Файл: сам.робота.гроші і кредит.doc

к)акредитив.

5. Органами, що регулюють грошовий оборот, є:

а) центральний банк;

б) міністерство фінансів;

в)ломбарди;

г)комерційні банки;

д)страхові компанії;

є) органи місцевої влади;

ж)міністерство економіки;

з)торговельнізаклади;
і)видовищнізаклади;
к)податковіоргани;
л) митниця.

6. Назвіть основні типи грошових систем, які відомі з економічної
   історії, в послідовності їх історичного розвитку.

7. Що таке грошово-кредитна політика?

а) регулювання економічної діяльності у сферах фінансів і банківсь­кої справи;

б) регулювання і контроль банківської діяльності з боку держави;

в) система заходів у грошово-кредитній сфері, спрямованих на забез­печення стабільності національної грошової одиниці;

г) сукупність економічних, правових та організаційних заходів, здій­снюваних центральним банком у сфері валютних відносин;

д) система регулювання валютного курсу;

є) регулювання грошово-кредитних відносин між державами;

ж) регулювання облікових відсоткових ставок центральним банком.

8. Визначте, які завдання ставляться державою перед грошовою
системою країни:

а) забезпечити економічну незалежність країни;

б) забезпечити бездефіцитність державного бюджету;

в) мінімізувати витрати обігу усієї маси грошей;

г) забезпечити кредитні ресурси комерційних банків;

д) не допускати знецінення грошової одиниці;

є) забезпечити своєчасне надходження коштів до державного бюджету;

ж) забезпечити оперативність у розширенні чи скороченні грошової
маси в обігу залежно від потреб економіки;

з) забезпечити ліквідність і прибутковість комерційних банків;
і) забезпечити своєчасне погашення кредитів позичальниками;
к) забезпечення кредитування малого та середнього бізнесу.

9. До яких методів державного регулювання грошового обороту належать заходи фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики:

а) прямих;

б) опосередкованих;

в) змішаних;

г) економічних.

10. Назвіть кілька методів прямого регулювання грошового обороту.

11. Назвіть методи економічного регулювання грошового обороту.

ТЕМА 5. Інфляція та грошові реформи

Плани семінарських занять

Заняття 5 (2 год.)

1. Сутність, форми прояву та вимірювання інфляції.

2. Види інфляції та закономірності її розвитку.

3. Причини інфляції. Погляди монетаристів та кейнсіанців що­
   до причин інфляції.

4. Економічні та соціальні наслідки інфляції. Вплив інфляції
   на інвестиції та виробництво.

5.Необхідність державного регулювання інфляції. Антиінфляційна політика.

6.Особливості перебігу інфляції в Україні.

7.Грошова реформа: її сутність та класифікація.

8.Грошова реформа в Україні 1992—1996 рр. її необхідність, цільове спрямування, соціальний аспект.

Вивчаючи явище інфляції, необхідно усвідомити, що вона виявляється у знеціненні грошей унаслідок надмірного зростан­ня їх кількості в обороті або ж зростання виробничих витрат. Інфляція — складне економічне явище, яке може проявлятися також у поглибленні товарного дефіциту, що призводить до зростання вимушених заощаджень, у падінні курсу національ­них грошей відносно іноземних валют. На інфляцію можуть впливати різні чинники, що діють з боку попиту чи пропозиції, відповідно до яких виділяють два види інфляції: інфляцію по­питу та витрат.

Треба звернути увагу на те, що інфляція не виникає раптово, а є тривалим процесом, що має свої стадії розвитку. Зростання цін спостерігається протягом тривалого періоду в історії грошових відносин, але за часи існування повноцінних грошей воно було поступовим і не призводило до негативних явищ в економіці, ді­яв об'єктивний механізм підтримання цінності грошей. Після де­монетизації золота інфляція перетворилась у хронічне явище, притаманне по суті всім країнам. Але рівень інфляції в різних країнах неоднаковий. В одних країнах інфляція незначна, є керо­ваною і має позитивний впив на економіку, в інших країнах дося­гає значних рівнів, стає некерованою і призводить до тяжких економічних та соціальних наслідків: зниження виробництва та руйнування виробничого потенціалу, зростання безробіття та па­діння життєвого рівня населення, загострення соціальних та полі­тичних суперечностей. Тому державне регулювання інфляції набуває особливого значення для підтримання сталості грошей. 11 а сучасному етапі регулювання інфляції здійснюється через антиінфляційну політику за кількома напрямами (дефляційна політи­ка, політика доходів).

Серед заходів щодо оздоровлення грошового обороту особливе місце займають грошові реформи, які спрямовуються на усу­нення наслідків інфляції і створення передумов для стабілізації грошей. В Україні в 90-х роках була проведена широкомасштаб­на структурна грошова реформа, яка закінчилась у 1996 р. випус­ком гривні в оборот. Вона забезпечила створення національної грошової системи, формування нового механізму підтримання сталості грошей та регулювання грошового обороту, адекватного умовам ринкової економіки.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: КНЕУ,2006.— Розд. 5.

2. Ющенко В. Наша грошова реформа — одна з кращих повоєнних реформ у Європі// Вісник НБУ. — 2005. — № 9. — С. 3.

3. Козюк В. В. Дезінфляція на тлі глобалізаційного процесу // Фінан­си України. 2005. — № 6. — С. 40—46.

4. Литвицький В. Дезінфляція 2005 // Урядовий кур'єр. — 2006. —2 січня (№5) — С. 1,4.

5. Самсоненко Л. Інфляцію потрібно загнуздати. Виробництво —пришпорити // Урядовий кур'єр.— 2005.— 15 квітня (№70). —
   С. 5.

6. Харазішвілі Ю. Прогнозування індексів інфляції в економіці // Банківська справа. — 2005. — №5 (65). — С. 52.

7. Шматко Н. Невизначеність та інфляція: вплив на очікувану доходність цінних паперів та ефективність інвестицій // Вісник НБУ. —2005. —№8. —С. 26.

8. Савлук М. І. Нова національна валюта гривня працює на економі­ку України // Фінанси України. — 1997. — № 2.

Термінологічний словник

Грошова реформа — створення та запровадження нової чи удосконалення існуючої грошової системи з метою стабілізації грошового¹ обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.

Девальвація — зниження обмінного курсу грошей відносно інших] валют.

Деномінація— метод «закреслення» нулів, укрупнення масштабу цін, коли старі гроші обмінюються у певній пропорції на значно меншу кількість нових грошей.

