Файл: 5027.doc

6. Методи підвищення відтворювальної здатності плідників

Міцне здоров'я плідників, висока якість сперми та тривалість експлуатації забезпечуються системою вирощування плідників, яка спрямована на формування тварини як самця. Для цього необхідно створити оптимальні умови утримання, повноцінну годівлю (в залежності від періодів вирощування), проводити систематичний моціон, дотримуватись фізіологічно обґрунтованого режиму використання.

Найважливішим фактором одержання високоякісної сперми є повноцінна годівля плідників. Норми годівлі племінних бугаїв визначають на кожен місяць з урахуванням живої маси, вгодованості, режиму використання, біохімічного складу крові. При повноцінній годівлі режим використання бугаїв залежить від віку та розвитку тварини. Так у віці 9-10 місяців еякулят беруть через кожні 12 днів; у 11-18 міс. – один еякулят через 6 днів; у 19-24 – два еякуляти через 6 днів; у 25-36 міс. – два еякуляти через чотири дні; у 36-40 міс. - два еякуляти (дуплетна садка) через три дні.

Порушення зооветеринарних правил при утриманні і використанні плідників призводить до імпотенції. Для її профілактики можна застосовувати обмивання мошонки водою 20-25 °С і масаж сім'яників, які проводять в дні взяття сперми протягом 5-10 хвилин.

Особливо негативно впливає на стан плідника проведення недостатнього моціону, що призводить до зниження апетиту, погіршення загального стану здоров’я, внаслідок чого знижується статева активність та якість спермопродукції.

Для профілактики онанізму у плідників молодих бугаїв їх слід більше навантажити активним моціоном та регулюванням садок. Бугаї частіше онанують вранці після вставання. В цей час їм необхідно дати хороший корм або швидко вивести плідника на прогулянку. Перешкодити цій звичці можна різким криком на бугая або навіть легким ударом.

7. Привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело

Методика привчання бугаїв-плідників до садки на механічне чучело вимагає дотримуватись певних умов.

Не можна отримувати сперму на підставну тварину від бугая, що привчили до садки на механічне чучело.

Для закріплення умовних рефлексів при взятті сперми на механічне чучело слід суворо слідкувати за його справністю, не допускати шуму в манежі і грубої поведінки з твариною. Вироблення статевих рефлексів у бугаїв слід проводити в період 8 -12 місячного віку. Суворо дотримуватись інтервалу між садками між першою і другою – 10 хв., другою і третьою – 10 -15хв. При цьому необхідно слідкувати, щоб в період між садками плідник находився в постійному русі.

В період привчання бугаїв, що відмовляються від садки на механічне чучело, їх щоденно приводять в манеж під час отримання сперми на механічне чучело від інших плідників, а потім надають їм можливість самим зробити садку. У випадку, якщо на племпідриємстві отримують сперму на підставну тварину їх необхідно перевчити. Для бугаїв, що тривалий час відмовляються від садки на механічне чучело, необхідно застосовувати стимуляцію, яка полягає в наданні можливості пліднику зробити двох або трьохразову холосту садку на підставну тварину, що накривається полімерною накидкою. При цьому на початку садки його знімають з підставної тварини не допускаючи можливості прояву рефлексу еякуляції. Після двох трьох підходів підставну тварину виводять з манежу, а сперму отримують на механічне чучело, що поставили на її місце. Під час привчання плідника на механічне чучело і в послідуючій його експлуатації не допускається отримання від нього сперми на підставну тварину. Привчання необхідно проводити щоденно до отримання позитивного результату, після чого плідник переводиться на встановлений на підприємстві режим використання.

Питання для самоконтролю

1. Будова штучної вагіни та послідовність її складання.

2. Статеві рефлекси самців їх послідовність.

3. Методика взяття сперми від бугая.

4. Правила поводження з плідниками.

5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм.

6. Методи підвищення відтворювальної здатності плідників.

