ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.09.2024
Просмотров: 103
Скачиваний: 0
Основою подальшого посилення боротьби з тютюновою епідемією стала постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року”.
Слід зазначити, що економічні механізми стримування алкоголізації населення та поширення тютюнопаління надалі набуватимуть більш жорсткого характеру. Це випливає з розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо виконання в 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”, яким передбачено підготовку нормативно-правових документів з метою реформування податкової системи України[1].
Так, Законом України “Про внесення змін до Закону України ”Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” уже підвищено ставки акцизного збору на спиртові дистиляти та спиртні напої.
Ризикована поведінка людини може призвести до соціально небезпечних хвороб, серед яких захворювання на ВІЛ/СНІД. Закон України “Про Загальнодержавну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки” спрямований на протидію поширення інфекції та надання необхідної допомоги людям, які живуть з ВІЛ-статусом.
Закон України “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації “Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року” та Розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів з виконання у 2010 році Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації “Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року” у розділі “Охорона здоров’я та формування здорового способу життя дітей” передбачає значний обсяг заходів щодо протидії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та наркоманії: від проведення в загальноосвітніх навчальних закладах 1 грудня інформаційних уроків на тему “Заради життя” до створення системи підготовки волонтерів щодо формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД дітей за принципом “рівний-рівному”. Наразі вирішенням цих питань займається Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту спільно з партнерами Міжнародним благодійним фондом “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” та Всеукраїнською благодійною організацією “Всеукраїнська Мережа людей, що живуть з ВІЛ\СНІДом ”.
За ініціативи Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту спільно з Міністерством охорони здоров’я і Міністерством освіти та науки було розроблено проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України” щодо посилення контролю продажу алкогольних та тютюнових виробів. 21 січня 2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв”, до якого увійшли норми вищезазначеного законопроекту, врегулювавши питання обмеження споживання та продажу слабоалкогольних напоїв для населення, в тому числі і молоді.
Окрім вищезазначених документів на національному рівні існує цілий ряд галузевих та регіональних нормативних документів, які спрямовані на формування здорового способу життя.
Аналіз наведених документів (а їх більше 20-ти) та цілий ряд інших нормативних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади, дає підстави говорити про те, що вони мають вузький характер, і як правило, охоплюють лише якусь одну складову здоров’я. Значна кількість таких програм спрямована на вторинну та третинну профілактику, тоді як первинна проводиться тільки на рівні заходів, яких багато. Але вони так і не стали системними та проводяться як тематичні, в залежності від події (День здоров’я, День без куріння, День пам’яті, померлих від СНІДу тощо) або тільки при наявності коштів.
За даними Національного Звіту з виконання рішень декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом (січень 2008 – грудень 2009) фінансування багатьох програм має невеликий обсяг, тому проведення багатьох акцій носить скоріше пропагандистський характер. В такому випадку ця робота є малоефективна. В той же час є програми, які більше ніж на 50 % фінансуються міжнародними організаціями та фондами або самими хворими у сфері протидії ВІЛ-інфекції. Так, основними донорами програми протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні залишаються Глобальний Фонд, кошти якого склали 18,3 млн доларів США, Агентство США з міжнародного розвитку ― майже 6 млн доларів та агенції ООН ― понад 2,1 млн доларів США.
У 2008 році витрати міжнародних організацій зросли до 40,5 млн доларів США. Серед них частка Глобального Фонду склала 26,8 млн доларів, двосторонніх організацій (включаючи АМР США) ― майже 8,7 млн доларів, Агенцій ООН ― 1,7 млн доларів), інших міжнародних організацій ― близько 1,5 млн доларів США. Тоді як з державних бюджету на зазначені програми у 2007 році було виділено близько 47 млн доларів США, у 2008 році ― близько 60 млн.
Обсяг міжнародних коштів, що спрямовуються на протидію ВІЛ/СНІДу в Україні, зростає щороку. В основному, це пов’язано з розширенням програм, що фінансуються за рахунок Глобального Фонду з боротьби зі СНІД, туберкульозом та малярією.
Законодавство України, в цілому, відповідає основним міжнародним стандартам політики сприяння здоров’ю, але окремого державного документу щодо формування здорового способу життя прийнято не було. Хоча в Програмі економічних реформ на 2010–2014 рр. “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” внесено параграф про стимулювання здорового способу життя населення; перехід до міжвідомчих і міжгалузевих програм з формування здорового способу життя та створення належних умов для занять масовим спортом та активного відпочинку. Тобто країна вже зробила перші кроки на шляху до створення необхідної законодавчої бази щодо здорового способу життя.
Слід визнати, що досі не визначений механізм контролю за витратами бюджетних коштів на національному та регіональному рівнях, моніторингу та оцінки ефективності з боку дослідницьких та контролюючих установ. Відповідно, результати діяльності не приносять потрібний ефект, а стан здоров’я молоді, не зважаючи на велику кількість заходів, з року в рік тільки погіршується.
