ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.07.2020
Просмотров: 1709
Скачиваний: 6
Відповідь на візитну картку дається власною візитною карткою протягом 24 годин з часу отримання. Якщо при зустрічі певній особі була вручена візитка картка, але в неї не виявилося власної візитної картки при собі, то вона може надіслати її протягом тижня із позначенням р.г. Візитні картки із висловленням співчуття надсилають протягом дев'яти днів з дати сумної події. З приводу національних та інших свят і подій першими поздоровляють господарів візитними картками особи, які працюють у країні перебування. У міжнародній практиці прийнято всім гостям, присутнім на сніданку, обіді або вечірньому прийомі (за винятком чаю) протягом тижня направити господарям свої візитні картки з висловленням подяки, якщо вони не надсилають відповідні листи. Таким чином, візитні картки - зручний інструмент, що сприяє встановленню та підтриманню контактів.
3
Поняття "дипломатична бесіда" охоплює різні за рівнем, змістом, формою проведення контакти. Є декілька класифікацій дипломатичних бесід. Наприклад, Віденська дипломатична конференція, проведена під егідою ООН, умовно виділила:
• бесіди за офіційним дорученням керівництва й МЗС своєї країни;
• бесіди за офіційним запрошенням керівництва й МЗС країни перебування;
• бесіди з представниками країни перебування за ініціативою самого дипломата або на їх пропозицію; кулуарні бесіди: на офіційних прийомах, офіційних заходах тощо;
• "випадкові" бесіди.
Якості дипломата, необхідні для успішного проведення дипломатичної бесіди - ввічливість, уважне ставлення до людей, стриманість і незарозумілість, уміння зав'язати і підтримати розмову, бути приємним співрозмовником. Необхідно бути дуже уважним до співрозмовника, проявляти максимальну чемність, при необхідності переводити розмову на нейтральні теми. Важливо під час проведення візиту, бесіди враховувати менталітет, національні особливості протоколу, етикету.
Для того, щоб впевнено провести бесіду, не потрапивши у глухий кут, необхідно серйозно готуватися до неї, досконально вивчивши питання, які будуть порушуватися під час розмови. Відомий український дипломат П.Сардачук пропонує таку схему підготовки до запланованої бесіди .
По-перше, визначивши для себе тему, уважно, у деталях вивчити всі обставини, документи, пов'язані з нею, щоб досягти чіткого власного бачення.
По-друге, слід підготувати вагому аргументацію для захисту своїх думок, поглядів щодо тієї чи іншої події, одночасно готуючись до можливого спростування аргументів свого співрозмовника.
По-третє, доцільно заздалегідь опрацювати тактику ведення бесіди. Необхідно зважити на те, що співрозмовник, часто не зацікавлений в поглибленому розгляді питання, може уникати розмови.
Дуже важливо розраховувати час, щоб мати його вдосталь для обговорення основного питання й забезпечення ділової частини бесіди, а не лише її протокольного оформлення. Не можна залишати найважливіші проблеми на кінець розмови: співрозмовник може терміново завершити бесіду й найважливіше питання залишиться нерозв'язаним.
Важливо мати попереднє уявлення та необхідну інформацію про співрозмовника, знати основні моменти його біографії, політичні погляди, обисті інтереси, уподобання. Ознайомлення з характеристикою співрозмовника (досьє може зберігатися в посольстві) дозволить з'ясувати, якими питаннями він цікавиться, у чому поінформований менше, а в чому більше, якими є уподобання, хобі партнера.
Дуже важливо вести бесіду спокійним тоном, у жодному разі не підвищуючи голосу і не виказуючи навіть ознак якогось незадоволення чи роздратування. Не можна переривати співрозмовника..
На основі бесід, проведених дипломатами, складаються документи, приймаються рішення про необхідні оперативні заходи як дипломатичним представництвом, так і зовнішньополітичним відомством акредитуючої держави. Такий документ, як запис бесіди, - важливий для інформування власного уряду, а також для уточнення того чи іншого питання, яке порушувалось під час розмови. Запис бесіди дозволяє провести її аналіз, зокрема з метою врахування власних помилок. Для максимально точного відтворення бесіди рекомендується оформляти її запис одразу після її проведення, як виняток - наступного дня.
Інколи під час бесіди робляться нотатки, якщо було заздалегідь повідомлено, що буде зроблена усна заява без передачі письмового тексту. Нотатки робить або сам учасник бесіди, або ж спеціально призначений для цього працівник, наприклад дипломат, який здійснює переклад розмови.
Етикет дипломатичної бесіди
Мовний етикет - це сукупність національно-специфічних сталих словесних форм, прийнятих у певному суспільстві для встановлення контакту та підтримки спілкування в потрібній тональності. Мовний етикет безпосередньо стосується правил вітання, знайомства, прощання, привітання, побажання, подяки, вибачення, прохання, запрошення, поради, пропозиції, співчуття, компліменту, схвалення тощо. У строго офіційній обстановці припустимий лише спокійний, рівний, стриманий тон; у менш строгих офіційних відносинах - спокійний, доброзичливий, привітний.
