Файл: радиац_Чорнобиль.pdf

Медичні наслідки

41

Аналіз динаміки злоякісних новоутворень серед населення, що
досліджується, свідчить про суттєве зростання раку щитовидної залози,
збільшення захворювань на рак молочної залози. Незначна кількість
випадків захворювань на лейкемію та рак молочної залози, щорічні
коливання рівнів захворюваності, певний вплив міграційних ефектів за
перший ранній період після аварії на ЧАЕС не дають можливості
достовірно та обґрунтовано пов'язати їх із впливом іонізуючого
опромінення. З цієї точки зору, якщо виникає названа патологія, то
необхідно проводити подальше епідеміологічне спостереження.

Разом із тим вже доведено, що надлишкові порівняно із спонтанним рів'
нем випадки раку щитовидної залози пов'язані із впливом іонізуючого опромінення.

Чи правда, що

після

Чорнобильської

катастрофи

відбувається

зростання

кількості

ракових

захворювань?

Рак щитовидної залози – досить нечасте онкологічне захворювання, однак
у дітей він є найбільш розповсюдженою формою раку, причому,
незважаючи на більш агресивний перебіг, ніж у дорослих, вважається, що
в дітей прогнози кращі. Серед осіб, що пережили атомні бомбардування в
Японії, ризик розвитку раку щитовидної залози більшою мірою проявився
в осіб, що зазнали опромінення у віці до 10 років; а найвищий ступінь
ризику був відзначений через 15–29 років після опромінення, але навіть
через 40 років ризик залишався підвищеним.

Основним чинником радіаційно'індукованого раку щитовидної залози в результаті
Чорнобильської аварії вважається вплив радіонуклідів йоду, викинутих в атмосферу
під час вибуху. Радіоізотопи йоду швидко включаються до метаболізму всіх тканин, але
й швидко елімінуються з більшості тканин, тому не завдають їм значної шкоди.
Винятком є накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі. У дітей
інкорпорація радіоактивного йоду є значно більшою, ніж у дорослих, що і обумовило
більші дози. Дози опромінення щитовидної залози евакуйованих з 30'км зони склали:
1–4 Гр для дітей до чотирьох років, 0.1–1.7 Гр – для дітей від 4'х до 15 років і 0.1–0.4 Гр
– для підлітків і дорослих. В цілому для населення України близько 85% дітей до 3'х
років одержали дози від 0.1 до 1 Гр. Більш 60% дітей у віці від 4'х до 15 років і
близько 50% підлітків одержали дози від 50 до 300 мГр. Вимірювання інкорпорації
радіоактивного йоду до щитовидної залози в 1986 р. проводили за допомогою
радіометрів. Всього було проведено близько 100 тис. вимірів.

На даний час серед осіб, яким під час опромінення не виповнилося 18 років,
зареєстровано близько 2700 випадків раку щитовидної залози (на 9 млн. дитячого
населення України). Наявність причинно'наслідкових зв'язків між різким
збільшенням захворюваності на рак щитовидної залози і викидом радіоактивних
матеріалів у результаті аварії не може викликати сумнівів.

Подив викликала рання (протягом перших п'яти років після аварії) поява великого
числа захворілих, оскільки вважалося, що період схованого розвитку для цього виду
раку складає не менше 10 років. Пояснюється цей факт впливом зростаючої
онкологічної сторожкості та скринінгу на діагностування раку щитовидної залози у
зв'язку з небувалим для цих місць наповненням сучасним медичним устаткуванням.
Вважають, що скринінг виявляє безсимптомні новоутворення. Побічно могла свідчити
при цьому і вкрай низька смертність оперованих пацієнтів (0,3–0,6%), яку можна
пояснити не стільки застосуванням найсучасніших методів комплексного лікування,
скільки виявленням раку на ранніх стадіях.

Чому після

аварії виросла

частота раку

щитовидної

залози?

Лейкемія, або як її ще називають рак крові, – нечасте захворювання, на
кожні 100 тисяч осіб реєструють у середньому від 4 до10 випадків
захворювання різними видами лейкемії на рік. За даними спостережень за
японською когортою, для лейкемії було встановлено найбільший
радіаційний ризик. Радіаційно'індуковані лейкемії – найбільш ранні види
злоякісних новоутворень, що визначаються вже в перші 2–3 роки після опромінення, а
максимальна частота їх реєструється через 4–6 років. Після Чорнобильської аварії
проводилося ретельне вивчення усіх випадків лейкемії як у когорті ліквідаторів, так і в
постраждалого населення, але вірогідних даних про зростання захворюваності на

Чи виросла

після аварії

захворюваність

на лейкемію?

