Типові залежності Rz = f(v), Rz = f(s), Rz = f(t) наведені на рисунках 14.2, 14.3 і 14.4.

Рис. 14.4. Типова залежність параметра Rz від глибини різання

14.2. Методика і порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з фізико-хімічними властивостями матеріалу заготовки і геометрією різальної частини інструмента.

2. Виконати обточування 4 поясків вала для визначення залежності висоти мікронерівностей обробленої поверхні від швидкості різання. З цією метою пояски заготовки точити з постійною глибиною різання t = 0,5 мм і подачею s = 0,21 мм/об, але з різною швидкістю різання, наприклад, v₁ = 10 м/хв, v₂ = 25 м/хв, v₃ = 50 м/хв, v₄ = 100 м/хв.

3. Виконати обточування 4 поясків вала для визначення залежності висоти мікронерівностей обробленої поверхні від величини подачі. З цією метою пояски заготовки точити при глибині різання t = 1 мм і частоті обертання n = 630 об/хв, але з різною подачею, наприклад, s₁ = 0,1 мм/об, s₂ = 0,21 мм/об, s₃ = 0,4 мм/об, s₄ = 0,6 мм/об.

4. Виконати обточування 4 поясків вала для визначення залежності висоти мікронерівностей обробленої поверхні від глибини різання. З цією метою пояски заготовки точити при подачі s = 0,21 мм/об; частоті обертання n = 630 об/хв, але з різними глибинами, наприклад: t₁ = 0,1 мм, t₂ = 0,25 мм, t₃ = 0,5 мм, t₄ = 1 мм.

5. Визначити висоту мікронерівностей оброблених поверхонь. Результати вимірювань занести в таблицю.

6. Побудувати графік залежності висоти мікронерівностей оброблюваної поверхні від факторів впливу.

14.3. Прилади, інструменти та обладнання

1.Токарний верстат.

2. Різець токарний прохідний.

3. Штангенциркуль.

4. Заготовки.

5. Міри порівняння.

6. Мікроскоп.

14.4. Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Відомості про оброблюваний матеріал заготовки: марка матеріалу, геометричні розміри.

3. Відомості про різальний інструмент: матеріал і геометрія різальної частини.

4. Дані вимірювань у вигляді таблиці 14.1.

Таблиця 14.1

№ досліду	Режими різання				Висота мікронерівностей (Rz), мкм
	t, мм	s, мм/об	n, об/хв	v, м/хв

5. Короткий опис використаних засобів вимірювання показників шорсткості.

6. Графіки залежностей Rz = f(v), Rz = f(s), Rz = f(t) і стисле їх пояснення.

7. Висновки по роботі.

14.5. Питання для самоперевірки

1. Що розуміється під шорсткістю поверхні?

2. Якими параметрами характеризується шорсткість поверхні?

3. Від яких факторів залежить висота мікронерівностей?

4. Поясніть характер впливу наростоутворення на висоту мікронерівностей поверхні.

5. Поясніть характер впливу швидкості різання на висоту мікронерівностей оброблюваної поверхні.

6. Поясніть характер впливу глибини різання на висоту мікронерівностей оброблюваної поверхні.

7. Поясніть характер впливу подачі на висоту мікронерівностей оброблюваної поверхні.

8. Як впливають на шорсткість поверхні фізико-механічні властивості матеріалу заготовки?

---

9. Методи і засоби вимірювання показників шорсткості поверхні.

Рекомендована література: [11,13].

---

Лабораторна робота №15

ВИЗНАЧЕННЯ НОРМИ ЧАСУ ОПЕРАЦІЇ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ

У СЕРІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Мета роботи – набуття практичних навиків розрахунку й експериментального визначення норми часу на виконання операції механічної обробки.

15.1. Загальні положення та методика виконання роботи

У машинобудівному виробництві під час проектування чи модернізації технологічних процесів механічної обробки деталей та складання машин визначається час на виконання кожної з операцій (у хвилинах), який називають нормою часу.

