Файл: МОЙ Диплом Племсерв.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 596

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
  1. При народженні:

  • походження;

  • жива маса;

  • розвиток.

  1. У 6-місячному віці:

  • жива маса;

  • розвиток.

  1. У 12-місячному віці:

  • тип тілобудови

  • жива маса.

  1. При осіменінні (у 18-міс.):

  • тип тілобудови;

  • жива маса;

  • відтворна здатність.

  1. Первістки:

  • добовий надій;

  • удій за скорочену лактацію (60, 90 днів);

  • форма вим’я;

  • швидкість молоковіддачі;

  • жирномолочність.

Оцінку тварин за походженням вважають попередньою, її можна проводити навіть до народження тварини на основі заводських книг, племінних карток, свідоцтв та інших зоотехнічних записів про родовід тварини. Дані родоводу дозволяють:

прогнозувати рівень продуктивності;

вивчити особливості стада;

виявити ефективність підбору минулих років;

визначити наслідки застосування спорідненого парування;

провести аналіз результатів схрещування.

Оцінка тварин за походженням ґрунтується на закономірностях успадкування ознак і передачі потомству спадковості від батьків і більш далеких предків. У практичній роботі, оцінюючи тварин за походженням, багато уваги приділяють показникам продуктивності матері. Ефективність відбору за цим показником підвищується, якщо враховують продуктивність не за одну окремо визначену лактацію, а за декілька.

Крім оцінки за родоводом, слід враховувати ще й показники продуктивності побічних родичів, тобто повних сестер і напівсестер (загальний тільки батько або мати). Це доповнює дані про походження. Оцінка й відбір за родоводом, сибсами і напівсибсами ґрунтується на даних обліку походження тварин.

Оцінка і відбір бугаїв проводяться поетапно. Спочатку їх оцінюють за походженням. При оцінці за родоводом враховують племінні та продуктивні якості жіночих предків, продуктивність дочок, батьків і дідів, а також напівсибсів батьків. На другому етапі відібраних бугайців оцінюють за енергією росту, розвитком, екстер’єром, конституцією і відтворною здатністю. Третій етап передбачає визначення племінних якостей за продуктивністю їх потомства. У молочному скотарстві в першу чергу враховують молочну продуктивність їх дочок. Поряд з оцінкою за молочною продуктивністю дочок тепер у деяких країнах бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід оцінюють за м’ясною продуктивністю одержаних від них бичків.

Принципи підбору грунтуються на відмінностях прояву важливих (бажаних) якостей у спаровуваних тварин. Ці принципи підбору є незміними незалежно від методу розведення.

Основні принципи підбору:

цілеспрямованість;

перевага плідників над матками щодо основних селекційних ознак;

максимальне використання найкращих плідників;

виявлення і використання найкращих поєднань пар, сувора послідовність у зміні плідників;

збереження, закріплення й посилення у потомства позитивних якостей батьків і водночас виправлення в них недоліків;


створення нової комбінації ознак, перетворення якостей визначних тварин (за допомогою розведення за лініями, племінної роботи з родичами) на якості, властиві групам, стадам, породам, поліпшення конституції та екстер’єру;

підвищення продуктивності, скороспілості живої маси;

подовження терміну господарського використання тварин.

Підбір здійснюється при ретельному вивченні родоводів спаровуваних тварин, екстер’єру, конституції та інтер’єру, продуктивності (у молочному скотарстві – надій, вміст жиру і білка, придатність до машинного доїння, шви- дкість молоковіддачі). Для підвищення ефективності підбору важливе значення має тривале (в ряді поколінь) ведення його в одному і тому ж напрямі. При підборі необхідно виконувати одну умову – плідник має бути поліпшувачем селекційних кількісних і якісних ознак наступного покоління.


3.8. Удосконалення племінної роботи шляхом застосування методу трансплантації ембріонів великої рогатої худоби


Трансплантація ембріонів – прогресивний напрям прискореного відтворення поголів’я, який дає можливість розв’язувати такі завдання: інтенсивно використовувати генетичний потенціал корів-рекордисток, прискорити створення високопродуктивних родин та ліній, одержання двійнят шляхом пересадки двох ембріонів одному реципієнту, створення банку ембріонів від видатних тварин способом глибокого їх заморожування (кріоконсервації), збереження генетичних ресурсів нечисленних і зникаючих порід, спрощення транспортування ембріонів у різні регіони земної кулі. [3]

