ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 23.08.2020
Просмотров: 1120
Скачиваний: 5
Особливо корисними можуть бути результати порівнянь показників звичайної та інтенсивної технологій вирощування культур. Наприклад, інтенсивна технологія вирощування зернових культур включає комплексну концентрацію добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, нових технологічних засобів та інших виробничих ресурсів, меліорацію (за потреби).
Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування культури на всіх етапах її росту і розвитку, що означає: розміщення культури по кращих попередниках; застосування сортів інтенсивного типу, які позитивно реагують на високий агрофон, стійкі до полягання, мають з високу якість зерна; оптимальне забезпечення культури елементами мінерального живлення з урахуванням їх вмісту у ґрунті на різних стадіях розвитку культури; дробове внесення добрив (азотних) згідно з даними діагностики ґрунту і рослин; застосування інтегрованої системи захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів; регулювання росту рослин ретардантами; якісне виконання усіх технологічних прийомів, що сприяють захисту ґрунту від ерозії, нагромадженню вологи, створенню інших сприятливих умов росту рослин. Виконання зазначених заходів потребує належного контролю за технологією виробництва, тому впровадження інтенсивних технологій виробництва зумовлює посилення ролі аналізу в підвищенні урожайності культур. Слід зазначити, що хоча урожайність культур залежить від кожного з перелічених вище факторів, однак кількісно виміряти їх вплив елементарними порівняннями практично неможливо. Для цього при аналізі використовують такі складні способи, як групування, кореляція тощо.
5. Аналіз виконання плану зниження собівартості продукції рослинництва.
Собівартість продукції рослинництва є одним з найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображена оснащеність підприємства, раціональне використання техніки і землі, матеріальних, трудових і грошових ресурсів, продуктивність праці, організація і управління виробництвом.
Основним завданням аналізу є визначення рівня виконання плану зниження собівартості продукції рослинництва, факторів та їх кількісного впливу на відхилення фактичної собівартості, виявлення і використання резервів зменшення витрат на виробництво й реалізацію одиниці продукції.
Аналізують собівартість нормативну і планову, провізорну і фактичну, виробничу і повну як в цілому по підприємству, так і по галузі. Витрати на виробництво всієї продукції аналізують за елементами витрат, а окремих видів – за статтями витрат, поглиблюючи аналіз окремих з них за елементами витрат.
Дані для аналізу собівартості продукції беруть з форм річного звіту, використовують також дані статистичного, бухгалтерського і первинного обліку.
Рослинництво – досить трудомістка галузь, тому одним з основних факторів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці, що досягається за рахунок підвищення врожайності, кращої організації праці, правильного комплектування агрегатів, перевиконання норм виробітку, належної якості робіт, правильного обліку затраченого часу.
Значним резервом зменшення затрат праці є механізація всіх трудомістких процесів у рослинництві. Одночасно це викликає зростання витрат на поточний ремонт техніки, збільшення суми амортизаційних відрахувань і витрат на паливо. Їх розмір на одиницю продукції залежить від рівня врожайності і дотримання лімітів відповідних витрат. Зокрема витрати на поточні ремонти зменшується, якщо останні зроблені своєчасно, а також при належному зберіганні і правильній експлуатації техніки, чіткій системі матеріального стимулювання за раціональне використання машин. Розмір амортизаційних відрахувань залежить від дотримання норм нарахування амортизації, рівня виконання норм виробітку технічними засобами. Сума витрат на паливомастильні матеріали залежать від технічної готовності машин та механізмів, правильного регулювання паливної апаратури двигунів, раціональне комплектування агрегатів і вибору оптимальних режимів їх роботи, чіткого планування і точного обліку паливомастильних матеріалів.
Дотримання планових норм витрат на насіння залежить від якості насіння, правильного вибору способу посіву і належного регулювання на норму висіву сівалок, пересіву площ і частки купленого насіння, яке, як правило, значно дорожче за власне.
Витрати добрива залежать від наявності приміщень для їх зберігання і техніки для внесення, дотримання асортименту завезення і внесення, організації обліку, зберігання і використання.
При аналізі факторів зміни собівартості потрібно розрізнять внутрішні фактори, які залежать від господарства, і зовнішні, що не залежать від його діяльності (зміна цін на промислові вироби, переоцінка основних засобів, зміна порядку і норм нарахування амортизації). В процесі аналізу собівартості продукції необхідно визначити, якою мірою зміну собівартості вплинули витрати внутрішнього і зовнішнього порядку, оскільки від цього залежить об’єктивність оцінки роботи господарства і обґрунтованість рекомендацій по результатах аналізу.
