ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 15.08.2020
Просмотров: 2511
Скачиваний: 5
5. Онищук Я.В. Оптимізаційна модель боргової політики в умовах ринкової економіки // Фінанси України. - 2000. - № 11.
6. Клименко Т. Кредитна діяльність банків України // Економі-ф України. - 2000. - № 12.
7. Шаров Ю. Соціально-економічна оцінка, корисності муніципальних інвестиційних проектів // Економіка України. -2001.- №8.
8. Внукова Н.М. Особливості і переваги факторингових послуг// Фінанси України. - 1999. - № 9.
9. Геращенко В. Міжнародні кредити і господарський розвиток // Банківська справа. - 2000. - № 1. - С. 7-57.
10.Габбард Г. Р. Гроші, фінансові системи та економіка: Підручник /Пер. з англ. — К.: КНЕУ, 2004. — Частина 2.
Термінологічний словник
Банківський кредит - основна форма сучасного кредиту, в якій грошові кошти надаються підприємствам, фірмам, домашнім господарствам і державі у тимчасове користування готівкою і безготівково. В залежності від економічної сфери застосування банківський кредит класифікують як внутрішній і міжнародний, кредит центрального (національного) банку і комерційних банків, виробничий і споживацький. В залежності від наявності застави банківський кредит розглядають як забезпечений і незабезпечений.
Бланковий кредит - кредит, який видається без забезпечення, лише під зобов'язання боржника повернути кредит. Бланковий кредит, як правило, надається стабільно функціонуючим позичальникам, що володіють належною кредитоздатністю. Комерційний банк може надати бланкову позику лише в межах наявних власних коштів.
Державний кредит - вид кредиту, в якому позичальником виступає держава, а кредитори – юридичні або фізичні особи. Державний кредит використовується для мобілізації коштів з метою фінансування державних видатків, покриття дефіциту державного бюджету та ін. Реалізується державний кредит шляхом розміщення облігаційно-державної позики, емісії скарбницьких зобов'язань та інших кредитних документів. До знарядь державного кредиту можна віднести сертифікати Ощадного банку, муніципальні позики, натуральні позики (наприклад, хлібні, цукрові).
Довгостроковий кредит - кредит, який надається на строк понад три роки і охоплює позики, що призначені для формування основних фондів.
Іпотечний кредит - економічні відносини довгострокових позик, що надаються під заставу нерухомого майна, землі, будівель виробничого чи житлового призначення. Іпотечний кредит надає переважно іпотечний банк. У деяких країнах його можуть надавати комерційні та сільськогосподарські банки й інші кредитні установи. Неповернення позичальником заборгованості в строк веде до втрати нерухомості і передачі її іншому власникові чи банку.
Комерційний кредит - вид кредиту, що надається продавцем покупцеві у товарній формі у вигляді відстрочки платежу. Комерційний кредит оформляється векселем і призначений прискорити реалізацію товарів і одержати прибуток. Відсоток за комерційним кредитом включається в ціну проданих товарів, що відображена у сумі векселя. Величина відсотка при цьому нижча, ніж за банківським кредитом. Комерційний кредит обмежений строками і сумами.
Короткостроковий кредит - кредит, що надається для поповнення оборотних коштів позичальника на певний період в межах року.
Лихварський кредит - економічні відносини, що виникають за умов порушення рівноваги між кредитором і боржником і формування переваги на боці кредитора. Лихварський кредит є першою історичною формою кредиту, особливостями якого були високий позичковий процент і відсутність зв'язку кредиту з виробництвом.
Лізинговий кредит - економічні відносини між юридичними особами, що виникають на основі здачі в оренду машин, обладнання, предметів довготривалого користування і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Як правило орендар впродовж тривалості лізингового договору сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна. В такому розумінні лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом в розстрочку.
Міжнародний кредит - вид кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Його суб'єктами стають банки, фірми, держави, міжнародні й регіональні організації.
Середньостроковий кредит - кредит, який охоплює позики від 1-го до 3-х років, призначенні для оплати обладнання, поточних витрат, фінансування капітальних вкладень.
Споживчий кредит - вид кредиту, що надається у грошовій чи товарній формах населенню фінансово-кредитними інститутами й нефінансовими організаціями (фірмами) з метою придбання товарів тривалого користування. Реалізується у вигляді банківського і споживацького видів кредиту.
Запитання для самоконтролю
1. В яких формах функціонують комерційний, банківський, споживчий та міжнародний кредит?
2. Дослідіть іпотечну форму кредиту. Які причини відсутності іпотечних банків в Україні?
