ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.07.2020
Просмотров: 2298
Скачиваний: 6
Вирішіть справу по суті.
73. Кульченко працювала завідуючою складом і допустила помилку при складанні акта приймання одержаного товару щодо його кількості. Унаслідок цього база не змогла пред’я-вити постачальнику претензію на суму 750 грн нестачі посуду для їдальні. Оскільки з Кульченко укладено договір про повну матеріальну відповідальність, до неї був пред’явлений позов на цю суму.
Чи має місце майнова шкода? Як суд повинен вирішити справу?
74. Наладчик Онопенко 25 березня через недбалість вивів із ладу верстат, ремонт якого склав 143 грн. Через два місяці 27 травня Онопенко загубив електродриль вартістю 625 грн. Коли він 18 вересня у нетверезому стані перекинув бочку машинного мастила вартістю 2050 грн, директор пред’явив позов про стягнення з нього 2818 грн. До позовної заяви в числі інших документів було додано довідку про заробітну плату Онопенка за рік: січень – 610, лютий – 632, березень – 725 (з них 220 грн – нагорода за підсумками роботи за рік), квітень – 645, травень – 641, червень – 650, липень – 635, серпень – 653 ( з них 320 – допомога по тимчасовій непрацездатності), вере- сень – 660, жовтень – 655, листопад – 665, грудень – 670 грн.
Чи підлягає позов задоволенню і в якому розмірі?
75. 28 жовтня директор заводу звільнив за прогул Мороза, Пархоменка, Дудніка. Вони звернулися з позовом до суду про поновлення на роботі. У ході засідання виявилося, що працівники були відсутні на роботі у зв’язку з тим, що вони як донори здавали кров, а згоду на звільнення дав голова виборного органу первинної профспілкової організації. Суд поновив позивачів на роботі та стягнув за три місяці вимушеного прогулу на користь Мороза – 1861 грн, Пархоменка – 1906 грн, Дудні-ка – 1822 грн. Директор заводу був притягнутий до справи як третя особа на стороні відповідача.
Чи є підстава та умови для притягнення директора до матеріальної відповідальності? Якщо так, то в якому розмірі?
76. У зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці директор ТОВ „Шлях” 01.07.2007р. у письмовій формі повідомив працівника Голохватова щодо зміни в останнього режиму роботи та переходу на нову систему оплати. Голохватов не погодився на продовження роботи в нових умовах і 1 серпня 2007 р. був звільнений за п.6 ст.36 КЗпП. У день звільнення директор повідомив Ґолохватова, що у ТОВ „Шлях” в цей момент на рахунку підприємства не має коштів і запевнив останнього, що виплатить йому заборгованість за два місяці із заробітної плати протягом вересня 2007 р., а компенсацію за ненадану відпустку за 2006 р. – протягом жовтня 2006 р. Керівник порушив свої зобов’язання і в зазначені строки не розрахувався з працівником.
Голохватов звернувся до юридичної консультації із за- питаннями: чи можна притягти керівника ТОВ “Шлях” до матеріальної відповідальності? У якому розмірі йому повинні провести відшкодування? Чи має він право на відшкодування моральної шкоди? Яку відповідь необхідно надати ?
Список літератури
Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Х.: НПКФ “Консум”, 1996.
Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. – Одесса: Вища шк., 1982.
Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності // Укр. право. – 1999. – № 2. – С.91 – 96.
Хуторян Н. Трудове правопорушення як підстава матеріальної відповідальності // Юрид. вісн. – 2002. – № 3. – С. 110 – 115.
Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відпо-відальності сторін трудових правовідносин: Моногр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.
Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відпові-дальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. – № 12. – С. 87 – 90.
Ярошенко О.М. До питання про вдосконалення законодавства про колективну (бригадну) матеріальну відпові-дальність // Пробл. законності.. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 35. – С. 93 – 96.
Заняття 24–25. Охорона праці (4 год)
77. Матвійчук працював на Новомосковському трубному заводі. Роботу закінчив пізно вночі. Повертаючись велосипедом додому неосвітленою вулицею, Матвійчук упав і зламав ногу. Це сталося о третій годині ночі. Свідками були троє працівників заводу, які викликали швидку допомогу і його відвезли до лікарні. Внаслідок цієї травми Матвійчук став інвалідом другої групи. Скласти акт про нещасний випадок на заводі відмовились, пояснивши, що це побутова травма.
Чи законною є відмова скласти акт про нещасний випадок?
78. Коваль упродовж 8 місяців не користувалася перервами для годування дитини у зв’язку з віддаленістю від заводу свого місця проживання. Після 8 місяців, коли вона припинила годувати дитину груддю, Коваль стала вимагати оплати невикористаних перерв як понаднормової роботи. Адміністрація відмовила, тоді Коваль звернулась з іншою заявою, у якій підрахувала всі перерви і просила компенсувати їх відповідним продовженням відпустки. У цьому їй також відмовили. Коваль звернулася до комісії по трудових спорах.
