Українська червоно-ряба молочна порода виведена на основі сименталів відтворним схрещуванням їх із червоно-рябими голштинами та частково з монбельярдами та айрширами. Ця порода офіційно затверджена у 1993р. Варіантами схрещувань передбачалось одержати масив тварин із часткою крові червоно-рябих голштинів 60 – 80 %. При виборі порід для схрещування враховувались їхня спеціалізація в молочному напрямі продуктивності та високі технологічні властивості тварин [5].

Ареал породи охоплює 14 областей України. Найчисельніший і найбільш генетично цінний її масив створено у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській областях [11].

У новій породі передбачалося поєднати високу молочну і м’ясну продуктивність, придатність до машинного доїння, добру пристосованість до місцевих умов та високу оплату корму продукцією.

Рис. 1.3. Корови української червоно-рябої молочної породи.

Тварини мають міцну конституцію, гармонійно збудовані, з рівномірно розвиненим вим’ям переважно чашоподібної форми, з виповненими довгими молочними венами [21].

Вік першого отелення в кращих базових господарствах коливається в межах 25,7—31,3 місяця. Сервіс-період — 69—83 дні [14].

Породними ознаками худоби є червоно-ряба масть, міцна конституція, гармонійність будови тіла, ванно- і чашоподібна форма вим’я, міцне прикріплення його, великі й добре розгалужені молочні вени.

Молочна продуктивність корів у середньому становить 5496 кг, із вмістом жиру в молоці 3,94 %. Генетичний потенціал по молочності становить 6500-7500 кг молока за лактацію. Жива маса корів повнолітніх – 630-680 кг. Шляхи подальшого удосконалення породи: консолідація породи, удосконалення молочності, м’ясних якостей тварин [6, 31].

Червона польська порода розводиться у західних областях та поліській зоні України. Створена у Польщі складним відтворним схрещуванням місцевої худоби з бугаями англерської та червоної датської порід [6]. Таким чином, червона польська худоба веде свій родовід від середньоєвропейської місцевої худоби, від якої походять такі сучасні породи, як англерська, червона датська, бура латвійська, червона естонська та ін.

Тварини невеликі, мають щільну або міцну конституцію, витривалі, добре пристосовані до місцевих умов [11]. За типом екстер'єру і конституції ці тварини належать до молочного типу худоби із слабообмускуленим тулубом. Багато з них мають ряд істотних екстер'єрних вад, наприклад, вузькогрудість, незадовільну будову заду, слабкий розвиток кістяка. Ці недоліки нині усуваються використанням тварин імпортних порід. 

Молочна продуктивність червоної польської худоби більше залежить від умов утримання, годівлі та вирощування молодняку. Жива маса корів — 450 – 500, бугаїв — 700 – 850 кг, телята народжуються живою масою 25 – 35 кг. Надій корів — до 3000 кг, а в племінних господарствах — 4000 – 5000 кг. Вміст жиру в молоці — 3,7 – 3,9 %. М’ясні якості худоби невисокі, тому що вона вдосконалювалася у молочному напрямі [6, 29].

---

Рис. 1.4. Корови червоної польської породи.

Тварини добре пристосовані до поліських умов. Провідне господарство – племзавод ”Олицький” [11]. Порода поліпшується методами близькими до вдосконалення червоної степової, англерської та червоної датської.

Худоба відноситься до локальних порід. Розводять тварин цієї породи у Волинській, Тернопільській, Житотмирській і Рівненській областях [21].

Голштинська порода. Початком існування породи вважається 1861 р., коли були створені ферми, що мали змогу в організаційному плані проводити селекційну роботу на території США і Канади [11]. Голштинська (голштино-фризька) порода створена на основі вихідної голландської чорно-рябої чистопородним розведенням шляхом відбору за надоями і живою масою та застосуванням інтенсивної технології вирощування молодняка, годівлі й утримання корів. З історії виведення цієї породи великої рогатої худоби відомо, що її батьківщиною за походженням вважається Голландія, але всі свої визначні якості вона набула на американському континенті.

Внаслідок тривалої селекційної роботи, спрямованої на виведення тварин спеціалізованого молочного типу з максимальною молочною продуктивністю і міцною конституцією, було створено вузькоспеціалізований молочний тип худоби. Селекція була спрямована виключно на підвищення молочної продуктивності з урахуванням вияву екстер'єрного типу (спочатку як показника естетичного виду, потім і здоров'я). Заснування асоціації, проведення різних конкурсів і аукціонів, виявлення й максимальне використання рекордистів, цілеспрямована селекційно-племінна робота за понад 100-річний період в умовах достатньої годівлі сприяли створенню сучасного типу голштинської худоби [29].