У відповідності з ГОСТ 3.1109-82, нормою часу є регламентований час виконання певного обсягу робіт у певних виробничих умовах одним або декількома робітниками відповідної кваліфікації.

Таким чином, норма часу операції визначає його затрати на виконання цієї операції і є основою для оплати праці, а також для визначення собівартості деталі і виробу, розрахунку необхідної кількості робітників, одиниць обладнання, інструментів і пристроїв.

У серійному виробництві нормою часу операції є штучно-калькуляційний час.

У цій лабораторній роботі розглядається визначення норми часу на виконання токарної, свердлильної та фрезерної операцій, які виконуються на верстатах з ручним керуванням в умовах серійного виробництва.

Штучно-калькуляційний час розраховується за формулою

, (15.1)

де – штучний час; – підготовчо-заключний час; n– кількість заготовок у партії.

Під час нормування операцій механічної обробки штучний час визначається за формулою

, (15.2)

де – основний час, хв.; – допоміжний час; – час на технічне обслуговування робочого місця; – час на особисті потреби й відпочинок робітника.

З плином основного часу відбуваються зміни розмірів, форми, шорсткості заготовки та інших якісних показників предмета праці. Для верстатних робіт основний час (у хвилинах) визначається як відношення величини шляху, пройденого різальним інструментом, до його хвилинної подачі.

Для точіння і розточування циліндричних поверхонь основний час визначається за формулою

, (15.3)

де ; l –довжина оброблюваної поверхні, мм; l₁ –довжина врізання інструмента, мм; – довжина перебігу інструмента, мм; n – частота обертання шпинделя, об/хв; – подача, мм/об; к –кількість робочих ходів.

Для свердлильних робіт

. (15.4)

Для фрезерних робіт

, (15.5)

де – подача, мм/хв.

Для інших способів механічної обробки основний час можна визначити за формулами, які наведені в [16].

Довжина оброблюваної поверхні визначається за кресленням деталі; довжина врізання l₁ та перебігу l₂ – за нормативами (таблиця Г14).

Для фрезерних робіт, які виконуються торцевою фрезою, величини l₁ та l₂ можна визначити, з урахуванням ширини фрезерування і діаметра фрези, за допомогою геометричних побудов і розрахунків.

---

Якщо операція складається з декількох переходів, то норма основного часу на операцію визначається за формулою

, (15.6)

де – основний час на виконання і-го переходу; n – кількість переходів в операції.

З плином допоміжного часу робітник виконує дії, в результаті яких не відбувається якісних змін предмета праці, але ці дії необхідні для підготовки таких змін.

Норма допоміжного часу на операцію механічної обробки визначається за формулою

, (15.7)

де – час на встановлення заготовки у верстатний пристрій та її знімання (таблиці Г1, Г8 чи Г15); – час, на підготовку переходу або час, пов'язаний з переходом (таблиця Г2, ); – час на змінювання режимів роботи верстата (таблиця Г3); – на установлення інструмента в робочу позицію, наприклад, на повертання різцетримача чи револьверної головки (таблиця Г3); – час на контрольні вимірювання в ході виконання операції, або після її завершення (таблиці Г6 та Г7); – поправковий коефіцієнт на допоміжний час, який залежить від розміру партії (таблиця Г8); n – кількість переходів; k, m, p –кількості дій робітника, направлених, відповідно, на змінювання режимів роботи верстата, встановлення інструмента в робочу позицію та контрольні вимірювання.

Час на встановлення заготовки у верстатний пристрій та її знімання наводиться в нормативних таблицях на весь комплекс дій «встановити й зняти заготовку» і залежить від ваги заготовки, типу верстатного пристрою, способу встановлення та інших технологічних умов.

Час на підготовку переходу складається з часу на виконання робітником таких дій: підведення інструмента до заготовки, увімкнення і вимкнення подачі, відведення інструмента у початкове положення.