Медичні наслідки

42

У літературі описані випадки вродженої лейкемії. Теоретично може
спостерігатися така лейкемія і у дітей опромінених батьків. Однак
достовірних даних про випадки вродженої лейкемії у дітей опромінених
батьків на даний час немає.

Чи спостері!

гається

вроджена

лейкемія у дітей

опромінених

батьків?

лейкемію у ліквідаторів, також як і в іншого населення, ще не одержано. Вагомим
внеском до вирішення цієї проблеми будуть результати спільного дослідження частоти
лейкемії у ліквідаторів в Україні, що проводиться вченими Наукового центру
радіаційної медицини АМН України та Національного інституту раку США.

Науковий комітет з дії іонізуючої радіації (НКДІР) ООН в 2001 р. переглянув
ризики генетичних вад після опромінення. Згідно з офіційною
статистикою опромінення в дозі 1 Гр приводить до зростання частоти
генетичних вад на 0,3%. В цілому по Україні не зареєстровано
розбіжностей в захворюваності на територіях, забруднених внаслідок
аварії. Такі ж результати одержано і в Білорусі. Однак це не може бути

доказом відсутності генетичних порушень, бо на захворюваність в радіаційно "чистих"
територіях впливають інші негативні фактори – сільськогосподарські пестициди,
забруднення від об'єктів важкої та хімічної індустрії.

Який рівень

уроджених вад

розвитку

відзначається в

Україні?

Загалом ще не спостерігалося значних змін щодо загальних тенденціях
смертності і тривалості життя всього населення України у зв'язку з
Чорнобильською катастрофою. Однак у забруднених районах України і
серед постраждалих такі зміни вже мають місце. 

Показники смертності учасників ліквідації наслідків аварії, евакуйованого
населення і народжених від опромінених батьків дітей за період
спостережень (1988–1996 рр.) не перевищували середніх по країні рівнів,
але стандартизовані коефіцієнти смертності у ліквідаторів аварії з огляду

на їхній вибірковий віковий склад були більші, ніж у всього населення України. При
дослідженні встановлено щорічне збільшення смертності у ЛНА 1986–1987 рр.,
показники якої в останні роки досягли рівня смертності працездатного населення
України. 

За останні 6 років у 2 рази підвищились середньорічні темпи зростання смертності за
рахунок хвороб органів кровообігу, дихання, травлення та ендокринної патології. В
структурі причин смертності захворювання системи кровообігу на даний момент
посідає перше місце. Кількісний показник смертності при дозах зовнішнього
опромінення 200–250 мЗв і більше в 1,4–1,5 разів вище, ніж при дозах опромінення
до 200 мЗв.

Як змінилася

смертність

населення в

районах

територій

радіоактивного

забруднення?

Аварія призвела до суттєвих змін у житті людей, що проживали в
забруднених районах, оскільки заходи для зниження рівнів
випромінювання включали переселення, зміни в постачанні
продовольства й обмеження в повсякденній діяльності окремих осіб і цілих
родин. Ці події супроводжувалися великими економічними, соціальними і
політичними змінами в постраждалих від аварії країнах, викликаними
розвалом Радянського Союзу.

На всіх забруднених територіях Білорусі, Росії та України, крім радіаційного фактора,
негативно впливали на організм людини низьке забезпечення ґрунтів, вод, харчових
продуктів йодом, нестача мікроелементів Zn, Cu, Fe, Mn і надлишок інших
мікроелементів; дефіцит близько 30–40% вітамінів; підвищені рівні важких металів
(Pb, Ba, Cd і ін.); гербіцидів, фунгіцидів, пестицидів, др. ксенобіотиків; хронічний
дистрес; високий рівень тривоги населення за майбутнє їхніх родин; недостатній
рівень соціально'економічного захисту; низький рівень знань, грамотності населення
з питань радіологічного впливу і радіологічної безпеки.

Все це є "комплекс факторів Чорнобильської аварії".

Що таке

"комплекс

факторів

Чорнобильської

аварії"?

Медичні наслідки

43

Комбіновані, або сполучені ефекти опромінення, – це захворювання,
пов'язані не тільки з дією іонізуючої радіації, але й інших факторів. Такими
додатковими факторами є стрес, дія хімічних агресивних речовин,
порушення харчування та ін. (Так званий "комплекс факторів
Чорнобильської аварії".) Прикладами таких ефектів є вегето'судинна
дистонія, що відзначалася в перший період після аварії. У більш пізній термін
комбінованим впливом факторів аварії пояснюють розвиток серцево'судинних,
ендокринних захворювань та ін.

