ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 576
Скачиваний: 1
• Європейський гнилець (доброякісний гнилець, гнилець відкритого розплоду, кислий гнилець) - інфекційна хвороба, яка призводить до ослаблення бджолосімей внаслідок ураження личинок віком 3-4 доби, іноді і печатного розплоду. Хворі сім'ї знижують медопродуктивність на 20... 30% і вихід воску у 2 рази, Кількість вирощуваного розплоду скорочується на 34...45%,а з приріст сімей зменшується у 3...7 разів.
Збудник хвороби - один чи кілька видів бактерій Streptecoccus pluton,Str.apis,Bacillusaloci та інші.
Найчастіше при хворобі зустрічається стрептокок плютон -ланцетовидні клітини шарозидної форми, що розміщуються поодинці, попарно і ланцюгами.Розмір клітин - 0,7... 1,5 мкм. Збудник утворює капсулу як верхній шар оболонки і росте в анаеробних умовах на спеціальних середовищах, утворюючи за 24...48 годин округлі перлисто-білі зернисті колонії діаметром 1. .. 1.5 мм.
У висушеному стані збудник зберігається 17 місяців у стільчиках і в меду не менше року. Прямі сонячні промені, убивають збудника за 28-31 годин, у воді він гине через 5, в меду через 3 години. При нагріванні до 60 С збудник гине через 10-15хв, 20-процетовий розчин фенолу вбиває його через 1 годину 0,5- процентовий хінозан-через 10; 30-процентовий Розчин марганцевокислого калію – 30; 0,5-процентовий формальдегід-через 10 хвилин.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба проявляється з травні - червні і триває все літо. Сприяють їй переохолодження гнізд весною, нестача корму та ослаблення сімей- Джерелом хвороби є хворі і загиблі личинки Передається хвороба бджолами-годувзльницями, при переставлянні стільників пасічником піц час догляду та ін.
Заражаються личинки -денного віку. Інкубаційний період триває 1,5...З доби. При слабому ураженні в гнізді заражається лише 3...5 личинок, при сильному - 10...25% і більше розплоду. При цьому знаходять хворих личинок і у запечатаних комірках. При огляді гнізда хворої сім'ї спостерігається різновіковий розплід, поряд є здорові та хворі личинки. Перламутровий білий колір личинок змінюються на жовтий. Вочи безпорядно рухаються, міняють місце розташування у комірках і займають різні положення, а не у вигляді кільця, як здорові личинки. Іноді гни юча маса тягнеться, але короткими і товстими нитками, які швидко рвуться.
Запах мертвих личинок нагадує запах кислих яблук і кислого м'яса, що гниє.
Трупи личинок стають темно-коричневі чи коричневі і висихають у кірочки, які легко відокремлюються від стінки комірок. При запущеній формі хвороби уражується також печатний розплід і тоді ознаки нагадують американський гнилець.
Діагностика
При діагностиці на пасіці визначають:
-
Строкатість.
-
Зараженість відкритого розплоду.
-
Положення личинок у комірках.
-
Колір хворих личинок.
-
Відсутність тягучості чи невелику тягучість.
-
Вільне видалення висохлих шкірок в комірок
-
Запах.
-
Для уточнення діагнозу стільники розміром 10x15 см з хворими личинками запаковують у спеціальні ящики (1.5x15x4 см) і відвозять у ветлабораторію, де проводиться мікроскопічна, бактеріологічна і серологічна діагностика.
Профілактика
Важливо не допускати занесення хвороби на пасіку, утримувати сильні бджолосім'ї, щороку вибраковувати 30% стільників темних, із запліснявілою пергою, закислим медом, забруднених екскрементами.
Під час весняної ревізії кожну сім'ю забезпечують медом з розрахунку не менше 10...12 кг і 2...З стільники з пергою. Очищають та дезінфікують вулики. Бджолосім'ї з весни скорочують і добре утеплюють. Розширюють гнізда поступово.
Пасіки розташовують на сухих, добре освітлених і захищених від зітрі.в місцях.
рекомендується для профілактики європейського гнильця використовувати інактивовану вакцину. На 1 л цукрового сиропу використовують її 40 мл, потім - 50, потім - 60, 70мл з проміжком в 1-2 діб (по 150 мл сиропу на вуличку).
Заходи боротьби
При виявленні, хвороби ретельно оглядають всі сім'ї і визначають заражені. На неблагополучну пасіху накладають карантин до повного вилікування. Гнізда хворих сімей скорочують, добре утеплюють, слабкі сім'ї з'єднують по 2...З в одну.
