ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 15.08.2020

Просмотров: 2511

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

5. Онищук Я.В. Оптимізаційна модель боргової політики в умовах ринкової економіки // Фінанси України. - 2000. - № 11.

6. Клименко Т. Кредитна діяльність банків України // Економі-ф України. - 2000. - № 12.

7. Шаров Ю. Соціально-економічна оцінка, корисності муніци­пальних інвестиційних проектів // Економіка України. -2001.- №8.

8. Внукова Н.М. Особливості і переваги факторингових по­слуг// Фінанси України. - 1999. - № 9.

9. Геращенко В. Міжнародні кредити і господарський розви­ток // Банківська справа. - 2000. - № 1. - С. 7-57.

10.Габбард Г. Р. Гроші, фінансові системи та економіка: Підручник /Пер. з англ. — К.: КНЕУ, 2004. — Частина 2.

Термінологічний словник

Банківський кредит - основна форма сучасного кредиту, в якій грошові кошти надаються підприємствам, фірмам, домашнім господарствам і державі у тимчасове користування готівкою і безго­тівково. В залежності від економічної сфери засто­сування банківський кредит класифікують як внутрішній і міжнародний, кредит цент­рального (національного) банку і комерцій­них банків, виробничий і споживацький. В залежності від наявності застави банківсь­кий кредит розглядають як забезпечений і незабезпечений.

Бланковий кредит - кредит, який видається без забезпечення, лише під зобов'язання боржника повернути кредит. Бланковий кредит, як правило, на­дається стабільно функціонуючим позича­льникам, що володіють належною кредитоздатністю. Комерційний банк може надати бланкову позику лише в межах наявних власних коштів.

Державний кредит - вид кредиту, в якому позичальником виступає держава, а кредитори – юридичні або фізичні особи. Державний кредит ви­користовується для мобілізації коштів з метою фінансування державних видатків, покриття дефіциту державного бюджету та ін. Реалізується державний кредит шляхом розміщення облігаційно-державної позики, емісії скарбницьких зобов'язань та інших кредитних документів. До знарядь держав­ного кредиту можна віднести сертифікати Ощадного банку, муніципальні позики, на­туральні позики (наприклад, хлібні, цукрові).

Довгостроковий кредит - кредит, який надається на строк понад три роки і охоплює позики, що призначені для формування основних фондів.

Іпотечний кредит - економічні відносини довгострокових позик, що надаються під заставу нерухомого майна, землі, будівель виробничого чи жи­тлового призначення. Іпотечний кредит надає переважно іпотечний банк. У деяких країнах його можуть надавати комерційні та сільськогосподарські банки й інші кредитні установи. Неповернення позичальником заборгованості в строк веде до втрати не­рухомості і передачі її іншому власникові чи банку.

Комерційний кредит - вид кредиту, що надається продавцем покупцеві у товарній формі у вигляді відстрочки платежу. Комерційний кредит оформ­ляється векселем і призначений прискори­ти реалізацію товарів і одержати прибуток. Відсоток за комерційним кредитом включа­ється в ціну проданих товарів, що відобра­жена у сумі векселя. Величина відсотка при цьому нижча, ніж за банківським кредитом. Комерційний кредит обмежений строками і сумами.


Короткостроковий кредит - кредит, що надається для поповнення оборотних коштів позичальника на певний період в межах року.

Лихварський кредит - економічні відносини, що виникають за умов порушення рівноваги між кредитором і боржником і формування переваги на боці кредитора. Лихварський кредит є першою історичною формою кредиту, особливос­тями якого були високий позичковий про­цент і відсутність зв'язку кредиту з вироб­ництвом.

Лізинговий кредит - економічні відносини між юридичними особами, що виникають на основі здачі в оренду машин, обладнання, предметів довго­тривалого користування і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Як правило орендар впродовж тривалості лізингового договору сплачує орендодавцю повну вар­тість взятого в оренду майна. В такому ро­зумінні лізинг можна розглядати як різно­вид довгострокового кредиту, який нада­ється в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку.

Міжнародний кредит - вид кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Його суб'єктами стають бан­ки, фірми, держави, міжнародні й регіона­льні організації.

Середньостроковий кредит - кредит, який охоплює позики від 1-го до 3-х років, призначенні для оплати обладнання, поточних витрат, фінансування капітальних вкладень.

Споживчий кредит - вид кредиту, що надається у грошовій чи товарній формах населенню фінансово-кредитними інститутами й нефінансовими організаціями (фірмами) з метою придбан­ня товарів тривалого користування. Реалі­зується у вигляді банківського і споживаць­кого видів кредиту.

Запитання для самоконтролю

1. В яких формах функціонують комерційний, банківський, споживчий та міжнародний кредит?

2. Дослідіть іпотечну форму кредиту. Які причини відсутності іпотечних банків в Україні?

