ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.12.2020

Просмотров: 516

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.





УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ


Кафедра загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління











КУРСОВА РОБОТА


З ПЕДАГОГІКИ


на тему: Сучасні форми роботи з батьками______________________________









Студентки _2_ курсу __21___ групи

напряму підготовки _________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)


Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____


Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали










м. Умань

2015 рік






Зміст


Вступ- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3-4


Розділ 1. Теоретичне обґрунтування використання сучасних форм роботи з батьками - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 5-8


1.1. Дослідження стану вивчення проблеми у сучасній психолого-педагогічній науці- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 8-11


1.2. Форми та методи роботи з батьками - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 11-16

2. Дослідження особливостей використання сучасних форм роботи з батьками учнів- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 16-


2.1. Стан використання сучасних форм роботи з батьками у практичній діяльності


2.2. Шляхи удосконалення сучасних форм роботи з батьками учнів


Висновки.


Список використаної літератури.


Додатки



















Вступ

Політичні зміни, економічна, соціальна й духовна криза українського суспільства негативно вплинули на пересічну сім’ю, зруйнували багато моральних і духовних цінностей, батьки висунули на перший план матеріальне забезпечення дитини. У результаті сучасна сім’я втратила головні орієнтири для побудови власного життя. У зв’язку з цим загострилися питання соціальної й психолого-педагогічної допомоги сім’ям у вихованні дітей.

Мета висвітлення теоретичних основ інноваційних форм роботи з батьками учнів. Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної освіти батьків, організація та проведення заходів, спрямованих на опанування батьками педагогічних знань, – це головні завдання сучасних закладів освіти у роботі з батьками.

Сучасні освітні заклади стають відкритими для батьків, дітей та громадськості. Вони все більше уваги приділяють освіті та вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку та виховання дітей.


Визначення особливостей соціальної та соціально-педагогічної роботи з батьками передбачає аналіз наукових досягнень учених. Соціально і соціально-педагогічна робота з батьками досліджувалася психологами (Т. Андрєєва, О. Бодальов, О. Бондарчук, І. Гребенніков, І. Дубровіна, С. Ковальов), соціальними педагогами (Т. Голованова, Л. Гридковець, А. Капська , В. Кравець, В. Кузь, В. Інжеватов, В. Постовий, О. Л. Хромова). В українській науці та практиці змістовними є дослідження Л. Буніна, Т. Веретенко, Т. Говорун, І. Звєрєва, Г. Лактіонова, В. Кравець, В. Кікінежді, О. Кізь, Н. Шевченко.

Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є сьогодні одним із найважливіших завдань, що стоять перед колективами сучасних навчальних закладів освіти.

Вивчення цієї проблеми показує, що в багатьох навчально-виховних закладах відбувається активний пошук і впровадження таких форм взаємодії з родинами учнів, які дали б змогу досягти реального співробітництва.

Проблема взаємодії школи і сім'ї зросла з традиційної педагогічної ідеї вказаній у літературі як 2связь з батьками »,« робота з батьками ».

Але з плином часу і з результатом історії змінюються світ, а разом з ним і взаємовідносини всіх соціальних інститутів. Нова освітня парадигма проголосила батьків суб'єктами освітнього процесу. Значить і на батьків покладена відповідальність за якість освіти своїх дітей. У даному мікродослідження зроблена спроба осмислити зазначену проблему через аналіз власного досвіду роботи протягом ряду років.

Об'єкт дослідження - соціальна робота з батьками.

Предмет дослідження - соціально-педагогічна робота з батьками.

Мета дослідження - теоретично дослідити особливості соціальної та соціально-педагогічної роботи з батьками.

У відповідності з об'єктом, предметом і метою дослідження були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

2. Розкрити сутність поняття «соціальна робота» і «соціально-педагогічна робота».

3. Охарактеризувати теоретичні основи соціальної та соціально-педагогічної роботи з батьками.

Методологічною основою дослідження є теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження.

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
























Розділ 1. Теоретичне обґрунтування використання сучасних форм роботи з батьками .

Соціальна робота як особлива галузь професійної діяльності в Україні ледве досягла десятирічного віку, тому уявлення про неї в науковій літературі знаходиться в процесі становлення. Існує чимало глибоких і грунтовних підходів до визначення цього поняття. Дослідженням соціальної роботи як галузі професійної діяльності займалися В.Г. Бочарова, С.І. Григор'єв, Л.Г. Гуслякова, С.М. Данакін, В.І. Жуков, І.Г. Зайнишев, І.А. Зимова, А.В. Мудрик, П.Д. Павленок, А.М. Панов, Є.І. Холостова, М.В. Фірсов та ін вартим уваги представляється підхід М.В. Фірсова, який пропонує розглядати соціальну роботу з різних сторін: як діяльність, як соціокультурний інститут, як галузь знання, як професію і як сукупність навчальних дисциплін.


Соціальну роботу, як спеціально організовану діяльність П.Д. Павленок, визначає як «спрямовану на надання допомоги людям, які її потребують, не здатним без сторонньої допомоги вирішити свої життєві проблеми, а в багатьох випадках і жити» [12, с. 16].

С.Н. Данакін, у навчальній програмі з теорії і методики (технології) соціальної роботи охарактеризував соціальну роботу, як сприяння людям у вирішенні їх особистих проблем [20, с. 9]. MB Фірсов у свою чергу пише, що «під соціальною роботою розуміють цілеспрямовану діяльність у суспільстві, спрямовану на надання допомоги різним категоріям потребують»

Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, з колегами, з дітьми. Особливе місце в цьому процесі посідає класний керівник, який є першим, хто встановлює контакт із сім’єю учня. Оскільки значна кількість батьків не має належної психолого–педагогічної підготовки і почуття громадянської відповідальності за належне виховання своїх дітей, класний керівник має бути, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого боку організатором підвищення педагогічної культури батьків. Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя, який забезпечить їй належне виховання. Та цього мало. Лише за умов спільної, узгодженої діяльності вчителів і батьків можна домогтися успіхів у

виховній роботі.