Інфляція (від лат. inflatio — знецінення грошей, яке по­являється переважно у формі зростання цін на товари та послуги.

Інфляція витрат— інфляція, що характеризується підвищенням рівня цін на вироблену продукцію при зниженні обсягів сукупного ви­робництва або зростання витрат на придбання факторів виробництва. І

Інфляція попиту — характеризується зростанням рівня цін внаслі­док збільшення грошового попиту на товари та послуги порівняно з об­сягами сукупної пропозиції.

Інфляційні очікування — передбачування, прогнозування певної ч рівня інфляції на майбутнє. Прагнучи захистити свої доходи від інфляційних втрат виробники, продавці наперед закладають інфляційний «запас» у ціни товарів, послуг, тарифи, тим самим прискорюючи і посилюючи інфляційний процес.

Критична точка інфляційного процесу — перехід від відстаючого до випереджаючого зростання цін порівняно зі зростанням маси грошей в обороті.

Нуліфікація— оголошення державою знецінених грошей недійс­ними, якщо велике падіння купівельної спроможності робить недоціль­ним їх обмін на нові гроші. Більш м'якою формою, яка застосовується частіше, є обмін старих грошей на нові за надзвичайно низькою пропозицією майже символічно.

Повна (структурна) грошова реформа — створюються або докорінно перебудовуються всі елементи грошової системи.

Ревальвація — підвищення офіційного курсу грошей щодо інших валют.

Реставрація — відновлення попередньої до інфляційної вартості грошової одиниці.

Стагфляція — застійний стан економіки, що супроводжується одночасним інфляційним зростанням цін. У першій половині 90-х років і Україні стагфляція супроводжувалась спадом обсягів виробництва і невпинним зростанням цін.

Часткова грошова реформа — стосується лише організації грошового обороту і зводиться до зміни окремих елементів грошово системи.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення інфляції. Чому даний термін став вжива­тися після появи в обігу паперових грошей?

2. Охарактеризуйте стадії розвитку інфляційного процесу. Які можливі форми прояву інфляції?

3. На які функції грошей інфляція впливає найбільше та пояс­ніть чому.

4. Назвіть основні види інфляції. Які фактори її спричиня­ють?

5. Охарактеризуйте інфляцію за темпами зростання цін.

6. Як вимірюється інфляція?

7. Назвіть наслідки інфляції в соціальній та економічній сфе­рах.

8. Чи завжди інфляція негативно впливає на економіку?

9. У чому полягає необхідність державного регулювання ін­фляції?

10. Який механізм антиінфляційної політики діє в країнах з рин­ковою економікою?

11. Які особливості перебігу інфляції в Україні?

12. З'ясуйте, які об'єктивні причини зумовлюють необхідність проведення грошових реформ? Що таке грошова реформа?

13. Які види грошових реформ ви знаєте?

14. Охарактеризуйте економічний зміст реформи в Україні та механізм її проведення.

Теми рефератів

1. Економічна суть та форми прояву інфляції.

2. Функції грошей в умовах інфляції.

3. Методи регулювання інфляції.

4. Світовий досвід антиінфляційної політики.

5. Механізм регулювання інфляції в умовах перехідної еконо­міки.

6. Інфляція в Україні в перехідний період.

7. Механізм імпортованої в Україну інфляції.

8. Світовий досвід проведення грошових реформ.

9. Грошова реформа в СРСР 1922—1924 рр.

10. Основні риси та особливості грошової реформи в Україні.

Тести для перевірки знань з теми

І Інфляція— це:

а) зростання цін на товари та послуги;

б) перевищення витрат бюджету над доходами;

в) зниження ринкової ціни цінних паперів;

г) знецінення грошей;

д) падіння ринкових процентних ставок;

є) зниження обмінного курсу національних грошей.

2. Які наслідки мала гіперінфляція в Україні в 1992—1994 рр.:

а) прискорення розвитку виробництва;

б) зростання безробіття;

в) зростання зайнятості;

г) скорочення виробництва;

д) зростання бюджетного дефіциту;

є) скорочення бартеризації економіки.

3. Поясніть, яким чином гіперінфляція впливає на рівень монетиза­ції економіки:

а) рівень монетизації зростає;

б) рівень монетизації зменшується;

в) не змінюється.

4. Деномінація грошей — це:

а) зниження цін;

б) зростання цін;

в) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
відбувається зростання масштабу цін;

г) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
відбувається зниження масштабу цін;

д) обмін старих грошей на нові в певній пропорції, в результаті чого
масштаб цін не змінюється;

є) інший варіант.

5. Що таке інфляційні очікування і як вони впливають на динаміку цін:
а) підвищують;

б) зменшують;

в) не змінюють.

6. На яку функцію грошей найбільше впливає інфляція та поясніть чому:

а) міру цінності;

б) засіб обігу;

в) засіб нагромадження;

г) засіб платежу;

д) світові гроші.

7. Дефлятор ВВП:

а) характеризує зміну в часі загального рівня цін на споживчі товари
та послуги;

б) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва;

в) характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари та послуги.

5. Назвіть форми прояву інфляції в сучасних умовах в економіках ринкового типу:

а) лаж та дизажіо;

б) падіння купівельної спроможності грошей;

в) зростання вимушених заощаджень внаслідок товарного дефіциту;

г) зростання кількості імпортних товарів на ринку;

д) падіння якості виробленої продукції.

9. Чи можна вважати ознакою інфляції зростання кількості грошей
в обороті:

а) так;

б) ні.

10. Грошова реформа — це:

а) часткова перебудова грошової системи держави;

б) повна перебудова грошової системи держави;

в) припинення зростання грошової маси в обороті;

г) оздоровлення державних фінансів;

д) збалансування грошового ринку;

є) оголошення знецінених грошей недійсними.

11. Реформа паралельного типу— це:

а) заміна старих грошей на нові за одночасного проведення структур­
них змін в економіці, державних фінансах, банківській системі тощо;

б) заміна старих грошей на нові з одночасною зміною масштабу цін,
виду, номіналу, механізму емісії грошей тощо;

в) припинення зростання грошової маси в обороті;

г) оголошення старих грошових знаків недійсними, вилучення їх з
обороту та випуск нових грошей;

д) нарощування випуску нових грошей в обіг за поступового вилу­чення з обігу старих.

ТЕМА 6. Валютний ринок та валютні системи

Плани семінарських занять

Заняття 6 (2 год.)

1. Сутність валюти, призначення та сфера використання. Види валют. Конвертованість валюти.

2. Валютний ринок: сутність, функції, суб'єкти, інфраструктура.