У технічному нормуванні використовується також поняття оперативного часу, який визначається за формулою

. (15.8)

Час на обслуговування робочого місця є частиною штучного часу, що витрачається робітником на підтримання обладнання та інструменту у працездатному стані, догляд за ними і робочим місцем.

Час на відпочинок та особисті потреби робітника є частиною штучного часу, яка передбачається для всіх видів робіт, крім безперервних.

У серійному типі виробництва величини Т_обс і Т_відп як окремі складові норми штучного часу не визначаються. В нормативах (таблиця Г4) наводиться сума цих двох складових у відсотках () від оперативного часу. Таким чином, загальний час на обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби робітника у серійному виробництві визначають за формулою

. (15.9)

Підготовчо-заключний час витрачається на: отримання інструментів, пристроїв і технологічної документації; ознайомлення з технологічною документацією, отримання інструктажу; налагодження обладнання і пристроїв, повернення на склад інструментів і пристроїв, здавання готової продукції тощо.

---

Підготовчо-заключний час витрачається на всю партію і не залежить від кількості виробів у партії.

Норма підготовчо-заключного часу призначається за нормативами [17, 28] як сумарний час на всі дії робітника з підготовки певного робочого місця до обробки партії заготовок. Складові можна знайти за Додатком Г (таблиці Г5 і Г16).

Експериментальну перевірку правильності розрахунку норми часу пропонується виконати за допомогою хронометражу.

Хронометраж – це спостереження, яке виконується для визначення витрат часу на виконання циклічних операцій, тобто таких операцій, що періодично повторюються.

Цілями хронометражу є:

- встановлення норм часу й отримання даних для розроблення трудових нормативів.

- розроблення й упровадження ефективних прийомів праці;

- перевірка правильності використовуваних норм часу;

- з’ясування причин невиконання норм окремими робітниками;

- удосконалення організації виконання робіт.

У цій лабораторній роботі пропонується за допомогою хронометражу визначити оперативний час, що його витрачає робітник в ході токарної операції.

Оперативний час слід визначати як календарний проміжок часу, початок якого збігається з моментом доторкання руки робітника до необробленої заготовки, а закінчення – зі стуком обробленої заготовки, покладеної робітником на стіл чи в тару.

В процесі виконання хронометражу рекомендується вимірювати витрати часу за допомогою секундоміра.

15.2. Обладнання та прилади

1. Токарний, свердлильний або фрезерний верстат.

2. Набір різального інструменту.

3. Штангенциркуль.

4. Заготовка.

5. Секундомір.

15.3. Методика й порядок виконання роботи

1. Отримати від викладача завдання у вигляді операційної карти зі всіма необхідними початковими даними.

2. Деталізувати зміст операції, розбивши її на технологічні і допоміжні переходи, робочі й допоміжні ходи. Деталізований зміст операції записати в таблицю 15.1.

Таблиця 15.1

Результати розрахунку та хронометражу норми часу
на операцію механічної обробки

Деталізований зміст операції	Результати розрахунку норми часу, хв.						Результати хронометражу оперативного часу, хв
	То	Тд	Топ	Тобс+ Твідп	Тш	Тш-к

3. Визначити норму штучно-калькуляційного часу на виконання операції:

- основний час за формулами (15.3), (15.4) або (15.5);

- допоміжний час – за формулою (15.7);

- час на обслуговування робочого місця відпочинок та особисті потреби робітника за таблицями: Г4 (для токарних операцій), Г13 (для свердлильних операцій), Г16 (для фрезерних операцій);

- підготовчо-заключний час за таблицями: Г5 (для токарних операцій), Г13 (для свердлильних операцій), Г16 (для фрезерних операцій).

4. Визначити оперативний час за допомогою хронометражу, виконавши 3-5 вимірів і знайшовши середньоарифметичне значення.

---

Смотрите также файлы

• Lab_rob_GGtaPP.doc

• Гідравліка Лаба 1.docx

• Лаби гидравлика.doc

• Лабораторна робота1.docx

• Posibnuk_PVZDM_litya.doc