рів1 — № 18.12; 18.13; 18.14.рів2 — № 18.15; 18.16; 18.17; 18.18, 18.19.рів3 — № 18.20, 18.21; 18.22; 18.32; 18.24. Урок 10/57 Тема. Лабораторна робота № 11 «Вивчення будови побутового дози­метра й проведення дозиметричних вимірів на місцевості»

Мета уроку: вивчити будову побутового дозиметра й інших приладів для реєстрації заряджених частинок; навчитися проводити до­зиметричні виміри на місцевості.

Тип уроку: урок контролю й оцінювання знань.

Устаткування:дозиметр.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1. 
   Перш ніж стати до роботи, повторіть: а) властивості радіоактив­ного випромінювання; б) будову побутового дозиметра; в) пра­вила проведення дозиметричних вимірів.
   
2. 
   Ознайомтеся з принципом дії індивідуального термолюмінес­центного дозиметра.
   

У дозиметрі люмінофор запаяний у скляний балон разом з на­грівальною спіраллю, електроди якої виведені назовні. Для того, щоб виміряти дозу, скляний балон вставляють електро­дами в спеціальний вимірювальний пристрій, у якому при пропущенні електричного струму через спіраль нагрівається люмінофор. Дозиметр вимірює інтенсивність термолюмінес­ценції.

3. 
   Ознайомтеся з принципом дії індивідуального дозиметра ІД-02. В ІД-02 використовується як детектор іонізаційна камера кон­денсаторного типу. Принцип дії приладу базується на вимірю­ванні зміни напруги в іонізаційній камері під дією йонізуючого випромінювання, що дозволяє використовувати прилад для ін­дивідуального дозиметричного контролю персоналу. Значення накопиченої дози зчитується на шкалі дозиметра через окуляр убудованого в дозиметр мікроскопа.
   
4. 
   За допомогою двох дозиметрів проведіть виміри в кабінеті фізи­ки й інформатики.
   
5. 
   Запишіть у зошит для лабораторних робіт висновок: що ви ви­мірювали і який отриманий результат.
   

Урок 11/58Тема. Екологічні проблеми атомної енергетикиМета уроку: ознайомити учнів із ситуацією в атомній енергетиці

---

України; розповісти про ядерний паливний цикл і природнийрадіаційний фон. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.План уроку

Контроль знань	8 хв	1. Що розуміють під активністю радіоактивної речовини? 2. Що розуміють під дозою поглиненого випро- мінювання? 3. Для чого вводиться коефіцієнт якості йоні- зуючого випромінювання?
Вивчення нового матеріалу	30 хв	1. Атомна енергетика України. 2. Ядерний паливний цикл. 3. Природне радіаційний фон. 4. Граничні дози опромінення
Закріплення вивченого матеріалу	7 хв	1. Контрольні питання

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Атомна енергетика УкраїниВ основі виробництва теплової й електричної енергії лежить процес спалювання викопних енергоресурсів — вугілля, нафти, газу. В атомній же енергетиці вироблення енергії базується на по­ділі ядер атомів урану й плутонію під час поглинання нейтронів. Тому використання енергії атомного ядра, розвиток атомної енер­гетики дозволяє знаходити альтернативні шляхи розв'язання цієї проблеми. Відкриття поділу важких ядер під час захоплення ней­тронів, яке перетворило наше століття на атомне, зробило поміт­ний внесок до запасів енергетичного викопного палива у вигляді ядерного пального.Попри обмежене використання таких видів енергетичних ре­сурсів, як нафта, природничий газ, ядерне паливо й вугілля, потре­ба в різних видах енергії й палива постійно збільшується.Електроенергетичний комплекс України — це основа функці­онування й розвитку національної економіки, забезпечення циві­лізованих умов життя суспільства, тому його технічний, техноло­гічний та інтелектуальний потенціал перебуває на досить високому рівні. Будівництво потужних ліній електропередач дає можливість освоєння паливних ресурсів незалежно від віддалення районів спо­живання.Розміщення підприємств важкої індустрії, де витрати на паливо складають значну частину собівартості готової продукції, значною мірою залежать від паливного фактора. На територіальну організа­цію продуктивних сил і на розвиток усього народного господарства помітний вплив чинить електроенергетика, що є складовою части­ною паливно-енергетичного комплексу України.

