У господарстві корів на пасовищах не випасають. Натомість біля корівників обладнані вигульні майданчики, які надають пасивний моціон. Прогулянки сприяють зміцненню здоров’я і нормальному функціонуванню відтворної системи. Корів прив’язують і відв’язують вручну.

5. Доїння корів і первинна обробка молока

Раціональна організація процесу доїння корів є запорукою ефективної роботи будь якої сучасної молочної ферми.

Доїння – це складна технологічна операція, основна мета якої полягає не лише в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров’я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилося у вим’ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини. Тільки за умови якісної підготовки корови та її вим’я до доїння, яке виконують вручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоювання досягають необхідної ефективності машинного доїння.

При поганій переддоїльній стимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному підключенні доїльного апарату до вим’я та несвоєчасному його відключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлекс молоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприятливість молочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.

Корів на фермі доять 2 рази на день. Доїння проводять в один і той же час згідно з розпорядком дня, щоб не гальмувати процес молоковіддачі. Розпорядок робочого дня операторів машинного доїння у ПАТ «Полтаваплемсервіс» наведений у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Розпорядок робочого дня для операторів машинного доїння на осінньо-зимовий період

Назва роботи	Початок (год., хв.)	Кінець (год., хв.)	Тривалість (год., хв.)
Приймання поголів’я від нічного скотаря	5,40	5,45	0,05
Одержання концкормів	5,45	6,00	0,15
Очищення годівниць, роздавання концкормів та соковитих кормів	6,00	6,15	0,15
Підготовка до доїння корів	6,15	6,30	0,15
Доїння корів	6,30	8,30	2,00
Миття доїльних апаратів та молочного посуду	8,30	8,50	0,20
Перерва	8,50	15,00	6,10
Випускання корів на прогулянку, організація моціону	15,00	17,00	2,00
Роздача кормів	17,00	17,30	0,30
Підготовка до доїння корів	17,30	17,45	0,15
Доїння корів, миття доїльних апаратів та молочного посуду	17,45	19,45	2,00
Передача поголів’я нічному скотарю	19,45	19,50	0,05
Тривалість робочого дня			8,00

У ПАТ “Полтаваплемсервіс” використовують стаціонарні доїльні установки з переносними доїльними апаратами Дуовак фірми Делаваль, що призначені для доїння корів у стійлах при прив’язному утриманні ( рис 3.1.).

---

Найважливішою технологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібно зрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.

Першими видоюють молодих корів, потім доять старих. Останніми доять корів, які лікуються, молоко від яких не повинно потрапити до решти молока.

Перші 2 – 3 цівки молока з кожної дійки здоюють у спеціальний кухоль і потім його оглядають. Далі вим’я обмивають теплою водою і насухо витирають рушником. Підключають доїльний апарат.

Рис. 3.1. Доїльний апарат Дуовак фірми Делаваль

Особливість та перевага доїльних апаратів системи Дуовак полягає в тому, що апарат підключають відразу після закінчення підготовки вимені не чекаючи початку молоковіддачі.

Під час доїння апарат постійно виміряє потік молока, що надходить від корови. У початковій фазі доїння, коли потік молока не перевищує 200 мл/хв, апарат працює в режимі переддійкового масажу, який характеризується подовженим тактом масажу, 70% масаж та 30% доїння, на фоні зниження рівня вакууму – 33 кПа.

З початком молоковіддачі, коли потік молока перевищує 200 мл/хв, апарат автоматично переключається в режим інтенсивного доїння, який характеризується нормальним відношенням тактів, 65% доїння та 35% масаж, при дії на дійки повної сили робочого вакууму.

Після зменшення потоку молока до 200 мл/хв, апарат повертається у режим масажу і проводить додоювання корови.

Таким чином, доїльний апарат забезпечує повне видоювання корови та виключає “сухе” доїння. Доїння однієї корови проходить не більше 5 – 6 хв. Належний санітарний стан доїльних апаратів забезпечує одержання високоякісного молока.

У господарстві значна увага надається профілактиці маститів. У комплекс заходів по профілактиці входять:

- організація раціональної годівлі, напування і утримання тварин;

- дотримання правил доїння, догляду за тваринами (особливо за вим’ям);

- попередження і лікування запалень вим’я у передродовий та родовий періоди;

- постійне ведення селекційно-племінної роботи, що направлена на підвищення стійкості корів до маститу;

- своєчасне виявлення та лікування корів з різними захворюваннями кишково-шлункового тракту, органів розмноження тощо.

Перед процесом доїння через доїльні апарати пропускають гарячу воду температурою 85 – 95ºС для дезинфекції апарата і підігрівання доїльних стаканів.

По закінченню доїння доїльні апарати промивають спочатку теплою водою (25 – 35ºС), щоб змити залишки молока, а потім – 0,5% - ним гарячим (55 – 60ºС) розчином мийних і дезинфікуючих засобів фірми Делаваль з наступним споліскуванням чистою теплою водою.

