Г запропонував планетарну модель атома.

2. На рисунку показаний дослід Беккереля. Він загорнув фото­пластинку в щільний чорний папір, поклав зверху крупинки уранової солі й виставив на яскраве сонячне світло... Беккерель відкрив явище:


А електромагнітної індукції; Б магнітної взаємодії; В радіоактивності; Г дисперсії.

3. На рисунку показана схема розпаду. При розпаді ядра одержує­мо елемент, що в Періодичній таблиці розташований від нього:


А на дві клітинки лівіше; Б на дві клітинки правіше; В на одну клітинку правіше; Г на одну клітинку лівіше. 4. На рисунку показана схема розпаду. При розпаді ядра одержує­мо елемент, що в Періодичній таблиці розташований від нього:




А на дві клітинки лівіше;

Б на дві клітинки правіше;

В на одну клітинку правіше;

Г на одну клітинку лівіше.

5. 
   На рисунку показана модель атома.
   

А Це атом Гідрогену.

Б Це атом Літію.

Б Це атом Гелію.

В Це атом Бору.

6. 
   Радіоактивний препарат, що знаходиться на дні каналу у шмат­ку свинцю, дає вузький пучок радіоактивного випромінюван­ня. У магнітному полі пучок розщеплюється на три частини (див. рисунок).
   

А Пучок 1 являє собою потік а-частинок.

Б Пучок 2 являє собою потік β-частинок.

В Пучок 3 являє собою потік γ-частинок.

Г а-частинки являють собою ядра атома Гелію.

Домашнє завдання

Підготуватися до підсумкового тематичного оцінювання.

Урок 14/61

Тема. Тематичне оцінювання знань по темі: «Атомне ядро. Ядерна енергетика»

Мета уроку: контроль та оцінювання знань, умінь і навичок учнів

з вивченої теми. Тип уроку:

---

урок контролю й оцінювання знань.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Підсумкове тематичне оцінювання можна провести у вигляді тестування або звичайної контрольної роботи. Тестування учнів можна виконати на уроці в класі, а контрольну роботу задати до­дому. Можна запропонувати учням виконати і контрольну роботу, і тестування на двох уроках (якщо у вчителя є така можливість).

Як приклад наводимо два варіанти контрольної роботи.

Варіант 1

1. (1 бал) На рисунку показана планетарна модель атома Резер­форда. Яке з наведених нижче висловлень визначає цю мо­дель?



А Атом складається з ядра й електронів. Заряд і майже вся маса атома зосереджені в ядрі.

Б Атом складається з ядра й електронів, що обертаються навколо ядра. Позитивний заряд і майже вся маса атома зосереджені в ядрі.

В Позитивний заряд атома розосереджений по всьому обся­гу атома, а негативно заряджені електрони «украплені» у нього.

Г Атом складається з протонів й електронів. Заряд і майже вся маса атома зосереджені в ядрі.




Ядерна фізика. Атомне ядро. Ядерна енергетика

---

КирикЛ. А. · «Усі уроки фізики. 9 клас»

2-й семестр

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ УРОКИ


Тематичне планування

№ з/п	Тема уроку	Дата проведення
1	Фізична картина світу
2	Фізика та науково-технічний прогрес
3	Підсумкове заняття

Урок 1/62

---

Тема. Фізична картина світу

Мета уроку: узагальнити відомості про розвиток фізики й поглядів

на наукову картину світу. Тип уроку: урок закріплення знань.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Специфіка узагальнюючих уроків полягає в їхній світогляд­ній спрямованості. Дуже складно сконструювати урок так, щоб він пройшов «на одному подиху» і був цікавий кожному учневі. Учи­тель повинен, використовуючи свої особисті можливості й можли­вості фізичного кабінету, сам добре підготуватися до цього уроку: дібрати відеозаписи й аудіозаписи, вірші, скористатися матеріала­ми Інтернету.

Людина — з моменту її появи як біологічного виду впродовж усього свого існування намагається осмислити навколишній світ, розібратися в його будові й визначитися в ньому.

«Заплющте очі, звільніть вуха, напружте слух, і від найніж-нішого подуву до найгучнішого шуму, від найпростішого звуку до найвищої гармонії, від найпотужнішого пристрасного крику до найтихіших слів розуму — усе це мова природи, що виявляє своє буття, свою силу, своє життя...