Крім того, при аналізі собівартості продукції за елементами і статтями витрат потрібно встановити доцільність перевитрат понад планові норми і обґрунтованість економії (тобто чи не є вона наслідком зниження врожайності, невиконання певних видів робіт, погіршення якості роботи і продукції, не правильного обліку витрат).
Для виявлення конкретних причин відхилень собівартості звітного року від плану чи минулих періодів потрібно розглянути фактори, що зумовлюють зміну собівартості окремих видів продукції.
6 . Оперативний аналіз:
Оперативний аналіз виконання виробничої програми рослинництва має важливе значення. Особливістю галузі рослинництва є те, що визначити обсяг виробленої продукції можна лише після збирання й обліку врожаю. Великий проміжок часу між початком виробництва та отриманням продукції в цій галузі не дає змоги здійснювати під час виробництва аналіз виробничої програми, оскільки він ґрунтується на показниках виходу продукції. Тому поточний аналіз виробництва в рослинництві обмежується контролем за виконанням плану посівних площ і технології вирощування культур.
Оперативний аналіз виробничої програми в рослинництві розпочинають з перевірки виконання робіт з приготування і передпосівного обробітку ґрунту, посіву, саджанню сільськогосподарських культур.
Важливою особливістю оперативного аналізу виконання плану агротехнічних заходів є поопераційне вивчення дотримання прийнятої агротехніки, виявлення причин відхилень і розробка заходів щодо їх усунення. Поопераційний аналіз проводять не менше одного разу після завершення певної технологічної операції. Однак більш ефективнішим є щоденний поопераційний аналіз. Це має важливе значення для аналізу довготермінових, монотонних, малозамінних технологічних операцій. Так, доцільно здійснювати щоденний поопераційний аналіз заготівлі кормів, добрив, насіння, збирання врожаю, оранки ґрунту, догляду за посівами тощо. Чим тривалішою є технологічна операція, тим більша кратність її аналізу, тим вищі дійовість, повнота і кратність використання результатів аналізу в оперативному управлінні цією операцією.
Основною планово-нормативною базою для поопераційного аналізу є технологічні карти вирощування культур, норми і нормативи. Однак з метою перетворення технологічних карт на дійовий інструмент оперативного управління і наближення їхніх техніко-економічних показників до виконавців потрібно деталізувати систему оперативного планування шляхом розробки на основі технологічних карт календарних планів-графіків, робочих планів, індивідуальних і групових планів-нарядів. Плани-графіки виконання агротехнічних заходів доводяться до бригад, а розроблені на їх основі плани-наряди — до виконавців. При цьому щомісячно і поперіодно здійснюється необхідне уточнення плану агротехнічних заходів, передбачених у технологічних картах. Таким чином, створюється деталізованіша, ширша і об’єктивніша база критеріїв для поопераційного аналізу.
Фактичні дані для операційного аналізу отримують з первинних бухгалтерських документів, регістрів оперативного обліку і статистики, а також результатів останнього обліку, зважування, з розрахунків, спостережень і повідомлень фахівців, керівників і виконавців.
Об’єктом поопераційного аналізу є технологічна операція або інший агротехнічний захід за місцем їх здійснення у бригаді, ланці, на місці роботи окремого агрегату і виконавця. Таким чином, забезпечується оперативний аналітичний вплив на виконання змінних норм виробітку, підвищення якості і дотримання строків робіт, поліпшення використання техніки.
Результати поопераційного аналізу використовують в оперативному управлінні для розробки рішень щодо коригування застосування агротехніки, розв’язання проблем, які виникли.
Наприкінці року аналізують виконання виробничої програми по відділках, бригадах, ланках або інших виробничих підрозділах господарства. В умовах внутрішньогосподарського розрахунку враховують те, що розміри посівних площ окремого підрозділу господарства переважно не залежить безпосередньо від колективу працівників цього підрозділу. Тому в основі оцінки роботи окремих госпрозрахункових колективів підрозділів, як правило, лежить план виробництва продукції з фактичних посівних площ при плановій урожайності культур.[18]
Розділ ІІ. Організаційно – економічна характеристика підприємства.
2.1 Природні та економічні умови розташування підприємства.
ТОВ „Агро-Богуславщина” розташоване в селі Мисайлівка Богуславського район Київської області. Господарство віддалене на 5 км від районного центру м. Богуслава і на 125км від обласного центру і столиці України міста Києва.
Підприємство є економічно самостійним товаровиробником. Це дає йому змогу на свій розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму дій, обирати постачальників та споживачів, формувати ціни і розпоряджатися доходами, що залишаються після сплати податків
Товариством з обмеженою відповідальністю є підприємство, створене на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутний фонд, розділений на частки у розмірах, визначених установчими документами.