Правило дипломатичної бесіди - без потреби не дискутувати. Особливу вагомість слова набувають при виникненні конфліктних ситуацій. Необмірковане, випадково висловлене слово може ускладнити міждержавні відносини, скомпрометувати людину, яка це висловила.
Нерідко дипломатична бесіда починається в умовах, коли співрозмовники знаходяться на протилежних полюсах. Спокійний тон, переконлива аргументація, вдумливий підхід до позиції співрозмовника, розважлива манера ведення бесіди сприяє зближенню не лише співрозмовників, але і їхніх позицій. У бесідах з приводу конфліктних ситуацій важливо виявити основне, відкинути дрібниці та неістотне, дати відповідь на головне питання. Відповідь повинна бути ясною, чіткою, без натяків. Щоб зробити свою позицію переконливою, її треба підкріпити посиланнями на факти, але з офіційних джерел.
Лекція 5. Основні принципи ділової етики.
План
1. Дипломатичні прийоми, їх види та організація.
-
Етика ведення телефонних розмов та електронної пошти.
-
Основи сучасного ділового етикету: імідж, правила поведінки, зовнішній вигяд
1
Дипломатичні прийоми - одна із загальноприйнятих та поширених форм зовнішньополітичної діяльності урядів, міністерств закордонних справ, дипломатичних представництв та дипломатів. Прийоми проводяться на відзначення важливих подій (національні свята своєї держави, її найважливіші ювілейні дати та події, які відзначаються всією країною, ювілейні річниці підписання міжнародних договорів, ювілейні річниці встановлення дипломатичних відносин тощо). Прийоми також влаштовуються з нагоди проведення різних офіційних заходів (конгресів, симпозіумів, конференцій, презентацій, відкриття й закриття міжнародних виставок, підписання договорів). Офіційні прийоми із запрошенням на них членів дипломатичного корпусу влаштовуються главою держави, головою та членами уряду, відповідальними представниками міністерства закордонних справ та інших відомств. Дипломатичні прийоми також проводять в порядку вшановування або виказування гостинності вищим державним діячам, які перебувають з візитом в іншій державі, дипломатичним представникам, акредитованим у країні, діячам науки, культури, мистецтва тощо.
Незалежно від виду та призначення будь-який дипломатичний прийом носить політичний характер, оскільки на ньому відбувається зустріч представників іноземних держав. Окрім представницького значення, дипломатичні прийоми грають роль найважливішого засобу встановлення, підтримання та розвитку контактів офіційної влади з дипломатичним корпусом та іноземними журналістами; контактів дипломатичного представництва або окремих дипломатичних представників з офіційними, суспільними, діловими, науковими, культурними колами країни перебування. Прийоми - вид службової діяльності, на якому дипломати в неформальній обстановці роз'яснюють політику своєї країни, збирають інформацію про країну перебування, обмінюються думками з приводу важливих міжнародних подій. Ділові офіційні прийоми влаштовують з нагоди національного свята, знаменної події, річниці, на честь перебування в країні іноземної делегації, при відкритті представництва фірми, презентації різних товарів, послуг, проведенні конгресів, симпозіумів, конференцій, міжнародних виставок, підписанні договорів тощо. Сучасні правила їх підготовки і проведення, норми поведінки гостей і господарів увібрали багатовікові традиції культури гостинності та застільного етикету різних народів. Звичайно, існують специфічні особливості проведення дипломатичних прийомів у тій чи іншій країні з урахуванням національних традицій і звичаїв, однак із суто протокольної точки зору великих розбіжностей у їх організації і проведенні немає. У міжнародній практиці склалась класифікація прийомів, яка носить деякою мірою умовний характер. Таким чином, стосовно складу учасників прийоми поділяються на офіційні, неофіційні, змішані. Відповідно до часу проведення розрізняють денні та вечірні прийоми. Згідно з формою проведення прийоми поділяються на прийоми без розміщення за столом та з розміщенням.
У неофіційних дипломатичних прийомах беруть участь офіційні посадові особи, дипломати, а також їхні дружини і чоловіки. До змішаних прийомів відносять прийоми, на яких присутні офіційні посадові особи, дипломати, а також особи, які не мають ознак дипломатичного старшинства (видатні науковці, митці, представники ділових та релігійних кіл тощо).
До денних прийомів належать прийоми типу "келих шампанського", "келих вина", "сніданок". Вечірніми прийомами вважаються прийоми типу "коктейль", "а-ля фуршет", "чай", "жур-фікс", "обід", "вечеря", "обід-буфет".
На прийомах типу "сніданок", "обід", "вечеря" гостей розсаджують за столом у визначеному порядку. На прийомі типу "обід-буфет" розсадка вільна. Прийоми типу "коктейль", "а-ля фуршет", "келих шампанського", "келих вина" проводяться стоячи.
