9) за порядком дії:

• першого порядку (безпосередньо впливають на результативний показник);

• другого порядку (фактори, що спричиняють непрямий вплив на результативний показник за допомогою факторів першого рівня);

• п-го порядку.

Кожний фактор може складатися із декількох причин, які в свою чергу виступають як самостійні фактори з відповідним рівнем впливу на результати діяльності підприємства.

Приклад багаторівневого впливу зображено на рис. 2;

10) за властивостями об’єктів, що вивчаються:

• кількісні – фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини). Наприклад, обсяг валових доходів, продажу продукції, сума власних і залучених фінансових ресурсів, сума витрат на виробництво, чисельність працівників підприємства, робочих днів в аналізованому періоді тощо;

• структурні – це такі показники, як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі підприємства, частка активної частини основних засобів, частка робітників підприємства, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі витрат на виробництво тощо;

• якісні – фактори, що визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об’єктів, що вивчаються. Наприклад ,рівень продуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів, які випускає підприємство, доходність цінних паперів тощо.

Наведена класифікація факторів дає можливість вивчити та оцінити їх вплив на показники, що вивчаються, розробити оптимальні управлінські рішення.

Рис. 2. Детермінована факторна модель валової продукції

2. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення та інтегрального.

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Зв'язок факторних та результативного показників можна відобразити у вигляді адитивної, мультиплікативної, кратної або комбінованої моделей.

У факторному аналізі в адитивних моделях використовується спосіб пропорційного ділення.

Алгоритм розрахунку впливу факторів на зміни результативного показника для адитивної системи типу Y=a+b+c буде наступним:

; (1)

; (2)

. (3)

Цей спосіб дозволяє уникнути недоліків, властивих способу ланцюгових підстановок, і не вимагає застосування прийомів з розподілу залишку, що не розкладається, за факторами.

Інтегральний спосіб дає можливість досягнути повного розкладання відхилення результативного показника за факторами і має універсальний характер, тобто застосовується до адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних моделей.

Для двофакторної мультиплікативної моделі Y=a×b алгоритм буде наступним:

; 4)

. (5)

Для трьохфакторної мультиплікативної моделі Y=a×b×с алгоритм буде наступним:

; (6)

; (7)

(8)

---

Контрольні запитання

1. Дайте визначення факторного аналізу.

2. Назвіть види моделей, з допомогою яких відображають зв’язок факторних та результативного показників.

3. Розкрийте суть способу пропорційного ділення.

4. Розкрийте суть інтегрального способу.

Тема 3

Організаційні форми економічного аналізу (2 год.)

 Література

1. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007. – с. 48 – 52.

 Методичні вказівки

Організаційна форма обирається суб’єктом господарювання, виходячи з організаційної структури і технічного рівня управління.

Виділяють дві організаційні форми економічного аналізу на підприємстві:

1) централізовану;

2) децентралізовану.

Кожна із них функціонує із залученням або без залучення комп’ютерних технологій управління підприємством.

Централізована організаційна форма містить спеціалізований підрозділ (відділ, бюро) економічного аналізу, який і здійснює аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі управління суб’єкта господарювання. За допомогою такої організаційної системи досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування автоматизованих систем управління.

Однак вона має суттєві недоліки:

• відокремленість аналітичного процесу від процесів управління;

• низька економічність технології аналітичного процесу;

• ймовірність збільшення інформації, що обробляється.

При децентралізованій формі спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління підприємством.

За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом, значно зменшується обсяг обробки економічної інформації, створюються сприятливі умови для застосування ЕОМ, підвищується дієвість і ефективність аналітичних робіт.

Серед недоліків такої організаційної форми виділяють наступні:

• ймовірність дублювання виконуваних аналітичних процедур;

• труднощі у забезпеченні єдності методичних підходів.

Отже, децентралізована форма організації передбачає, що економічним аналізом діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав і обов’язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами – внутрішніми чи галузевими.