Трансплантація ембріонів – це вилучення їх з яйцепроводів або матки однієї тварини (самка-донор) і пересадка в яйцепровід або матку іншої тварини (самка-реципієнт), яка перебуває на тій самій фазі статевого циклу, що й донор. Теля-трансплантат успадковує тільки генетичні якості батька і матері-донора. З допомогою сучасної гормональної обробки можна за одну овуляцію, в середньому, отримати до п'яти ембріонів (за рік – п'ять телят). [15]

Трансплантація ембріонів складається з таких технологічних операцій: відбору донорів та реципієнтів, викликання у корів-донорів суперовуляції, їх осіменіння, вилучення ембріонів, їх оцінки, зберігання, пересадки ембріонів реципієнтам.

При відборі використовують лише високопродуктивних, клінічно здорових корів з нормальною відтворювальною здатністю. У якості реципієнтів беруть телиць парувального віку або корів, які повинні бути не старші 7-и років, клінічно здоровими, з щорічними отеленнями без ускладнень, з вираженими ознаками охоти.

Множинної овуляції досягають шляхом проведення суперовуляції, коли гонадотропні гормони вводять після виявлення функціонуючого жовтого тіла (як правило, на 10-12 день статевого циклу). На практиці використовують два типи гонадотропінів: гонадотропін сироватки жеребих кобил (ГСЖК) та фолікулостимулюючий гормон (ФСГ).


Осіменіння проводиться при використанні сперми бугаїв-плідників згідно плану підбору. Ембріони вилучають нехірургічним шляхом з рогів матки корови, шляхом вимивання, за допомогою гумових катетерів на 6-й день після осіменіння.

Пересадку ембріонів здійснюють, в основному, нехірургічним методом. Одному реципієнту трансплантують один або два ембріони. На приживлення ембріонів великий вплив має синхронність статевих циклів донора і реципієнта. Відхилення не повинні перевищувати 12 год. Ступінь розвитку пересадженого ембріона повинен відповідати ступеню статевого циклу реципієнта. Необхідною умовою успішної трансплантації ембріонів є висока кваліфікація оператора по пересадці.

У 2009 році публічному акціонерному товариству «Полтаваплемсервіс» присвоюється статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів. На сьогодні ембріотрансплантація – один із пріоритетних напрямків діяльності ПАТ “Полтаваплемсервіс”. За 2009 – 2011 роки створені мобільні пункти трансплантації в 7 господарствах, де були проведені вимивання корів-донорів і пересадки одержаних ембріонів. Зокрема ДГ ПЗ«Степне», Полтавської обл., ПЗ«Владана», Сумської обл., ВАТ “Полтаваплемсервіс” Полтавської обл., ПЗ«Степной», Запорізької обл., ТОВ «Калина», Полтавської обл., ТОВ ПЗ«Крок – УкрЗалізБуд», Чернігівської обл., ПЗ «Маяк», Черкаської обл.

За попередньо розробленим планом селекційно-племінної роботи проводиться одержання ембріонів від високопродуктивних корів. За період роботи було одержано 348 якісних ембріонів від 15 постійних донорів з надоєм 8 000 – 13 000 кг молока за 305 днів лактації. Проведено 303 ембріопересадки коровам і телицям-реципієнтам. Загальна приживлюваність свіжих ембріонів становила в середньому 55,3 %, а приживлюваність деконсервованих (попередньо заморожених) – 50-53 %.

Ще більші селекційні перспективи відкриваються щодо зберігання яйцеклітин у глибоко замороженому стані. Саме це дозволяє отримати цінне в генетичному відношенні потомство в потрібний час, навіть у віддалений. [26]

Кріобанк генетичних ресурсів підприємства “Полтаваплемсервіс” нараховує 186 ембріонів кращих представників червоної степової, англерської, червоної датської, української червоної молочної, української чорно-рябої молочної порід та їх помісей, у тому числі 99 ембріонів корів голштинської породи європейської селекції та української червоно-рябої молочної.

На підприємстві застосовують також метод мікрохірургічного поділу ембріонів на окремі бластомери, що дає можливість одержання одно яйцевих близнят-двійнят та збільшує вихід телят при трансплантації в два рази. Також монозиготні близнята є цінним матеріалом для вирішення багатьох генетичних і селекційних питань. Приживлюваність розділених половинок досягла 42,9 %.


