Загальні вимоги до виробничих процесів передбачають:

—усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;

— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

— комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

— застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— герметизацію обладнання;

— застосування засобів колективного захисту працівників;

— раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

— запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.

Для персоналу електрогосподарств найважливішими питаннями охорони праці є електробезпека, яка являє собою систему організаційних, технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електронебезпека на виробництві забезпечується відповідною конструкцією електроустановок, застосуванням технічних способів та засобів захисту; організаційними та технічними заходами.

Забезпечення електробезпеки від випадкового дотику до струмоведучих частин досягається такими способами та засобами, що застосовуються або окремо, або в поєднанні один з одним:

• захисні огорожі;

• ізоляція струмоведучих частин;

• застосування малих напруг;

• електричний розподіл мережі;

• захисне заземлення;

• захисне занулення;

• захисне відключення;

• захист від небезпеки при переході напруги з вищої сторони на нижчу;

• компенсація струмів замикання на землю;

• ізолюючі захисні та охоронні засоби;

• організація безпечної експлуатації електроустановок.

---

Організаційними заходами, що забезпечують безпеку при виконанні робіт в діючих електроустановках, є оформлення роботи нарядом чи розпорядження, дозвіл до роботи, нагляд під час роботи, оформлення перерви в роботі, переведення на інші робочі місця, закінчення роботи.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці (ДНАОП 0.00-4.15-98) (Наказ ДНОП від 29.01.98 № 9) встановлює вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці (далі - інструкції), визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій. Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкції поділяються інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; примірні інструкції; інструкції, що діють на підприємстві.

Завдання: розробити інструкцію з охорони праці за професією або за видом робіт.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів;

• галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки;

• систему допусків при виконанні робіт з підвищеною небезпекою;

• правила охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

• вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці.

вміти:

• організовувати безпеку технологічного обладнання та процесів;

• організовувати проведення робіт з підвищеною небезпекою;

• розробити інструкцію з охорони праці за професією або за видом робіт.

Питання для контролю:

1. Назвіть галузеві об'єкти і роботи підвищеної небезпеки

2. Вимоги що пред’являють до організації проведення робіт з підвищеною небезпекою.

3. Які вимоги пред’являють до працівників при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

4. Дайте характеристику інструкціям, що діють на підприємстві.

5. Основні розділи інструкції, що діє на підприємстві.

6. Хто затверджує, складає і з ким узгоджується інструкція, що діє на підприємстві.

Література:

1. Збірник примірних інструкцій з охорони праці. Частина 1,2. Київ, 2000.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовсьеий М.О. Основи охорони праці. Київ, 2003.С.228-339.

3. .Федоров М.І., Лапенко Т.Г., Дрожчана О.У. Охорона праці в галузі. –Полтава:ПДАА, 2005. С. 6-14, 32-35, 43-47.

4. Москальова В.М. Основи охорони праці. Київ. Професіонал. 2005. –С.352-505.

5. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. Київ, 2000. –С.230-267.

ІСР № 6.

Обґрунтування раціональних заходів і засобів поліпшення стану виробничого середовища за факторами.

(2 год.)

1.Розрахунок систем повітрообміну та нормалізація повітря робочої зони.

---

2. Розрахунок освітлення та його оптимізація.

3. Розрахунок сили струму, що проходить через тіло людини при доторканні до струмоведучих частин.

4. Розрахунок заземлення та блискавкозахисту приміщень.

Вентиляція в виробничих приміщеннях призначена для підтримання оптимального температурно-вологого режиму і хімічного складу повітря у відповідності з встановленими нормами: забезпечення необхідного повітрообміну на працюючого в залежності від періоду року; попередження конденсації парів на внутрішній поверхні; рівномірного розподілу і циркуляції повітря всередині приміщення; створення нормальних умов для роботи працюючих.

Розрахунок повітрообміну проводиться по надлишку тепла, по надлишку вологи, по забрудненню повітря шкідливими речовинами.

Природне освітлення має важливе фізіологічне та гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Розрахунок природного освітлення проводиться методом визначення площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи:

• світлового потоку (коефіцієнту використання),

• точковий,

• питомої потужності.

Ступінь ураження людини електричним струмом залежить від величини напруги мережі, стану організму людини і інших причин. Можуть бути наступні види ураження людини електричним струмом:

• при дотику до двох фаз мережі;

• при дотику до однієї фази електромережі з заземленою нейтраллю;

• при дотику до однієї фази електромережі з ізольованою нейтраллю.

Залежно від цього ведуться розрахунки сили струму, що проходить через тіло людини та визначається ступінь ушкодження людини.

Метою розрахунку захисного заземлення є визначення кількості електродів заземлювача і заземлювальних провідників, їх розмірів і схеми розміщення в землі, при яких опір заземлюючого пристрою розтікання струму або напруга дотику при замиканні фази на заземлені частини електроустановок не перевищують допустимих значень.

Надійність захисного заземлення залежить від величини опору заземлюючого пристрою. Опір розтіканню струму при одиночних заземлювачах залежить від конфігурації заземлювача, розташування його в землі та питомого опору ґрунту.