Сьогодні в Україні немає системи цілеспрямованої підготовки до усвідомленого батьківства. Батьківська освіта стає необхідною і набуває практики в нашому суспільстві, а це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів сучасних закладів освіти.

У роботі з сучасними батьками більшість традиційних форм педагогічної просвіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними.

Найбільш доцільною формою педагогічного всеобучу батьків вважається позакласна, за якої педагог відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами сім’ї, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів сімей з питань навчання і виховання дітей, тестування й анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім’ях міцних морально-етичних зв’язків.

Сучасні умови навчання характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особистості дитини, прагненням розвинути кращі його якості.

В. О. Сухомлинський стверджував: «Без знання дитини - її розумового розвитку, мислення, інтересів, захоплень, здібностей, задатків, нахилів - ні виховання»

1. Як ніхто краще про дитину зможуть розповісти його батьки.


У тлумачному словнику української мови дається таке поняття слова «батьки».

Батьки - це батько і мати (по відношенню до своїх дітей) 2.

Батьки і педагоги - дві найпотужніші сили в процесі становлення особистості кожної людини, роль яких неможливо перебільшити. В обох сторін є свої переваги, свої достоїнства, своя специфіка.

Традиційні форми роботи з батьками:

батьківські збори

загально класні і загальношкільні конференції

індивідуальні консультації педагога

відвідування на дому [10, с. 304]

Універсальною формою взаємодії педагога з батьками є батьківські збори.

Рекомендації з проведення батьківських зборів:

1. Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки та невдачі дітей у навчанні.

2. Тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей.

3. Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, дискусії і т. д.

4. Збори не повинні займатися обговоренням і засудженням осіб учнів.

Класні батьківські збори. Класні батьківські збори проводяться один раз на чверть, при необхідності їх можна проводити і частіше. Батьківські збори повинні стати школою освіти батьків, має розширювати їх педагогічний кругозір, стимулювати бажання стати хорошими батьками. На батьківських зборах йде аналіз навчальних досягнень учнів, їхніх можливостей, ступеня просування класу у навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинен йти не про оцінки, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, відповідних пізнавальної та моральної мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки у навчальній діяльності.

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Їх характер і спрямованість підказує саме життя, система організації роботи в дитячому колективі. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості та зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед школою.

Загальношкільні батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематика таких зборів має характер звіту роботи школи за певний період часу. На них виступають директор, його заступники, звітує про роботу батьківський комітет школи.

Наприклад, навчальний заклад пройшов атестацію і хоче познайомити колектив батьків з досягнутими результатами.

Загальношкільні батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в сім'ї. Так, в кінці навчального року можливе нагородження сімей з позитивним досвідом виховання дітей.

Батьківські конференції (загально класних, загальношкільні) мають величезне значення в системі виховної роботи школи. Батьківські конференції повинні обговорювати насущні проблеми суспільства, активними членами якого стануть і діти. Проблеми конфліктів батьків і дітей та шляхи виходу з них. Наркотики, сексуальне виховання в сім'ї - ось теми батьківських конференцій.


Батьківські конференції повинні готуватися дуже ретельно, з обов'язковою участю психологів, соціального педагога, які працюють у школі. У їх завдання входить проведення соціологічних і психологічних досліджень з проблеми конференції та їх аналіз, а також знайомство учасників конференції з результатами досліджень. Активними учасниками конференцій виступають самі батьки. Вони готують аналіз проблеми з позиції власного досвіду.

Відмінною особливістю конференції є те, що вона приймає певні рішення чи намічає заходи щодо заявленої проблеми.

Індивідуальні консультації - одна із найважливіших форм взаємодії класного керівника з сім'єю. Особливо вона необхідна, коли педагог набирає клас. Для того щоб подолати занепокоєння батьків, острах розмови про свою дитину, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, необхідно визначити ряд питань, відповіді на які допоможуть плануванню виховної роботи з класом. Індивідуальна консультація повинна мати ознайомлювальний характер і сприяти створенню гарного контакту між батьками і вчителем. Вчитель повинен дати батькам можливість розповісти йому все те, з чим вони хотіли б познайомити вчителя в неофіційній обстановці, та з'ясувати необхідне для своєї професійної роботи з дитиною:

особливості здоров'я дитини;

його захоплення, інтереси;

переваги у спілкуванні в сім'ї;

поведінкові реакції;

особливості характеру;

мотивація навчання;

моральні цінності сім'ї.

У ході індивідуальної консультації можна використовувати анкету «Моя дитина», яка заповнюється педагогом спільно з батьками .

Однією з форм взаємодії класного керівника і сім'ї є відвідування учня вдома. Педагог повинен попереджати про передбачуване візит з зазначенням дня і цілі відвідування. Відвідування можливо тільки після отримання дозволу батьків. Відвідування педагогом сім'ї повинно залишити в сім'ї добре враження. Для цього необхідно спочатку поговорити на абстрактні теми, розпитати про традиції, звичаї, спільне проведення часу в сім'ї і лише потім обговорювати причину приходу в сім'ю.


1 .1. Дослідження стану вивчення проблеми у сучасній психолого-педагогічній науці.


На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань, ми будуємо невидимий

ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу.

Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії

конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у такому вихованні власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів. У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей.