ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 646

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінниця – 2011

Модуль 1

1. Анатомія та фізіологія статевого апарату с. – г. Тварин.

2. Отримання сперми, оцінка, розведення.

3. Технічне обслуговування

2. Жовте тіло його види, місце розміщення та роль

3.1. Комплексний клініко - візуальний метод

3.2. Біологічний метод визначення охоти

3.3. Вагінальний метод

3.4. Електрометричний спосіб

3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Штучної вагіни

4. Поводження з плідниками, умови запобігання їх агресивності, правила техніки безпеки під час роботи з ними

5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм

Заняття 6: Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми

Частина 2. Визначення активності сперми

Питання для самоконтролю

Заняття 10визначення резистентності Сперміїв

Модуль 2

Заняття 12. Організація роботи племпідприємств

Корів та телиць

2. Організаційні форми штучного осіменіння корів та телиць

5. Відбір корів та телиць для осіменіння

6. Визначення оптимального часу та кратність осіменіння

8.Особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві

Ордер № ___ на відправлення сперми бугая

Облік Зворотній бік ордера

2. Отримання сперми

Питання для самоконтролю

Питання: 1. Організація штучного осіменіння;

3. Отримання та розбавлення сперми

4. Зберігання та транспортування сперми кнурів

5. Фізіологічні основи штучного осіменіння свиней

7. Методи штучного осіменіння свиней

8. Техніка штучного осіменіння свиноматок

9. Діагностика поросності

10. Вимоги до обліку пунктів штучного осіменіння та їх звітності

Ветеринарний контроль при штучному осіменінні

Одержання, оцінка та зберігання сперми с.-г. Тварин.

Діагностика маститів

Експрес-методи виявлення субклінічних маститів

Тестові завдання

Екзаменаційні питання

Література

В статевому циклі виділяють три основні стадії збудженнягальмування і зрівноваження (статевого спокою).

Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів тічка, статеве збудження, статева охота, овуляція.

В стадію збудження всі рефлекси підкоряються статевим рефлексам до ослаблення або повного гальмування такого могутнього рефлексу, як харчовий.

Тічка – сукупність морфологічних і фізіологічних змін в статевих органах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі  витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення і розкриття шийки матки, почервоніння піхви та шийки матки.

Статеве збудження – (загальна реакція) зміна в поведінці самки під час стадії збудження, яка виникає в звязку з дозріванням фолікула.

Статева охота - диференційована позитивна статева реакція самки на самця. Загальною ознакою охоти є „ рефлекс нерухомості ”.

Овуляція - процес розкриття зрілого фолікула і виділення овоцита 2 порядку у воронку яйцепроводу.


3.1. Комплексний клініко - візуальний метод

Статеву охоту у корів визначають при огляді тварин, опитуванні обслуговуючого персоналу (доярок, тваринників). Цей метод в практиці тваринництва є найбільш поширеним. Оглядаючи тварин, виявляють такі ознаки охоти: неспокій, часте оглядання, мукання, переступання корови тазовими кінцівками, часте обмахування хвостом, втрата апетиту, зменшення надою молока. Під час статевої охоти збільшується температура тіла в межах 0,2-0,3 0С. Це можна визначити по сухості носового дзеркальця (відсутність крапель вологи).

Найбільш характерною ознакою охоти (виявляється тільки під час вільного руху тварин) - рефлекс нерухомості.

При огляді зовнішніх статевих органів видно набряк статевих губ, а із статевої щілини витікає слиз. В першій половині охоти він прозорий, безколірний, скловидний, а в другій половині об’єм його значно зменшується, він стає в’язким, мутнішає, з’являються пухирці повітря. Це ознаки характерні для оптимального часу осіменіння.

3.2. Біологічний метод визначення охоти

Корова в охоті допускає до себе інших корів протягом всього періоду охоти, але вона проявляє рефлекс нерухомості лише в другій половині охоти. Це і є фізіологічно найбільш оптимальним часом для осіменіння.

Спеціально оперованих самців-пробників використовуються на 1-1,5 години вранці і ввечері. При виявленні статевої охоти бугаєм-пробником корова в охоті зразу вилучається із стада і ставиться на витримку. Адже бугай пробник може бути лише біля неї і перестане виявляти охоту в інших корів стада. Біологічний метод виявлення охоти широко використовується в свинарстві та вівчарстві.

3.3. Вагінальний метод

Для визначення охоти цим методом корову фіксують в станку, зовнішні статеві органи піддають санітарній обробці, в піхвову порожнину вводять знезаражене піхвове дзеркало і проводиться огляд піхви. При вагінальному дослідженні виявляються такі ознаки: набряк і почервоніння (гіперемія ) слизової оболонки піхви, розетки шийки матки, зменшення складок слизової піхви. На дні порожнини піхви можна побачити значну кількість прозорого слизу. Вся слизова піхви блискуча, канал шийки матки розслаблений звисає шнурок слизу. При вагінальному дослідженні можна визначити першу та другу половину статевої охоти. Для першої половини характерне велике нагромадження в порожнині піхви (на дні ) і витікання із статевої щілини скловидного, безбарвного, прозорого слизу. В другу половину охоти кількість слизу починає зменшуватись і під кінець охоти на дні піхви не вдається виявити таке нагромадження слизу, яке спостерігається в першу половину. З каналу шийки матки звисає шнурок слизу, який змінюється. Він стає більш в’язким, липким, слабо мутніє, обов’язково має домішки бульбашків повітря. Це ознаки оптимального часу осіменіння.