3. Розкрийте суть кредитних грошей та причини їх появи. В чому полягають переваги кредитних грошей над паперовими грошима?
4. Назвіть особливості обігу сучасних банкнот. Що таке банківський кредит?
5. З'ясуйте особливості руху кредитних коштів на основі чекового обороту. Які види чеків застосовуються в сучасних умовах?
6. Дослідіть зарубіжний досвід впровадження кредитних карток. Що стимулює їх впровадження в Україні?
7. Розкрийте суть державного кредиту. Які сучасні види державного кредиту є найефективніші?
8. Які форми кредиту виникають в залежності від форми кредитованих коштів і строків користування позичкою?
9. Сформулюйте основоположні засади теорій кредиту. Які їх позитивні надбання діють в сучасному процесі кредитування?
10. Визначте провідні напрямки реформування системи кредитування в Україні. Які властивості кредиту становлять складовий елемент антиінфляційного механізму в сучасній економіці?
Теми рефератів
1. Комерційний кредит і механізм його функціонування.
2. Банківський кредит у основний та оборотний капітал.
3. Роль кредиту у розвитку економіки України.
4. Механізм іпотечного кредиту.
5. Лізинговий кредит.
6. Механізм факторингу.
Тести для перевірки знань з теми
1. Іпотечний кредит - довготерміновий грошовий кредит, що надається банком під заставу нерухомості.
а) так;
б) ні.
2. Комерційний кредит - розстрочка оплати, що надається покупцеві продавцем.
а) так;
б) ні.
3. Забезпечення - цінності, які слугують гарантією погашення кредиту чи виконування якихось зобов'язань.
а) так;
б) ні.
4. Овердрафт - короткостроковий кредит, що його надає банк надійному клієнтові понад залишку на поточному рахунку в межах наперед визначеної суми.
а) так;
б) ні.
5. Онкольний кредит - короткостроковий кредит, який надається під заставу цінностей, а погашається за першою ж вимогою.
а) так;
б) ні.
6. Контокорентний кредит - кредит, що надається зі спеціального позичкового рахунку, на всі платежі з рахунків за дорученням клієнта, а також усі кошти, що надходять до банку на ім'я клієнта.
а) так;
б) ні.
7. Факторинг - різновид комерційно-посередницьких операцій, що пов'язані з уступкою неоплачених платіжних вимог за поставлені товари банку, який отримує право вимоги платежу за ними.
а) так;
б) ні.
8. Форфетування - форма кредитування експортера шляхом купівлі банком векселів й інших боргових вимог у зовнішньоекономічних операціях без обороту на продавця.
а) так;
б) ні.
9. Депозит - вклад грошових коштів чи цінних паперів у банк на зберігання.
а) так;
б) ні.
10. Проценти за користуванням кредитом - плата за кредит.
а) так;
б) ні.
11. Вкажіть джерело позичкового процента:
а) позичковий капітал;
б) дохід кредитора;
в)дохід на позичковий капітал;
г) прибуток позичальника;
д) всі вказані джерела.
ТЕМА 12. Теоретичні засади процента
Плани семінарських занять
Заняття 12 (2 год.)
1. Позичковий капітал і кредит.
2. Процент за кредит: суть, види, економічні межі руху та фактори зміни ставки процента.
3. Позичковий капітал, його суть і джерела формування.
4. Механізм забезпечення поворотності кредиту.
5. Позичковий процент та фактори його диференціювання.
6. Розвиток кредиту в Україні (на прикладі однієї з галузей економіки).
Методичні вказівки
Важливим етапом вивчення теми кредиту та його ролі в ринковій економіці є оволодіння теорією процента та напрацювання практичних вмінь і навичок його практичного використання. Студенти мають вірно оцінювати величину процентної ставки як плати за користування кредитом, вивчити джерела формування величини процента, навчитися розрізняти і використовувати різні види процентних ставок, вміти прогнозувати механізм дії тих факторів, які впливають на зміну ринкових ставок процента, розраховувати норму процента в залежності від рівня ризику.
Процент за кредит або позичковий процент (від лат. «pro centum» - на сотню) означає плату позичальника у боргових (кредитних) відносинах за надані в позику гроші чи матеріальні цінності. Процент належить до числа категорій товарного виробництва, яке і визначає суть кредитних відносин. Величина норми процента відображає економічні відносини між власником позичкового капіталу і підприємцем, який прибутково використовує у своєму обороті чужу власність, і становить собою ціну капіталу, що взятий у кредит.