Вона дає чудове видовище; чи бачить вона його сама, не знаємо, але вона його дає для нас, а ми, непомічені, дивимося під власним кутом... Перед кожним з'являється вона в особливому виді. Вона ховається під тисячею імен і назв, і все одно та сама. Вона увела мене в життя, воно і поведе. Я довіряю їй. Нехай вона робить зі мною, що забажає...» — так писав про природу німецький поет, мислитель і натураліст Йоганн Вольфганг Ґете.

Людина — дитя природи. І вона повинна уміти з нею розмовля­ти. Але як? Якою мовою? Французький поет Шарль Бодлер писав:

Природа — ато храм, где камни говорят, Хоть часто их язьік бьівает непонятен. Вокруг — лес символов, тревожен, необгятен, И символи на нас с усмешкою глядят.

Мову природи люди розгадали вже давно. Ще Галілей говорив, що «книга природи написана математичними знаками». У цьому ми не вагаємося і сьогодні, триста років потому.

«Питання доводиться ставити природі мовою математики, — писав Вернер Гейзенберг, — тому що тільки нею можна одержати відповідь».

Фізика за весь період свого існування — від давньогрецького фі­лософа Арістотеля до наших днів — нерозривно пов'язана не тільки з вивченням конкретних явищ, але й зі створенням цілісної картини світу.

Дуже давно люди цікавилися тим, як улаштований світ, у яко­му вони живуть, і питали у мудреців: яку форму має Земля? На чому вона тримається? Спочатку відповіді були зовсім фантастич­ними. Наприклад, у Давній Індії були упевнені, що Землю підтри­мують чотири слони, які стоять на гігантській черепасі.

---

Існувала думка, що небо — величезний купол, що перекри­ває Землю. До купола прикріплені зірки, і по ньому в колісницях роз'їжджають Сонце (удень) і Місяць (уночі). Існувала легенда, що якийсь мандрівник, дійшовши до краю Землі, переконався в цьому особисто.

Арістотель узагальнив роботи давньогрецьких філософів і ма­тематиків, визнавши кулястість Землі. За часів Арістотеля, крім Місяця і Сонця, було відомо ще п'ять небесних тіл, які певним чи­ном пересувалися по небозводу. Ця картина світу стала основою світорозуміння майже на 2000 років, до появи праць Коперніка.

Арістотель обґрунтовував геоцентризм у такий спосіб: Земля є важким тілом, а природним місцем для важких тіл є центр Всесві­ту; як показує досвід, усі важкі тіла падають прямовисно, а оскіль­ки вони рухаються до центра світу, Земля знаходиться в центрі.

Видатний польський астроном Микола Копернік у своїй книзі «Про обертання небесних сфер» доводив, що Всесвіт улаштований зовсім не так, як багато століть стверджувала релігія. Оскільки в центрі світу Копернік помістив Сонце, то цю систему стали на­зивати геліоцентричною.

Учення Коперніка було визнано не відразу. Ми знаємо, що за вироком інквізиції 1600 року видатний італійський філософ, послідовник Коперніка Джордано Бруно був спалений у Римі.

1633 року Галілей постав перед судом інквізиції. Старого вченого змусили підписати «зречення» від своїх поглядів і до кінця життя тримали під наглядом інквізиції.

Картина світу Коперніка відіграла винятково важливу роль у розвитку фізики, астрономії й усього природознавства.

І в епоху античності, й у XVII столітті визнавалася важливість вивчення руху небесних світил. Але якщо для давніх греків дана проблема мала більш філософське значення, то для XVII століття визначальним був аспект практичний. Розвиток мореплавання обумовлював необхідність розробки більш точних астрономіч­них таблиць для навігації порівняно з тими, що були потрібні для астрологічних цілей.

Знайти розв'язок зміг лише Ньютон, який завдяки відкриттю закону всесвітнього тяжіння і трьох основних законів механіки оформив все, що було відомо в механіці, у вигляді цілісної науко­вої теорії.

Вершиною наукової творчості І. Ньютона стала його безсмертна праця «Математичні початки натуральної філософії», вперше опу­блікованої 1687 року. У ній він узагальнив результати, отримані його попередниками

---

Смотрите также файлы

• Содержание Этапы развития цифрового телевидения.doc

• 1 раздел правоохранительные органы и правоохранительная деятельность.docx

• Кустов Никита рсо3.docx

• Тема 25. Пародонтальная хирургия. Операции на костной ткани челюстей альвеолотомия и альвеолоэктомия.docx

• Состояние ЗавершеныЗавершен пятница, 28 Апрель 2023, 00 56Прошло.pdf