Як вирішити спір?
79. Слюсар 5 розряду під час прийняття на нову роботу не пройшов інструктажу з правил охорони праці у зв’язку з тим, що він є кваліфікованим робітником, має 5 розряд і тривалий стаж роботи (навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці пройшов 2 роки тому).
Чи є правомірною така ситуація? Назвіть нормативний акт, що регулює порядок навчання, інструктажу та перевірки знань працівників з питань охорони праці.
80. Ткаченко під час виконання роботи по розвантаженню обладнання на базі відділу технічного постачання управління “Сантехмонтаж” отримав удар по голові чавунним бруском, унаслідок чого втратив працездатність. Рішенням профспілки управління “Сантехмонтаж” йому відмовлено у видачі акта про нещасний випадок за відсутністю доказів, які підтверджують отримання травми. Виборний орган первинної профспілкової організації вважав, що непрацездатність наступила в результаті пухлини головного мозку, а не травми. Ткаченко вважав, що пухлина головного мозку – наслідок удару по голові та наполягав на складанні акта про нещасний випадок на виробництві.
Куди може бути оскаржена відмова складання акта про нещасний випадок на виробництві? (посилатися на нормативний матеріал).
81. Лузан працює в дитячій лікарні медсестрою. У квітні 1996 р. її стаж перевищив 10 років. Вона вважала, що у зв’язку з цим повинен збільшитися її оклад. Останні 3 роки Лузан перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 6 років. У бухгалтерії Лузан пояснили, що для збільшення окладу їй необхідно працювати ще 3 роки, тому що відпустка без збереження заробітної плати у стаж роботи не зараховується.
Чи необхідно вносити до трудової книжки запис про те, що працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною?
82. Робітник виробничо-творчого комбінату Білик в обідню перерву в пошуках їдальні вийшов за межі комбінату. Недалеко від комбінату Білик отримав травму від наїзду автомашини, власника якої установити не вдалося. При складанні акта про нещасний випадок виник спір про те, чи пов’язаний цей випадок із виробництвом. Білик наполягав на тому, що, оскільки підприємство не забезпечило своїх працівників можливістю користуватися в обідню перерву їдальнею за місцем роботи, цей випадок необхідно вважати пов’язаним із виробництвом з усіма наслідками, що з цього випливають. Адміністрація ж заперечувала й стверджувала, що шкоду спричинено джерелом підвищеної небезпеки не на території підприємства і не в момент виконання трудових обов’язків, отже, цей випадок не пов’язаний із виробництвом.
Як вирішити спір?
Список літератури
Кравцов Д.М. Нещасний випадок виробничого характеру: істотні ознаки та відмінності від суміжних понять. – Право України. – 2002. – № 12. – С. 108–111.
Кравцов Д.М. Проблемы квалификации несчастных случаев с педагогическими работниками высших учебных заведений. – Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад.України – 2001. – Вип. – № 51. – С. 115–122.
Ткачук С.П., Андрійчук В.В. та ін. Науково-прак-тичний коментар до ЗУ “Про охорону праці”. – К.: Основа, – 1997.
Шамшина І. Щодо концепції законодавства України про охорону праці // Право України. – 1998. – № 4.
Заняття 26 – 30. Трудові спори (10 год)
83. Головний зберігач цінностей Харківського літе-ратурного музею Морозова була звільнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Приводом звільнення стало те, що в музеї було безладдя, численні музейні цінності не поставлені на облік. Температурний режим не відповідав нормам, що могло призвести до погіршення якості і пошкодження музейних експонатів.
Чи законне звільнення на цій підставі?
84. Настецька була прийнята на завод “Оргтехніка” контролером ВТК складального цеху (по збиранню шарикових ручок) з 1 грудня 2005 р. На ту ж роботу контролером вона була переміщена в установу ЮЖ 313/54 в цех закритого типу з 18 січня 2006 р. За відмову від переходу на роботу в закритий цех Настецька була звільнена з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП “За відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною суттєвих умов праці”.
Настецька звернулася до суду з позовом про поновлення на попередній роботі. У суді було встановлено, що завод з метою збільшення обсягу випуску продукції організував у виправній установі ЮЖ 313/54 дільницю цеху № 3 по складанню авторучок. Для забезпечення якості продукції на цій дільниці були встановлені робочі місця комплектувальників і контролерів ВТК. Однак працювати необхідно було з ув’язненими, робота зі спецконтингентом вимагала особливого підходу, додаткових затрат.
Чи підлягає позов задоволенню?
85. Робітник комунального підприємства “Контур” Уманець був звільнений з роботи за прогули без поважних причин (неявка на роботу 11, 16, 19 жовтня). Відсутність на роботі позивач пояснив тим, що його викликали до військової прокуратури Харківського гарнізону як свідка дорожньо-транспортної пригоди. Повістки про виклик до прокуратури у нього не було.