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і ділянок, здійснення комплексного економічного аналізу.

Розподіл обов’язків з проведення економічного аналізу повинен бути обґрунтованим. Від того, наскільки він доцільний, залежить не тільки повнота охоплення об’єктів аналізу, але і виключається можливість багаторазового (різними функціональними службами) проведення одних і тих самих досліджень. Це, в сою чергу, сприяє ефективнішому використанню робочого часу спеціалістів і забезпечує комплексність і дієвість аналізу.

---

Контрольні запитання

1. Ким визначається організаційна форма економічного аналізу?

2. В чому полягає суть централізованої організаційної форми?

3. Назвіть недоліки централізованої форми.

4. Які особливості децентралізованої організаційної форми?

5. Назвіть недоліки децентралізованої форми.

Тема 4

Аналіз складу земельного фонду (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 57 – 58.

 Методичні вказівки

Земельні угіддя аграрних формувань об’єднують у дві групи – сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення.

До сільськогосподарських угідь належать земельні угіддя, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції: рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.

Структура угідь залежить як від рельєфу місцевості, так і від якості ґрунтів.

Найбільшу питому вагу в структурі земельних угідь мають сільськогосподарські угіддя, які можна об’єднати у дві основні групи: інтенсивні (орні землі, багаторічні насадження, поліпшені сіножаті, культурні пасовища) та екстенсивні (малоцінні луки і пасовища).

Завдання аналізу полягає у тому, щоб у процесі господарської діяльності забезпечити зростання площ інтенсивних земель за рахунок екстенсивних і якнайефективніше використовувати всі угіддя.

Співвідношення угідь визначає спеціалізацію підприємства, його виробничий напрям.

Зараз триває процес переведення (трансформації) частини несільськогосподарських угідь у сільськогосподарські. Поряд із цим і часто навіть у ширших масштабах певна частина угідь сільськогосподарського призначення відводиться під забудову міст, житла, промислових і культурно-побутових об’єктів, доріг, створення (розширення, відновлення) державних заповідних зон, природних заказників, виводиться з господарського обороту внаслідок ерозійних процесів та невмілого господарювання. За належного контролю це може призвести до абсолютного і відносного ( з розрахунку на одного жителя) зменшення продуктивних угідь.

Тому при аналізі структури земельних ресурсів необхідно вивчити зміни у співвідношенні угідь сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, тенденції, темпи і причини цих змін, що дасть змогу не допустити або обмежити використання сільськогосподарських угідь, насамперед їх інтенсивної частини, для потреб, безпосередньо не пов’язаних з вирощуванням сільськогосподарських культур.

Якщо ж таке явище мало місце, треба виявити його причини та розробити заходи щодо недопущення подібного у майбутньому.

Важливе місце відводиться аналізу обґрунтування проектів організації території (особливо при створенні фермерських господарств), розміщення будівель, споруд тощо.

Аналіз повинен закінчуватися обґрунтуванням найефективнішої трансформації угідь відповідно до природних умов, перспективної стратегії розвитку підприємства.

---

Контрольні запитання

1. В які групи об’єднують земельні угіддя сільськогосподарських підприємств?

2. Як поділяють сільськогосподарські угіддя?

3. Розкрийте методику аналізу структури сільськогосподарських угідь.

4. На що потрібно звернути увагу при аналізі складу земельного фонду підприємства?

Тема 5

Аналіз забезпеченості та використання машинно-тракторного парку (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 81 – 86..

 Методичні вказівки

В процесі аналізу забезпеченості та використання машинно-тракторного парку необхідно дослідити ступінь завантаження окремих машин, механізмів, устаткування, будинків і споруд, виявити фактори і резерви підвищення ефективності їх використання.

Особлива увага при цьому повинна приділятися аналізу використання тракторного парку, що займає значну частку в загальній сумі основних засобів виробництва на сільськогосподарських підприємствах. Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволить без додаткових інвестицій збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції.

