ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 337
Скачиваний: 0
Еталонними показниками, що оцінюються 100 балами, є вміст в орному шарі: гумусу - 6,2 %, легкогідролізованого азоту - 255 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору - 176 мг/кг, обмінного калію 151 мг/кг, рухомого мангану - 30 мг/кг, рухомого бору - 1,5 мг/кг, рухомого молібдену - 0,15 мг/кг, рухомого кобальту - 10 мг/кг, рухомої міді - 1,5 мг/кг, рухомого цинку - 1,5 мг/кг ґрунту. На кислотність ґрунту вводяться поправкові коефіцієнти (табл. 2)
Визначають бальну оцінку кожного показника шляхом прирівнювання до еталонного, сумують, виводять загальний середній бал, що характеризує агрохімічну оцінку ґрунту.
Практичне завдання. За показниками запропонованого ґрунту, визначте його якість у балах.
Таблиця 1. Вміст гумусу в ґрунтах Полісся і Лісостепу
Тип ґрунту |
Вміст гумусу, % |
|
Дерново-підзолистий піщаний |
0,6 |
- 1 |
легкосуглинковий |
1,5-1,7 |
|
Сірий і світло-сірий лісовий |
|
|
супіщаний |
1,2-1,6 |
|
легкосуглинковий |
1,6-2,3 |
|
важкосуглинковий |
2,3 |
- 2,4 |
Темно-сірий лісовий |
|
|
легкосуглинковий |
2,0 |
- 3,4 |
важкосуглинковий |
3,0-3,6 |
|
Чорноземний опідзолений |
|
|
легкосуглинковий |
2,6 |
- 2,7 |
важкосуглинковий |
3,2-4,5 |
|
Чорноземний типовий |
|
|
легкосуглинковий |
3,0-3,9 |
|
важкосуглинковий |
4,7 |
- 6,0 |
Таблиця 2. Поправкові коефіцієнти на кислотність ґрунтового розчину
Реакція |
рН ґрунтового розчину |
Поправковий кое- |
||
ґрунтового |
|
|
фіцієнт |
|
|
Мінеральний |
Торф'яний |
Полісся |
Лісостеп |
|
ґрунт |
ґрунт |
||
|
|
|
|
|
Близько до |
5,6-6,0 |
>4,8 |
1,00 |
0,96 |
нейтральної |
|
|
|
|
Слабокисла |
5,1-5,5 |
4,2-4,8 |
0,92 |
0,89 |
Середньокисла |
4,6 - 5,0 |
3,5-4,2 |
0,85 |
0,81 |
Сильнокисла |
до 4,5 |
до 3,5 |
0,77 |
0,71 |
|
|
|
|
|
Таблиця 3. Забезпеченість ґрунту рухомими формами фосфору
Ступінь |
Вмістфосфору (Р2О5) мг/кг ґрунту |
|||
забезпеченості |
|
|
|
|
За ОТ. |
За Ф.В. |
За |
||
|
||||
|
Кірсановим |
Чиріковим |
Є.Труогом |
|
|
|
|
|
|
Дуже низький |
0-30 |
0-20 |
0-30 |
|
Низький |
30-60 |
20-50 |
30 - 70 |
|
Середній |
60-100 |
50-100 |
70-120 |
|
Підвищений |
100-150 |
100-150 |
120-180 |
|
Високий |
150-250 |
150 - 200 |
180-250 |
|
Дуже високий |
>250 |
>200 |
>250 |
|
|
|
|
|
Завдання 2. Складіть агрохімічну оцінку (в балах) запропонованих ґрунтів за показниками: вміст гумусу, товщина гумусового горизонту, кислотність
Варіант завдання
Типи і підтипи грунтів |
|
|
Глибина |
Вміст |
|
рН |
||||||||
|
|
|
|
|
|
гумусового |
гумусу, % |
ґрунтового роз- |
||||||
|
|
|
|
|
|
горизонту, см |
|
|
|
чину |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Дерново-підзолисті |
|
15-25 |
|
0,5-1,5 |
|
4,5-5,5 |
|
|||||||