7. Методика привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело.

8. Вимоги до приміщень для взяття сперми.

ЗАНЯТТЯ 5: ІНШІ СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ СПЕРМИ

Мета заняття. Вивчити інші способи взяття сперми від плідників різних видів сільськогосподарських тварин та птиці.

Питання: 1. Взяття сперми від жеребців за допомогою спермо збирача.

2. Фістульний спосіб.

3. Масаж ампул сім’япроводів.

4. Електроеякуляція.

5. Хірургічний спосіб.

6. Маструбація.

7. Взяття сперми у птахів.

Взяття сперми від жеребців за допомогою спермо збирача. Спермозбирач являє собою мішок з тонкої гуми, в якому на відкритому кінці є тверде гумове кільце. Перед взятям сперми спермоприймач миють дезінфікують і змазують всередині вазеліном. Перед садкою спермо приймач нагрівають у теплій воді (50-60 ^оС), стежачи щоб жодна крапля води не потрапила всередину гумового мішка.

Як тільки жеребець стрибне на кобилу, теплий спермозбирач накладають на відведений вбік статевий член жеребця, однією рукою щільно охоплюють його біля основи, а другою біля головки, притискаючи статевий член до крупа кобили. Якщо спермозбирач не встигне охолонути, жеребець виділить у нього сперму. Виливши сперму в мензурку, спермозбирач відразу ж відмивають від вазеліну.

Фістульний спосіб розроблено X. І. Животковим для взяття сперми від жеребців. Жеребцеві хірургічним способом роблять фістулу сечостатевого каналу, яка відкривається у промежині, нижче від відхідника. Під час природної садки жеребець виділяє сперму крізь фістулу у підставлену посудину. Спосіб цікавий тим, що при його використанні можна взяти сперму, вільну від мікроорганізмів.

Масаж ампул сім'япроводів застосовують для взяття сперми від бугаїв-плідникїв, що з якихось причин (захворювання ніг, старість) не можуть стрибати на підставних тварин. Перед масажем до бугая підводять корову в охоті, щоб викликати статеве збудження і наповнення ампул сперміями. Потім у пряму кишку бугая вводять на глибину 20-25 см чисто вимиту руку, змазану вазеліном, з обрізаними, нігтями.

Звільнивши кишку від калових мас, обмацуванням знаходять через нижню стінку прямої кишки ампули сім'япроводів і міхурцевидні залози, що лежать-на шийці сечового міхура, й обережно масажують їх погладжуванням спереду назад протягом 2-3 хв. Сперма виділяється з препуція у підставлений стаканчик без ерекції статевого члена. Щоб сперма не забруднилася, треба обмити і підстригти волосся на препуції.

Електроеякуляція застосовується у баранів та бугаїв і полягає у подразненні нервової системи самця переривчастим електричним струмом низької напруги і малої сили, внаслідок чого самець, виділяє сперму.

У пряму кишку бугая вводять на глибину до 30 см (а для барана на 7-8 см) електроди у вигляді чотирьох металевих пластинок по 28 см завтовшки, укріплених на твердому стержні з ізолюючого матеріалу (електроеякулятор). Іноді електроди мають вигляд мідних кілець, які чергуються з ізолюючими кільцями з ебоніту.

Подразнення здійснюють періодичним замиканням на 5 с і розмиканням на 5-10 с електричного кола, яким надходить струм напругою від 8 до 30 В і силою .0,6-0,7. А для бугаїв і відповідно 2-6 В і 2 мА для барана. При цьому потрібна велика обережність, оскільки дія струмом високої напруги може призвести до загибелі плідника.

Хірургічний спосіб взяття сперми полягає в добуваннії сперміїв з придатків сім'яників кастрованого (або забитого) плідника. У деяких випадках цей спосіб дуже корисний. Таким способом, наприклад, брали сперму від диких баранів-архарів при виведенні нової цінної породи овець архаромериносів, оскільки тут не міг бути використаний ніякий інший спосіб.