3.4. Електрометричний спосіб

В слизу під час статевої охоти значно збільшується концентрація солей. У зв’язку з цим зменшується електроопірність та збільшується електропровідність. На основі встановленої залежності сконструйовано прилад Екстрометр–2. Приладом визначають електропровідності (електроопору) слизу статевого апарату, за величиною якого визначається фізіологічний стан тварини.


3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Ступінь розвитку фолікула визначають у корів при ректальному дослідженні. Пальпується спочатку правий яєчник, а потім лівий. Якщо на поверхні яєчника прощупується фолікул (пухирець) розміром (діаметром) 1,2 – 1,9 см, а при обережному натисканні пальцем стінка фолікула м’яко вдавлюється, відчувається рух фолікулярної рідини. Це вказує на зрілість фолікула і оптимальний час осіменіння.

Перший раз корову осіменяють зразу після виявлення в неї рефлексу нерухомості, друге осіменіння в одну охоту повторюють через 10 – 12 годин після першого. Якщо ознаки охоти продовжуються, осіменіння повторюють через кожні 10 – 12 годин до повного припинення охоти.

Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте загальну будову статевих органів самок – яєчників, яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших.

  2. Які фізіологічні процеси відбуваються в статевих органах самок (яєчниках, яйцепроводах, рогах і тілі і матки).

  3. Назвіть особливості анатомії статевих органів самок різних видів сільськогосподарських тварин (яйцепроводів, тіла і рогів матки).

  4. Опишіть будову та функції фолікула, дайте визначення овуляції.

  5. Схарактеризуйте жовте тіло, його види, місце розміщення та роль.

6. Дайте характеристику стадій статевого циклу та їх феноменів.

7. Перерахуйте та дайте характеристику методи діагностики феноменів статевого циклу.

ЗАНЯТТЯ 4: Одержання сперми з використанням

Штучної вагіни

Мета заняття. Набуття практичних навиків складання та підготовки штучних вагін для взяття сперми від плідників різних видів сільськогосподарських тварин.

Питання:1. будова штучної вагіни;

2. підготовка її для використання: складання, миття, знезараження, підготовка спермоприймача, обігрівання вагіни її змащування і нагнітання повітря;

3. правила і техніка використання штучної;

4. поводження з плідниками, умови запобігання їх агресивності, правила техніки безпеки під час роботи з ними;

5. порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм

6. методи підвищення відтворювальної здатності плідників;


7. привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело.

Обладнання і матеріали: штучні вагіни для взяття сперми від бугая, барана, жеребця, кнура; сім’язбірники скляні, поліетиленові, методичні рекомендації по темі роботи.

а) Теоретична частина

Одержання сперми – перший найістотніший захід у системі штучного осіменіння тварин, який повинен забезпечити нормальний прояв статевих рефлексів у плідників з виділенням повноцінного, незабрудненого еякуляту.

Технологія взяття сперми від плідників - складний процес від якого залежить спермопродуктивність плідника, його раціональне використання.

Найефективнішим є використання штучної вагіни, в якій відтворюються всі умови піхви самки.

Штучна вагіна– це простий прилад, в якому можна імітувати умови, необхідні для нормального прояву рефлексу еякуляції: температуру, тиск, стикання статевого члена з гладкою і слизькою поверхнею.

Схема і принцип будови штучних вагін однаковий для усіх видів тварин.

Основані частини штучної вагіни (рис. 13) – циліндра або корпус, в який вмонтовано кран, гумова тонкостінна еластична трубка – камера, разовий спермоприймач з поліетиленової плівки та гумові кільця.

Послідовність складання вагіни та підготовка її до роботи. Кожна операція підготовки штучної вагіни має важливе значення. Перед складанням вагіни перевіряють справність і цілісність її складових частин. Камеру й циліндр миють 3 %-ним розчином бікарбонату натрію, споліскують гарячою водою, насухо витирають чистим рушником або висушують.

Рис. 13 Умовні позначення:

1- гумова камера; 2- отвори для виходу води і повітря; 3- вода; 4-корпус; 5- фіксуючі резинові кільця; 6-поліетиленовий спермоприймач; 7- змішувач спермоприймача; 8- лінія термічної герметизації; 9- з’єднувальна муфта; 10-чохол-пробірка для відбору проб; 11-лінія відокремлення чохла-пробірки.

Гумову камеру (1) пропускають всередину корпусу (2) і натягують на циліндр гладенькою поверхнею у просвіт вагіни. Потім камеру на циліндрі закріплюють за допомогою гумових кілець (5). Складену штучну вагіну миють за допомогою йоржа 2-3%-ним розчином бікарбонату натрію. Після використання її опускають у бак із розчином фурациліну 1:5000, після чого миють содовим розчином, споліскують гарячою водою і насухо витирають чистим рушником, марлевою серветкою або висушують у спеціальній шафі.


Смотрите также файлы