Голштини — це пізньоспіла порода, тварини якої у 72-місячному віці закінчують свій ріст. Середня жива маса дорослих корів 650-700 кг, а в окремих особин – 900 кг, висота в холці 142-145 см. У бугаїв-плідників жива маса – 1100-1200 кг, висота в холці 160-165 см. Для голштинської породи характерні великі розміри тварин, добре розвинена грудина, менше – мускулатура, чудово виражені молочні форми. Вим’я у голштинських корів об’ємне, широке, міцно прикріплене до черева. 85-87% корів голштинської породи мають ванно –і чашоподібну форму вим’я. Завдяки його великому об’єму тварини добре витримують дворазове доїння. Індекс рівномірності розвитку вим’я в середньому є не менше 42-44% при швидкості молоковіддачі 1,92-2,37 кг/хв. Більшість тварин голштинської породи мають чорно-рябу (чорно-білу) масть. Породі належить рекорд молочної продуктивності за добу (110,9 кг) за лактацію (понад 25 тис. кг) і за все життя (понад 150 тис. кг молока). Надій повновікових тварин у середньому становить 6500 кг молока із вмістом жиру в молоці 3,6%. У кращих стадах 8-12 тис. кг молока. Завдяки високій молочній продуктивності, пристосованості до різних кліматичних умов і економічності, голштинська порода дуже швидко поширилася в багатьох країнах світу і за численістю посідає перше місце [11, 21].

---

Голштинська худоба відзначається задовільною відтворювальною здатністю. Показники відтворення зумовлюються значною мірою фізіологічними особливостями тварин, які після високої продуктивності потребують відпочинку для відновлення функції відтворення [21]. 

Генофонд голштинської породи широко залучали й залучають досі для генетичного поліпшення молочної худоби в Україні.

Рис. 1.5. Корова голштинської породи.

Голштинська худоба добре адаптується в різних регіонах, проте вона дуже вибаглива до умов годівлі. Певна кількість молочного поголів’я голштинської породи була завезена до багатьох регіонів України, де були створені племінні господарства: ДПЗ “Славне” АР Крим, ДПЗ “Малинівка” Донецької та “Восход” Запорізької областей, ПАТ «Полтаваплемсервіс» Полтавської області та інші. Таким чином, голштинська худоба в умовах України має високу молочність з підвищенним вмістом жиру в молоці та характеризується задовільними технологічними якостями [4].

На сьогодні пріоритетами в селекційному поліпшенні породи є подальше підвищення вмісту білка й жиру в молоці, тривалості господарського використання, поліпшення типу будови тіла, адаптаційної здатності та резистентності, збереження й підвищення плодючості тварин [4, 31, 33].

Айрширська порода виведена в Шотландії в ХVІІІ столітті в результаті тривалого схрещування місцевої худоби з європейськими породами. Характерними її властивостями є хороший екстер’єр і ”машинне” вим’я, висока молочна продуктивність і жирномолочність, витривалість, невибагливість до корму, здатність до акліматизації, висока запліднюваність, уміння краще всіх інших порід використовувати пасовища [29].

Айрширська порода в Україні не має чіткого ареалу розповсюдження і розводиться лише в окремих господарствах Харківської, Луганської, Кіровоградської, Вінницької, Полтавської та Львівської областей. Загальна чисельність чистопородних айрширів становить 1,8 тис. корів.

Рис. 1.6. Корови айрширської породи

Тварини мають широкий, компактний, середньої довжини тулуб, рівну холку, широку та рівну спину. Айрширські корови відрізняються красивою головою з масивними рогами. Вим’я добре розвинене, чашоподібної форми. До недоліків екстер’єру можна віднести вузькогрудість, неправильну постанову ніг, недостатню довжину і товщину сосків. Середня продуктивність корів – 5821 кг, жирність 4,45%, вміст білка в молоці 3,27%, жива маса корів – 491 кг, а бугаїв – 700 кг і більше. Одним із недоліків є низька жива маса тварин [33].

Перевагою худоби айрширської породи є низький рівень затрат корму на одиницю продукції взагалі та концентратів зокрема — відповідно 0,95 та 0,25 к.од. на літр молока. Це зумовлює високу ефективність розведення тварин айрширської породи у фермерських господарствах [36].

---

Рекордистками породи є корови Потіна 2523, надій за четверту лактацію склав 10122 кг молока жирністю 3,96 %; Аріоза 0942, надій за п’яту лактацію 8763 кг молока жирністю 4,38 %; Тайна 3636, надій за другу лактацію 3136 кг молока жирністю 4,45 %.

За оптимальних умов годівлі та експлуатації айршири характеризуються такими показниками рівня відтворної здатності: строки статевої зрілості у телиць — 8—12 місяців, рекомендований їх парувальний вік — 16—17 місяців, міжотельний період — 365 днів, сервіс-період — 50—55 днів.

Удосконалення худоби айрширської породи ведеться у напрямку підвищення молочності та вмісту жиру в молоці, поліпшення екстер’єрних якостей. Використовується метод чистопородного розведення [21, 33].

