Файл: ІСР охорона праці в галузі.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 419

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ПЛАС розробляється підприємством або відповідними організаціями під керівництвом головного інженера (технічного керівника) або іншої особи, яку визначає керівник (власник) підприємства своїм наказом, і затверджується керівником (власником) підприємства.

ПЛАС погоджується з відповідними територіальними органами Держгірпромнагляду та МНС, а для аварій на рівні "В" - з територіальними підрозділами органів виконавчої влади та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.

ПЛАС розробляється відповідно до прогнозованих аварійних ситуацій та аварій на підприємстві і повинен охоплювати всі джерела небезпеки, визначені при ідентифікації ПНО або об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) та відповідно до переліку виробництв (цехів, дільниць) і окремих об’єктів, що розглядаються, і за певних обставин можуть ініціювати виникнення аварійної ситуації та аварії (НС). У аналітичній частині визначаються рівні можливих аварій (НС). Крім того, при складанні ПЛАС необхідно враховувати можливі порушення виробничих процесів, пов`язані з відключенням електроенергії, припинення подачі газу тощо

Технічні засоби і матеріали, передбачені у ПЛАС для здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій (аварійних ситуацій), повинні бути в належному стані і необхідній кількості та розташовані у місцях, які відображені у ПЛАС.

ПЛАС переглядається кожні 5 років.

ПЛАС складається:

  • з аналітичної частини, яка розробляється для всього підприємства, з відповідними додатками

  • оперативних частин, які розробляються по кожному рівню аварії на кожну небезпечну технологічну дільницю, будівлю, де використовуються (зберігаються, переробляються) небезпечні речовини або відбуваються небезпечні виробничі процеси, пов`язані з можливим вибухом, пожежею, утворенням зон небезпечного забруднення, розповсюдженням у повітрі парів небезпечних хімічних (отруйних) речовин (у залежності від масштабу аварії вони можуть бути для трьох рівнів: А, Б, В), з відповідними додатками;

  • наказ по підприємству "Про призначення відповідальних керівників робіт і створення штабу з локалізації та ліквідації аварій на підприємстві";

  • лист підприємства до начальника територіального підрозділу МНС України стосовно погодження переліку виробництв, для яких розробляється ПЛАС;

  • лист підприємства до начальника територіального підрозділу МНС України стосовно призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

  • лист начальника територіального підрозділу МНС України стосовно призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

  • перелік об’єктів, для яких розробляється ПЛАС, погоджений територіальними органами Держгірпромнагляду та МНС України;

  • призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

  • рішення Міського голови (Голови відповідної адміністрації) про призначення відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварії на рівні "В";

  • інші додатки та документи, необхідні для забезпечення виконання ПЛАС під час аварії, які не входять до складу аналітичної та оперативних частин.


Кожна частина ПЛАС повинна мати титульний лист з підписами осіб, їх розробляють, погоджують і затверджують.


Завдання: розробити або удосконалити один з елементів плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій чи аварій.


На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

  • порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС;

  • небезпечні чинники та їх вплив на персонал підприємства, будівлі та технологічне обладнання;

  • технічні засоби і матеріали, передбачені для здійснення заходів з рятування людей та ліквідації аварій;

  • вимоги до розроблення аналітичної та оперативної частини ПЛАС;

  • обов'язки власника (керівника) підприємства щодо локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

вміти:

  • проводити аналіз небезпек підприємства (об'єкта) на основі докладного розгляду його стану згідно з вимогами міжгалузевої і галузевої нормативної документації

  • прогнозувати сценарії виникнення аварій та масштаби їх наслідків;

  • визначати дії персоналу підприємства й спецпідрозділів щодо локалізації і ліквідації аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку.;

  • розробляти першочергові заходи, спрямовані на запобігання та попередження виникнення аварії, її розвитку, рятування людей, ліквідацію аварії, узгодження дій персоналу на початковій стадії виникнення аварії та порядок їх взаємодії під час ліквідації аварії.


Питання для контролю:

    1. Назвіть порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.

    2. Назвіть вимоги до розроблення аналітичної та оперативної частини ПЛАС.

    3. Наведіть типову схему постадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварій.

    4. Назвіть перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС.


    Література:

        1. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112.

        2. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 15 травня 2003 року № 762-ІV.

        3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”.