---

Грозові розряди атмосферної електрики небезпечні для життя людей. Крім того блискавка при попаданні в будівлю або споруду може зруйнувати їх і викликати пожежу. Люди давно знайшли спосіб захисту від блискавки у вигляді встановлення блискавкозахисту. Конструкції блискавкозахисту можуть бути різними: стержневі, антенні і сітчасті. Найбільш розповсюджені стержневі. Блискавкозахист всіх типів складаються з трьох елементів: блискавкоприймача, струмовідводу та заземлювача.

Блискавкозахист будівель і споруд залежить від їх призначення, інтенсивності грозової діяльності та від очікуваної кількості уражень блискавкою за рік згідно з категоріями пристроїв блискавкозахисту і типу захисту.

Завдання:виконати розрахунок ситуаційної задачі.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• методи розрахунки систем повітрообміну;

• методи розрахунки природного та штучного освітлення;

• методи розрахунки сили струму, що проходить через тіло людини при доторканні до струмоведучих частин;

• методи розрахунки заземлення та блискавко захисту приміщень.

вміти:

• визначити раціональні заходи і засоби поліпшення стану виробничого середовища;

• розраховувати параметри вентиляції, опалення, кондиціювання повітря, виробничого освітлення, шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань та інших показників виробничих приміщень та робочого місця.

Питання для контролю

1. Обґрунтуйте параметри, які використовуються для вибору систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря.

2. Обґрунтуйте параметри за якими здійснюється вибір системи штучного освітлення.

3. Які існують методи розрахунку освітлення.

4. Як визначаються джерела шуму та вібрації і обґрунтуйте заходи щодо захисту від їх дії.

5. Назвіть заходи електробезпеки та блискавкозахисту приміщень.

Література:

1. П.В.Солуянов. Практикум по охране труда,- М.: Колос,1969.

2. М.І. Федоров, Т.Г. Лапенко, О.У. Дрожчана Охорона праці в галузі АПК– Полтава, ПДАА, 2005. –с.87-122

3. . І.П.Пістун , Ю.В.Кіт. Практикум. Основи охорони праці. Суми, 2000.

4. Д.А.Бутко, В.Л.Лущенков, С.Д.Лехман. Практикум з охорони праці, - К.: Урожай, 1995.

5. В.Ц.Жидецький, В.С.Джигирей, В.М. Сторожук та інші. Практикум із охорони праці, - Львів «Афіша», 2000.

ІСР № 7.

Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях.

(2год.)

1.Організація наукових досліджень та основні наукові проблеми в галузі охорони праці.

2. Аналіз, прогнозування та профілактика виробничих ризиків.

3. Автоматизовані системи управління охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму.

Мета роботи: ознайомитися з актуальними науковими дослідженнями в галузі охорони праці та методами аналізу, прогнозу та профілактики виробничих ризиків.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм з цих питань і проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.

---

Для наукового і науково-технічного вирішення проблем охорони праці, забезпечення системного й комплексного підходу до організації нормотворчої діяльності, вдосконалення нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в Україні створено мережу базових (головних) організацій та установ — понад 600 з цієї важливої проблеми. Їх діяльність охоплює майже всі нині визначені напрями охорони праці, що потребують розвитку й удосконалення. Такі організації визначено в більшості галузей народного господарства згідно з рішенням міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об’єднань підприємств, створених за галузевим принципом. Це — провідні науково-дослідні, проектно-конструкторські й інші організації, які спеціалізуються з питань безпеки, гігієни та виробничого середовища.

Для наукового забезпечення охорони праці створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який разом з інститутами Академії наук України та іншими науково-дослідними і проектно-конструкторськими установами, навчальними закладами здійснює фундаментальні і прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності.

На Національний науково-дослідний інститут охорони праці покладено виконання функції головної організації в Україні, яка координує роботу в даному напрямку, надає методичну допомогу фахівцям, організує підвищення їх кваліфікації, а також безпосередньо опрацьовує проект міжгалузевих і окремих галузевих нормативних актів про охорону праці.

Реалізуючи програми TACIS, експерти Європейського Союзу тісно співробітничають з Національним науково-дослідним інститутом охорони праці в межах проекту «Підтримка здоров’я та безпеки праці».

Під час аналізу стану охорони праці вивчається ефективність функціонування існуючої системи управління охороною праці. При цьому визначається:

— наявність чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці;

— наявність небезпек і ризиків, що загрожують здоров'ю працівників;

— виконання заходів, зазначених в актах про нещасні випадки, профзахворювання, аварії і пожежі, приписів органів нагляду, комплексних планів та інших документів.

Якщо в процесі управління охороною праці чітко сформульована мета роботи і вона визначає характер дії управління, то виникає цільове управління. Якщо управління здійснюється на основі детально розроблених завдань, виникає програмне управління. Поєднання цільового і програмного управління, тобто програмно-цільове управління, є найефективнішим. Цільове управління базується на підставі прогнозування роботи з охорони праці. Прогнозування повинно обов'язково передувати постановці мети управління і складанню плану роботи, створенню політики.

---