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Характеристика господарства

Відкрите акціонерне товариство «Полтаваплемсервіс» засновано за рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 30 січня 1998 року №45-АТ шляхом перетворення державного підприємства «Обласне виробниче підприємство по племінній справі в тваринництві» – «Облплемпідприємство» у відкрите акціонерне товариство. У вересні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Полтаваплемсервіс» реорганізувалось у публічне акціонерне товариство «Полтаваплемсервіс».

Керівником підприємства є голова правління, кандидат сільськогосподарських наук Іванченко Микола Іванович.

Уся господарська діяльність ПАТ “Полтаваплемсервіс” проходить на основі Статуту, організаційна структура товариства є відділковою.

Виробничі підрозділи ПАТ “Полтаваплемсервіс”:

відділок №1. – с. Горбанівка; відділок №2 – с. Абазівка; відділок №3 – с. Стехівка; відділок №4 – м. Гадяч.

Племпідприємство має такі основні напрямки діяльності:

1. виробництво, зберігання і реалізація сперми молочних та м’ясних плідників великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом;

2. послуги по відтворенню поголів’я великої рогатої худоби на племінних і товарних підприємствах, в індивідуальних господарствах населення та в усіх господарствах інших форм власності;

3. проведення через службу імуногенетики контрольних досліджень щодо достовірності походження племінних тварин;

4. вирощування і реалізація племінної худоби;

5. виробництво і реалізація молока;

6. виробництво кормів для власних потреб;

7. відгодівля великої рогатої худоби;

8. транспортні послуги по перевезенню спермопродукції до споживачів.

На даний час стадо великої рогатої худоби на ПАТ Полтаваплемсервіс” представлене чистопородними тваринами української червоно-рябої молочної породи та голштинської породи (європейської селекції).

Племпідприємство обслуговує більше 67% території області, де утримується 44,0 тисячі корів. Майже 30% території Полтавської області (8 районів) знаходиться в зоні обслуговування ВАТ “Лубенське племпідприємство”, де утримується 21,5 тисяч корів, або близько 33,0 % від загальної їх кількості в області.

---

За 11 місяців 2010 року спермою бугаїв-плідників ПАТ “Полтаваплемсервіс” в області осіменили штучно 56869 корів і телиць, що на 3057 менше відповідного періоду 2009 року. Ці показники мали б бути вищими в тому випадку, якщо б на діяльність товариства суттєво не впливали племпідприємства монополісти з інших областей України, такі як ТОВ “Генетичні ресурси” Київської області, ВАТ НВО “Прогрес” Черкаської області, Сумський Державний селекційний центр та інші.

2. Земельні угіддя, рослинництво, кормова база

ПАТ “Полтаваплемсервіс” розміщене в південно-східній частині лівобережного лісостепу України. Природно-кліматичні умови сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур. Середньорічна кількість опадів в зоні розміщення підприємства становить 485 мм з коливаннями від 200 до 800 мм. Найбільше їх припадає на червень-липень (65-66 мм), найменше на лютий (25 мм). Середньорічна температура повітря +7 ⁰С. Рельєф широко хвильовий з окремими блюдце подібними зниженнями. Переважаючі типи ґрунтів на підприємстві – чорноземи глибокі мало гумусні і чорноземи деградовані.

ПАТ “Полтаваплемсервіс” забезпечує певну частину своїх кормових потреб рослинними кормами, які вирощуються в господарстві.

Сільськогосподарські угіддя складаються із сінокосів, пасовищ і ріллі, на якій вирощуються ячмінь, пшениця, гречка і кормовий буряк. Склад та структура земельних угідь господарства наводиться в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельних угідь по роках, га

Види угідь	Роки						2011 до 2009, %
	2009		2010		2011
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	428,3	100	448,3	100	471,5	100	110,1
в т.ч. с. - г. угіддя	387,3	90,4	407,3	90,9	431,5	91,5	111,4
з них: рілля	319,0	82,4	339,3	83,3	319,5	67,7	100,1
сінокоси	52,0	13,4	52,0	12,8	52,0	11,0	100
пасовища	16,0	4,1	16,0	3,9	16,0	3,4	100

З даних таблиці 2.1. видно, що загальна земельна площа у 2011 році збільшилась у порівнянні з 2009р. на 223,2 га. При цьому, протягом останніх трьох років площа, що відведена під сінокоси та пасовища не змінюється і складає 52,0 га і 16 га відповідно, а площа ріллі дещо збільшилася (на 0,5га, або на 0,1 %).

Перелік земельних площ, які знаходяться у користуванні ПАТ “Полтаваплемсервіс”, а також динаміка урожайності сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві зображені у таблицях 2.2 та 2.3 відповідно.

---

Смотрите также файлы

• ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ скорочено.doc

• ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ.doc

• свиньки.doc

• Екзамен з ІВ.doc

• shpori_khv.doc