ІV. СТАН ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я
Стійка тенденція до погіршення здоров’я молоді ― найгостріша проблема сьогодення. Згідно з українським законодавством, до категорії “молодь” відносяться особи віком від 14 до 35 років, тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я визначає молодіжний вік від 15 до 24 років. Тобто під цю категорію попадають досить різні за віком, статусом та рівнем освіти молоді люди: школярі віком від 14 до 17 років; молодь, яка навчається та набуває професійного розвитку (18-24 роки) та молоді люди, які проходять період професійного становлення, побудови кар’єри, створюють власні сім’ї, народжують дітей або вже виховують власних онуків (25-35 років). Очевидно, що ситуація зі станом здоров’я у цих вікових групах різниться і характеризується певними особливостями.
Так, за час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі школярі втрачають щонайменше третину свого здоров’я. Зокрема погіршуються зір (у 3 рази), слух (1,3), осанка (4,6), зростає кількість випадків захворювань на нирки (1,5), на хвороби органів травлення (2,5), нервової системи (2), збільшується кількість випадків захворювань ендокринної залози (2,5) [2].
За даними Міністерства освіти і науки, під час проведення профілактичних оглядів (у 2009 р.) серед учнів 9-11 класів (15-17 років) було виявлено 204 тис. молодих людей (12,4 % від усього загалу) із зниженням гостроти слуху та зору, а також з дефектами мовлення, сколіозом, порушеннями осанки тощо.
Найвищий рівень захворюваності серед зазначеної категорії молоді спостерігався у Київській, Харківській, Вінницькій областях та м. Києві. У порівнянні з 2005 роком (9 113,8 на 10 тис. молодих осіб) підліткова захворюваність зросла на 19 %. Загалом 36 % учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень фізичного здоров'я, 34 % ― нижчій за середній, 23 % ― середній, 7 % ― вищій за середній і лише 1 % ― високий.
Функціональні відхилення в діяльності різних систем організму було виявлено у 50 %, серцево-судинної системи у 26,6 %, нервово-психічні розлади у 33 %, захворювання органів травлення у 17 %, а захворювання ендокринної системи у 10,2 % молодих людей шкільного віку (15-17 років).
Особливе занепокоєння викликає поширення розладів психіки та поведінки. Відповідно до даних офіційної статистики, за визначений період їх кількість дещо збільшилася з 415,2 до 436,8 на 10 тис. молодих осіб, але в загальній структурі захворювання займає 12 місце.
Суттєвою проблемою залишається обмеженість у професійному виборі молоді внаслідок проблем із здоров’ям. Аналіз стану здоров’я студентів (18-24 років) професійно-технічних навчальних закладів (за даними щорічного комплексного медичного огляду) показав високу поширеність захворювань серед цього контингенту: загальна патологічна ураженість складає 2103,7 ‰[3]. Найбільш поширеними серед них визначені захворювання нервової системи, патологія ока та придаткового апарату, ендокринопатія, хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання.
Звертає на себе увагу те, що стан здоров’я дівчат є гіршим, ніж у хлопців. Так, серед хлопців спостерігалися більш високі показники загальної патологічної ураженості (2 416,7 ‰ проти 1 630,3 ‰), тоді як у дівчат зареєстрована більш висока поширеність захворювань нервової системи (505,6 ‰ проти 361,3 ‰), патології ендокринної системи (466,7 ‰ проти 159,7 ‰), хвороб системи кровообігу (311,1 ‰ проти 268,9 ‰). Незадовільний стан здоров’я молоді спричинює високий рівень передчасної смерті, який у минулому році почав набувати незначної тенденції до зниження (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка вікових коефіцієнтів смертності в Україні в 2007–2009 рр.*
Вік/ роки
Кількість померлих на 1000 населення відповідного віку
Чоловіки
Жінки
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2009/ 2007 рр.
2007 р.
2008 р.
2009 р.
2009/ 2007 рр.
15–19
1,2
1,0
0,9
0,772
0,5
0,4
0,4
0,762
20–24
2,4
2,2
1,9
0,788
0,7
0,7
0,6
0,863
25–29
4,1
3,9
3,2
0,767
1,3
1,2
1,0
0,825
30–34
6,6
6,5
5,2
0,793
2,0
2,1
1,7
0,859
Найвищий рівень смертності спостерігається серед молодих людей віком 30-34 роки. У 2009 р. коефіцієнт смертності у чоловіків у 3 рази перевищив показник у жінок цього віку. Головні причини смертей серед чоловіків пов’язані з хворобами системи кровообігу, інфекційними хворобами та органів травлення, а у жінок з інфекційними хворобами та новоутвореннями.
За складних екологічних та соціально-економічних умов, зміни умов сільського господарства і виробництва, виникнення джерел нової харчової сировини і технологій її переробки в державі гостро постали питання щодо забезпечення населення здоровим харчуванням. Наразі від ожиріння (ІМТ≥30) в Україні страждає 5 % хлопців і 3 % дівчат підліткового віку (14-17 років), у той же час поширеність цієї недуги становить 7 % серед чоловіків та 19 % серед жінок молодого віку. Тенденція до погіршення цього показника активно проявляється ще у студентські роки[4].