Що таке

комбіновані

ефекти

опромінення?

Захворювання системи кровообігу у потерпілих, як і в непотерпілих від
радіації, посідає перше місце у загальній структурі усіх виявлених хвороб.
Темп приросту захворювань серцево'судинної системи є найбільш
високим у віковому діапазоні 40–54 роки. 

Розвиток захворювань серцево

судинної системи тісно пов’язаний зі способом життя потерпілих і
факторами ризику. Найбільш високий ризик відзначався при наявності
гіперхолестеринемії, курінні, надлишковій масі тіла, особливо при генетичній
схильності.

Яка динаміка

серцево!

судинних

захворювань?

Для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у майбутньому
прогнозується високий рівень хронічних неспеціфічних захворювань
легень, органів шлунково'кишкового тракту, нервової й ендокринної
систем.

Яка динаміка
захворювань

шлунково!

кишкового

тракту, органів

дихання,

нервово!

психічних

захворювань,

порушень

обміну речовин?

Кількісні та якісні зміни гемопоезу і лимфопоезу в учасників ліквідації
наслідків аварії у віддаленому періоді носять хвилеподібний характер, що
свідчить про функціональну нестійкість системи гемопоезу. Серед дітей і
дорослого населення, що проживає на контамінованих територіях і
опромінених у діапазоні доз від 1,5 до 11,4 мЗв, кількісні показники крові
не виходили за межі популяційних рівнів; однак мають місце зміни в
окремих елементах гемопоезу (лімфоцити, тромбоцити).

Вивчення імунологічних наслідків опромінення населення після аварії
показало, що в дозах до 260 мГр опромінення могло вплинути на складові імунної
системи. Дослідженнями до аварії показано, що для кожної групи (субпопуляції)
імунокомпетентних клітин є певні пороги радіочутливості, що сягають для окремих
субпопуляцій 0,05 сГр. Цілком імовірно, що флуктуації імунологічних показників в
багатьох випадках могли бути наслідком комбінації опромінення та психологічного
стресу.

Чому у

населення

забруднених

територій

виникають

порушення

імунітету?

Соціально!економічні наслідки

44

Соціально-економічні наслідки

Прямі збитки:

' Виведення з ладу потужностей ЧАЕС, втрати у виробленні
електроенергії;

' Виведення з експлуатації виробничих потужностей зони відчуження;

' Людські втрати, зниження рівня здоров'я людей;

' Витрати на соціальний захист та медичні послуги для постраждалого населення;

' Витрати на пом'якшення наслідків аварії;

' Наукові дослідження стану екології, охорони здоров'я та виробництво екологічно
чистих продуктів харчування;

' Радіаційний моніторинг навколишнього середовища.

Непрямі збитки:

' Втрата прибутку від використання вилучених з користування сільськогосподарських
угідь та лісу, сільськогосподарських та промислово'виробничих підприємств;

' Втрата прибутків від додаткової вартості електроенергії внаслідок пошкодження та
кінцевого закриття Чорнобильського комплексу і припинення будівництва атомних
енергоблоків;

' Демографічні втрати;

' Екологічні втрати.

Якою є

структура

збитків від

Чорнобильської

катастрофи?

Аварія на Чорнобильській АЕС мала істотний вплив на економіку
найбільш постраждалих країн: України, Білорусі та Росії. Розвал
Радянського Союзу викликав руйнування економічних зв'язків, що
склалися між радянськими республіками за довгий історичний період,
наслідком чого стала політична та економічна криза, соціальне
напруження, гіперінфляція. Через це важко дати достовірну оцінку
фінансових втрат, яких зазнали постраждалі країни. Але зрозуміло, що усі
три країни втратили виробничі потужності, будівлі та обладнання, що
були покинуті та захоронені. Перші спроби оцінити фінансові збитки від
Чорнобильської аварії були зроблені на початку 90'х років. Уряд України
оцінює витрати за період 1986–2000 р. в 

148 мільярдів доларів США

.

Лише на будівництво об'єкта "Укриття" та консервацію зруйнованого 4'го блока
витрачено приблизно 

6 млрд. доларів США

.

Економічні втрати в Україні та Білорусі компенсувалися за рахунок спеціально
впроваджених обов'язкових відрахувань до Чорнобильського фонду. Росія покривала
такі витрати за рахунок національного та регіонального бюджетів.