Стільники з поражених сімей і великою кількістю розплоду переставляють у сім'ї-інкубатори без маток і після виходу розплоду з цих бджіл формують нові сім'ї, переселяючи їх у продезінфіковані вулики на чисті стільники, дають плідних маток.
Хворі сім'ї та інкубатори лікують тими ж лікувальними препаратами, їло й при американському гнильці (100... 150 мл лікувального сиропу через 5...7 діб). Можна використати водний розчин антибіотик і.в і обприскати бджіл апаратом "Росинка".
Для лікування використовують також інактивовану вакцину (4 рази з інтервалом 4 доби) – на 1 л сиропу послідовно 50,70,80 і 100 мл; на вуличку по 150 мл.Дизінфекцію вуликів, рамок, пасічного інвентаря, пустих стільників проводять так, як і при американському гнильці.
• Парагнилець - інфекційна хвороба, при якій уражується запечатаний і відкритий розплід. При хронічному перебігу хворіють лялечки. Протікає як самостійне захворювання, але частіше разом з іншими гнильцями: американським і європейським, або мішечкуватим розплодом.
Збудник –Bacillus paraaloci велика паличковидна бактерія (5,7x0,8 мкм), яка в личинках, що загинули, перетворюються на спори овальної форми (2,0x1.3, мкм). Бацила добре росте на звичайних живильних середовищах з додаванням сироватки з крові коней, утворюючи колонії. Стійкість збудника висока. На вуликах, стільниках, воску, вощині, у перзі спори зберігають життєздатність до трьох років, на медогонці - до 300 діб, в меду - один рік, том заморожуванні до 2...4 °С - тривалий час. При 100 С у воді вони гинуть за 75...50 хв , в меду - за 40...53 хв , у меду, трупах личинок зберігаються до 500 діб і більше.
Пряме сонячне проміння вбиває збудника лише за 168...216 год. Перекис водню 3-процентної- концентрації вбиває спори за 8...9 год, 10-процентної - за 2,5 год; 10-процентний розчин Їдкого натру при температурі 20С - за 48 год., при 60 °С - через 30 хв.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба проявляється з кінця травня і до кінця літа. Сприятливі фактори - наявність слабких сімей або їх ослаблення внаслідок ураження гнильцями, вароатозом, неякісний корм. ,погані умови утримання.
Збудник з кормом проникає в тіло личинок 4...5-денного віку і на 5...8 день (інкубаційний період) хвороба проявляється. Хвороба нагадує ускладнений європейський і перебіг американського гнильця. Спочатку личинки активно рухаються у комірках, займають різні пози, втрачають блиск, темніють і гниють. Пізніше вони підсихають і перетворюються в крихкі кірочки. Уражені. личинки запечатаного розплоду стають тістоподібні, слабо тягнуться, з запахом гнилі. Висохлі личинки перетворюються в червонувато-коричневі кірочки, які легко видаляються. Кришечки над загиблими личинками западають, темніють без отворів. Розплід набуває строкатого вигляду. Уражені лялечки недорозвинуті, темні, з неприємним гнильним запахом.
Діагностика
Діагностика на пасіці проводиться за характерними клінічними ознаками:
-
Строкатість розплоду.
-
Зараження відкритого та закритого розплоду.
-
Потемніння кришечок з ураженими личинками і лялечками, але без отворів.
-
Колір висохлих личинок.
-
Гнильний запах. Уточнення діагнозу тут обов'язкове, тому готують і відправляють зразки стільників у ветлабораторію.
Профілактика і заходи боротьби
Хвороба карантинна. Всі заходи з профілактики і лікування американського та європейського гнильців використовуються і проти парагнильця.
• Гафніоз (інфекційний понос, паратиф) - інфекційна хвороба дорослих бджіл, яка супроводжується ураженням кишечника з проносами, загибеллю бджіл і ослабленням бджолосімей.