Після того як молоко отримали, проводять його первинну обробку: фільтрування і охолоджування. Механічне очищення здійснюють через пресовані ватяні фільтри у фляги. У доїльних установках з молокопроводом за молочним насосом знаходиться молочний фільтр з лавсану або інших матеріалів. Після кожного доїння фільтр виймають, миють і сушать. Потребу матеріалів, що фільтрують, визначають з розрахунку на 1 т молока: фланель або вафельна тканина - 0,09 м; марля - 1,26 м; лавсан - 0,017 м; ватяні фільтри - 25 штук по 1,5 р.

---

Молоко, яке видоєне у доїльний апарат, переносять у молочну і виливають у танк-охолоджувач молока закритого типу DXC (фірми Делаваль), який вміщає 2 т молока і охолоджує його до температури +4ºС за 30 хв. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не перевищує 16—20 хв. Тривалість зберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:

- не вище 4° С - 24 год.,

- не вище 6° С- 18 год.,

- не вище 8° С - 12 год.

Одержане молоко йде на реалізацію та на випоювання телят. Таким чином товарність молока складає лише 75 – 80%.

Молоко ПАТ “Полтаваплемсервіс” реалізовує у дитячі садочки, госпіталь, Гадяцький сирзавод.

Рис. 3.2.Танк-охолоджувач молока фірми Делаваль.

3.6. Ветеринарно-санітарний режим господарства

Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.

В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С), витирають рушником. .Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).

При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:

- суворе дотримання правил машинного доїння;

- виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;

- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;

- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;

- правильний запуск корів;

- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;

- лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.

Профілактика травматизму в господарстві.

Травматизм тварин може завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:

- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;

- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;

- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;

- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.

---

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Для боротьби з інвазійними хворобами в кінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі. Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому, в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому ж приміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом у приміщенні.

У господарстві ведуть цілеспрямовану боротьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільнених приміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі, вагітності, родів і вирощування молодняку.

У корівниках санітарний день організовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду, гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилки кормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають від бруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючи конструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводять більш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою; обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.

До загальних заходів боротьби з крилатими комахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущення нагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводять хімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошами тварин обробляють інсектицидними препаратами.

Для боротьби з гризунами застосовують хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують антикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цинку, ратиндан. При біологічних методах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші й пастки.

---

3.7. Селекційно-племінна робота в господарстві

Основним фактором поліпшення генетичних якостей тварин служить відбір, тобто виділення у межах популяції окремих груп тварин, відмінних за своїми господарськи корисними і біологічними якостями, і, внаслідок цього, мають різне призначення в послідуючій племінній роботі: найбільш цінні – для відтворення складу виробників, наступні за ними по якості – для відтворення маточного складу, гірших – для отримання надремонтного молодняку м’ясного призначення і найгірших – на вибраковку [38].

Оцінку і відбір корів та бугаїв проводять за фенотипом (розвиток, продуктивність, відтворна здатність) та генотипом (родовід, якість потомства). Відбором називають виділення в стаді окремих груп тварин на основі оцінки їх продуктивних та племінних якостей для різного використання в подальшій племінній роботі.

Племінна корова повинна мати високу продуктивність, здоров’я, міцну конституцію, бути придатною для машинного доїння, пристосованою до умов існуючої технології виробництва молока і стійко передавати свої якості потомству.

Корів за розвитком оцінюють на підставі живої маси, яка є узагальнюючим показником росту тварини і певною мірою характеризує особливості її формування. Величина корів, яка досягається за рахунок розвитку лінійних розмірів скелета (осьового і периферичного), середньої частини тулуба і груднини є бажаною ознакою.

Оцінюючи корів молочних і молочно-м’ясних порід за продуктивністю враховують надій, вміст жиру і білка в молоці за кілька лактацій. Найбільшу точність має оцінка за середніми даними перших трьох лактацій. Проводять також оцінку за прижиттєвим надоєм.

При оцінці корів за молочністю беруть до уваги також максимальну продуктивність, яка відіграє позитивну роль у селекції при відборі корів, як майбутніх матерів бугаїв. Відбираючи корів за молочною продуктивністю, враховують вік тварин, умови годівлі та утримання.

Корів оцінюють за екстер’єром і конституцією. Екстер’єр має відповідати бажаному типу. Знання екстер’єру допомагає відібрати найбільш типових тварин конкретної породи, стада, лінії, родини і певною мірою поліпшити популяцію за міцністю здоров’я та продуктивністю. Недооцінка відбору за конституцією може призвести до зниження плодючості й резистентності тварин. Оцінюючи корів необхідно враховувати їх відтворну здатність, тобто кількість одержаного приплоду за час їх використання. Ця властивість визначається за коефіцієнтом відтворної здатності. Чим вищий цей показник, тим краща відтворна здатність у тварин.

Основні етапи і показники відбору ремонтних телиць у молочному скотарстві можна зобразити у вигляді схеми.

Схема 3.1

Рекомендована схема відбору ремонтних телиць у ПАТ «Полтаваплемсервіс»

Етапи і показники відбору

---

Смотрите также файлы

• ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ скорочено.doc

• ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ.doc

• свиньки.doc

• Екзамен з ІВ.doc

• shpori_khv.doc