Сірі-лісові: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
світло-сірі |
|
10-18 |
|
1-2 |
|
|
5,5 |
|
|||||
|
сірі |
|
|
|
|
18-22 |
|
2-3 |
|
|
5,5 |
|
||
|
темно-сірі |
|
|
|
|
50-70 |
|
3,5 - 4,5 |
|
5,8 - 6,4 |
|
|||
Чорноземи: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
типові |
|
|
|
|
100-120 |
4-6 |
|
|
6,5 - 7 |
|
|||
|
звичайні |
|
|
|
|
70-90 |
|
5-6 |
|
|
7,0 |
|
||
|
південні |
|
|
|
|
50 - 70 |
|
3-5 |
|
|
7,0-7,5 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту, мм |
|||||||||||||
|
Зона |
|
Початок |
|
|
Початок достигання |
Початок сівби озимини |
|
||||||
|
|
|
весни |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ози- |
Зяб |
|
Озимі |
Ранні |
Куку- |
Цукор- |
Чорний пар |
Непарові |
|
||
|
|
|
мі |
|
|
|
|
|
рудза |
буряк |
|
|
попередники |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Полісся |
|
185 |
185 |
|
100 |
|
85 |
85 |
90 |
135 |
|
130 |
|
|
Лісостеп |
|
170 |
160 |
|
80 |
|
75 |
95 |
75 |
130 |
|
95 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Степ |
|
135 |
120 |
|
40 |
|
40 |
45 |
35 |
95 |
|
50 |
|
(Еталоннимпоказникомвологостівметровомушаріє200мм).
СереднібонітетиосновнихтипівґрунтівзахіднихобластейУкраїни
Типи й різновиди ґрунтів |
Бал бонітету |
|
грунту |
|
|
Дерново-підзолисті піщані: |
|
глинисто-піщані: |
|
неоглеєні й оглеєні |
44 |
глейові |
39 |
Дерново-підзолисті супіщані: |
|
неоглеєні |
52 |
глейові |
47 |
Дерново-підзолисті легкосуглинкові |
48 |
оглеєні світло-сірі, сірі й темно-сірі |
|
лісові: |
|
легкосуглинкові |
72 |
середньосуглинкові |
76 |
важкосуглинкові |
78 |
Чорноземи типові: |
|
легкосуглинкові |
93 |
середньосуглинкові |
98 |
важкосуглинкові |
100 |
|
|
Середньозваженийбонітетґрунту(Без)розраховуютьїйформулою:
Без=(Б1 *Р1 +Б2 *Р2 +Б3 *Р3 +...+Бп *Рn)/Р1 +Р2 +Р3+...+ Рn.
деБ1,Б2,Б3 ...Бn –бонітетагровиробничихгрупґрунтів; Р1 , Р2, Р3. .. Рn - площі, які займають ці ґрунти.
Вінвираховується,якщополевключаєдекількарізновидівґрунтів. Балбонітетуґрунтуберутьздовідників.
Проаналізуйтеотриманірезультати,внесітьїхутаблиціі зробіть висновки про ступінь забезпеченості їх щодо еталоннихпоказників,поданихутаблиці1. Відмітьтерівеньродючості за даними ознаками.
Типи і підтипи грунту |
Оцінка в балах (від ... до) |
Рівень родючості |
||
|
Глибина |
Вміст |
Кислотність (з |
|
|
гумусового |
гумусу |
коефіцієнтом |
|
|
горизонту |
|
поправки) |
|
|
|
|
|
|
Дерново-підзолисті |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сірі-лісові: |
|
|
|
|
світло-сірі |
|
|
|
|
сірі |
|
|
|
|
темно-сірі |
|
|
|
|
Чорноземи: |
|
|
|
|
типові |
|
|
|
|
звичайні |
|
|
|
|
південні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Література
1.Смаглій О.Ф., Кардашов А.Т. та ін. Агроекологія. - К.: Вища освіта;. 2006.-С.130- 145.