3. Попит і пропозиція на валютному ринку, чинники їх зміни та механізм балансування.

4. Види операцій на валютному ринку та їх характеристика.

5.Валютний курс: сутність, призначення, основа формування та чинники впливу.

6.Номінальний і реальний валютні курси.

7.Режими курсоутворення.

8.Валютні системи: сутність, призначення, види, структура.

9.Розвиток валютної системи України.

10. Валютне регулювання: сутність, форми, механізм. Особливості валютного регулювання в Україні.

11.Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання в Україні.

12.Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання: сутність, призначення, способи зберігання та використання,

13.Світова валютна система: поняття, призначення, стан розвитку.

14.Міжнародні валютні системи: сутність, призначення. Ство­рення Європейського валютного союзу зі спільною валютою — євро.

Важливо звернути увагу на те, що поняття «валюта» не можна ототожнювати із поняттям «грошова одиниця». Національні гро­ші не всіх країн придатні для обслуговуванні зовнішньоеконо­мічних відносин. У зв'язку з цим виникає потреба у грошових коштах, головним призначенням яких має бути обслуговування зовнішньоекономічних відносин у будь-яких сферах їх прояву чи походження. Ці кошти називаються валютою.

Валюту можна класифікувати за різними критеріями: за емі­тентами, за режимом використання, за матеріально-речовим ви­глядом, за рівнем стабільності (слабка або м'яка, сильна або твер­да), за відношенням до валютних запасів країни (резервна валюта).

Важливою рисою валюти є конвертованість. Вивчаючи тему, слід звернути увагу не тільки на наявність різних ступенів конвертованості, а й особливо на чинники та значення цього явища.

Треба усвідомити, що конвертованість неможлива без відповід­них передумов. Зокрема конвертованість передбачає наявність розвинутого ринкового господарства, відкритість економіки, лібералізацію зовнішньої торгівлі, самостійність дій учасників еко­номічного обміну, конкурентоспроможність, збалансованість то­що. Обмеження щодо конвертованості за поточними операціями можуть бути як прямими, так і опосередкованими і набувати різ­ної форми. Тобто навіть за відсутності обмежень на платежі на­явність обмежень на міжнародну торгівлю робить валюту неконвертованою за поточними операціями. Конвертованість за капітальними операціями пов'язана з рухом капіталу. Обмеження щодо капітальних платежів вважаються виправданими і застосовуються з метою припинення відпливу капіталу та досягнення макроекономічної стабілізації, особливо у країнах з перехідною, нестабільною економікою.

Вивчаючи валютний ринок, слід звернути увагу на те, що його призначення полягає в урівноваженні попиту і пропозиції на спе­цифічний товар — валюту. Валютний ринок треба розглядати за його економічним змістом, функціями та за інституційною побу­довою. Особливу увагу слід звернути на операції, які виконують­ся на валютному ринку, запам'ятати їх специфіку, відмінності та призначення.

Найбільш складними в цій темі є питання валютного курсу. Осо­бливу увагу слід звернути на питання паритету купівельних спро­можностей валют та ефективного реального валютного курсу як не­достатньо висвітлених у літературі та складних для розуміння.

Практичне використання валютного курсу забезпечується ви-пором режиму курсоутворення, проведенням відповідної курсової політики (девальвації чи ревальвації національної валюти), регулюванням валютних потоків та кон'юнктури валютного рин­ку. У зв'язку з цим потрібно засвоїти широке коло питань, пов'язаних не тільки з самим валютним курсом, а й з функціонуванням иішютної системи, механізмом комплексного регулювання валют­них відносин, платіжного балансу та золотовалютних резервів.

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука— К.: КНЕУ.2006.— Розд. 6.

2.Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посіб. — К.: Основи, Д)01. — Розд. V.

З.Гоббард Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. — К.: КНЕУ. — 2004. — Розд. 22.

4. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч­ник. — 2-ге вид., — К.: Знання, 1999. — Розд. 3—15.

З.Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фі­нансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеб-лій. — К.: Основи, 1999. — Розд. 21, 22.

6. Круль О. Проблеми вибору режиму курсоутворення в умовах ста­новлення ринкової економіки // Вісник НБУ. — 1998. — № 11. — С. 14—18.

7., Бериславська О. Інтервенції на валютних ринках як інструмент курсової та грошово-кредитної політики // Вісник НБУ. — 2005. — №10. —С. 36.

Валюта — це грошові кошти, які обслуговують зовнішньоекономіч­ні відносини.

Конвертованість валюти — здатність валюти обмінюватися на іноземну валюту за певним курсом.

Валютна інтервенція —~ купівля або продаж центральним банком іноземної валюти на ринку з метою впливу на її курс.

Валютна позиція — співвідношення між сумою вимог банку в пев­ній валюті і сумою зобов'язань у цій самій валюті.

Валютна система — форма організації валютних відносин, закріп­лена в державно-правових нормах та в міждержавних угодах.

Валютний курс — ціна обміну національної валюти на іноземну.

Валютний ринок— сектор грошового ринку, на якому урів­новажуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як ва­люта.

Валютні операції— будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між різними суб'єктами ринку.

Валютний ризик — можливість втрат, пов'язаних з коливаннями валютних курсів.

Девальвація — знецінення однієї валюти відносно іншої.

Євро — спільна валюта країн Західної Європи, уведена в обіг з 1 січ­ня 1999 р.

Касові операції— купівля-продаж валюти за курсом, зафіксова­ним на момент підписання угоди з умовою поставки до двох робо­чих днів.

Ревальвація — підвищення курсу однієї валюти стосовно іншої.

Форвардні операції— угоди обміну двома валютами на основі кон­трактів у майбутньому за форвардним курсом, зафіксованим на момент підписання угоди.

Форвардний курс — курс спот з націнкою або зі знижкою.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «валюта» та назвіть її різновиди
   за окремими критеріями.

2. Назвіть умови переходу до повної конвертації грошей.

3. Чим відрізняється внутрішня та зовнішня конвертова­ність?

4. Визначте ключові елементи Бреттон-Вудсько валютної си­стеми.

5. Що таке валютний курс, крос-курс, спот-курс, форвард-
   курс?

6. Охарактеризуйте існуючі режими валютного курсу.

7. Як установлюється валютний курс за режиму плаваючого
   валютного курсу?

8. Що означає паритет купівельної спроможності?

9. Що таке платіжний баланс, його призначення та структура?

10. Охарактеризуйте фактори, що впливають на валютний
    курс.

11. У яких випадках застосовуються і як реалізують себе фік­совані та плаваючі курси?