В яку суму

оцінюються

економічні

втрати України

від аварії на

ЧАЕС? 

Які джерела

фінансування

Чорнобильських

витрат?

Яких економічних збитків 
від аварії на ЧАЕС зазнала 
Україна?

Соціально!економічні наслідки

45

12 областей, 76 адміністративних територій, понад 2 293 населені пункти
України зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на 4'му
блоці ЧАЕС. Сьогодні в Україні 

2,3 млн. осіб

проживає на забруднених

після катастрофи територіях, зокрема 

1,6 млн. осіб

– в зоні посиленого

радіаційного контролю. Під найбільшим впливом катастрофи опинилася
економіка Київської, Житомирської, Рівненської, Волинської,
Чернігівської, Черкаської, Вінницької обл. та м. Києва. Ці наслідки
матимуть довгостроковий характер та позначатимуться на розвитку продуктивних
сил України.

Які області

України

найбільш

постраждали від

Чорнобильської

аварії?

Після аварії на 4'му блоці Чорнобильської АЕС у 1986 році ставлення до
атомної енергетики у багатьох країнах світу змінилося. За даними ООН,
рівень зростання потужностей АЕС за 1990'і роки склав 7% (на відміну від
24% за попереднє десятиріччя). У 2001 році в  світі було введено в дію лише
один промисловий реактор та – вперше за кілька десятиліть – не закладено
жодного. Усі країни Євросоюзу, за винятком Фінляндії, відмовилися від
програм розвитку атомної енергетики. На думку експертів, зростання
потужностей АЕС відбуватиметься лише в азіатських країнах. Так, з 31
реактора, що введено в дію протягом останніх років, на долю Азії
припадає 22. В Японії, незважаючи на скорочення програм будівництва нових АЕС,
планується ввести до дії 10 об'єктів. Найактивніше будують АЕС у Китаї, Індії, Японії та
Південній Кореї. 

З урахуванням причин аварії на 4'му блоці ЧАЕС для усіх реакторів типу РВПК'1000
було розроблено та впроваджено комплекс заходів щодо підвищення безпеки.

Сьогодні, як і в 1986 році, доля атомної енергетики складає 16% усієї електроенергії, що
виробляється в світі. За прогнозами МАГАТЕ, у найближчі роки використання атомної
енергії зростатиме швидкими темпами. На думку деяких експертів, вже до 2030 року
вона сягне 25%. На сьогодні доля атомних станцій у виробленні всієї електроенергії в
Україні становить 50%. За кількістю реакторів та їх сумарною потужністю Україна
посідає 8 місце у світі та 5 – у Європі. Росія також планує збільшити долю "мирного
атома" до 2020 року з 42 до 50%. У Франції ця цифра сягає 77%, в Японії – 30, в 
США – 20.

Як вплинула

Чорнобильська

катастрофа на

розвиток

атомної

енергетики в

світі?

Які проблеми постали перед енергетичною галуззю після
Чорнобильської аварії?

За період з 1986 по 1994 рік виробництво електроенергії в України
скоротилося на 27%.

У 1990 році в Україні введено мораторій на будівництво нових та
модернізацію існуючих потужностей. Через два роки, у 1992 р., цей
мораторій було знято через гостру енергетичну кризу та критичну
залежність національної енергетики від високої вартості імпорту копалин,
енергоносіїв.

Чорнобильська АЕС – перша в Україні атомна станція, експлуатацію якої припинено до
закінчення проектного ресурсу. 2'й енергоблок ЧАЕС зупинено у 1992 році після
пожежі у машинному залі, 1'й – у 1996 році за рішенням уряду України, 3'й – у 2000 ро'
ці згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Україною, країнами Великої сімки
та Євросоюзом.

Чорнобильську АЕС було закрито в тяжких умовах для української енергетики: не було
виконано серйозного обсягу робіт щодо добудови компенсуючих потужностей
Рівненської та Хмельницької АЕС, не вирішено питання зберігання ядерних відходів,
комплекс соціальних проблем міста Славутича та персоналу станції. Щоб уявити
економічні збитки від закриття ЧАЕС, достатньо навести такий приклад: щороку за
період з 1986 по 2000 р.р. один блок ЧАЕС виробляв товарної продукції в середньому
на 240 млн. грн.

У 2004 р. Україна ввела в дію два нові енергоблоки – на Хмельницькій та Рівненській
АЕС.

Які проблеми

постали перед
енергетичною

галуззю України

після

Чорнобильської

аварії?