Соціологічне спостереження - це планомірне цілеспрямоване простежування за розвитком явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксується дослідником і потім перевіряються.

Особливості застосування соціологічного спостереження : > воно зазвичай застосовується в комплексі з іншими методами збору інформації, такими, яканаліз документів, опитування і т.д.; >його специфіка в порівнянні з іншими методами полягає у здатності давати багаті конкретними деталями, живі, безпосередні враження про об'єкт, що досліджується, а не в спогадах та інтерпретації респондента; >спостереження дає змогу одержати дані незалежно від вміння респондента описати словами свою поведінку, а також від того, чи бажає він взагалі щось говорити про свою поведінку

Види спостережень за умовами організації: >польове спостереження - спостереження, яке здійснюється у реальній життєвій ситуації; >лабораторне спостереження -спостереження, умови проведення якого створюються спеціально дослідником.

За місцезнаходженням дослідника: >іісвклшочєнс спостереження - спостереження, під час якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем, котрі вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем; >включене спостереження - спостереження, під час якого дослідник тією чи іншою мірою безпосередньо включений у досліджуваний процес

За тривалістю здійснення: ^систематичні-проводяться за заздалегідь розробленим планом вивчення об'єкта протягом певного часу; > несистематичні (корогкочасові) проводяться іншими способами (за допомогою опитувань, документі в тощо) .

Як основішй метод збирання первинної інформації метод спостережешія є досить ефективним у монографічних досліджешіях, тобто дослідженнях окремого випадку, а також у досліджешіях, які не вимагають великого обсяіу вибірки.

* Експеримент - це загальнонауковий метод одержання нового знання.

Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності та поведінки соціального об'єкта внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.

Етапи соціологічного експерименту:^збирання емпіричних даних. > визначення вихідного стану досліджуваного об'єкта; >>виявлення тенденцій його розвитку; ^розробка теоретичних концепцій та умов експериментування. >створення експериментальної ситуації: >контроль і спостереження за перебігом експерементальної ситуації, >визначення й аналіз підсумків експерименту; впровадження висновків експерименту в життя.

Різновиди експерименту. За умовами проведення.>Польові - коли соціальний об'єкт перебуває у природних умовах свого функціонування. > Лабораторні - коли експериментальна ситуація і сам об'єкт формуються штучно.

За специфікою завдання. > Науково-дослідні - в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить нові елементи наукового знання. >Практнчні - мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах.

За специфікою доведення гіпотези.^Паралельні - у яких існують як експериментальна, так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на підставі порівняння стану двох об'єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час. > Послідовні - у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об'єкт, відсутня.

Джоп Стюарт Мілль не вважав можливим здійснення експерименту в

---

суспільних науках. Сьогодні ми бачимо, що соціальний експеримент- це світова практика. Його основною метою є одержання нового, більш точного знання про соціальну реальність. Зміна соціальної дійсності відбувається тут опосередково, головним чином через розвиток теорії або через підтвердження істинності окремих її положень у конкретних специфічних умовах.

Експертне опитування - це одержання інформації щодо стану і прогнозування зміни соціального явища, процесу від осіб-експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об'єкт дослідження. Головний серед усіх критеріїв відбору експертів - компетентність. Для визначення її рівня використовують два методи: самооцінку експертів і колективну оцінку авторитетності кожного з кандидатів в експерти.

Метод експертної оцінки поширений^у розвідувальних монографічних дослідженнях. Процедура опитування експертів може бути очною і заочною. Для експертної оцінки використовують також і атестацію, коли експертами є керівники закладу, колективу чи спеціальнаатестаційна комісія.

Одержані в ході соціологічного дослідження (спостереження тощо) емпіричні дані підлягають інтерпретації. Соціолог має зробити висновки, виявити тенденції, перевірити гіпотези. Одержану первинну соціологічну інформацію йому треба узагальнити, проаналізувати, науково пояснити, згрупувати одержані дані, скласти таблиці, графіки, діаграми і т. д. Тобто скласти підсумковий документ аналізу соціологічної інформації.

* Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації - це вид І звітності про хід і результати соціологічних досліджень, який (якщо І дослідження було замовленим) передається замовнику дослідження.

У практичній діяльності соціологи використовують такі підсумкові документи соціологічного дослідження: інформацію, інформаційну записку, аналітичну записку, звіт про науково-дослідну роботу. В інформації' зміст результатів дослідження подається без їх інтерпретації. Вона включає:

• короткий виклад проблемної ситуації,

• перелік цілей і завдань дослідження;

>■ опис соціально-демографічних характеристик вибіркової сукупності; >■ розподіл відповідей на запитання анкети або інтерв 'ю, результати аналізу доку­ментів і спостереженьу відсотковому викладі. Кількість розділів у звіті зазвичай відповідає кількості гіпотез, сформульована у програмі дослідження. Інформаційна записка, як і інформація, містить ті ж підрозділи, а в підроз­ділах, подаються результати досліджень, підсумкові дані коментуються, тобто описуються, цифровий матеріал може групуватися і співставлятися. В заклю-ченні даються висновки з позначенням тенденції, що виявилися.