10. Як визначається валютний курс гривні в Україні?

10. Як впливає зростання дефіциту платіжного балансу на курс
    національної валюти?

10. Які види валютних операцій вам відомі?

11. Як регулюється валютний ринок в Україні?

Теми рефератів

1. Розвиток валютного ринку України.

2. Становлення та розвиток валютної системи України.

3. Система регулювання валютного курсу гривні.

4. Платіжний баланс України: стан та динаміка змін.

5. Використання золотовалютних резервів у системі валютно­
   го регулювання.

6. Становлення та розвиток Європейської валютної системи.

7. Проблеми вибору режиму курсоутворення.

8. Реальний валютний курс: сутність, механізм визначення та
   використання.

Тести для перевірки знань з теми

1. Співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу до третьої валюти, має назву:

а) лізинг;

б) валютний парним

в) крос-курс;

г) валютний курс.

2. За прямого котирування одиницю оцінки береться:

а) національна валюта;

б) іноземна валюти.

3. Здатність валюти обмінюватися на інші означає:

а) валютний ризик,

б) конвертованість

в) паритет.

4. Імпорт будь-якої країни фінансує або «сплачує» її експорт:

а) так;

б) ні.

5. Якщо обсяги проданої валюти перевищують зобов’язання за куп­леною валютою, то валютна позиція комерційного банку вважається:

а) відкритою;

б) закритою;

в) довгою;

г) короткою.

6. Валютні курси могли коливатись лише в межах «золотих точок» в умовах:

а) золотого стандарту;

б) Бреттон-Вудської системи;

в) Ямайської системи,

7. Як називається рахунок, відкритий іноземним банком у нашому банку:

а) ностро;

б) лоро.

8. Визначте, як впливають на золотовалютні запаси наведені ниж­че операції:

а) експорт;

б) імпорт;

в) зростання зовнішнього боргу держави;

г) виїзд робочої сили за кордон на роботу;

д) зростання припливу іноземного капіталу в країну.

9. Дефіцит платіжного балансу виникає, коли:

а) сума поточного балансу та балансу руху капіталу збігаються;

б) сума поточного балансу та балансу руху капіталу від'ємні;

в) сума поточного балансу та балансу руху капіталу додатні.

10. Що означає «активний платіжний баланс»:

а) сальдо балансу за поточними операціями додатне;

б) приплив капіталу до країни перевищує відплив капіталу з країни;

в) баланс за поточними операціями і рухом капіталів додатний.

11. Із наведених нижче статей до балансу поточних операцій платіжного балансу входять такі:

а) товарний експорт;

б) чистий дохід від інвестицій;

в) баланс руху капіталу;

г) товарний імпорт;

д) офіційні резерви;
є) чисті перекази;

є) портфельні інвестиції.

12. 3 наведених нижче цінностей валютними цінностями є:

а) вексель нерезидента, виписаний в євро, який є в розпорядженні

українського підприємця;

б) чек, виписаний у гривнях, що є на руках у резидента;

в) банкноти США в розпорядженні резидента;

г) банкноти НБУ в касі українського підприємства;

д) банкноти НБУ в розпорядженні іноземного туриста, куплені в од­ному з обмінних пунктів Києва.

13. Назвіть види конвертації валют. До якого з цих видів належить гривня України?

14. У чому полягають переваги вільно конвертованої валюти перед
    неконвертованою ?

15. Чим відрізняються валютний курс від паритету купівельної спро­можності відповідних валют? Правильна відповідь:

а) нічим — це одне й те саме явище;

б) купівельна спроможність валют кількісно вища від курсу валют;

в) валютний курс постійно коливається, а паритет залишається ста­більним;

г) паритет є економічною основою, навколо якої коливається валют­
ний курс.

16. Дайте визначення крос-курсу:

а) курс конвертованої валюти до неконвертованої;

б) курс, офіційно встановлений центральним банком;

в) курс двох валют, установлений за курсами цих валют до третьої
валюти.

17. Чим відрізняється ціна валюти на ринку депозитно-кредитних
операцій від ціни на ринку конверсійних операцій?

а) рівнем — на першому ринку вона вища, ніж на другому;

б) характером установлення: на першому рийку ціпу встановлює
центральний банк, на другому — ринок;

в) видом ціни: на першому ринку ціною валюти € процент, на дру­гому — валютний курс;

г) немає відмінності — на обох ринках ціною валюти є: валютний курс.

18. Класифікуйте валютні операції за такими очниками:

а) терміном здійснення платежу;

б) механізмом здійснення операції;

в) формою платежу;

г) масштабом операцій.

19. Дайте визначення строкових операцій. Із пат шик дій банку стро­ковими валютними операціями є такі:

а) прийом валютного депозиту;

б) купівля форвардного контракту;

в) продаж акцій, виписаних в іноземній валюті;

г) купівля ф'ючерсного контракту;

д) купівля на біржі безготівкової валюти з негайною оплатою;
є) продаж опціону.

20. У чому полягає призначення арбітражної операції

а) у стабілізації курсу валюти;

б) у вирівнюванні валютної позиції комерційного банку;

в) одержанні спекулятивного доходу від річниці в курсах валют.

21.Дефіцит платіжного балансу впливає : на динаміку курсу національної валюти в такий спосіб:

а) сприяє стабілізації курсу;

б) сприяє зростанню курсу;

в) сприяє зниженню курсу.

22, Зниження курсу національної валюти називається

а) ревальвація;

б) девальвація;

в) конвертація;

г) деномінація.

23. Якщо центральний банк хоче ревальвувати гривню методом ва­лютної інтервенції, то які операції він мусить здійснити на валютно­
му ринку?

а) купити іноземну валюту;

б) продати іноземну валюту.

24. Стерилізувати надлишок грошей, що надійшов в оборот унаслі­док валютної інтервенції, можна в такий спосіб:

а) збільшити податки;

б) розширити кредитування підприємств банками.

25. Назвіть основні призначення золотовалютних резервів країни:

а) стимулювальне;

б) страхове;

в) трансакційне;

г) інвестиційне;

д) інтервенційне.

ТЕМА 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика

Плани семінарських занять

Заняття 7 (2 год.)

1. Загальна модель формування пропозиції грошей, її складо­ві: грошова база і грошово-кредитний мультиплікатор.

2. Вимірники пропозиції грошей та наслідки її зростання.

3. Структура балансу центрального банку та її вплив на гро­шову базу.

4. Економічні чинники впливу на грошову базу і регулювання їх центральним банком.

