Гомінко до Луніна та Мусіна про стягнення суми боргу в розмірі по 2000 грн з кожного. В заяві про перегляд заочного рішення від 19 листопада 2010 р. Лунін та Мусін просили рішення скасувати, посилаючись на те, що вони не отримували судові повістки про день, час і місце слухання справи.

Ухвалою суду від 14 грудня 2010 р. вказана заява залишена без задоволення.

Лунін та Мусін не погодились з ухвалою і 19 грудня 2010 р. подали апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій просили скасувати ухвалу та постановити нову про перегляд заочного рішення.

Перевіривши матеріали справи судова колегія залишила апеляційну скаргу без розгляду.

Чи допущені процесуальні помилки судами? Чи правильно діяли відповідачі?

114. Машков звернувся з позовом до Яшина про від-шкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 грн, посилаючись на те, що з вини відповідача сталося затоплення його квартири гарячою водою, внаслідок чого він змушений був зробити у квартирі ремонт.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, до суду не з’явився і про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні позивач заявив клопотання про
заочний розгляд справи і про збільшення позовних вимог на 1000 грн. Суд задовольнив усі клопотання Машкова та виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Заочним рішенням позов був задоволений у повному обсязі.

На зазначене рішення суду Яшин подав апеляційну скаргу.

Апеляційний суд виніс ухвалу, в якій зазначив, що апеляційна скарга не підлягає прийняттю до апеляційного провадження, оскільки оскаржити заочне рішення в загальному порядку може лише позивач.

Дайте правову оцінку діям суду першої інстанції, апеляційного суду та відповідача.

Тема 22. Наказне провадження

Питання для обговорення

1. Загальна характеристика наказного провадження.

2. Підстави для видачі судового наказу.

3. Порушення наказного провадження.

4. Судовий наказ як форма судового рішення.

5. Скасування судового наказу.

Завдання

115. За заявою КП “Теплоцентраль” було видано 28 жовтня 2010 р. судовий наказ про стягнення з боржника Федорової заборгованості за комунальні послуги в розмірі 2590 грн.

14 листопада 2010 р. Федорова звернулась до суду з заявою про скасування судового наказу. У заяві Федорова просила поновити процесуальні строки для скасування судового наказу та скасувати останній, посилаючись на те, що цей наказ вона отримала лише 9 листопада 2010 р. Також позивачка вважає, що судовий наказ є необґрунтованим, оскільки вона регулярно сплачує комунальні послуги і за рахунком КП “Теплоцентраль” має навіть переплату, на доказ чого надала квитанції про сплату рахунків.

Як повинен діяти далі суддя?

116. До суду звернувся прокурор в інтересах Степанової з заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

У заяві прокурор указав, що в результаті перевірки встановлено, що Степанова була звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, але й до цього часу не отримала належної їй до виплати суми заробітної плати, через що опинилася в скрутному матеріальному становищі. Зазначена обставина позбавляє Степанову можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” вбачаються підстави для звернення прокурора в межах його компетенції до місцевого суду на захист прав Степанової.

Чи мав право прокурор звертатися до суду з такою вимогою і з таких підстав? Чи може прокурор взагалі звертатись із заявою про видачу судового наказу? Хто може бути заявником в наказному провадженні?

117. До судді надійшла заява Прокопова про видачу судового наказу за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої йому суми заробітної плати. Суддя відмовив Прокопову в прийнятті заяви про видачу судового наказу у зв’язку з ненаданням ним документів, які підтверджують заявлені вимоги та несплату судового збору.

Чи правильно діяв суддя? Які підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу? Які документи Прокопов повинен був надати до суду? Як далі діяти Прокопову?

118. Судом Сумської області 24 вересня 2010 р. було видано судовий наказ за заявою Рибакової Р.В. про стягнення з Уфімцева А.А. аліментів на утримання доньки Рибакової О.А. в розмірі частини його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 6 вересня 2010 р. до досягнення дитиною віку повноліття.

Уфімцев А.А. 1 жовтня 2010 р. звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу про стягнення з нього аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що п. 4 ч.1 ст.96 ЦПК України передбачається, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про присудження аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а Рибакова Р.В. просила стягнути аліменти в розмірі частини його заробітку щомісячно, тобто дана вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження і видача судового наказу є незаконною.

Ознайомившись із заявою боржника про скасування судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, суд постановив ухвалу про скасування судового наказу.

В ухвалі про скасування судового наказу суд роз’яснив Рибаковій Р.В., що вона може оскаржити ухвалу протягом десяти днів до апеляційного суду.

Чи допущені суддею помилки?

Тема 23. Окреме провадження

Питання для обговорення

1. Правова природа окремого провадження.

2. Співвідношення загальних правил цивільного процесу та окремого провадження.

3. Класифікація справ окремого провадження.

4. Особливості розгляду справ окремого провадження.

Завдання

119. Опікунська рада звернулася до суду з заявою про визнання Котова Н.Н. недієздатним на підставі того, що він страждає на психічний розлад. Заява була подана до суду за місцем проживання Котова Н.Н. У ній зазначено, що Котов Н.Н. перебуває у психоневрологічному диспансері, де проходить черговий курс лікування. Опікунською радою також заявлено клопотання про витребування з лікувального закладу необхідних документів на підтвердження зазначених у заяві фактів.

Суд прийняв заяву та відкрив провадження у справі. У задоволенні клопотання щодо витребування доказів суд відмовив на підставі того, що відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожен має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог, а суд не може втручатись у формування кола доказів у справі та доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі.

Визначте юрисдикцію суду щодо розгляду справ окремого провадження.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок від-криття провадження та розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.

120. Профспілковий комітет заводу “Комунар” звернувся до суду із заявою про обмеження цивільної дієздатності Валова С.В., внаслідок того, що він зловживає спиртними напоями. У заяві було зазначено, що Валов С.В. неодноразово приходив на роботу в нетверезому стані, його дружина декілька разів зверталася до профкому з проханням про застосування до чоловіка заходів громадського впливу у зв’язку з тим, що він зловживає спиртними напоями, проте застосування заходів громадського впливу позитивних результатів не дало.

Суд відкрив провадження у справі, розглянув її та ухвалив рішення про обмеження цивільної дієздатності Валова С.В. Копію рішення суд направив до органів опіки та піклування для встановлення піклування над Валовим С.В та призначення йому піклувальника.

Чи правомірні дії суду? Визначте порядок відкриття провадження та розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Зазначте вимоги до судового рішення по цих справах.

121. Романенко Л.Н. звернулася до суду з заявою про надання їй повної цивільної дієздатності. Заявниця зазначила, що у віці 15 років народила дитину, в актовому запису цивільного стану про народження сина вона записана матір’ю. Надання повної цивільної дієздатності їй необхідно для того, щоб влаштувати сина у дитячий садок та самостійно його виховувати.

У судовому засіданні встановлено, що батько заявниці не заперечує проти надання їй повної цивільної дієздатності, оскільки вона в змозі самостійно виховувати сина, і це відповідає її інтересам та інтересам дитини. Проте мати заявниці з цим не погоджується. Вона вважає, що донька не може утримувати дитину без допомоги батьків, оскільки не має самостійного заробітку.