Аналітична записка, як різновид підсумкового документа соціологічного дос­лідження, може завершити важливий етап дослідження або виступати основним підсумковим документом невеликої науково-дослідної роботи. Вона може бути

---

значною за обсягом і мати таку структуру: 1) вступ; 2) основна частина; 3) заклю-чення. У вступі обґрунтовується необхідність проведення дослідження, вказу­ються причини використання тих чи інших методів збору, обробки і аналізу інфор­мації, описуються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, доводиться репрезентативність вибірки, дасться характеристика проблемної ситуації. Основна частина включає аналіз зібраної інформації (здійснюється групування і співстав­леная результатів досліджень). Увесь цифровий матеріал інтерпретується і анал­ізується, наводяться таблиці, графіки, діаграми тощо, виводяться закономірності функціонування тих чи інших согцальних процесів і явищ. У заключегтш подаються основні висновки дослідження і обірунтовується шлях розв'язання соціальних проблем.

Головним підсумковим документом соціологічного дослідження є звіт про науково-дослідну роботу. Він включає ряд обов'язкових розділів: титульний лист, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень і символів, вступ, основна частина, заключення, список використаної літератури, додатки. Загальними вимогами до цього документу є: чіткість і логічність викладу, аргу-ментованість основних положень, висновків, точність формулювань, конкретність викладу результатів роботи, обгрунтованість рекомендацій і пропозицій.

. і, мі■ »кт^р Резюме

1.Соціологічне дослідження є досить складною справою, потребує спеціальної підготовки тих, хто його проводить. У проведенні соціологічного дослідження виділяють шість послідовних, логічно і змістовно взасмопов 'язаних етапів: розробка програми і робочого тану; підготовка до збору інформації; збір інформації; обробка інформації; оцінка результатів; реалізація результатів дослідження.Розрізняють такі основні види соціологічних досліджень: за.метою їх проведення теоретичні і прикладні; за частотою проведення - разові і повторні; за глибиною виявлення проблем -розвідувальні, описові, аналітичні; за способом забезпечення репрезентативності -суспільне, локальне, вибіркове; за масштабом проведення - міжнародне, загальнонаціональне, регіональне, галузеве.

Перспективною формою організаціїсоїцальної інформації є соціальний.моніторинг - цілісна система, яка дає змогу фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.

2. Підготовка до проведення соціологічного дослідження починається з розробки
його програми і робочого тану. Програма соціологічного дослідження є науковим
документом, гцо містить описання проблемної ситу агцї і соціальної проблеми, визначає
мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, логічний аналіз основтсх
понять, які використано в дослідженні, методи і техніку здобуття соціологічної
інформацію тощо. У робочий план дослідження закладають основні організаційні
(процедурні) заходи, які треба здійснити при дослідженні за певною послідовністю і
хронологією.

18 Зос

---

3. У етнологічній практиці використовують залежно від умов, місця і часу, мети і завдання дослідження такі методи збору інформації, як опитування, інтерв 'ю. спостереження, аналіз документів, є тому числі контент-аналіз, експертна оцінка, тестування, фокус-групи, соціометричний метод тощо.

Одержані після проведення соціологічного дослідження дані підлягають інтерпретації. Соціолог мас підготувати підсумковий документ аналізу соціологічної інформації: звіт, інформаційну записку, аналітичну записку, звіт про науково-дослідну роботу.

Соціологія не лише своєю теоретичною частиною, алей методологією проведення соціологічних досліджень збагачує арсенал наукових досліджень інших наук, які вдаються до таких досліджень з метою оперативного одержання об 'єктивних даних про різні сторони соціальної дійсності. Конкретні соціологічні дослідження слугують теоретичним узагальненням і висновкам, виробленню рекомендацій і пропозицій для соціальної практики на всіх рівнях. Особливе значення для соціології, для різних соціальних і політичних структур має вивчення громадської думки, тобто одержання відомостей про ставлення населення (в тому числі окремих соціальних груп) до тих або інших подій суспільного життя, їх думки щодо якихось соціальних проблем, способів їх розв 'язання і т. д. Дані цих досліджень можуть бути серйозною підвалиною для вироблення реко­мендацій щодо вирішення поточних і перспективних завдань суспільного і державного життя, діяльності різних соціальних груп, трудових та інших колективів, політичних партій і рухів. Вони можуть бути осмислені на рівні спеціальних, галузевих і загазьносоціологічних теорій і використані у вирішенні актуальних, часом досить суттєвих, проблем розвитку суспільства.

Здобуваючи об єктивну інформацію про ті або інші сторони суспільного життя, конкретні соціологічні дослідження можуть допомогти соціологу виявити суттєві суперечності, а також тенденції розвитку певних соїцальтсх явищ і процесів. Те і інше дуже важливе для наукового розуміння і вирішення соціальних проблем, регулювання суспільних процесіє або, у всякому випадку, для їх всебічного врахування. Головне в конкретному соціологічному дослідженні - одержати об єктивну інформацію про те, що відбувається в суспільстві, якійсь його сфері і як це сприймається людьми.

---

8. У яких випадках доцільно застосовувати контент-аналіз?

9. Для чого і як здійснюється опис інформації, обчислення та оформлення узагальнюючої інформації?

---

Смотрите также файлы

• РГР ВСТВ стац.doc

• MS_Word_2008.doc

• Навчальна практика з маркетингу.doc

• 1.doc

• istoriya_Ukrayini_shpori_2.doc