5.Сутність грошово-кредитного мультиплікатора. Механізм дії простого депозитного мультиплікатора.

6.Вплив банків на грошово-кредитний мультиплікатор. Кое­фіцієнт «надлишкові резерви / чекові депозити».

7.Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор. Коефіцієнт «готівка / чекові депозити».

8.Визначення загального грошово-кредитного мультиплі­катора.

9.Вплив валютних інтервенцій на грошову базу та механізм його стерилізації.

10.Вплив дефіциту державного бюджету на пропозицію грошей.

11.Канали впливу державних фінансів на пропозицію грошей за бездефіцитного бюджету.

12.Роль грошово-кредитної політики центрального банку у фор­муванні пропозиції грошей.

Методичні вказівки

Зміст цієї теми має переважно прикладний характер. Вивчення її ґрунтується на знаннях закономірностей та механізму функціо­нування грошового обороту, грошового та валютного ринків.

Насамперед необхідно усвідомити загальну модель форму­вання пропозиції грошей, яка включає два самостійні елемен­ти — грошову базу та грошово-кредитний мультиплікатор. Кож­ний з цих елементів відіграє самостійну роль у формуванні пропозиції грошей, оскільки самі вони перебувають під впливом різних чинників. В інституційному аспекті вони теж істотно різ­няться; грошова база контролюється і регулюється переважно центральним банком, а грошовий мультиплікатор передусім ви­значається діями комерційних банків, а також зазнає впливу з бо­ку центрального банку та небанківських інституцій.

Формування грошової бази відбувається в тісному зв'язку зі змінами активів і пасивів центрального банку. Тому потрібно пе­редусім добре усвідомити зміст та структуру балансу централь­ного банку (на прикладі балансу НБУ), зрозуміти зв'язок з гро­шовою базою основних статей цього балансу. Це дасть мож­ливість краще усвідомити механізм впливу центрального банку на грошову базу та на пропозицію грошей у цілому.

Ще складнішим є вплив на формування пропозиції грошей грошово-кредитного мультиплікатора. Процес кредитної мульти­плікації здійснюється на рівні діяльності комерційних банків і за­знає впливу різноманітних чинників, що визначаються кредит­ною політикою самих комерційних банків, монетарною політи­кою центрального банку, економічними інтересами небанківсь­ких інститутів— вкладників банків та їх позичальників. У зв'яз­ку з цим слід розглянути механізм простого депозитного муль­типлікатора, а потім окремо виявити вплив на його рівень таких чинників, як регулятивні заходи центрального банку, зміна коефіцієнтів «надлишкові резерви / чекові депозити» та «готівка / чекові депозити». Підсумовуючи вплив усіх чинників на цьому рівні на пропозицію грошей, слід визначити формулу загального грошово-кредитного мультиплікатора.

Крім того, потрібно окремо розглянути вплив на формування пропозиції грошей основних макроекономічних чинників:

• стану платіжного балансу та валютної політики централь­ного банку (валютна інтервенція);

• стану державних фінансів і механізму монетизації бюджет­ного дефіциту;

• грошово-кредитної політики центрального банку.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.:КНЕУ,2006.— Розд. 7.

2. Габбард Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. — К,:КНЕУ, 2004. — Розд. 17,18.

3. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових
   ринків. ~К.: Основи, 1998. — Розд. 14,15,16.

Термінологічний словник

Банківські активи — готівка та кошти, вкладені в різні вимоги бан­ку — позички, цінні папери, інвалюту, а також у матеріальні цінності.

Банківські пасиви — кошти, отримані банками від заощадників та кредиторів.

Банківські резерви— грошові кошти, мобілізовані банком і не вкладені в активи; існують у вигляді готівки в касах банку та його де­позитів у центральному банку.

Відношення «готівка /депозити» — співвідношення між готівкою, що перебуває в обороті, та чековими депозитами в банках.

Вільні резерви — різниця між надлишковими резервами та надани­ми в позичку (в депозити) центральному банку.

Готівка в обороті— банкноти і монета центрального банку, що перебувають поза банками.

Грошова база — усі резерви комерційних банків і гроші в обороті.

Грошовий мультиплікатор — процес збільшення банківських де­позитів у процесі кредитної діяльності банків; число, яке показує, на­скільки зросте пропозиція грошей внаслідок збільшення грошової бази.

Грошові агрегати — вимірники пропозиції грошей.

Дефіцит бюджету — перевищення державних витрат над бюджет­ними доходами.

Купівля на відкритому ринку — купівля центральним банком дер­жавних цінних паперів з метою збільшення грошової бази.

Монетарна політика — управління пропозицією грошей та її зв'язком з цінами, процентними ставками, діловою активністю.

Надані у позику резерви — частина грошової бази, що становить резерви банків, розміщені в депозити в центральному банку.

Обов'язкові резерви — мінімальна сума резервів, яку банки зобов'я­зані зберігати на кореспондентських рахунках у центральних банках чи у своїх касах.

Пропозиція грошей — кількість грошей різних форм, що перебува­ють в обороті та контролюється центральним банком.

Простий депозитний мультиплікатор — число, обернене до по­казника норми обов'язкового резервування.

Урядове бюджетне обмеження — рівняння, у якому пов'язуються обсяги урядових видатків, податкових надходжень, продажу цінних па­перів та зміни грошової бази.

Чекові депозити — рахунки, власникам яких надається право ви­писувати чеки фізичним та юридичним особам.

Запитання для самоконтролю

1. Напишіть формулу загальної моделі пропозиції грошей.

2. Які компоненти грошової бази Ви знаєте?

3. Що за обсягом більше— грошова база чи пропозиція гро­шей і на яку величину?

4. Яка різниця між готівкою, випущеною в оборот, і готівкою в обороті?

5. Які головні активи і пасиви балансу центрального банку Ви знаєте?

6. Що таке обов'язкові резерви, надлишкові резерви і вільні резерви? Як вони розраховуються?

7. Якщо НБУ хоче збільшити пропозицію грошей, то як про­стіше йому цього досягти—змінити грошову базу чи змінити грошово-кредитний мультиплікатор?

Як він повинен змінити грошову базу — збільшити чи змен­шити? Як він може змінити мультиплікатор і в якому напрямку?

8. Якщо НБУ вирішив збільшити грошову базу, то яку операцію на відкритому ринку він повинен здійснити — купівлі чи продажу?

9. Сьогодні в банк надійшов депозит у 100,0 тис. грн. На яку суму може видати банк позичок за рахунок додаткового резерву 100,0 тис. грн — більше чи менше цієї суми? Поясніть свою від­повідь.