3. Розкрийте суть кредитних грошей та причини їх появи. В чому полягають переваги кредитних грошей над паперови­ми грошима?

4. Назвіть особливості обігу сучасних банкнот. Що таке банків­ський кредит?

5. З'ясуйте особливості руху кредитних коштів на основі чеко­вого обороту. Які види чеків застосовуються в сучасних умовах?

6. Дослідіть зарубіжний досвід впровадження кредитних кар­ток. Що стимулює їх впровадження в Україні?

7. Розкрийте суть державного кредиту. Які сучасні види дер­жавного кредиту є найефективніші?

8. Які форми кредиту виникають в залежності від форми кре­дитованих коштів і строків користування позичкою?

9. Сформулюйте основоположні засади теорій кредиту. Які їх позитивні надбання діють в сучасному процесі кредитуван­ня?

10. Визначте провідні напрямки реформування системи креди­тування в Україні. Які властивості кредиту становлять скла­довий елемент антиінфляційного механізму в сучасній еко­номіці?

Теми рефератів


1. Комерційний кредит і механізм його функціонування.

2. Банківський кредит у основний та оборотний капітал.

3. Роль кредиту у розвитку економіки України.

4. Механізм іпотечного кредиту.

5. Лізинговий кредит.

6. Механізм факторингу.

Тести для перевірки знань з теми

1. Іпотечний кредит - довготерміновий грошовий кредит, що надається банком під заставу нерухомості.

а) так;

б) ні.

2. Комерційний кредит - розстрочка оплати, що надається покупцеві продавцем.

а) так;

б) ні.

3. Забезпечення - цінності, які слугують гарантією погашення кредиту чи виконування якихось зобов'язань.

а) так;

б) ні.

4. Овердрафт - короткостроковий кредит, що його надає банк надійному клієнтові понад залишку на поточному ра­хунку в межах наперед визначеної суми.

а) так;

б) ні.

5. Онкольний кредит - короткостроковий кредит, який нада­ється під заставу цінностей, а погашається за першою ж вимогою.

а) так;

б) ні.

6. Контокорентний кредит - кредит, що надається зі спеціа­льного позичкового рахунку, на всі платежі з рахунків за дорученням клієнта, а також усі кошти, що надходять до банку на ім'я клієнта.

а) так;

б) ні.

7. Факторинг - різновид комерційно-посередницьких опера­цій, що пов'язані з уступкою неоплачених платіжних вимог за поставлені товари банку, який отримує право вимоги платежу за ними.

а) так;

б) ні.

8. Форфетування - форма кредитування експортера шляхом купівлі банком векселів й інших боргових вимог у зовніш­ньоекономічних операціях без обороту на продавця.

а) так;

б) ні.

9. Депозит - вклад грошових коштів чи цінних паперів у банк на зберігання.

а) так;

б) ні.

10. Проценти за користуванням кредитом - плата за кредит.

а) так;

б) ні.

11. Вкажіть джерело позичкового процента:

а) позичковий капітал;

б) дохід кредитора;

в)дохід на позичковий капітал;

г) прибуток позичальника;

д) всі вказані джерела.

ТЕМА 12. Теоретичні засади процента

Плани семінарських занять

Заняття 12 (2 год.)

1. Позичковий капітал і кредит.

2. Процент за кредит: суть, види, економічні межі руху та фа­ктори зміни ставки процента.

3. Позичковий капітал, його суть і джерела формування.

4. Механізм забезпечення поворотності кредиту.

5. Позичковий процент та фактори його диференціювання.

6. Розвиток кредиту в Україні (на прикладі однієї з галузей економіки).

Методичні вказівки

Важливим етапом вивчення теми кредиту та його ролі в ринковій економіці є оволодіння теорією процента та напрацювання практичних вмінь і навичок його практичного використання. Студенти мають вірно оцінювати величину процентної ставки як плати за користування кредитом, вивчити джерела формування величини процента, навчитися розрізняти і використовувати різні види процентних ставок, вміти прогнозувати механізм дії тих фак­торів, які впливають на зміну ринкових ставок процента, розрахо­вувати норму процента в залежності від рівня ризику.


Процент за кредит або позичковий процент (від лат. «pro centum» - на сотню) означає плату позичальника у боргових (кре­дитних) відносинах за надані в позику гроші чи матеріальні ціннос­ті. Процент належить до числа категорій товарного виробництва, яке і визначає суть кредитних відносин. Величина норми процента відображає економічні відносини між власником позичкового капі­талу і підприємцем, який прибутково використовує у своєму обо­роті чужу власність, і становить собою ціну капіталу, що взятий у кредит.