        4. Положення про моніторинг потенційно небезпечних об’єктів, затверджене наказом МНС України від 06.11.2003 р. № 425, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за № 1238/8559.

        5. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, затверджена наказом МНС України від 23.02.2006р. № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160.

        6. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. –5-те вид., допов. І перероб. К.: Університет «Україна», 2011. –С.145-148.



      ІСР № 3.

      Удосконалення моделі управління охороною праці об’єкта за одним із запропонованих етапів.

      (2 год.)

      Завдання: Удосконалити модель управління охороною праці об’єкта за одним із запропонованих етапів. Запропонований етап удосконалення СУОП реалізовується по конкретних показниках об’єкта і може подаватися у вигляді схем, таблиць, карт, алгоритмів дій тощо. Рекомендовано конкретне завдання по удосконаленню моделі управління узгодити з викладачем.

      Етап 1. Попередня підготовка й розробка предпроектних рішень по впровадженню та функціонуванню СУОП.

      1.1. Розробка, проголошення й роз'яснення Політики, Цілей і Завдань, відповідно до яких буде поетапно вдосконалюватися працеохоронна діяльність, виходячи із прогнозованих перспектив розвитку, виробничих і матеріальних ресурсів об’єкта, інформування про це усього персоналу.

      Це може бути здійснене за допомогою навчання, широкої пропаганди, популяризації сутності сучасних форм і методів управління на основі використання нових інформаційних технологій, підготовки фахівців, що володіють сучасними методами управління й здатних вирішувати цільові завдання.

      1.2. Структурування Системи, постановка програмного комплексу поетапної (покрокової) реалізації цільових завдань по створенню на робочих місцях умов праці із прийнятними рівнями професійних ризиків і виробничого травматизму.

      1.3. Визначення шляхів і методів досягнення поставлених цілей, призначення осіб, відповідальних за реалізацію кожного етапу. Оцінка необхідних фінансових ресурсів для досягнення поставлених цілей і оптимізації умов праці.

      Етап 2. Формування механізму управління і загальноорганізаційного забезпечення.

      Цільове завдання: забезпечити результативне функціонування й розвиток СУОП на основі реалізації управлінських рішень і сучасних підходів, тим самим створити передумови для безпечного провадження робіт і зниження професійного (виробничого) ризику.

      Для цього необхідно.

      2.1. Розробити багатоцільову програму, що включає довгострокові (стратегічні), середньострокові й короткострокові заходи, спрямовані на створення умов для безпечного впровадження робіт і процесів, на зниження виробничих ризиків і рівня травматизму, на функціонування й удосконалювання СУОП, реалізацію управлінських рішень, виходячи із прогнозованих потреб і наявності ресурсів.

      2.2. Забезпечити реалізацію Політики й Програми СУОП посадовими інструкціями, положеннями, стандартами регламентувати розподіл обов'язків, повноважень і зон відповідальності персоналу (керівників, організаторів, виконавців робіт) за функціонування Системи, загальноорганізаційне забезпечення, організацію безпечного провадження робіт і процесів, будинків і споруджень, приведення умов праці до прийнятних рівнів ризиків, вимогам безпеки праці й природоохоронних норм (правил), забезпечення якості й культури праці. Привести їх у відповідність із нормативно-правовими актами, умовами й характером виробничої діяльності, виконуваними функціями, факторами й рівнями ризиків.


      1. Позначити в рамках СУОП структурну модель інформаційних зв'язків і взаємодії служб (відділів) і виробничих підрозділів, у першу чергу, - служби охорони праці. Забезпечити чітке оперативне (експрес) інформування підрозділів і працівників по всіх випадках травматизму, а також про надходження й введення нових документів і вимог в області охорони праці, впровадження їх у міру введення й опублікування.

      2. Розробити систему базових, аналітичних і оціночних показників і критеріїв, по яких надалі буде здійснюватися оцінка працеохоронної діяльності підрозділів і підприємства в цілому, а також результативність функціонування СУОП. Здійснювати надалі безперервний моніторинг за встановленими показниками.

      3. Розробити уніфіковану методологію системного аналізу всіх видів (облікових і необлікових) нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на основі діючих положень, накопиченого практичного досвіду, інших рекомендацій за класифікаційними ознаками: причини, види подій, професії, стаж роботи та іншими.

      4. Визначити порядок організації охорони праці в трудових колективах: цехи, ділянки, бригади, ланки. Закріпити це відповідними положеннями, стандартами, інструкціями.

      5. Розробити й впровадити механізм управління безпекою й гігієною праці на основі аналізу виробничого ризику, економіко-цільового регулювання, соціально-психологічних методів забезпечення безпечного провадження робіт.

      6. Сформувати багатоступінчасту поліваріантну підсистему контролю, забезпечити її результативне функціонування, а також визначити контрольно-наглядову діяльність.

      7. Підвищити роль соціального партнерства (діалогу) і відповідальність всіх сторін - учасників трудових процесів у рішенні проблем охорони праці.

      2.10. Підвищити результативність діяльності служби ОП.

      2.11. Забезпечити постійний розвиток (корегування) СУОП з метою приведення її в стан, адекватний вимогам реальної ситуації.

      Етап 3. Удосконалювання механізму керування персоналом.

      Цільове завдання: залучення персоналу в процеси вдосконалювання працеохоронної діяльності, залучення ініціативи, інтелектуального й професійного потенціалу персоналу для рішення проблем і завдань охорони праці.

      Для цього необхідно:

      1. Створити підсистему підготовки фахівців і робочого персоналу, що професійно відповідає розв'язуваним завданням. Підбір і залучення до трудової діяльності (у першу чергу - до небезпечних робіт) осіб з урахуванням їх професійної компетенції, психофізіологічних якостей і особистісних особливостей (професійної придатності).

      2. Розробити програму й послідовність дій з навчання керівників і фахівців середньої ланки в рамках професійної, промислової й екологічної безпеки, безпеки в надзвичайних ситуаціях.


      3.3. Забезпечити психологічний супровід: формування ідеології безпеки й корпоративної культури, вивчення й створення в трудових колективах соціально-комфортного мікроклімату, що сприяє підвищенню особистісної активності персоналу в процесі трудової діяльності. Використовувати для цієї мети всі доступні форми пропаганди, активного впливу, безпосередню роботу в трудових колективах, ЗМІ, спрямовані на формування суспільної думки й ідеології стосовно охорони праці.

      1. Розробити й впровадити програму й механізм мотиваційного регулювання, що стимулює залучення персоналу в процеси управління, прийняття рішень, розвитку творчої ініціативи.

      Етап 4. Формування й удосконалювання внутрішньої нормативно-правової й інформаційної бази СУОП.

      Цільове завдання: на основі діючих державних нормативно-правових актів, міжнародних і стандартів управління й рекомендацій сформувати необхідну й достатню нормативно-правову й інформаційну базу, що забезпечує професійні потреби фахівців і рішення цільових завдань, ефективний механізм реалізації управлінських рішень і результативність працеохоронної діяльності в цілому.

      Для цього необхідно:

      1. Проаналізувати наявні на підприємстві нормативно-правові акти (НПА), зіставити їх з діючим Державним реєстром міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці й міжнародних стандартів (рекомендаціями) в області професійної, промислової й екологічної безпеки, безпеки в надзвичайних ситуаціях та розробити заходи для поповнення відсутніми документами; у міру введення (скасування) або зміни НПА забезпечувати поповнення й внесення їх до складу діючих.

      2. Визначити необхідний склад документів, що дозволить забезпечити функціонування Системи надалі, вжити заходів для поповнення відсутніми документами.

      4.3. Окремо проаналізувати існуючі на підприємстві системи внутрішніх стандартів підприємства (організації) по складу й змісту; визначити необхідний склад основних управлінських і організаційних аспектів діяльності, що формують разом з іншими документами нормативну й методичну базу механізму СУОП.

      1. Розробити (переробити) і відкоригувати внутроб’єктові стандарти й положення, посадові інструкції, інструкцій з охорони праці й інших регламентів, що визначають порядок загальнорганізаційного забезпечення, безпечного провадження робіт і процесів, інформаційного обміну й взаємодії по вертикалі й горизонталі; привести їх у відповідність із вимогами НПА.

      2. На основі попередніх дій сформувати на базі служби (відділу) охорони праці й у підрозділах повноцінну бібліотеку (банк) документів і інформаційних матеріалів, що визначають нормативно-правову базу регулювання охорони праці. Використовувати для обліку, зберігання й пошуку документів наявні сучасні технічні засоби.