ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 06.12.2023
Просмотров: 1945
Скачиваний: 1
-
Перелічіть переваги й недоліки використання ядерного пального? -
Яка послідовність операцій ядерного циклу? -
Як утилізують радіоактивні відходи? -
Як випромінювання використовують під час стерилізації медичних інструментів? -
Навіщо продукти харчування перед упакуванням у герметичну тару опромінюють?
-
Ядерний паливний цикл — це послідовність технологічних процесів, спрямованих на одержання електроенергії за допомогою ядерних реакцій. -
Радіаційний фон — радіоактивне випромінювання, чия поява на Землі спричинена дією природних і техногенних джерел, в умовах якого постійно перебуває людина.
Тема. Боротьба за ліквідацію загрози ядерної війниМета уроку: виявити й узагальнити причини ядерного протистояннянаддержав на початку ХХ1 століття. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.План уроку
| Вивчення нового матеріалу | 45 хв | 1. Радіаційна фізика та її реальна небезпека. 2. Чорнобильська катастрофа й ліквідація її наслідків. 3. Не допустити нової Хіросіми й Нагасакі! |
26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, що цілком зруйнував реактор. Внаслідок аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів Урану, Плутонію, Йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), Цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), Цезію-137 (період напіврозпаду 33 роки), Стронцію-90 (період напіврозпаду 28 років). Становище погіршувалося тим, що у зруйнованому реакторі продовжувалися неконтр-ольовані ядерні й хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розламу протягом багатьох днів продуктів горіння високорадіоактивних елементів і зараженням ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора удалося лише до кінця травня 1986 року ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією. Приблизно 60 % радіоактивних опадів випало на території Білорусії. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон, що виявилися забрудненими внаслідок аварії. Викид призвів до загибелі дерев, що росли поруч з АЕС, на площі близько 10 км2.
Після оцінювання масштабів радіоактивного забруднення стало зрозуміло, що необхідно евакуювати місто Прип'ять, що й було здійснено 27 квітня. У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони. У наступні дні було евакуйоване населення інших населених пунктів 30-кілометрової зони.
У результаті аварії із сільськогосподарського обороту було виведено близько 5 млн га земель, навколо АЕС створена 30-кіломе-трова зона відчуження, знищені й поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.
Забрудненню піддалося більш 200 000 км2, приблизно 70 % — на території Білорусії, Росії й України.
Чорнобильська катастрофа за кількістю потерпілих і згубними наслідками значно перевершує атомне бомбардування Хіросіми.
У результаті аварії тільки серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, у Європі зафіксовано 10 000 випадків каліцтв у немовлят, 10 000 випадків раку щитовидної залози й очікується ще 50 000. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % вже померло й 165 000 стало інвалідами.
Найбільші дози одержали приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поруч з реактором у момент вибуху й брали участь в аварійних роботах у перші дні після нього. Ці дози варіювалися від 2 до 20 грей (Гр) і в ряді випадків виявилися смертельними.
Героїчними зусиллями удалося ліквідувати пожежу, після чого над зруйнованим реактором спорудили «саркофаг» — бетонну конструкцію, яка захищає усіх від поширення радіаційного забруднення.Зараз усі блоки Чорнобильської АЕС виведені з експлуатації. Готується новий проект будівництва більш сучасного саркофага.2. Не допустити нової Хіросіми й Нагасакі!Доктрина ядерної війни була прийнята в США відразу після Другої світової війни. На першому етапі розглядалася можливість ведення загальної ядерної війни, для якої характерно необмежене, масоване й сконцентроване за часом застосування усіх видів ядерної зброї, як по військових, так і по цивільних цілях у сполученні з іншими засобами. Перевага в такого роду конфлікті повинна була мати сторона, яка першою завдасть масований ядерний удар по території супротивника з метою знищення його ядерних сил.Однак така атака могла не принести бажаного ефекту, оскільки створювала значну ймовірність нанесення відповідного удару по великих містах і промислових центрах. Крім того, виділення величезної кількості енергії в результаті вибухів, викиди сажі й попелу внаслідок пожеж (так звана «ядерна зима» чи «ядерна ніч») і радіоактивне зараження мали б катастрофічні наслідки для життя на всій Землі. Прямо чи побічно в таку війну — «третю світову» — виявилися б утягнуті всі чи більшість країн світу. Існувала ймовірність того, що розв'язання такої війни призвело б до загибелі людської цивілізації, глобальної екологічної катастрофі.Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) попереджає: загроза ядерної війни зросла у 20 разів. Найближчим часом ядерну зброю можуть мати 20 країн. Єдиний шлях запобігти цьому — якомога швидше прийняти міжнародні угоди, що забороняють ядерні випробування.Людство переживає зараз період, що ввійде в історію, як час найбільшої битви за мир, час, коли вирішувалося, бути життю на Землі чи не бути. Ситуація дуже складна. Сьогодні дедалі частіше лунають голоси проти Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що обмежує кількість ядерних держав.З огляду на сучасний розвиток технологій, ядерну зброю можна одержати за умови мінімальної витрати сил і коштів.Якщо півстоліття тому вартість розробки ядерної зброї доходила до 40 млрд доларів, то тепер потрібно не більше 300 млн. Цікаве порівняння: полк сучасних винищувачів з 24 машин коштує усього 1,5 млрд. доларів.
Ядерна зброя стає дедалі доступнішою!Мільйони людей по всій Землі повинні зрозуміти: залишатися пасивними не можна. Не боротися за мир — значить загинути!Цей урок можна провести у вигляді звичайного уроку-лекції, можна провести у формі уроку-конференції. А можна об'єднатися з учителем історії й провести інтегрований урок-узагальнення (фізика + історія).Мета такого уроку-конференції — систематизувати, узагальнити знання про ядерне протистояння наддержав середини XX — початку XXI століть і відповісти на поставлені питання, спираючись на знання, отримані учнями на уроках фізики й історії.Якби ж то результати наукової діяльності завжди слугували добру! Але історія людства, на жаль, свідчить про зворотнє.Свідчення тому — ядерна загроза.«Гарна наука — фізика! Тільки життя коротке». Ці слова належать ученому, що зробив у фізиці надзвичайно багато. Це сказав академік Ігор Васильович Курчатов, творець першої у світі атомної електростанції.Вчителеві потрібно продумати й оформлення цього уроку (використовувати Інтернет, мультимедіа). Можна на уроці показати фрагменти відеофільму «Братерство бомби».Урок 13/60Тема. Узагальнюючий урокМета уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів за вивченою темою, підготувати їх до тематичного оцінювання. Тип уроку: урок закріплення знань.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇНа цьому уроці вчитель повинен узагальнити вивчений матеріал з теми «Атомне ядро. Атомна енергетика» і підготувати учнів до підсумкового тематичного оцінювання знань.На цьому уроці вчитель може використовувати блок-схеми, узагальнюючі таблиці, графіки, розв'язувати якісні та розрахункові задачі, використовувати тренувальні тести.Прийомів багато, мета одна — якісно узагальнити й повторити матеріал даної теми і підготувати учня до майбутнього тематичного оцінювання.Вашій увазі пропонуються тренувальні тести. Рекомендується кожне завдання розв'язувати в класі «колективно», використовуючи «пальчики» учнів (див. урок № 6/6).Тренувальні тести1. На рисунку показана схема досвіду Резерфорда. На підставі цього досліду Резерфорд:А запропонував нейтронно-протонну модель ядра;Б пояснив явище радіоактивності;В пояснив механізм ланцюгової ядерної реакції;