Норма процента (N) розраховується за формулою:

В ринковій економіці суть показника рівня процента тлума­читься, як кількісна характеристика плати за кредит, яка показує міру реалізації власності у формі отриманого доходу від її реалі­зації. Норма процента - динамічна величина, що залежить насам­перед від середньої в даній країні норми прибутку як міри прибут­ковості капітальних вкладень у виробництво. Дж.Кейнс суть про­цента розглядав як «плату за розставання з ліквідністю» і відносив до дії загального психологічного закону, за яким люди віддають перевагу грошам як найліквіднішій формі багатства. Величина по­зичкового процента, за Кейнсом, залежить від двох факторів: 1) прямо пропорційна перевагам ліквідності; 2) обернено пропорційна кількості грошей, що пере­бувають в обігу.

Реальна динаміка норми позичкового процента визнача­ється дією ринкового механізму і, насамперед, законами попиту і пропозиції кредитних ресурсів та державним грошово-кредитним регулюванням економіки.

Як правило, середня норма процента не перевищує норми прибутку. Зокрема, середня норма прибутку становить максима­льну межу норми прибутку. Мінімальної межі норми процента не визначають. Водночас її розмір має покривати витрати кредитора, пов'язані з даною кредитною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід. Якби мінімальна межа норми процента стано­вила «0», то кредитні операції втратили б свій економічний сенс. Загалом, розмір процентної стави за кредит на макроекономічному рівні залежить: а) попиту і пропозиції кредитних ресурсів на кредитному ринку; б) рівня інфляції; в) рівня облікової ставки національного банку; г) розміру кредиту; д) терміну користування кредитом; є) рівня ризику.

Вказані чинники важливо враховувати на макро- і мікроекономічному рівні. Розмір процентної ставки на макроекономічному рівні залежить від попиту і пропозиції, які склалися на креди­тному ринку, стабільності монетарного ринку в країні, рівня облі­кової ставки національного банку. Як правило, комерційні банки за основу позичкового процента беруть облікову ставку національно­го банку з додачею маржі (різ­ниця між процентною ставкою за наданий банком кредит і ставкою, яку сплачує банк за куплені ресурси. Розрізняють переважно два види норми процента за кре­дит:


1) ринкову, котра складається під дією кон'юнктури монетарного ринку;

2) середню норму процента, що складається на монетарному ринку за певний період.

Застосовуються процентні ставки фіксовані (постійні), які протягом певного періоду не змінюються, і плаваючі (змінні). Пла­ваючі процентні ставки набувають все більшого використання, особливо за середньострокові і довгострокові кредити. За цими кредитами розмір ставки на весь строк не фіксується, а перегля­дається через узгодження строків з урахуванням зміни кон'юнктури грошового ринку, інфляції тощо. Час, впродовж якого процентна ставка залишається незмінною, називають процент­ним періодом.

В періоди економічної нестабільності й інфляції потрібно відслідковувати номінальну і реальну процентні ставки. Номінальна процентна ставка - це ціна грошової позики, що ви­значається як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми позики без урахування зміни рівня цін під тис­ком інфляційного процесу. Реальна ставка процента визнача­ється шляхом порівняння між собою товарних еквівалентів з ура­хуванням інфляційного впливу. Розраховується вона за форму­лою:

де R - реальна процентна ставка; N- номінальна процентна став­ка; Р - річне зростання цін.

Якщо процентна ставка за кредит нараховується частіше, ніж за рік, то річна процентна ставка обчислюється за формулою:

де т - кількість разів нарахування процентів протягом року.

Отже, розмір номінальної процентної ставки відображає фактичну величину процентної ставки, що визначається на базі номінальної ставки за мінусом індексу інфляції.

Важливо оволодіти позичковим процентом як знаряддям плати за кредит, його джерелами, навчитися розрізняти види про­центних ставок і зрозуміти механізми дії тих факторів, які вплива­ють на зміну ринкових ставок процента, навчитися розраховувати норму процента, ознайомитися з методикою нарахування процен­тів за кредитами:

де Н - норма позичкового процента; Д - дохід, отриманий на по­зичений капітал; К- сума наданого кредиту.

Депозитна ставка на основі простих процентів розрахову­ється так:

де К - розмір плати за користування коштами; С - сума депозиту чи кредиту; Т- термін користування грошима (у днях); Я- процен­тна ставка.

Для нарахування заощаджувальних вкладів довготермінового зберігання вживається формула:

де FV- розмір плати за користування коштами; Р - сума наданих коштів; R - процентна ставка; п - кількість періодів.

Простий процент нараховується за початковим вкладом у кінці одного банківського терміну. Його обчислення виконується на основі такої формули:

де Ро - початкова сума вкладу; п - кількість нарахувань у роках; R - ставка процента (десятковий дріб).

Складні проценти нараховуються з урахуванням наро­щення суми у попередньому періоді. Для цього використовується така формула: