Прогнози можуть бути короткостроковими (на один — два роки), середньостроковими (до п'яти років) і довгостроковими (понад п'ять років). Прогнозування параметрів охорони праці може бути пошуковим і нормативним. Пошукове прогнозування (наприклад, кількості можливих випадків травматизму) виходить з існуючої ситуації і визначає її стан у майбутньому. Нормативне прогнозування здійснюється від нормативно оціненого подальшого стану показників охорони праці до дій у теперішній час. Пошукове прогнозування виконують методами математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування базується на анкетуванні спеціалістів-експертів і спрямоване від нормативного оціненого стану в майбутньому до визначення необхідних заходів у планах.

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути скероване на розв'язання таких завдань, як імовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв'язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування необхідних заходів.

На основі результатів прогнозування та аналізу роботодавець забезпечує розроблення комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і охорони праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці, забезпечення їх відповідними фінансовими, матеріальними, людськими та інших ресурсами.

Для приклада на схемах показані:

• автоматизована система обліку, аналізу та попередження нещасних випадків (АСОАП-НВ), як елемент СУОП;

• автоматизований вибір заходів (АВЗ) з профілактики виробничого травматизму;

• декомпозиція заходів із зниження рівня виробничого травматизму, підвищення стану умов та безпеки праці.

Системні структури виробництва

Усунення

небезпек

(НВФ)

Н

Н1 Н2 Н3 Н4 … Ні

ебезпечні

виробничі

ф актори Н1-Ні

Служба охорони праці

(НВФ)

Випадки

т

Т1

Т4

Ті

равмування

(Т1-Ті)

Л

1

4

і

окальні

заходи (1- і)

ПЕОМ

О

Облік травмувань

Контроль

надходження Н-1

бробка

д аних (Т1-Тi)

Аналіз

Рівень травматизму

Вихідні дані

Прогноз НВФ

Причини виробничих

небезпек

Характеристики виробничих небезпек

АВЗ

(заходи конкретні)

Координати виробничих небезпек (адреса)

АСОАП-НВ забезпечує оперативне та регулярне виявлення, дослідження і попередження виробничих небезпек та вирішує такі завдання:

• оперативний статистичний облік небезпечних та шкідливих факторів за будь-який період;

• оперативний контроль за своєчасним та повним надходженням актів;

• аналіз та прогноз виробничих небезпек;

• автоматизований вибір заходів з попередження виробничих небезпек;

• контроль ефективності профілактичних заходів на основі зворотного зв'язку;

• автоматизація оперативної звітності з травматизму;

• дослідження причин нещасних випадків;

• одержання даних для планування заходів з покращання умов і підвищення безпеки праці;

• визначення "небезпечних" професій, дільниць, робіт, машин та господарств з незадовільним станом охорони праці.

---

Автоматизований вибір заходів (АВЗ) з профілактики виробничого травматизму з охорони праці

Корегування прогнозу

Оцінка прогнозних і фактичних даних

Заходи

абстрактні

Вибір профі-

лактичних

заходів

Причини виробничих небезпек

Вихід

Аналіз та прогноз виробничих небезпек

Заходи

типові

Відомості про травматизм

Вхід

Професія

Робоче місце

Характеристики виробничих небезпек

Вид роботи

Н В Ф

Подія та інші

Початковими даними для АВЗ є причини і характеристики виробничих небезпек, які одержані на основі аналізу і прогнозу. Маючи перелік причин і характеристик, можна розробити відповідний перелік заходів. Разом з тим, такі заходи є абстрактними, і для практичного використання потрібна їх конкретизація відповідним обставинам. Сполучення можливих показників травматизму за 32 класифікаторами дає велику множину варіантів. В цих умовах принцип відбору конкретних обставин до абстрактного переліку заходів є єдино можливим. На основі обліку і аналізу початкових даних здійснюється прогноз виробничих небезпек та визначення їх причин. При визначенні причин виконується відбір адекватних їм абстрактних заходів

Із сукупності умов, яким відповідає причина - захід, вибираються конкретизуючи ознаки: професія, виробнича дільниця, виконувана робота, обладнання та інше, в результаті яких може статися травма - джерело виробничої небезпеки. Крім цього, на основі прогнозу визначаються просторові та часові характеристики можливого прояву небезпеки. В результаті цього абстрактні заходи набувають конкретної форми, що забезпечує усунення тих причин виробничих небезпек, для яких вони розроблені. Оцінка фактичних та прогнозованих даних дозволяє проводити коригування прогнозу небезпечних виробничих факторів.

