Файл: МОЙ Диплом Племсерв.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 599

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Таблиця 3.2

Кількісні та якісні показники продуктивності стада ПАТ «Полтаваплемсервіс» за станом на 1 січня 2011 року.

Показники

Порода великої рогатої худоби

Голштинська

(європейської селекції)

Українська червоно-

ряба молочна

Поголів’я на звітну дату, усього голів

43

44

у т.ч. корів

15

18

Середня жива маса корів, кг.



після першого отелення

515

508

після другого отелення

515

565

після третього отелення і старше

617

612

Середній надій від 1 корови за даними річного звіту, кг.

5061

5110

Поголів’я пробонітованих корів та молочна продуктивність за 305 днів останньої лактації



усього по стаду :



голів

15

17

надій, кг.

7379,60

6301,83

молочний жир, кг.

302,57

249,55

молочний білок, кг.

231,72

199,13

Кількість корів з надоєм за 305 днів найвищої лактації, гол.:



6001-7000кг.

3

3

7001-8000кг.

2

3

8001-9000кг.

1

6

9001-10000кг.

4

1

10000кг і більше

1

-

Жива маса телиць у віці, кг:



6 місяців

185

182

12 місяців

290

290

18 місяців

395

395

Жива маса бугайців у віці12 місяців, кг

375

370


Проаналізувавши дані таблиці 3.2. можна зробити висновок, що серед поголів’я пробонітованих корів, худоба голштинської породи має кращі показники молочної продуктивності ніж корови української червоно-рябої молочної породи. Серед корів голштинської породи найбільша кількість їх з надоєм за 305 днів найвищої лактації досягає 9-10 тис. кг. молока, тоді як більшість корів української червоно-рябої молочної породи мають надої 8-9 тис. кг молока найвищої лактації.

Проте, успіх роботи з підвищення продуктивності молочної худоби залежить не тільки від породної приналежності тварин, але й від організації всієї зоотехнічної роботи, в тому числі племінної [38]. Щоб підвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно прискорити якісне поліпшення маточного поголів'я. Потрібно вибраковувати низькопродуктивних корів, а високопродуктивних використовувати більш тривалий час.

Існують певні технологічні фактори, що найбільше впливають на підвищення молочної продуктивності корів та мають різну ефективність при використанні тих чи інших елементів технології. Технологічні фактори підвищення молочної продуктивності наведені у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Технологічні фактори підвищення молочної продуктивності корів

п/п

Елемент технології

Його ефективність

1

Комплектування технологічних груп за датою отелення і продуктивністю

Підвищення удою на 7-10 % порівняно з комплектуванням за удоєм і періодом тільності

2

Збереження постійності груп на протязі 6-7 місяців лактації

Підвищення удою за 7 місяців лактації на 8-9 %

3

Переміщення дійних груп у виробничій зоні не більше 2 раз, новотільних корів на роздої – не раніше 120 днів лактації

Тривале збереження технологічного режиму, підвищення удою на 10-14 %

4

Роздільне комплектування і утримання груп первісток і дорослих тварин

Нормована годівля, підвищення удою на 10-14 %

5

Співвідношення місць годівлі і відпочинку у всіх зонах 1:1

Одночасний доступ усіх тварин до кормів, ріст удою на 6-8 %

Продовження таблиці 3.3

6

Підвищення рівня годівлі корів у цеху виробництва молока на 7-10 % порівняно із існуючими нормами

Забезпечення планового удою та підвищення його на 5-8 %

7

Фіксація корів на період годівлі

Скорочення втрат кормів на 10-20 %, підвищення продуктивності на 7-12 %

8

4-6 кратна роздача об’ємистих кормів

Підвищення удою за період роздою на 15-17 %, за лактацію – на 9-10 %

9

Випасання тільних сухостійних і новотільних корів

Ріст удоїв за на 10-12 %, збільшення виходу телят на 5-7%

10

3-кратне доїння корів не менше 120 днів лактації

Підвищення удою на 10-12 %

11

Підготовка нетелів до отелення: масаж вим’я протягом 50 дн. по 3 хв. і підгодівля концентратами по 0,7-1 кг

Скорочення періоду адаптації первісток до доїльної установки на 2-3 дні

12

Привчання нетелів до доїльної установки протягом 20-24 днів

Підвищення удою на 12-15 %



Отже, всі вище наведені технології доцільно впроваджувати у ПАТ «Полтаваплемсервіс» з метою підвищення та закріплення на високому рівні продуктивності корів, зокрема збільшення надоїв молока, вмісту жиру та білку в складі молока, підвищення виходу телят та скорочення втрат кормів.