Важливого значення у збільшенні виробництва яловичини і молока набуває вирішення проблем регуляції статі худоби. В основі поділу ембріонів на статі є аналіз їх каріотипу (хромосомного складу клітин). У племрепродукторі “Полтаваплемсервіс” в 2011 році вперше в Україні завідуючим лабораторією трансплантації Дувановим О.В. були одержані ембріони шляхом штучного осіменіння донора сексованою спермою після гормонально індукованої поліовуляції, що гарантує народження 90% телиць.

За 2009 – 2011 роки спеціалісти лабораторії трансплантації розробили ефективну програму відтворення маточного поголів’я ВРХ у ПАТ«Полтаваплемсервіс». Вона включає:

- традиційні методи гінекологічної диспансеризації, діагностики та лікування захворювань репродуктивних органів корів і телиць;

- сучасні високотехнологічні методи стимуляції та синхронізації статевих циклів та штучне осіменіння спермою, розділеною за статтю;

- розмноження методом трансплантації свіжих і заморожено-відталих ембріонів; - ембріональне клонування і отримання монозиготних близнюків.

Програма пройшла практичну перевірку в господарствах Полтавської та інших областях України.






РОЗДІЛ 4

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ


Сільське господарство має свої особливості факторів досягнення високоефективного господарювання. Особливе значення має головний засіб виробництва, у тваринництві це продуктивна худоба.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, яка показує кінцевий результат від застосування виробничих ресурсів і зазначається відношенням ефекту до ресурсів (витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.

Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід, чистий дохід на 1 умовну голову худоби, витрати кормів на 1ц, собівартість 1 кормової одиниці, прибуток на 1 голову, рівень рентабельності в тваринництві.

Валова продукція - обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. Товарність продукції - питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої.

Собівартість продукції - витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі.

Валовий дохід - вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість. Чистий дохід - різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий дохід підприємства прийнято називати прибутком.

Прибуток від реалізації, розраховують як різницю між товарною продукцією і матеріальними витратами, оплатою праці та іншими грошовими витратами.

Рентабельність - це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності - відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції, виражене у %.


Економічна ефективність виробництва молока у ПАТ «Полтаваплемсервіс» розрахована за наведеними показниками і представлена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність виробництва молока у ПАТ «Полтаваплемсервіс»

п/п

Показники

Роки

2011 до 2009, %

2009

2010

2011

1

Поголів’я корів, гол.

43

40

33

76,7

2

Надій молока на 1 корову в рік, кг

4713

5085

8402

178,3

3

Валове виробництво молока, ц

2026,6

2034,0

2772,7

136,8

4

Реалізовано молока, ц

1561

1660

2359

151,1

5

Товарність молока, %

77,0

81,6

85,1

110,5

6

Реалізаційна ціна 1 ц молока, грн.

251

274

421

167,7

7

Вартість реалізованої продукції, грн

391811

454840

993139

253,4

8

Затрати кормів на 1ц молока, ц к.од.

1,1

1,06

0,98

89,1

9

Затрачено кормів усього, ц к. од.

1717

1760

2312

134,6

10

Вартість 1 ц к. од. кормів, грн.

110,90

101,61

117,48

106,0

11

Загальна вартість витрачених кормів, грн.

190411

178832

217615

114,3

12

Інші витрати, грн.

143643

134908

204903

142,6

13

Загальні витрати на виробництво молока, грн.

334054

313740

476518

142,5


14

Собівартість 1 ц молока, грн.

214

189

202

94,4

15

Одержано прибутку, грн.

57757

141100

516621

894,4

16

Рентабельність виробництва молока, %

17,3

45,0

108,4

626,5


Висока продуктивність корів у ПАТ “Полтаваплемсервіс” являє собою передумову високої рентабельності. Виробництво молока у господарстві економічно прибуткове.

Рівень рентабельності даної галузі в значній мірі залежить від собівартості 1 ц продукції, яка більш ніж наполовину залежить від витрат кормів. Як показують результати досліджень, рівень рентабельності виробництва молока досягає 108,4 % у 2011 році. Такий високий ріст рентабельності зумовлений різким підвищенням закупівельної ціни на молоко у 2011 році.

Ефективність виробництва зростає не лише за рахунок підвищення реалізаційної ціни на молоко, але і за рахунок збільшення валового надою молока який склав 2772,7 кг у 2011 році. Це дало змогу господарству у 2011 р. реалізувати 2359 ц молока, що більше в порівнянні з 2009 роком на 798 ц.


















РОЗДІЛ 5

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА


Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки [Закон України]. Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.