Декомпозиція заходів по зниженню рівня виробничого травматизму. підвищення стану умов та безпеки праці

Вимоги законодавчих і нормативних актів

Зниження рівня виробничого травматизму. підвищення стану умов та безпеки праці

(Головна мета)

Технологічні заходи

Технічні заходи

Організаційні заходи

Санітарно-гігієнічні заходи

1рівень

1

рівень

2

рівень

3

рівень

2рівень

Навчання

Інструктажі

Розпорядок праці

Номенклатурні заходи

Контроль

Планування

Виховання

Освітлення

Шум

Вібрація

Запиленість

Отрутохімікати

Мікроклімат

Естетика

ЗІЗ

Огородження

Заземлення

Автоматизація

Електробезпека

Засоби пожежогасіння

Сигналізація

Блискавкозахист

Маршрути руху

Оснащення робочого місця

Механізація

Автоматизація

Благоустрій територій, споруд

---

3рівень

Температура

Вологість

Швидкість руху повітря

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• актуальні проблеми охорони праці;

• методи аналізу та прогнозу;

• автоматизовані системи обліку, аналізу та прогнозу нещасних випадків;

• заклади, що здійснюють фундаментальні і прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці.

вміти:

• застосовувати потрібні методи аналізу та прогнозу виробничих ризиків;

• визначати раціональні заходи і засоби поліпшення стану виробничого середовища;

• проводити наукові дослідження в галуpі охорони праці.

Питання для контролю

1. Назвіть актуальні проблеми охорони праці.

2. Які методи аналізу та прогнозу застосовуються при дослідженні виробничого травматизму.

3. Які Ви знаєте автоматизовані системи обліку, аналізу та прогнозу нещасних випадків, оцінки тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці.

4. Що є передумовою розроблення комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і охорони праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці.

Література:

1. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі(збірник) – Полтава, ПДАА, 2009. –С.115-120.

2. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: Навч. посібник. –5-те вид., допов. І перероб. К.: Університет «Україна», 2011. –С.195-200.

ІСР №8.

Заходи та засоби попередження пожеж.

(4год.)

1.Класифікація приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою

2.Пожеженебезпечні властивості речовин і матеріалів

3. Первинні засоби гасіння пожеж.

4. Види пожежної охорони.

Мета роботи: ознайомитися з заходами попередження пожеж на підприємстві, класифікацією приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою та видами пожежною охороною.

Забезпечення пожежної безпеки – це один із важливих напрямків щодо охорони життя і здоров’я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково-технічній сфері людству ще не вдалося знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Кожні 5 секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 людини, вогнем знищується 32-36 будівель, 4 -5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять близько 500 тис.грн.

Потенційна пожежна небезпека будівель і споруд залежить як від питомого навантаження та властивостей матеріалів, що знаходяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю. Вогнестійкість – це здатність матеріалів (конструкції, будівлі) чинити опір вогню протягом певного часу, зберігаючи при цьому всі експлуатаційні властивості Вогнестійкість оцінюється часом, протягом якого конструкція чи її елемент під дією вогню зберігає свої властивості без руйнування, деформації та тріщин.

---

Ступінь вогнестійкості — це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них. Залежно від того, з яких матеріалів споруджена будівля або її окремі елементи, вона матиме певний ступінь вогнестійкості. Розрізняють будівлі І II, III, IV і V ступенів вогнестійкості.

Для успішного здійснення аналізу загрози виникнення і розповсюдження пожеж треба добре знати пожеженебезпечні властивості речовин і матеріалів.