---

Енергетика має велике районоутворювальне значення. У ряді районів України (Донбас, Наддніпрянщин) вона визначає виробни­чу спеціалізацію, є основою формування територіально-виробничого комплексу.Усі електростанції України поділяються на 4 види:

• 
  теплові електростанції, що працюють на твердому, рідкому й газоподібному паливі. Серед них розрізняють конденсаційні й теплоелектроцентралі;
  
• 
  гідравлічні, що використовують відповідно гідроресурси й поді­ляються на гідроелектростанції, гідростимуляційні й припливні;
  
• 
  атомні, що у вигляді палива використовують збагачений уран або інші радіоактивні елементи;
  
• 
  електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них перспективними є вітрові й сонячні.
  

До складу енергетичної області України входять: 8 гідроелек­тростанцій (ГЕС); 44 теплові електростанції (ТЕС); 5 атомних елек­тростанцій (АЕС) — Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська.На п'ятьох атомних станціях України знаходиться 17 енерго­блоків, у тому числі: діючих — 14; знятих з експлуатації (№ 1,2 Чорнобильської АЕС) — 2; зруйнований внаслідок аварії четвертийблок ЧАЕС — 1.Програма розвитку атомної енергетики до 2010 року визначена в Національній енергетичній програмі України, затвердженій Вер­ховною Радою України. Згідно з постановою Верховної Ради Украї­ни, в цю програму вносяться зміни й доповнення на основі сформо­ваної на сьогодні фінансово-економічної ситуації в країні.

2. 
   Ядерний паливний цикл
   

Використання атомної енергії вимагає використання різних підприємств.^ Ядерний паливний цикл — це послідовність технологічних процесів, спрямованих на одержання електроенергії за допомо­гою ядерних реакцій.Ядерний паливний цикл (ЯПЦ) починається з видобутку ура­нової руди й закінчується утилізацією ядерних відходів.Крім видобутку й переробки уранової руди, ЯПЦ включає зба­гачення природного урану, виготовлення тепловидільних зборок, виробництво електроенергії на АЕС, поводження з опроміненим ядерним паливом, включаючи його переробку, поводження з радіо­активними відходами (кондиціонування, поховання).Кожний з цих об'єктів становить небезпеку. Це і радіоактивний пил у шахтах з видобутку урану, і нещасні випадки, як з персона­лом, що обслуговує ядерні установки, так і з людьми, що живуть поблизу, і можливість забруднення ґрунтової води у сховищі для радіоактивних відходів.

---

Кожне підприємство зі збагачення руди виробляє кілька тисяч тонн цього матеріалу на рік. Можливо, лише мала його частина буде використана, а від іншого потрібно буде позбутися. Радіоак­тивні відходи виробляються в кожній ядерній установці. Якщо міс­це поховання буде обране й спроектоване правильно, то сховища здатні зменшити небезпеку радіоактивного зараження місцевості.