Мастурбація (механічне подразнення статевого члена) може бути застосована при взятті сперми у собак і лисиць.

ВЗЯТТЯ СПЕРМИ У САМЦІВ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПТАХІВ

У півнів сперму беруть, масажуючи нижню частину тіла півня у ділянці живота і поперекову частину спини. Масаж роблять одночасно двома руками. Коли півень піднімає хвіст, технік великим і вказівним пальцями злегка погладжує задню частину живота півня і, стискуючи клоаку пальцями, бере сперму у поліетиленовий або скляний спермоприймач, який тримає правою рукою. Спермоприймач попередньо нагрівають до температури 39°. Можна - користуватися двостінним спермоприймачем, у який наливають теплу (30°) воду.

Подібно до цього можна брати сперму від індиків, але потрібні два робітники. Помічник техніка притримує індика на столі лівою рукою, погладжує нижню частину індика від грудної клітки вздовж лобкових кісток у напрямі хвоста. Потім технік натискує пальцями на клоаку самця з обох боків, що призводить до виділення сперми у підставлений спермоприймач.

Сперму від гусаків беруть електричним спермозбирачем або спермо збирачем. Внаслідок масажу живота і клоаки відбувається ерекція статевого члена. Сперма засмоктується у спермоприймач по трубці, з’єднаній з вакумом насосом.

Питання для самоконтролю

1. За допомогою якого способу отримують сперму від жеребців.

2. Як відбувається взятя сперми за допомогою елекроеякуляції.

3. Як проводять масаж ампул сім’япроводів.

4. Взятя сперми у сільськогосподарських птахів.

Заняття 6: Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми

Мета заняття. Набути практичні навики проведення органолептичної та мікроскопічної оцінки якості сперми.

Питання: 1. методика проведення оцінки сперми за зовнішніми ознаками;

2. особливості методики мікроскопічної оцінки якості сперми (активність, концентрація сперматозоїдів в 1 мл.)

Частина 1. Органолептична оцінка

а) Теоретична частина

Сперму, яку отримують в умовах виробництва, обов'язково досліджують на придатність до використання. Оцінка якості сперми є важливою ланкою у технологічному процесі в племоб'єднаннях і пунктах штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Від якісних показників сперми у значній мірі залежить ефективність штучного осіменіння. Звичайно кінцевий висновок про якість сперми можна мати тільки після дослідження на запліднювальну здатність сперміїв, тобто тоді, коли осіменінні самки дадуть приплід або повторно прийдуть в охоту. Слід особливо підкреслити, що для повної характеристики сперми недостатньо визначити якийсь один показник, а потрібно дослідити її всебічно. Після отримання еякуляту визначають об'єм і досліджують його за кольором, запахом та консистенцією. Кожний еякулят оцінюють окремо.

Нормальна сперма барана біла з жовтуватим відтінком, сперма бугая - біла, іноді з жовтуватим відтінком, сперма жеребця і кнура - сірувато-біла (схожа за кольором на молоко, дуже розведене водою).

Рожевий або червонуватий колір сперми свідчить про домішки крові, яка потрапила до неї внаслідок свіжої травми статевих органів. Яскраво-червоного кольору сперма набуває при свіжих розривах капілярів сечостатевого каналу, буро-червоного при застарілих травмах.

Буруваті пластівці в спермі або зеленувате її забарвлення свідчать про домішки гною. Пластівці з'являються при запальному процесі в придаткових статевих залозах. Домішки сечі надають спермі інтенсивного жовтого кольору.

Нормальна сперма у більшості тварин не має запаху, тільки у барана вона пахне жиропотом. Наявність неприємного, гнильного запаху свідчить про запальний процес у статевих органах плідника.

Запах сечі в спермі кнура вказує на її забруднення. Сперма з патологічними включеннями і гнильним запахом, а також з наявністю трихомонад непридатна для осіменіння.