"Келих шампанського", як правило, починається о 12-й годині і триває близько години. Приводом для організації такого прийому може бути річниця національного свята, від'їзд посла, перебування в країні делегації, відкриття виставки (фестивалю), підписання міжнародних договорів. Прийом проводиться в цьому ж приміщенні, де відбувається урочистий захід, у спеціально обладнаній кімнаті, фойє. Під час такого прийому зазвичай подається шампанське, але можлива також подача вина, соків та інших безалкогольних напоїв. Закуска не обов'язкова, але не буде помилкою запропонувати її гостям.
"Келих вина" - прийом, аналогічний прийому типу "келих шампанського". Відрізняється від попереднього прийому назвою та дещо розширеним асортиментом вин і закусок.
Сніданок - один із найпоширеніших видів дипломатичних прийомів. Влаштовується з приводу приїзду і від'їзду послів, річниці договорів, інших ювілейних дат, на честь високих іноземних гостей, в порядку підтримання контактів МЗС із закордонними представництвами тощо. Влаштовується між 12-ю та 15-ю годинами. Меню сніданку складається з урахуванням існуючих у країні традицій та звичаїв і, як правило, включає холодні закуски, гарячі рибні та м'ясні страви, десерт.. Сніданок триває годину-півтори, із них близько години гості проводять за столом і близько ЗО хвилин - за кавою, чаєм (кава, чай можуть бути подані за тим самим столом або у вітальні). Форма одягу на сніданку - повсякденний костюм, якщо інший одяг спеціально не вказаний у запрошенні.
Сніданок прийнято вважати офіційним прийомом. У міжнародній протокольній практиці більш поширені вечірні прийоми, які до того ж вважаються більш почесними й урочистими, ніж денні. Прийом типу "коктейль"починається між 17-ю та 18-ю годинами й триває до двох годин. На прийомі гості стоять. Під час такого прийому офіціанти розносять напої та холодні закуски, які не вимагають столових приборів: бутерброди - канапе, кондитерські вироби, фрукти, горішки. На запрошенні вказують час початку й закінчення прийому (17.00 - 19. 00, 18.00 - 20.00). Прихід і вихід гостей можливі в будь-яку годину зазначеного часу.
Прийом типу "а-ля фуршет" (у перекладі з французької означає "на виделці") проводиться в ті ж години, що і "коктейль". Відмінності - у формі обслуговування і значно ширшому асортименті закусок. Накриваються столи з закусками, включаючи гарячі страви. Урочистість прийому може бути підкреслена зазначенням у запрошенні особливої форми одягу.
"Чай" - неофіційний прийом, який влаштовують, як правило, тільки для жінок. Влаштовують їх дружини міністрів закордонних справ, послів для дружин послів. Прийом такого типу проводиться між 16-18 годинами. Тривалість - 1 - 1,5 години., то в невеликій кількості.
"Жур-фікс" (з французької "фіксований день") - прийоми, які влаштовують дружини міністрів закордонних справ або послів у певні дні (неділю слід уникати) й години протягом усього осінньо-зимового сезону. Прийоми такого типу називають ще "середи", "четверги", "п'ятниці" тощо (влаштовуються, наприклад, кожної останньої середи кожного місяця.
"Обід" вважається найбільш почесним видом прийому. Офіційні обіди даються на честь глави держави, членів уряду, членів дипломатичного корпусу. Прийоми такого типу починаються між 19-ю та 21-ю годинами (але не пізніше), як правило, о 19.30 або 20.30. Проводяться з розміщенням гостей за столом. Форма одягу - лише вечірня: темний костюм, смокінг або фрак - для чоловіків, вечірній туалет - для жінок. У силу свого високого статусу вимагає ретельної підготовки, професійного обслуговування. Обід триває дві-три години, а може й довше. M, Вечеря починається о 21-й годині і пізніше. Від обіду відрізняється часом початку і тим, що не подають перше блюдо - суп. Може передбачати спеціальну форму одягу (смокінг або фрак для чоловіків, вечірню сукню для жінок), якщо це обумовлено в запрошенні.
Кожний прийом потребує ретельної підготовки, вирішення великого кола організаційно-протокольних питань. Перш за все, узгоджується питання, від імені кого влаштовується протокольний захід. Залежно від цього визначається його вид і характер, час і місце проведення, складається список запрошених осіб, розсилаються запрошення, складається план розміщення гостей за столом, якщо йдеться про сніданок, обід або вечерю. Необхідно передбачити тривалість заходу (залежно від його характеру, традицій і звичаїв країни), вирішити, хто зустрічає гостей біля входу, знайомить із розсадкою й супроводжує до зали. Важливо також передбачити місце, де господар, від імені якого проводиться прийом, зустрічає гостей, хто і як представляє йому запрошених.
Потрібно своєчасно підготувати всю протокольну техніку: кувертні, розсадочні, планові картки, а також картки меню з перекладом мовою країни гостя. Вибір виду прийому, часу п місця проведення. Вибір виду прийому визначається, перш за все, подією, якій він призначений, та фінансовими можливостями його організаторів. Також враховуються мета проведення заходу й протокольні традиції країни перебування.