3. 
   Природний радіаційний фон
   

На населення земної кулі постійно впливає природний радіа­ційний фон.^ Радіаційний фон — радіоактивне випромінювання, чия по­ява на Землі зумовлена дією природних і техногенних джерел, в умовах якого постійно перебуває людина. Уникнути радіоактивного опромінення неможливо. Жит­тя на Землі виникло й розвивається в умовах постійного опро­мінення. Це необхідний компонент проживання в біосфері. Він базується на трьох складових. Це космічна радіація (протони, альфа-частинки, гамма-промені), випромінювання природних ра­діоактивних речовин, що присутні у ґрунті, і випромінювання тих радіоактивних речовин (також природних), що потрапляють до нас в організм із повітрям, їжею, водою.Космічне випромінювання досягає Землі у вигляді протонів і більш важких ядерних частинок, що мають величезну енергію. Частина цієї енергії витрачається на зіткнення з ядрами атмосфер­ного азоту, кисню, аргону, у результаті чого на висотах до 20 км виникає вторинне високоенергетичне випромінювання. Кожен житель нашої планети в середньому від випромінювання з космосу одержує протягом року дозу в 300 мкЗв.Земними джерелами випромінювань є понад 60 природних ра­діонуклідів, у тому числі 32 радіонукліди урано-радієвого й торіє­вого сімейств, близько 11 довгоживучих радіонуклідів, що не вхо­дять у ці сімейства (Калій-40, Рубідій-87 й інші), що мають періоди напіврозпаду від 10⁷ до 10¹⁵ років.Зрозуміло, рівні земної радіації неоднакові для різних місць земної кулі і залежать від концентрації радіонуклідів у тій чи ін­шій ділянці земної кори. У місцях проживання основної маси на­селення вони приблизно однакові.У середньому близько 2/3 дози опромінення, яке людина одер­жує від природних джерел радіації, надходить від радіоактивних речовин, що потрапили в організм із їжею, водою і повітрям.Особливо небезпечні для людини радіонукліди, що потрапили усередину організму, оскільки в цьому випадку ні одяг, ні шкіра не виконують своїх захисних функцій. В організмі радіонукліди опромінюють різні органи й тканини, визначаючи дозу внутріш­нього опромінення людини.

---

Надходження радіоактивних продуктів до організму людини протікає за такими харчовими ланцюжками:

• 
  ґрунт -— продукти рослинного походження (хліб, овочі, фрук­ти) -— людина;
  
• 
  ґрунт - рослинність - молочна худоба - молоко - людина;
  
• 
  ґрунт — рослинність — тварина — м'ясні продукти — людина;
  
• 
  водойма - риба (і інші мешканці водойми) - людина.
  

Якщо не вживати ніяких заходів, що обмежують надходження радіонуклідів у харчові ланцюги, протягом кількох наступних де­сятиліть деякі види харчових продуктів залишаться забрудненими Цезієм-137 понад припустимий рівень.Особливо це стосується лісових грибів і ягід, а також риби не­проточних водойм.У зв'язку з можливістю потрапляння до організму людини че­рез їжу радіоактивних речовин, особливо радіонуклідів Цезію-137 і Стронцію-90, в Україні нормативно введений граничний уміст цих елементів у харчових продуктах.4. Граничні дози опроміненняНаявність природного радіаційного фону — необхідна умова еволюції життя на Землі. Обов'язковою умовою еволюції є мінли­вість як наслідок мутації генів. За відсутності природного радіацій­ного фону, імовірно, не було б і життя на Землі таким, яким воно зараз є.Якщо процес опромінення відбувається протягом тривалого часу, то, накопичуючись, поглинена організмом доза стає дедалі більшою.Доза, яку одержує організм за одиницю часу, називається по­тужністю дози.Потужність еквівалентної дози природного фону йонізуючих випромінювань, утвореного космічними променями, а також радіо­активністю ґрунту, води, повітря і самої людини, складає в серед­ньому 1,25 мЗв/рік.Для людини, що безупинно піддається опроміненню протягом трудової діяльності (50 років), безпечною вважається потужність дози 50 мЗв/рік.Якщо тіло людини протягом короткого часу піддається опро­міненню з еквівалентною дозою 3-5 Зв, то в 50 % випадків через 1-2 місяці настає смерть. Доза в 10-50 Зв, отримана за таких умов, призводить до смерті через 1-2 тижні. Отримавши дозу 200-250 Зв, людина помирає майже миттєво.Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу? Які випромінювання називають іонізуючими? Наведіть при­клади.? Охарактеризуйте вплив різних джерел іонізуючого випроміню­вання на природний радіаційний фон. ? Чи є на Землі місця, де немає природного радіоактивного фону? ? Які атомні електростанції працюють в Україні?ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

---

Смотрите также файлы

• Содержание Этапы развития цифрового телевидения.doc

• 1 раздел правоохранительные органы и правоохранительная деятельность.docx

• Кустов Никита рсо3.docx

• Тема 25. Пародонтальная хирургия. Операции на костной ткани челюстей альвеолотомия и альвеолоэктомия.docx

• Состояние ЗавершеныЗавершен пятница, 28 Апрель 2023, 00 56Прошло.pdf