Файл: 7242.doc

Зернові злакові за морфологічними ознаками і біологічними особливостями діляться на дві групи: хліба першої (пшениця, жито, ячмінь, жито, тритикале та овес) та другої групи (просо, сорго, рис та кукурудза), або справжні та просовидні хліба.

Зернові злакові культури першої і другої груп мають багато спільного у морфологічній будові рослин.

Основні відмінні ознаки хлібів першої та другої групи ( табл. 1). Виконати самостійно [2] c. 6):

Таблиця 1

Відмінні ознаки хлібів першої та другої групи

Коренева система у злакових хлібів мичкувата. Складається вона з первинних, або зародкових, коренів та вторинних, або вузлових (стеблових). Первинні корені під час проростання насіння швидко проникають у глибину ґрунту. Вторинні – спочатку ростуть майже горизонтально, а пізніше – у глибину ґрунту.

Первинні і вторинні корені дуже розгалужені, закінчуються густою сіткою кореневих волосків і разом утворюють кореневу мичку („бороду”), багато коренів якої заглиблюються в грунт у хлібів першої групи до 1–1,5 м, другої (кукурудза, сорго) – до 2,3 м та в боки – на 30 70 см.

Загальна довжина коріння разом з кореневими волосками у рослини може досягати 10–20 км. Основна маса кореневої системи знаходиться у орному шарі ґрунту на глибині до 30 см.

Значна відмінність у морфологічній будові кореневої системи спостерігається у рису. Вона складається з великої кількості коренів, які дуже мало розгалужуються і майже не мають кореневих волосків. Усередині коренів міститься нещільна тканина (аеренхіма), яка утримує міжклітинне повітря, посилюючи забезпечення затопленої кореневої системи киснем.

Стебло у зернових злаків – циліндрична соломина, всередині порожниста (пшениця, жито, тритікале, ячмінь, овес, просо) або виповнена губчастою серцевиною (кукурудза, сорго). Воно складається з міжвузль, розділених стебловими вузлами. Кількість міжвузль у хлібів першої групи 4–7, другої – різна: у проса – 5–7, рису – 5–12, а у високорослих форм кукурудзи та сорго – до 20–30 і більше.

Ріст стебла у висоту починається з росту (видовження) основи першого міжвузля; після його уповільнення або одночасно з ним інтенсивно видовжується і потовщується основа другого міжвузля, за ним – третього і наступних. Такий ріст соломини має назву вставного, або інтеркалярного. Ріст стебла припиняється здебільшого із закінченням цвітіння рослин.

Висота стебел становить від 60–80 см у низькорослих і карликових форм пшениці та ячменю до 4–6 м у високорослої кукурудзи, товщина – відповідно від 0,4–0,9 см до 2–5 см і більше. Стебла хлібів другої групи здатні гілкуватися.

Листок складається з листкової піхви і лінійної або ланцетоподібної пластинки з поздовжнім жилкуванням. Довжина листкової пластинки у злаків першої групи – 15–35, ширина – 0,5–2,5 см; у сорго та кукурудзи пластинки досягають довжини 50–100, ширини – 3–10 см і більше. Листкова піхва у вигляді трубки щільно охоплює міжвузля і захищає від пошкоджень його зону росту.

У зоні переходу піхви пластинку утворюється різної величини та форми тоненька плівочка – язичок, який щільно прилягає до міжвузля і захищає від проникнення дощової води і пилу. У деяких злакових хлібів (особливо в ячменю) півдугами навколо міжвузля розміщуються два невеликих відростки листкової пластинки – вушка або ріжки. За зовнішніми ознаками вушок і язичків можна легко розрізнити злаки першої групи ще до з’явлення у них суцвіть.

Суцвіття. Зернові злакові рослини утворюють кілька типів суцвіть: складний колос (пшениця, жито, тритікале, ячмінь); волоть (овес, просо, сорго, рис, чоловіче суцвіття кукурудзи); колосоподібну волоть (чумиза, могар) та початок (жіноче суцвіття кукурудзи).

Колос. Основою колоса є стрижень, яким закінчується стебло. Він складається із сплющених, прямих або злегка вигнутих члеників завдовжки 4–8 мм. На верхівці членики потовщуються і утворюють виступи, на яких розміщуються колоски.

Широкі боки члеників називаються лицьовими, вузькі – боковими і відповідно з цим визначається лицьовий та бічний боки колоса. Між колосковими лусками розміщуються квітки.

У волоті основою є вісь, якою закінчується соломина. Вісь розгалужується, утворюючи гілки першого порядку, які в свою чергу можуть галузитися й формувати гілки другого порядку, останні – третього і наступних порядків. На кінцях гілок усіх порядків розміщуються колоски. Дещо інша будова волоті кукурудзи, в якої при галуженні утворюються в основному гілки першого порядку і лише зрідка одна – дві нижні з них можуть формувати гілки другого порядку.

Початок складається (Описати самостійно) _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Колосоподібна волоть – досить щільне суцвіття головчастого проса. Основою суцвіття є вісь, на якій густо розміщені сильно вкорочені гілочки або лопаті, при деякому подовженні гілочок. У першому випадку суцвіття набирає циліндричної форми, у другому – лопатевої. Двоквіткові колоски, з яких один плодоносний, другий – безплідний (у вигляді лусочки), щільно розміщуються на бічних гілках.

Плід у зернових злаків – суха однонасінна зернівка. Залежно від роду та виду злакових рослин їхні плоди відрізняються за розміром, формою, забарвленням та іншими ознаками. У зовнішній будові зернівки розрізняють основу і верхівку, спинку й черевце, довжину, ширину і товщину.

Зернівки можуть бути плівчастими, коли вони щільно охоплюються квітковими лусками або зростаються з ними при збиранні обмолочуються разом, або голими, які при обмолочуванні легко випадають з квіткових лусок.

Кожний рід за морфологічними ознаками спадково-стійкого характеру поділяється на менші таксономічні одиниці – види і різновидності. Існує також поділ рослин на групи. (Описати самостійно групи польових культур за напрямком використання)_{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

2. Будова плоду зернових злаків. Зернівка складається з трьох головних частин: оболонки, ендосперму і зародка (Самостійно описати основні частини насінини та їх значення [2] c. 17)

Оболонка – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Ендосперм – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}