2.Павлейко М.К. Основи землеробства. - К.: 1977. – Ст. 65-115.
3.Кравців Р.Й., Черевко М.В. Екологічні основи фермерськиз, господарств. - Л.: ТеРус,2005. - С. 82 - 86.
Запитання для контролю знань
1.Грунтом називають . . .
2.Назвіть складові частини грунту.
3.Чим представлена мінеральна частина грунту.
4.Назвіть типи ґрунтів за механічним складом.
5.Які грунти належать до важких?
6.Які властивості мають: а) піщані: б) глинисті грунти? .
7.Що таке гумус?
8.Яке значення гумусу для рослин?
9.Чим визначається родючість грунту?
10.Назвіть види родючості грунту.
11.Види структури ґрунту.
12.Які ґрунти належать до безструктурних?
13.Яка структура ґрунту є найкращою?
14.Що таке рН ґрунту?
15.Чим зумовлена кислотність ґрунту?
16.Яке значення рН мають лужні грунти?
17.Які грунти ввазісають найбіднішими і чому?
18.За якими показниками складають агрохімічну оцінку ґрунту?
19.Що таке еколого-агрохімічниїї паспорт поля?
Практична робота №6
Тема. Агроекологічна характеристика основних сільськогосподарських культур
Мета: розкрити просторово-часові зв'язки між агрокліматичними та агрометеорологічними факторами росту, розвитку, стану, зимостійкості й продуктивності рослини, які відображають вимоги окремих культур до світлового й теплового режиму, вологості, родючості, рН ґрунту та ін.
Теоретичні відомості
Кліматичні й метеорологічні фактори мають істотне значення для сільського господарства, визначають розміщення його галузей, зон вирощування сільськогосподарських рослин, строки проведення польових робіт тощо.
Основні кліматичні фактори середовища (світло, тепло, волога) здійснюють безпосередній вплив на рослини в основному через ґрунт. Другорядні кліматичні фактори (вітер, хмарність, сніг) відіграють допоміжну роль, послаблюючи або підсилюючи дію інших факторів.
Для агроекосистеми і сільського господарства мають значення агрометеорологічні та агрокліматичні умови.
Під агрометеорологічними умовами розуміють режими погоди, що визначаються сукупністю метеорологічних і гідрологічних умов (температура і вологість повітря, грунту, сонячна радіація, сніговий покрив, опади, вітер тощо), які мають істотний вплив на агроекосистеми.
Агрокліматичні умови - це багаторічний режим агрометеорологічних умов.
Забезпеченість рослин теплом визначають сумою кліматичних і біологічних температур; забезпеченість вологою оцінюють за сумою опадів і запасами продуктивної вологи в ґрунті. Для оцінювання умов перезимівлі рослин застосовують абсолютний мінімум температур повітря і ґрунту, суми мінусових температур нижче 0,-5; -10 і -15 °С.
Кожен екологічний фактор може бути за певних умов обмежувальним. Обмежувальні фактори лімітують територію розселення виду. Різний ступінь вимогливості виду до факторів існуванняяя визначаються поняттям екологічна валентність або екологічна пластичність виду стосовно того чи іншого фактора. Екологічна валентність виду, або зона толерантності – це діапазон інтенсивності дії екологічного фактора, в якому можливе існування певного виду. Зона толерантності обмежена граничними мінімальними і максимальними значеннями фактора. Широку екологічну валентність виду щодо відношення до певних факторів позначають додаванням до їхньої назви префікса «еври» (широкий), і «стено» (вузький).
Організми підримують із середовищем певну рівновагу за допомогою саморегуляції. Гомеостаз – це здатність організмів ( як і популяцій та екосистем) підтримувати свої властивості на певному, достатньо стабільному