Норма процента (N) розраховується за формулою:
В ринковій економіці суть показника рівня процента тлумачиться, як кількісна характеристика плати за кредит, яка показує міру реалізації власності у формі отриманого доходу від її реалізації. Норма процента - динамічна величина, що залежить насамперед від середньої в даній країні норми прибутку як міри прибутковості капітальних вкладень у виробництво. Дж.Кейнс суть процента розглядав як «плату за розставання з ліквідністю» і відносив до дії загального психологічного закону, за яким люди віддають перевагу грошам як найліквіднішій формі багатства. Величина позичкового процента, за Кейнсом, залежить від двох факторів: 1) прямо пропорційна перевагам ліквідності; 2) обернено пропорційна кількості грошей, що перебувають в обігу.
Реальна динаміка норми позичкового процента визначається дією ринкового механізму і, насамперед, законами попиту і пропозиції кредитних ресурсів та державним грошово-кредитним регулюванням економіки.
Як правило, середня норма процента не перевищує норми прибутку. Зокрема, середня норма прибутку становить максимальну межу норми прибутку. Мінімальної межі норми процента не визначають. Водночас її розмір має покривати витрати кредитора, пов'язані з даною кредитною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід. Якби мінімальна межа норми процента становила «0», то кредитні операції втратили б свій економічний сенс. Загалом, розмір процентної стави за кредит на макроекономічному рівні залежить: а) попиту і пропозиції кредитних ресурсів на кредитному ринку; б) рівня інфляції; в) рівня облікової ставки національного банку; г) розміру кредиту; д) терміну користування кредитом; є) рівня ризику.
Вказані чинники важливо враховувати на макро- і мікроекономічному рівні. Розмір процентної ставки на макроекономічному рівні залежить від попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, стабільності монетарного ринку в країні, рівня облікової ставки національного банку. Як правило, комерційні банки за основу позичкового процента беруть облікову ставку національного банку з додачею маржі (різниця між процентною ставкою за наданий банком кредит і ставкою, яку сплачує банк за куплені ресурси. Розрізняють переважно два види норми процента за кредит:
1) ринкову, котра складається під дією кон'юнктури монетарного ринку;
2) середню норму процента, що складається на монетарному ринку за певний період.
Застосовуються процентні ставки фіксовані (постійні), які протягом певного періоду не змінюються, і плаваючі (змінні). Плаваючі процентні ставки набувають все більшого використання, особливо за середньострокові і довгострокові кредити. За цими кредитами розмір ставки на весь строк не фіксується, а переглядається через узгодження строків з урахуванням зміни кон'юнктури грошового ринку, інфляції тощо. Час, впродовж якого процентна ставка залишається незмінною, називають процентним періодом.
В періоди економічної нестабільності й інфляції потрібно відслідковувати номінальну і реальну процентні ставки. Номінальна процентна ставка - це ціна грошової позики, що визначається як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми позики без урахування зміни рівня цін під тиском інфляційного процесу. Реальна ставка процента визначається шляхом порівняння між собою товарних еквівалентів з урахуванням інфляційного впливу. Розраховується вона за формулою:
де R - реальна процентна ставка; N- номінальна процентна ставка; Р - річне зростання цін.
Якщо процентна ставка за кредит нараховується частіше, ніж за рік, то річна процентна ставка обчислюється за формулою:
де т - кількість разів нарахування процентів протягом року.
Отже, розмір номінальної процентної ставки відображає фактичну величину процентної ставки, що визначається на базі номінальної ставки за мінусом індексу інфляції.
Важливо оволодіти позичковим процентом як знаряддям плати за кредит, його джерелами, навчитися розрізняти види процентних ставок і зрозуміти механізми дії тих факторів, які впливають на зміну ринкових ставок процента, навчитися розраховувати норму процента, ознайомитися з методикою нарахування процентів за кредитами:
де Н - норма позичкового процента; Д - дохід, отриманий на позичений капітал; К- сума наданого кредиту.
Депозитна ставка на основі простих процентів розраховується так:
де К - розмір плати за користування коштами; С - сума депозиту чи кредиту; Т- термін користування грошима (у днях); Я- процентна ставка.
Для нарахування заощаджувальних вкладів довготермінового зберігання вживається формула:
де FV- розмір плати за користування коштами; Р - сума наданих коштів; R - процентна ставка; п - кількість періодів.
Простий процент нараховується за початковим вкладом у кінці одного банківського терміну. Його обчислення виконується на основі такої формули:
де Ро - початкова сума вкладу; п - кількість нарахувань у роках; R - ставка процента (десятковий дріб).
Складні проценти нараховуються з урахуванням нарощення суми у попередньому періоді. Для цього використовується така формула: