ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 8994
Скачиваний: 5
'■Офіційний вісник України. — 2001. — № 12. — Ст. 481. ^
2 Офіційний вісник України. — 2000. — № 37. — Ст. 1588. я
270
_____8.2.3. Страхування від нещасного випадку на виробництві...
страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство. Фонд має право застосовувати знижки за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці чи надбавки за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розмір цих знижок чи надбавок не може перевищувати 50 % страхового тарифу.
Порядок сплати страхових внесків на цей вид страхування регулюється інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженою постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 р.1
Страховиком тут є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
До страхових випадків належать нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму.
Нещасним випадком вважається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть потерпілого. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначений Кабінетом Міністрів України у постанові від 21 серпня 2001 р.2
Професійним захворюванням є таке захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань затверджений
іВсе про бухгалтерський облік. — 2003. — № 4.
2Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 21 серпня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 35. — Ст. 1625.
271
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2000 р.1
Професійне захворювання вважатиметься страховим випадком також: у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.
Нещасний випадок або професійне захворювання, які сталися внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці самим застрахованим, також визнається страховим випадком. При цьому законодавство не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілому або членам його сім'ї.
Страховими виплатами у разі ушкодження здоров'я або смерті потерпілого є відшкодовування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті. Це насамперед:
1) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
3) щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
4) пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
5) пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
6) грошова сума за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
1 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 8 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — №45. —Ст. 1940. 'V. .*. ■, .*, . - -
272
8.2.4. Страхування на випадок безробіття
7) допомоги дитині потерпілого.
Фонд страхування від нещасних випадків також надає цілий ряд соціальних послуг, пов'язаних з організацією поховання померлого, відшкодуванням вартості ритуальних послуг, догляду медичними сестрами удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі та ін.
8.2.4. Страхування на випадок безробіття
Ще одним видом соціального страхування є загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що визначено Законом України від 2 березня 2000 р.1 Воно передбачає систему прав, обов'язків і гарантій, що покликані забезпечити матеріальну допомогу особам, які втратили роботу, та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Застрахованими у цьому виді соціального страхування є особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), враховуючи й тих, що проходять альтернативну (невійськову) службу, а також особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Не підлягають страхуванню на випадок безробіття працюючі пенсіонери та особи, у яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами нашої держави, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Добровільно можуть застрахуватися громадяни України, які працюють за межами держави та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, а також: особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Юфіційний вісник України. — 2000. — № 13. — Ст. 505.
273
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
— особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
— особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
— страхування спортсменів вищих категорій;
— страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
— особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
— страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
— страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
— страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів;
— страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
276
___________________________8.3. Недержавне соціальне страхування
— страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста
або його майну.
Порядок та умови обов'язкового страхування визначає
Кабінет Міністрів України.
На відміну від обов'язкового страхування, добровільне здійснюється на основі договору, який укладається між страхувальником та страховиком. У договорі визначаються конкретні умови страхування відповідно до законодавства.
Серед найпоширеніших видів добровільного страхування виділяють передусім ті, що стосуються страхування особи. Це: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров'я); страхування здоров'я на випадок хвороби; страхування медичних витрат та інші види добровільного страхування. Прикладом останніх можуть бути страхування додаткової пенсії, страхування на випадок втрати працездатності тощо.
Найпоширенішим видом добровільного страхування є, безперечно, страхування життя. За умовами цього страхування передбачається обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також (якщо це передбачено договором) виплати з цієї суми застрахованій особі після закінчення строку дії договору страхування, якщо не настав страховий випадок, або з досягненням застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку або хвороби, що сталися із застрахованою особою.
Таке страхування регулюється переважно цивільно-правовими актами, а тому не завжди виражає свою соціальну сутність — захист особи,
Держава сприяє розвитку недержавного соціального страхування, яке має здійснюватися за спеціальними правилами, що на законодавчому рівні встановлюють загальні умови такого страхування. Серед видів недержавного соціального
277
Розділ 8. Оргадізаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
страхування виділяють зазвичай недержавне пенсійне та недержавне медичне страхування. На відміну від добровільного страхування, яке визначається Законом України «Про страхування», недержавне соціальне страхування може бути й обов'язковим, якщо про це йтиметься у спеціальному законі1.
Недержавне соціальне страхування у нашій державі перебуває на стадії зародження. З усіх видів такого страхування в Україні є лише недержавне пенсійне страхування. Воно становить третій рівень пенсійного страхування, що існує у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками. Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Сума вкладу до недержавного пенсійного , фонду, яка сплачена на користь учасника пенсійного фонду, а • також частина розподіленого на його користь прибутку (збитку) пенсійного фонду, є власністю такого учасника. Він вправі розпоряджатися нею згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Основу системи недержавного пенсійного страхування становлять недержавні пенсійні фонди, які за типами поділяються на відкриті, корпоративні та професійні.
У межах цієї системи особи, що працюють, мають можливість, у разі бажання і досить високого заробітку, додатково до заощаджень у Накопичувальному фонді перераховувати внески до обраного ними недержавного пенсійного фонду. Важливим є те, що система недержавних пенсійних фондів дозволяє залучати також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їхніх працівників і таким чином
1 Таке твердження випливає із аналізу п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
278
8.3. Недержавне соціальне страхування
ще більше сприяти підвищенню рівня життя громадян. Для роботодавців, які використовують шкідливі умови виробництва, здійснення пенсійних відрахувань на користь таких працівників поступово стане обов'язковим (відрахування здійснюватимуться у професійні або корпоративні пенсійні фонди). Тобто такий вид недержавного пенсійного страхування буде обов'язковим.
Внески до недержавних пенсійних фондів як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий на них інвестиційний дохід матимуть пільгові податкові знижки. Розмір пенсії у такій системі залежить від розміру страхових внесків та терміну, протягом якого ці внески накопичувались, і отриманого на них інвестиційного доходу.
Перелік суб'єктів, що беруть участь у недержавному пенсійному страхуванні, є досить широким. До нього належать: недержавні пенсійні фонди; страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; банківські установи, що уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків; вкладники та учасники пенсійних фондів; вкладники пенсійних депозитних рахунків; фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; засновники пенсійних фондів; роботодавці — платники до корпоративних пенсійних фондів; самоврядні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення; органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення; адміністратори пенсійних фондів; компанії з управління активами; зберігачі; аудитори та особи, які надають консультаційні й агентські послуги.
Застрахованими особами в системі недержавного пенсійного страхування є фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи і які мають право на недержавне пенсійне
279
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка.
Учасниками недержавних пенсійних фондів можуть бути фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і які мають або набудуть право на одержання пенсійних виплат з такого фонду. Ними можуть бути громадяни "України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною. Кожна особа може бути учасником декількох пенсійних фондів за власним вибором. Натомість існують деякі особливості участі вкладників у професійних та корпоративних пенсійних фондах. Наприклад, працівника, що звільнився від роботодавця, може бути залишено вкладником фонду або здійснено перерахування його внесків до іншого недержавного пенсійного фонду.