3.2. Одержання і вирощування молодняку


Система вирощування молодняку передбачає ефективне використання біологічних закономірностей росту і розвитку тварин в ембріональний і постембріональний періоди життя. Ріст і розвиток плоду в ембріональний період значною мірою залежить від умов годівлі й утримання корів нетелей під час тільності.

Для тільних сухостійних корів у господарстві заготовляють сіно, силос, коренебульбоплоди, концентровані корми, зелену масу. Передбачений раціон, який наведений у таблиці 3.4.


Таблиця 3.4

Раціони для сухостійних корів і нетелей

Корми

Корови

Нетелі


Витрати

кормів на 1 гол., кг

(+/-)

Витрати

кормів на 1 гол., кг

(+/-)

Норма витрат

Фактичні витрати

Норма витрат

Фактичні витрати

Зима

сіно злаково-бобове

3

5

-0,5

3

2,5

-0,5

солома

1

2

+1

1

2

-1

силос кукурудзяний

10

11

+1

10

11

-1

кормові буряки

5

4

-1

4

3,5

-0,5

концкорми

2,5

2

-0,5

0,8

0,7

-1

Літо

зелені корми

30

29

-1

27

26

-1

концкорми

2,2

2

-0,2

1,5

1,3

-0,2


Аналізуючи раціони годівлі сухостійних корів і нетелей, спостерігається тенденція до економії кормів. Необхідно довести до норми видачу сіна, кормових буряків, концкормів, зелених кормів, оскільки ріст і розвиток плода в ембріональний період вимагає збалансованої, повноцінної годівлі.

Для отелення корів і утримання новонароджених телят у перші 20 днів життя а фермі влаштоване родильне відділення. Тут створені необхідні зооветеринарні мови для нормального перебігу родів, післяродового періоду і одержання здорових телят. Цех обладнаний в окремому приміщенні, розділеному на чотири секції: дородову, родову, післяродову, профілакторій.

За 8-10 дні до очікуваного отелення тварину переводять із сухостою у дородову секцію цеху отелення. При цьому роблять її клінічний огляд із визначенням стану вим'я, з настанням ознак родів тварину переводять у родову секцію.

Першими ознаками родів є неспокій корови: вона часто лягає і встає, реве, оглядається. При такій ситуації обмивають задню частину тіла, кінцівки й хвіст 2%-м содовим розчином, а зовнішні статеві органи - теплим (1:5000) розчином калію перманганату, забруднену і мокру підсталку замінюють чистою і сухою. Всі ці роботи проводять і після родів.


У деннику корову утримують разом із телям 12 год. Це позитивно впливає як на теля, так і на корову, оскільки вона може проявити материнський інстинкт.

У господарстві застосовують спосіб напування з відра для згодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфіковане відро.

Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.

У ПАТ «Полтаваплемсервіс» телят до 6 місячного віку годують згідно схеми, яка наведена у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Схема годівлі телят до 6 місячного віку в ПАТ «Полтаваплемсервіс»

Вік декада

Жива масса у кінці періоду, кг

Добова норма корму, кг

Мінеральна підгодівля, г

Молоко

незбиране

Комбікорм

Соковиті корми

Сіно

Силос

Корне-плоди

Сіль

Преци-пітат

1


7

-

-

-

-

-

-

2


7

-

-

-

-

5

5

3


7

-

-

привч

привч

5

5

Всього за 1-й місяць

30

210

-

-

-

-

100

100

4


7

0,3

-

0,2

0,2

10

20

5


7

0,6

привч

0,3

0,3

10

20

6


6

0,8

-

0,5

0,5

10

20

Всього за 2-й місяць

60

200

17

-

10

10

300

600

7


5

0,8

0,5

0,5

0,7

15

20

8


4

0,8

1

1

1

15

20

9


3

0,8

1,5

1,5

1,3

15

20

Продовження таблиці 3.5

Всього за 3-й місяць

90

120

24

30

30

3

450

600

10


3

1

2

1,5

1,5

15

20

11


3

1,2

2

1,5

1,5

15

20

12


3

1,5

3

2

1,5

15

20

Всього за 4-й місяць

120

90

37

70

50

45

450

600

13


2

1,7

3

2

2

20

25

14


2

1,7

4

2

2,5

20

25

15


2

1,7

5

2

3

20

25

Всього за 5-й місяць

150

60

51

120

60

75

600

750

16


1

1,6

5

2

3

25

30

17


1

1,6

6

2

3,3

25

30

18


1

1,6

7

2

3,5

25

30

Всього за 6-й місяць

180

30

48

180

60

100

750

900

Всього за 6 міс

700

177

400

210

260

2650

3550



Профілакторний період вирощування телят триває від народження до 20-денного віку. В цей період господарство застосовує утримання телят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тварини не контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуються норми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.