Основними показниками, які характеризують роботу тракторного парку, є:

• коефіцієнт використання річного фонду часу – це відношення кількості відпрацьованих днів усіма тракторами до кількості днів перебування їх у господарстві;

• загальний коефіцієнт виконання плану тракторних робіт – процентне відношення обсягу виконаних робіт тракторним парком в еталонних гектарах до планового завдання;

• середньорічний виробіток на еталонний трактор – відношення виконаного обсягу робіт усіма тракторами (або тракторами кожної марки) на кількість еталонних тракторів;

• середньорічний виробіток на трактор кожної марки – відношення виконаного обсягу робіт в еталонних гектарах тракторами даної марки на кількість тракторів цієї марки;

• середньоденний і середньо змінний виробіток на еталонний трактор – відношення виконаного обсягу робіт в еталонних гектарах на кількість відпрацьованих машино-днів і машино-змін. Такі показники також обчислюють і з розрахунку на фізичний трактор за марками;

• коефіцієнт змінності – відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів. Його обчислюють на еталонний і за марками на фізичний трактор.

Аналіз виконання плану тракторних робіт за звітний рік краще починати з вивчення динаміки виробітку тракторів різних марок за кілька років. Це покаже, які зміни сталися в роботі тракторного парку за досліджуваний період, а також недоліки і невикористані резерви.

Аналіз проводять порівнянням з іншими господарствами та середніми даними району.

---

Аналіз виконання плану тракторних робіт проводять за марками машин із розрахунку на еталонний трактор, по бригадах і господарству.

Обсяг тракторних робіт залежить безпосередньо від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора.

Виробіток одного трактора, в свою чергу, залежить від кількості відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньоденного виробітку.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте необхідність аналізу забезпеченості та використання машинно-тракторного парку.

2. На що звертають увагу при проведенні аналізу?

3. Які показники характеризують роботу машинно-тракторного парку?

4. Назвіть фактори, які впливають на обсяг тракторних робіт.

5. Назвіть заходи щодо підвищення ефективності використання тракторів.

Тема 6

Аналіз складу енергетичних ресурсів підприємства (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 79 – 80..

 Методичні вказівки

Головну частину основних фондів сільськогосподарських підприємств становлять засоби механізації і електрифікації. Від забезпеченості сільськогосподарського виробництва енергетичними засобами (двигуни стаціонарні, тракторні, зернозбиральних комбайнів, інші механічні; електродвигуни, електроустановки, робоча худоба, знижувальні трансформатори) значною мірою залежать його кінцеві результати.

Для аналізу забезпеченості господарства енергетичними засобами всі енергетичні потужності перераховують у кінські сили. Потужність первинних механічних двигунів виражають у механічних кінських силах (потужність трактора визначають за потужністю мотора) ), а потужність вторинних двигунів – електродвигунів, електромоторів – у кіловатах.

Аналітичну інформацію використовують із статистичної звітності та даних первинного і бухгалтерського обліку.

Аналіз забезпеченості господарства енергетичними ресурсами проводять за натуральними показниками – енергозабезпеченості та енергоозброєності праці.

Енергозабезпеченість підприємства характеризує розмір енергетичних потужностей, її обчислюють діленням сумарної потужності на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Енергоозброєність праці характеризує озброєність живої праці всіма видами енергії. Цей показник обчислюють діленням сумарної потужності на кількість середньорічних працюючих або на кількість відпрацьованих ними годин.

Забезпеченість господарства енергетичними ресурсами та їх використання аналізують у динаміці, а також порівнюють з даними передового господарства і середніми по району.

Контрольні запитання

1. Що належить до енергетичних ресурсів підприємства?

2. З чого починають аналіз забезпеченості підприємства енергетичними ресурсами?

3. Назвіть показники, за якими проводять аналіз забезпеченості підприємства енергетичними ресурсами.

---

Смотрите также файлы

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc

• ДЕРЖИСПИТ_БАКАЛ_2012_день_ОЦЯ.doc

• висновки.doc

• Соціологія.doc