Вода. Основний ефект гасіння — охолодження горючих предметів нижче температури горіння. Недоліки гасіння водою: замерзання води при від’ємних температурах; вода не гасить горючі рідини з температурою кипіння нижче 80С; спричиняє значні збитки для обладнання та будівель; при гасінні електрообладнання можливе враження електричним струмом; погано змочує деякі волокнисті і тверді речовини, тому при їх гасінні водою ефект відсутній.

Піна буває хімічна та повітряно-механічна. Хімічна піна складається з бульбашок вуглекислого газу, повітряно-механічна – містить бульбашки повітря. Вогнегасна дія піни — охолодження верхнього шару та ізоляція горючих предметів від атмосферного повітря. Піна не застосовується для гасіння електрообладнання під напругою та таких активних речовин як калій, натрій, сірковуглець, з якими вона вступає в реакцію.

Вуглекислота (СО₂) використовується, в основному, для гасіння електроустановок. Вуглекислотою не можна гасити етиловий спирт, в якому вона розчиняється, а також целулоїд, терміт, що горять без доступу повітря. При гасінні вуглекислотою у закритих приміщеннях концентрація СО₂ зростає, що небезпечно для життя.

Порошки. Порошкова хмара створює захист від теплового випромінювання, тому пожежу можна гасити без спеціальної захисної одежі. При потраплянні порошків на розжарені предмети відбувається розклад солей та виділення негорючих газів, що підсилює вогнегасну дію порошку. Проте, в закритих приміщеннях при гасінні порошками створюється висока запиленість повітря, порошки також мають слабкий охолоджуючий ефект, що може призвести до повторного загорання.

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар ( покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочкою з водою, пожежні відра совкові лопати) та пожежний інструмент ( гаки, сокири, тощо). .Необхідне кількість первинних засобів пожежегасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Пожежні щити (стенди) встановлюють на території об’єкта з розрахунку один щит ( стенд) на площу 5000м². До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1шт, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2м х 2м – 1шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи – 2 шт., сокири – 2 шт.

---

Заходи по пожежній безпеці об’єкта та ліквідації наслідків пожежі здійснюють формування пожежної охорони. Головного метою пожежної охорони є захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну і виконує такі основні завдання:

- здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

- запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

- гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• заходи запобігання пожежам;

• класифікацією приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою загальні принципи;

• пожеженебезпечні властивості речовин і матеріалів;

• види пожежної охорони, їх основні завдання та функції.

вміти:

• розробити заходи запобігання пожежам на підприємства;

• організовувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;

• обладнати протипожежним розривом;

• організувати пожежну охорону галузевого об’єкту.

Питання для контролю

1. Дати характеристику небезпечним факторам пожежі та заходам по їх усуненню.

2. Назвати вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств.

3. Охарактеризуйте пожеженебезпечні властивості речовин і матеріалів.

4. Назвати класифікацією приміщень та будівель за вибуховою і пожежною небезпекою.

5. Назвіть види пожежної охорони, їх основні завдання та функції

Література:

1. Жидецький В.Ц. “Основи охорони праці”. Львів, “Афіша”, 2002, с.251-300.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Київ, 2005, с.311-362 .

3. В.М. Ярошевська. Охорона праці в галузі. Київ, 2004. – с.198-277.

4. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі АПК – Полтава: ТОВ «Видавництво «ІнтерГрафіка», 2005. – с.238-292.

5. Рогач Ю.П. Пожежна безпека. Посібник. Мелітополь, -2001.

ІСР № 9.

Державне управління та нагляд за охороною праці в Україні.

(2год.)

1.Організація державного управління охороною праці.

2. Державний нагляд за станом охорони праці.

3.Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.

Мета роботи: засвоїти, хто здійснює державне управління та нагляд за охороною праці; права та обов’язки уповноважених трудових колективів, профспілок з питань охорони праці; як здійснюється контроль за охороною праці на підприємстві.

Згідно Ст. 31. Закону України “Про охорону праці” державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації

• та органи місцевого самоврядування.

---