Товариство з обмеженою відповідальністю доцільно створювати, як правило, за наявності мало чисельної (близько 10-20 осіб) групи власників, для якої характерна певна єдність інтересів, достатня для прийняття одностайного рішення з ключових питань спільної підприємницької діяльності.
Учасники товариства відповідають за його зобов’язаннями тільки своєю часткою у загальному майні, можуть виключити з товариства учасника, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.
Товариство створюється і діє на підставі установчого договору між учасниками про його створення та статуту товариства (установчі документи). В установчих документах необхідно визначити: вид товариства (з обмеженою відповідальністю), предмет та цілі його діяльності, склад засновників (учасників), найменування та місцезнаходження товариства, розмір та порядок утворення статутного фонду, розміри часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, склад та компетенцію загальних зборів, голови та дирекції (директора), порядок прийняття рішень органами товариства, перелік питань, при вирішенні яких потрібна одностайність, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Товариство може бути створеним, якщо його статутний фонд складається не менше 625 розмірів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати.[9]
Земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва, його матеріальною основою. Вона не є продуктом людської праці і на відміну від інших засобів виробництва не зношується і не вибуває з виробничого процесу, а навпаки при правильному використанні стає більш родючою. Значення землі, як головного засобу виробництва і визначає завдання сільськогосподарських підприємств: підвищення родючості головного засобу та предмету виробництва, отримання якомога більших прибутків при найменших витратах .[4]
Територія господарства розташована на високому вододілі між річками Рось та Гнилий Тікіч в районі Правобережної височини Київського Плато.
Рельєф території широко-хвилястий, розчленований сіткою балок та ярів. Балки мають порівняно невеликі схили (не більше 10 градусів). Амплітуда коливань висот сягає 60 м. Глибина залягання ґрунтових вод 15-20 м, а в балках 0,3-1,0 м.
Клімат помірно-контенентальний. Середньорічна температура по даних Миронівської метеостанції + 7 градусів С. Абсолютний мінімум температур відзначений у січні місяці (-36,8), абсолютний максимум у липні (+38,7 градусів). Тривалість без морозного періоду 165-170 днів. Середньорічна сума опадів – 533мм. з відхиленнями від 300 мм до 650 мм на рік.
Несприятливими кліматичними факторами є відлиги зимою, які призводять до вимерзання озимих та багаторічних трав, а також весняні суховії. Територія господарства вважається волого - забезпеченою: гідротермічний коефіцієнт дорівнює 1,2.
О
рганізаційна
структура підприємства:
2.2 Розміри підприємства, його спеціалізація та оцінка виробничих ресурсів.
Для характеристики основних показників економічної діяльності ТОВ «Агро-Богуславщина» за досліджуваний період необхідно провести розрахунок Таблиці 2.1
Таблиця 2.1 Основні показники економічної діяльності ТОВ «Агро-Богуславщина» за 2008 - 2010роки.
|
Показники |
2008 |
2009 |
2010 |
Звітний рік в % до базового |
|
Валова продукція с/г в порівн. цінах тис.грн. |
14671 |
20404,7 |
12736 |
86,81 |
|
Рослинництво |
14630 |
20258,4 |
12686 |
86,71 |
|
Тваринництво |
41 |
146,3 |
50 |
121,95 |
|
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
148 |
150 |
118 |
79,73 |
|
в т.ч. зайнятих в с/г виробництві |
133 |
134 |
104 |
78,2 |
|
Валова продукція на 1га с/г угідь , грн. |
1781,65 |
2593,9 |
1579,76 |
88,67 |
|
Валовий дохід тис. грн. |
5453 |
4784 |
4847 |
88,89 |
|
Чистий дохід тис.грн. |
3872 |
2294 |
2671 |
68,98 |
|
Чистий дохід: |
|
|
|
|
|
на 1 га с/г угідь, грн. |
470,22 |
291,62 |
331,31 |
-138,91 |
|
на 1 працівника, грн. |
26162 |
15293,3 |
22635,59 |
-3526,41 |
|
Рентабельність, % |
-45,2 |
-41,04 |
20,85 |
- |
|
Енергоресурси, к. с. |
4736 |
4800 |
3776 |
-960 |
Дані, що були отримані в результаті розрахунків даної таблиці надають можливість оцінити основні показника економічної діяльності підприємства за три досліджувані роки. Так, валова продукція в 2010 році склала лише 74,3 % від 2008 року. В цей же час конкретно по галузі тваринництва ми спостерігаємо зменшення виробництва валової продукції на 25,19% порівняно з 2008 роком.
Відбулося не значне зменшення в чисельності працюючих на підприємстві, але на мою думку це варто списати на сезонність в характері роботи сільськогосподарських підприємств.