Збудник хвороби - гафнія альзей (Nalnia alvei).Паличковидна бактерія довжиною 1...2 і шириною 0,3…0,5 мкм має закруглені кінці, спор не утворю них живильних серодовищах, утворюючи в теплу добу дрібні голубуваті напівпрозорі колонії. В умовах пасіки зберігаються 270 діб,у перзі 300, у меду при кімнатній температурі 70. ..90 діб.У киплячій -воді гине за 1...2.хв.,при нагріванні до 58... 60 С за 30 хв., 0,1-процентннй їдкий натр при температурі 18 20°С знищує збудника через 3 години, 0,5-процентний.-за 35...85 хв.; 3..,5-процентний розчини фенолу і формаліну вбивають його за 1...5 хв.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба проявляється як правило в кінці зимівлі (лютий... березень). Збудник з кормам^і водою потрапляє в систему живлення. Інкубаційний період триває 3...14 діб. Бджоли у хворих сім'ях збуджені, зимовий клуб розпадається, багато бджіл вилазять через льотки, падають на підлогу зимівника і поступово гинуть.
Деякий час бджоли можуть слабо лазити, черевце їх здуте, літати не можуть, проносять. Іноді спостерігається параліч кінцівок і крил. Фекалії рідкі і клейкі, з досить неприємним запахом, бурого кольору. Деякі сімІІ до виставлення із зимівника дуже ослаблюються.Весною хворі сім'ї погано летять на обліт, передня стінка вулика і стільники забруднені калом жовто-бурого кольору, на дні вулика багато мертвих бджіл, Хворі сім'ї можуть загинути.
Діагноз на гафніоз встановлюють на основі клінічних ознак:
1. Поведінка бджіл у зимівниках та після виставлення сімей.
2. Наявність екскрементів на передній стінці вулика, стільчиках, -їх колір, консистенція та запах.
3. Загибель бджіл на підлозі зимівників.
Для уточнення діагнозу слід .направити у ветлабораторію не менше 5,0 живих бджіл від кожної хворої бджолосім'ї, помістивши їх в закриті марлею скляні баночки.
Профілактика
Бджіл на зиму забезпечують достатньою кількістю якісного корму. У зимівника та вуликах повинно бути сухо. Пасіки розташовують на сухих місцях, далеко від тваринницьких ферм, тому що молодняк тварин теж може хворіти на паратиф. Бджіл забезпечують чистою водою. Сім'ї і пасіки утримують в чистоті.
Заходи боротьби Бджіл пересаджують у продезінфіковані вулики на чисті стільники. Забруднені вулики, стелю,рамки очищують і дезінфікують 3-процентним гарячим (70 °С) розчином їдкого натрію з експозицією 2 год , потім промивають водою, просушують і використовують. Забруднені стільники перетоплюють на віск.
Чисті пусті стільники обробляють, всі комірки обприскують 1-процентним розчином однохлористого йоду на 3 год або 2-про-центним розчином формальдегіду на 4 год. Потім промивають водою і просушують. Спецодяг, лицюві сітки та інше кип'ятять у воді 10 хв і просушують.Хворим сім'ям згодовують лікувальний сироп з антибіотиками (стрептоміцин, левоміцетин, неоміцин ). Перший курс лікування-стрептоміцин і неоміцин - по 100 тис. О.Д., левоміцетин -0,1 г;другий - відповідно по 150 тис.о.д. і 0,2 г; третій – по 200тис. о.д. і 0,2 г на 1 л сиропу. Антибіотики розчиняють у 100 мл перепареної води з температурою +25 С; зміщують з цукровим сиропом і згодовують кожній хворій сімї
• Сальмонельоз (паратиф) - інфекційна хвороба,яка супроводжується загибеллю дорослих бджіл. Викликають хворобу різні види сальмонел, які можуть поражати і телят, свиней та інших тварин. Збудник зберігається у воді. 70... 84 доби, у грунті 12…15 місяців, а екскрементах - біля трьох років.
Ознаки і перебіг хвороби
Хвороба проявляється на пасіках,розташованих поблизу тваринницьких ферм.Сприяють хворобі відсутність на пасіці напувалок з чистою водою, порушення ветеричарно-санітарних правил утримання бджолиних сімей.
Збудник потрапляє в організм бджіл з водю і кормом,досягає середньої кишки і там розмножується,проникаючи в гемолімфу, мязи та інші органи.
Діагностику проводять,виходячи з,клінічних ознак для уточнення діагнозу бджіл з хворих сімей відправляють в ветабораторію, тому що хвороба схожа на гафніоз і нозематоз.
Профілактика Для попередження хвороби пасіки розташовують на далеко від тваринницьких ферм, пташників і звірогосподарств. На частці повинна бути чистота і доброякісна вода, а в сім'ях - корм.
Заходи боротьби і дезінфекція ті ж,що й при гафніозі.