10. Назвіть чинники та суб'єкти, які впливають на коефіцієнт
    «готівка / чекові депозити».

11. Назвіть чинники та суб'єкти, які впливають на коефіцієнт «надлишкові резерви / чекові депозити».

Теми рефератів

1. Баланс центрального банку і його місце у формуванні про­позиції грошей.

2. Механізм впливу на пропозицію грошей окремих економіч­них суб'єктів (центробанку, банків, небанківських інституцій).

3. Чинники впливу на грошову базу і регулювання їх централь­ним банком.

4. Простий депозитний мультиплікатор як чинник формування пропозиції грошей.

5. Формування загального грошово-кредитного мультипліка­тора.

6. Коефіцієнт «готівка / чекові депозити» і його роль у форму­ванні пропозиції грошей.

7. Коефіцієнт «надлишкові резерви / чекові депозити» і його вплив на пропозицію грошей.

8. Зовнішньоекономічні чинники впливу на пропозицію гро­шей.

9. Вплив стану державних фінансів на пропозицію грошей.

10. Роль грошово-кредитної політики у формуванні пропозиції грошей.

Тести для перевірки знань з теми

1. Як вплине на грошову базу зростання коштів на коррахунку Дер­жавного казначейства в Національному банку України:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть вибір.

2. Які з названих грошових запасів входять до складу грошової бази:

а) готівка на руках у населення;

б) вклади на поточних рахунках у банках;

в) готівка в касах банків;

г) вклади на строкових рахунках у банках;

д) кошти на коррахунках комерційних банків у центральному банку;
є) кошти на рахунку Держказначейства в НБУ.

3. Якщо дохід від чекових депозитів знижується, як це вплине на
коефіцієнт «готівка / чекові депозити»:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

4. Якщо рівень доходів у країні низький чи знижується, як це вплине
на коефіцієнт «готівка / чекові депозити»:

а) збільшуватиме;

б) зменшуватиме;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

5. Як пов'язані між собою рівень тінізації економіки і рівень коефі­цієнта «готівка / чекові депозити»:

а) прямо пропорційно;

б) обернено пропорційно;

в) немає зв'язку між ними.
Поясніть свій вибір.

6. На яку величину обсяг пропозиції грошей більший за грошову базу:

а) на величину норми обов'язкового резервування депозитів;

б) на величину простого мультиплікатора депозитів;

в) на величину загального грошово-кредитного мультиплікатора;

г) на величину коефіцієнта «готівка / чекові депозити».

7. Якщо коефіцієнт «готівка / чекові депозити» зростає, як це
вплине на грошово-кредитний мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине.
Поясніть свій вибір.

8. Якщо рівень процентних ставок за банківськими кредитами зро­
стає, як це вплине на коефіцієнт «надлишкові резерви / чекові депозити»:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине. Поясніть свій вибір.

9. Якщо рівень ринкової процентної ставки по кредитах банків пе­ревищить облікову ставку НБУ, як це вплине на грошово-кредитний
мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не вплине.
Поясніть свій вибір.

10. Якщо комерційні банки очікують збільшення відсотка депози­тів, як це вплине на грошово-кредитний мультиплікатор:

а) збільшить;

б) зменшить;

в) не змінить.
Поясніть свій вибір.

ТЕМА 8. Роль грошей у ринковій економіці

Плани семінарських занять

Заняття 8 (2 год.)

1. Поняття ролі грошей, її відмінності від функцій грошей та методи дослідження її прояву.

2. Відмінності та переваги монетарної економіки перед бартер­ною як прояв якісного впливу грошей на економіку.

3. Концепція нейтральності грошей, причини ЇЇ появи, сутність та методологічна неспроможність.

4. Критика концепції нейтральності грошей, роль чинника «часового лагу» в доведенні «не нейтральності» грошей на корот­ких часових інтервалах.

5. Дискусії щодо нейтральності грошей на довгих часових ін­тервалах.

6. Передавальний механізм впливу грошей на реальну еконо­міку: поняття, структура, характеристика окремих каналів.

7.Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.

8.Моделі впливу грошей на економіку в коротких часових пе­ріодах. Відмінності в моделях впливу очікуваної та неочікуваної зміни пропозиції грошей.

9.Моделі впливу грошей на економіку на довгострокових ін­тервалах.

10.Практичне значення дискусій щодо ролі грошей в сучасній
монетарній теорії.

Методичні вказівки

Насамперед потрібно усвідомити сутність поняття «роль гро­шей», його відмінність від поняття «функція грошей», багатоаспектність її прояву та складність механізму реалізації. Зокрема, потрібно розрізняти два прояви ролі грошей: 1) через їх наявність в економіці; 2) через зміну їх маси в обороті (пропозиції грошей). Відповідно науковці застосовують два методи аналізу ролі грошей:

— метод порівняльного аналізу бартерної і монетарної економіки;
-— метод визначення впливу на реальну економіку зміни про­позиції грошей.

Переваги монетарної економіки перед бартерною зводяться до такого:

— зниження суспільних витрат обміну товарами і послугами;

—значно вищий рівень продуктивності суспільної праці і розвитку виробництва₅ завдяки більш глибокому її поділу (спеці­алізації виробництва);

• значно дієвіший механізм стимулювання праці та ділової активності завдяки перетворенню доходів у позичковий капітал;

• більш дієвий механізм ринкового господарювання завдяки втягуванню в ринкові відносини нематеріальних цінностей, фор­мування міжнародних та світового ринків, посилення конкуренції та ін. Усі ці процеси є якісним проявом ролі грошей у розвитку рин­кової економіки. Навіть у радянській економіці, яка за природою своєю була максимально наближена до бартерної, влада не змогла обійтися без грошей і запровадила їх в економічні відносини.

Представники класичної економічної теорії, опираючись на спрощені постулати кількісної теорії грошей, у своїх дослідженнях впливу на економіку зміни пропозиції грошей дійшли висновку про їх нейтральність щодо економічного зростання. Концепція нейтраль­ності грошей була в центрі гострих дискусій протягом IX—XX ст. Кейнс і його сучасні послідовники аргументовано /довели, що завдяки часовому лагу гроші не можуть бути нейтральними на ко­роткострокових часових інтервалах. Що стосується довгострокових інтервалів, то можливість вирівнювання цін на всі товари і послуги відповідно до зміни пропозиції грошей робить можливою нейтраль­ність грошей відносно реального сектору економіки.