Уманець звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. У суді було встановлено, що слідчий військової прокуратури Шалюхин переведений до Сумської військової прокуратури і немає можливості використати його як свідка. Позивач брав участь в афганських подіях.
Чи підлягає позов задоволенню?
86. У приватну фірму “Ніколь” 3 січня 2006 р. Володіну прийнято за контрактом головним бухгалтером. У контракті, оформленому в одному примірнику, передбачалося, що його розірвання здійснюється за правилами, викладеними у ст. 36-41 КЗпП України, і в разі розголошення комерційної таємниці. 15 березня 2006 р. Володіна подала заяву про звільнення за власним бажанням. Директор фірми попросив її попрацювати до 19 квітня 2006 р., щоб здати квартальний звіт. Володіна погодилася на цю умову й продовжувала працювати, але 10 квітня 2006 р. директор фірми видав наказ про звільнення Володіної не за власним бажанням, а за втратою довіри (п. 2 ст. 41 КЗпП України).
Чи законне звільнення Володіної? Дайте аргументовану відповідь.
87. Сендецького звільнено з НВО “Електромашина” за скороченням штату. Вважаючи звільнення незаконним, він звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Позивач указав у заяві, що його звільнення не було погоджене з виборним органом первинної профспілкової організації профспілки “Солідарність”, членом якого він є. Суд відмовив у поновленні на роботі на тій підставі, що Сендецький був членом профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості, діючої в НВО “Електромашина”, на засідання якої не з’явився, а профспілка “Солідарність” створена ще не була.
Чи законне звільнення Сендецького?
88. Бобильова звернулася з позовом до заводу „Електрообладнання МШС” про поновлення на роботі контролером 4-го розряду. У суді було встановлено, що на заводі з 20 березня 2006 р. створено альтернативну профспілкову організацію “Солідарність”, про що директор заводу був поінформований відповідним листом Координаційної ради регіонального об’єднання профспілок. Позивачка вибула з профспілки залізничників і транспортних будівельників. Нова профспілка внесла пропозиції до укладення договору про покращення вентиляції тощо, згоди ж на звільнення Бобильової ця профспілка не давала.
Яке рішення повинен винести суд?
89. Директор кафе звільнив свого заступника Пасічник за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Директор мотивував це тим, що в кафе скоротився обсяг роботи і воно фактично стало збитковим. Пасічник звернулася до суду про поновлення на роботі. У суді було встановлено, що вона є одинокою матір’ю, на її утриманні дочка п’ятнадцяти років. Позивачка стоїть на обліку у відділі праці та соціального захисту, отримує допомогу як одинока мати.
Яке рішення повинен винести суд?
90. Директор спортзалу клубу “Локомотив” ВАТ “Пресмаш” звільнив з роботи директора басейну Лівенцова за скороченням штату. Однак виборний орган первинної профспілкової організації на своєму засіданні від 7 вересня 2006 р. не дав згоди на звільнення. Лівенцов звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі.
Яке рішення повинен винести суд?
91. У зв’язку з переходом перукарні “Красуня” на орендну форму роботи всім працівникам було запропоновано звільнитися і написати заяву про прийом у нову орендну організацію “Красуня”. Після цього всі були прийняті на роботу до нового підприємства, а з жіночим майстром Вороновою був укладений контракт без визначення строку з трьохмісячним випробувальним строком, по закінченні якого Воронову було звільнено з роботи як таку, що не витримала випробування, за ст. 28 КЗпП України. Воронова звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі. У суді було встановлено, що позивачка пропрацювала в цій перукарні 34 роки, має великий досвід роботи, у неї ніколи не було стягнень. Доказів, що позивачка не витримала випробування, немає.
Чи підлягає позов задоволенню?
92. Начальник конструкторського бюро АТ Куцин порушував строки подання креслень на нове обладнання, допускав помилки і був звільнений з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Він не погодився зі звільненням і звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Суддя відмовив Куцину в прийомі позовної заяви, посилаючись на те, що в статуті та колективному договорі АТ міститься положення, згідно з яким трудові спори попередньо розглядаються правлінням АТ.
Чи законною є така відмова? Як вирішити справу?
93. У виборний орган первинної профспілкової організації заводу звернувся директор заводу з приводу отримання дозволу на звільнення електрозварника Федьковича за прогул без поважних причин. На засідання виборного органу первинної профспілкової організації був запрошений Федькович, який заявив, що 20 грудня він не вийшов на роботу, тому що переплутав зміну. Федькович вважав, що йому слід виходити в другу зміну, а в дійсності, за графіком, – у першу. Виборний орган первинної профспілкової організації не дав згоди на звільнення Федьковича і запропонував обмежитися накладенням дисциплінарного стягнення. Директор вважав таку відмову неправильною і звернувся до суду.