Молочний період триває до 4-місячного віку і за цей час випоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкам до 6-місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і 200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з 20-30-денного віку.

Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликими порціями. За добу телята 1-2-місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3-місячного близько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3-місячному і доводять до 1,3-1,4, а в 6-місячному - до 2,5-3 кг на добу. Коренеплоди телятам починають згодовувати з місячного, а силос - з 2-місячного віку. Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. До зелених кормів телят привчають з 20-денного віку. Добову даванку їх поступово збільшують, доводячи у 3-місячному віці до 7-8, а у 6-місячному - до 18-кг (разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до 6-місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.

У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступово наближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловий період у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100 кг живої маси), кг: силосу - 5-6 сінажу - 3-4, сіна .5-2 за добу. При нестачі сіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількість концентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.

Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальна добова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9-місячному віці - 18-22 кг, 10-12-місячному - 22-26, 13-15-місячному - 36-30 кг.


3.3. Годівля основного стада ВРХ


В ПАТ “Полтаваплемсервіс” використовується силосно-концентратний тип годівлі великої рогатої худоби.

Норми годівлі корів встановлюють залежно від їх живої маси, віку, стану вгодованості, рівня молочної продуктивності і жирності молока, періоду тільності і запланованого надою.

Оскільки велика рогата худоба від природи є жуйною, то в основу її годівлі покладений принцип максимального використання дешевих трав’яних об’ємних кормів, а концентрати включаються в раціон як доповнення.

Годівля корів у сухостійний період. Добре збалансований раціон сухостійної корови є необхідною умовою для одержання високої продуктивності в наступній лактації, а також отримання здорового потомства. В першій половині сухостійного періоду раціон має бути низькоенергетичним, що знижує ризик ожиріння корів, запобігає важким отеленням і сприяє підтриманню здоров’я тварин.


В останній місяць тільності збільшується потреба в енергії та білку, водночас споживання сухої речовини кормів зменшується. Для належного функціонування рубця потрібно згодовувати достатню кількість волокнистих грубих кормів у даний період. Сухостійним коровам різко зменшують дачу високоенергетичних та молокогінних кормів (концкорми і коренеплоди). Отже, основні корми у раціонах тільних сухостійних корів – гарне бобове сіно і силос високої якості.

Годівля корів у період лактації. В раціон годівлі дійних корів включають об’ємисті (сіно, сінаж, силос, кормові буряки) та концентровані корми. При складанні добових раціонів для дійних корів дотримуються таких принципових положень: середній вміст протеїну в раціонах корів з надоєм до 3000 кг молока планують 100 – 105 г на кормову одиницю, а з продуктивністю 4000 кг і більше – 110 – 115г. Раціони балансують також за сухою речовиною, клітковиною, легкоперетравними вуглеводами, кальцієм, фосфором і каротином. Вміст сухих речовин у раціоні повинен становити 3 – 4 кг на 100 кг живої маси. Співвідношення вмісту цукру і перетравного протеїну – 1 – 1,5 : 1.

У перші місяці лактації, в період роздоювання корів норму збільшують на 1 – 2 корм. од. Добавку на роздоювання дають доти, доки підвищується надій. Після припинення підвищення надою норму поступово знижують до рівня фактичного надою. Також норму годівлі збільшують на 1,5 – 2,5 корм.од. дійним коровам першого і другого отелень, компенсуючи при цьому додаткові витрати енергії на ріст.

У ПАТ “Полтаваплемсервіс” взимку застосовується силосно-коренеплідний тип годівлі, а влітку буряк і силос виключають із раціону, а додають траву бобово-різнотравну. Норми дачі кормів залежать від того чи корова знаходиться у сухостої чи корова лактуюча. Добова даванка лактуючим коровам, у свою чергу, залежить від їхніх надоїв. Сухостійним коровам, на відміну від лактуючих, дають менше зеленої маси, а більше сіна – 5 і 10 кг відповідно.

Лактуючим коровам дають по 3 кг сіна і в залежності від надоїв – від 15 до 25 кг зеленої маси. В якості концентрованих кормів використовують соєву дерть, соняшниковий шрот (норма дачі на добу по 0,5 кг) та зерносуміш (даванка зростає із зростанням надоїв від 5 до 13 кг).

У господарстві застосовують чотирикратне протягом доби роздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і після закінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну ¼ добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів. По закінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів у вигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 год. до вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів у вигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранок наступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз - роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.