З таким диференційованим підходом до концепції нейтраль­ності грошей поступово погодилося більшість сучасних представ­ників неокласичної думки та монетаристів. Проте окремі з них не полишають спроб довести, що і на коротких часових інтерва­лах можлива за певних умов нейтральність грошей. Тому диску­сії з цієї проблеми продовжуються і сьогодні.

Слід звернути увагу на межу, яка розділяє короткий та довгий часовий періоди. Вона визначається тривалістю не їх, а інформа­ційної хвилі, завдяки якій відомості про зміну пропозиції грошей доходять до більшості економічних суб'єктів і вони встигають, відповідно змінити ціни та інші економічні показники. Як наслі­док гроші втрачають свою активність і стають нейтральними.

Для усвідомлення активної ролі грошей у розвитку економіки важливе значення має розуміння передавального механізму впливу монетарних імпульсів на реальні економічні процеси.

Поняття передавального механізму першим увів у науковий аналіз Дж. М. Кейнс. У його трактуванні цей механізм був досить спрощеним і включав лише один канал впливу грошей на еконо­міку— зміну номінальної процентної ставки. В подальшому представники всіх теоретичних шкіл активно досліджували дію передавального механізму і виявили ще вісім каналів: канал до­ходу, канал фінансових активів, канал власного капіталу, зміна коефіцієнта Тобіна, канал добробуту, канал ліквідності, канал кредитування, канал валютного курсу.

З погляду практичного значення проблеми передавального механізму важливо усвідомити особливості дії передавального механізму в трансформаційній економіці України.

Крім формально-логічного доведення впливу кількості грошей на реальну економіку в монетарній теорії застосовується струк­турно-модельний метод, уже розроблено і апробовано на практи­ці кілька таких моделей. Для різних часових інтервалів — корот­кого і довгого. У межах навчального часу, виділеного на вив­чення даного курсу, є можливість розглянути:

• модель рівноваги сукупного попиту і пропозиції АD-АS для короткострокового періоду за умов очікуваної і не очікуваної зміни пропозиції грошей;

• модель рівноваги АD-АS для довгострокового періоду

Завершується вивчення цієї теми усвідомленням практичного значення теоретичних дискусій щодо впливу змін у пропозиції грошей на економічне зростання для грошово-кредитної політи­ки, для державного регулювання циклічних коливань в еконо­міці тощо. Особливу увагу слід звернути на стабілізаційну полі­тику держави та її роль у згладжуванні коливань обсягів ви­робництва.

Рекомендована література

1. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ,2006. — Розд. 8.

І.Габбард Г. Р. Гроші, фінансова система та економіка. -— К.: КНЕУ, 2004. — Розд. 25, 26.

З.Дзюблюк О. Оптимізація передавального механізму грошово-кредитної політики центрального банку // Вісник НБУ. — 2003. — № 1.

4. Мойсеев С. Р, Денежно-кредитная политика: теория и практи­ка, — М: Экономика, 2005. — Гл. 8.

Термінологічний словник

Бартерна економша — економічна система, що базується на нату­ральному (без участі грошей) обміні товарами та послугами.

Відносні ціни — ціни, динаміка яких визначається за співвідношен­ням до цін на інші товари.

Діловий цикл — періодичні коливання обсягу виробництва, що проявляються у їх зростанні (бумі), яке змінюється спадом (рецесією).

Довгострокова крива сукупної пропозиці — графік залеж­ності обсягу виробництва в економіці від рівня цін у довгостроковому періоді; вертикальна лінія у точці, що відповідає обсягу виробництва за повної зайнятості.

Загальна рівновага — ситуація в економіці, коли всі рийки одночас­но перебувають у стані рівноваги.

Короткострокова крива сукупної пропозиції— графік за­лежності між сукупним обсягом виробництва та рівнем цін у коротко­строковому періоді.

Крива сукупного попиту— графік залежності між сукупним попитом на товари та послуги і загальним рівнем цін.

Крива сукупної пропозиції— графік залежності між сукупним обсягом виробництва, який фірми готові забезпечити, та загальним рів­нем цін

Лаг часовий — розходження в часі між змінами пропозиції грошей та спричиненими ними змінами загального рівня цін та інших економі­чних перемінних.

Монетарна економіка —- економічна система, у якій обмін здійсню­ється за допомогою грошей (Т—Г—Т),

Нейтральність грошей— відсутність впливу змін номінальної пропозиції грошей на обсяги виробництва та реальну процентну ставку.

Обсяг виробництва — сумарне виробництво кінцевих товарів і по­слуг в економіці.

Обсяг виробництва за повної зайнятості — обсяг виробництва, що досягається за умови залучення всіх наявних в економіці чинників у поточному періоді, незалежно від реальної процентної ставки.

Сукупна пропозиція — загальний обсяг виробництва в економіці, який виробники готові забезпечити і продавати за даного рівня цін.

Сукупний попит — сукупна величина попиту на товари і послуги для кінцевого споживання, інвестицій, урядових видатків (за винятком трансфертних платежів) та чистого експорту в країні.

Теорія реального ділового циклу — теорія, за якої зміни сукупного попиту не впливають на обсяг виробництва навіть у короткостроковому періоді, припускаючи, що інформація є досконалою, а ціни — гнучки­ми. Короткострокові коливання обсягу виробництва є наслідком тимча­сових збурень продуктивності, наприклад, зміни доступності сировини.

Шоки пропозиції— зміни ціни, доступності сировини чи виробни­чої технології, що впливають на виробничі витрати та криву сукупної пропозиції.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке бартер? Яку економіку називають бартерною?

2. Яку економіку можна назвати монетарною або грошовою?

3. У чому полягають переваги та недоліки бартерного обміну перед грошовим?

4. В яких випадках у монетарній економіці може розвиватися бартер? Яку роль він відіграє у цих випадках?

5. Перелічіть та охарактеризуйте переваги монетарної еконо­міки перед бартерною.

6. Як і чому сформувалась концепція (теорія) нейтральності грошей? Представники якої теоретичної школи її сформулювали і захищають?

7. У чому полягає сутність концепції нейтральності грошей? На яких постулатах вона базується?

8. На умовному прикладі проілюструйте механізм нейтраль­ності грошей щодо реальної економіки.

9. Що таке часовий лаг і яку роль він відіграє у забезпеченні активної ролі грошей в реальній економіці.

10. Які чинники впливають на часовий лаг?

11. Як змінюється активна роль грошей у розвитку економіки при збільшенні часового лагу?

12. У чому полягає сутність теорії раціональних очікувань і як вона співвідноситься з теорією часового лагу?

13. Чому критики концепції нейтральності грошей визнали її справедливість на довгих часових інтервалах і відкинули — на коротких часових інтервалах?

14. Як визначається межа між короткими і довгими часовими інтервалами при аналізі впливу грошей на реальну економіку?

15. Як розмежувалися позиції кейнсіанців та монетаристів при визначенні пріоритетності коротко— і довгострокових періодів у теоретичному аналізі ролі грошей?

16. Сформулюйте визначення передавального механізму впли­ву грошей на процеси в реальній економіці.

17. Хто перший і в якому вигляді запровадив у науковий обо­рот поняття передавального механізму?

18. Назвіть основні канали передавального механізму, визна­чені в монетарній теорії.

19. Охарактеризуйте канал процентної ставки.

20. Охарактеризуйте канал фінансових активів.

21. У чому полягає сутність коефіцієнта q Тобіна?

22. Побудуйте графічну модель АD-АS і поясніть механізм впливу неочікуваної зміни пропозиції грошей на рівновагу попи­ту і пропозиції на коротких часових інтервалах.

23. Те саме, що в п. 22, тільки за очікуваної зміни пропозиції грошей.

Тема рефератів

1. Бартерна економіка, її переваги та недоліки порівняно з мо­нетарною економікою.

2. Монетарна економіка, її переваги та недоліки порівняно з бартерною економікою.

1. Теорія нейтральності грошей.

2. Критика теорії нейтральності грошей кейнсіанцями.

3. Передавальний механізм впливу пропозиції грошей на реаль­ну економіку. '

6. Характеристика основних каналів передавального механізму.

7. Особливості передавального механізму, що застосовується в Україні.

8. Модель АВ-А8 у короткостроковому періоді.

9. Модель АБ-А8 у довгостроковому періоді.

10. Дискусії між кейнсіанцями та монетаристами щодо регулю­вання пропозиції грошей для впливу на циклічність ділової актив­ності.

Тести для перевірки знань з теми

1. Чому зростання рівня цін сприяє збільшенню обсягів виробництва
у короткостроковому періоді:

а) тому що зменшуються витрати на заробітну плату;

б) тому що зростає продуктивність праці;

в) тому що фірми плутають номінальне зростання цін зі зростанням відносних цін і очікують відповідного збільшення своїх прибутків.

2. Чому збільшення номінальної пропозиції грошей зміщує криву су­
купного попиту АВ вправо (у короткостроковій моделі АО-А8):

а) тому що знижуються відносні ціни;

б) тому що зростає реальна процентна ставка;

в) тому що збільшуються реальні грошові запаси і знижується реаль­на процентна ставка.

3. Якщо центральний банк продає цінні папери на відкритому ринку,
то куди зміститься крива сукупного попиту АS в короткостроковій
моделі АD-АS:

а) вправо;

б) вліво;

в) залишиться на місці.

4. Який нахил має довгострокова крива сукупної пропозиції:

а) спадаючий;

б) висхідний;

в) вертикальний;

г) горизонтальний.
Поясніть свій вибір.

5. Як змінюється рівень зайнятості при зменшенні пропозиції грошей:

а) зростає;

б) знижується;

в) залишається незмінним.

6. У чому полягає сенс стабілізаційної політики:

а) утримувати тривалий час на незмінному рівні сукупний попит;

б) утримувати на незмінному рівні пропозицію грошей;

в) коригувати положення кривої сукупного попиту АS так, щоб
максимально пом'якшити короткострокові коливання обсягів вироб­ництва.

Поясніть свій вибір.

7. За яких цін вплив зміни пропозиції грошей на ділову активність
буде вищим:

а)за гнучких;

б) за монопольних;

в) за негнучких.

8. Як ставляться до нейтральності грошей прибічники теорії реаль­ного ділового циклу:

а) заперечують для всіх часових періодів;

б) визнають для всіх часових періодів;

в) заперечують для коротких і визнають для довгих;

г) визнають для коротких і заперечують для довгих.

ТЕМА 9. Теорії грошей

Плани семінарських занять

Заняття 9 (2 год.)

1. Теорія грошей як складова економічної теорії та закономір­ності її розвитку.

2. Абстрактний та прикладний (монетаристський) напрям у теорії грошей. Товарна теорія грошей.

3. Класична кількісна теорія грошей та еволюція її постулатів. «Трансакційний варіант»

І. Фішера.

4.Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей.

5.Кон'юнктурний варіант теорії грошей М. Туган-Барановського.

6.«Кембриджська версія» кількісної теорії.

7.Внесок Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

8.Сучасний монетаризм як новий напрям кількісної теорії. Відмінності монетаристських трактувань ролі держави в регулю­ванні економіки.

9.Вклад М. Фрідмана в розроблення монетарної політики на основі неокласичного варіанта кількісної теорії.

10.Передавальний механізм у трактуванні представників різ­них напрямів кількісної теорії.

11.Зближення позицій монетаристів та неокейнсіанців у їх ре­комендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умо­вах. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

Методичні вказівки

В економічній науці чітко виділяються два підходи до вивчення теоретичних проблем грошей. Представники одного з них шукають відповіді на питання, пов'язанні із внутрішньою природою грошей: що таке гроші, чому вони з'явилися та існують у суспільстві, як фор­мується цінність грошей тощо. Цей підхід до вивчення природи грошей називають абстрактною теорією грошей. Найбільш відо­мими напрямами такого підходу є номіналістична теорія, металі-стична теорія, державна теорія, функціональна теорія, марксистська теорія та ін. Представники другого напряму розглядають гроші, не заглиблюючись у дослідження їхньої природи, а шукають відповіді на питання, пов'язанні з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі: який конкретно механізм впливу грошового чинника на реальну економіку (передавальний механізм); чи може держава ви­користати цей механізм у своїй економічній політиці і як саме та інші. Цей підхід називають прикладною теорією грошей. У західній літературі дана теорія називається монетаристською.

Монетаристська теорія має кілька напрямів, кожен з яких роз­глядається як окрема теорія. Найбільш відомим напрямом монетаристської теорії є кількісна теорія, яка, у свою чергу, залежно від етапів її розвитку поділяється на класичну кількісну теорію, неокласичну кількісну теорію та сучасний монетаризм. Одночас­но із неокласичним напрямом кількісної теорії грошей як її від­носно самостійне відгалуження сформувалася спочатку кейнсіанська, а потім неокейнсіанська концепція монетаристської теорії.

У літературі кейнсіанську концепцію грошей нерідко проти­ставляють неокласичній кількісній теорії і розглядають їх як дві альтернативні теорії.