ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.09.2024
Просмотров: 106
Скачиваний: 0
Кількість хворих на активний туберкульоз
103177
99247
93195
88758
83990
19187
*Дані про померлих за 2009 рік * ― попередні!
Також понизився та стабілізувався рівень захворюваності на туберкульоз серед підлітків. У 2009 році він становив 31,2 випадки на 100 тис. підлітків (534 осіб).
Захворюваність на туберкульоз дітей віком 0-14 років за весь період незалежності України не зазнала змін і становила у 2009 році 575 дітей, тобто 8,9 випадки на 100 тис. дитячого населення.
Близько 86 % хворих на туберкульоз становлять особи працездатного і репродуктивного віку, половина з яких - непрацюючі особи. Вважається, що 80 % хворих на туберкульоз перебувають за межею бідності. Водночас зростає кількість тих, хто захворів на цю хворобу серед представників відносно благополучних, навіть заможних груп населення.
Можна стверджувати, що в Україні тенденція зростання захворюваності на туберкульоз стала загрозливою, оскільки вона охоплює все нові верстви населення, зокрема, дітей та молодь.
Епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні співпала в часі з епідемією ін’єкційної наркоманії, яка також має “молоде обличчя” і фактично сприяє поширенню соціально небезпечних хвороб. За даними Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я, у 2009 р. зареєстровано 78,9 тис. випадків розладів психіки та поведінки від вживання наркотичних речовин. Для порівняння: у 2007 р. - 81,2 тис., у 2008 р. - 80,1 тис.
В той же час, за даними Міністерства внутрішніх справ, станом на 1 січня 2010р., на профілактичних обліках дільничних інспекторів міліції перебувало 158,6 тис. наркозалежних (174,1 тис. осіб у 2008 р.), а додатково на облік у 2009 р. було поставлено 26,2 тис. таких осіб (29,9 тис. осіб у 2008 р.).
Офіційна статистика Міністерства охорони здоров’я дає позитивну динаміку стосовно зловживання наркотиків неповнолітніми (зменшується кількість дітей та підлітків, зареєстрованих у наркологічних диспансерах), реальну ситуацію щодо поширення наркозалежності в молодіжному середовищі оцінити важко. Причиною є також поширеність “анонімного” лікування і вживання клубних наркотиків та побутових речовин. За медичною допомогою не звертаються діти і молодь з родин, які не можуть собі дозволити лікування, або ті, які живуть і працюють на вулиці.
За експертними оцінками, загальна кількість осіб з наркотичною залежністю та епізодичних споживачів наркотиків у 5–10 разів більша, ніж офіційно зареєстровано. Фахівці привертають увагу до того, що 80 % наркоманів молоді люди, у тому числі 40 % ― неповнолітні.
Кількість споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин збільшується. Вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6–8 разів. Смертність серед осіб цієї групи зросла у 40 разів. Наркотизація молоді викликає загрозу демографічної безпеки, оскільки середній вік уражених на наркоманію становить 26 років, тобто є активним репродуктивним та працездатним віком.
Люди, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, мають високий ризик інфікуватися не тільки ВІЛ, а й гепатитами “B” і “C”. Сприяє цьому сформована в Україні колективне споживання наркотиків, їх продаж тощо. За даними українського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі ― ВООЗ), носіями гепатитів є 6 % дорослого населення, громадські організації налічують 9 %. При цьому і практики і теоретики епідеміології сходяться на тому, що понад 90 % хворих не знають про свій діагноз, а отримати кваліфіковану медичну допомогу може не більше 1 %.
За даними ВООЗ, майже дві третини випадків передчасної смерті і третина загального “тягара хвороб” серед населення пов’язана з поведінкою, що формується у дитинстві[7].
За даними соціологічного дослідження “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді” в межах міжнародного проекту ВООЗ “Health behaviour in school-aged children” (HBSC), проведеного Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка: пробували коли-небудь палити 55 % хлопців і 41 % дівчат. Кількість курців обох статей з віком зростала (з 20 % серед шестикласників до 77,5 % серед учнів ПТНЗ), але пропорційно зберігалася статева відмінність ― дівчат, які палять, у всіх вікових групах було менше, ніж хлопців. Та з віком дівчата намагаються “наздогнати” хлопців (рис. 4).
Рис. 4. Розподіл учнівської молоді щодо спроби коли-небудь курити за статтю та місцем навчання, %
Загалом, в Україні палять ― 45,7 % хлопців і 35,5 % дівчат; вживають алкоголь ― 68 % хлопців і 64 % дівчат; найбільш поширеною наркотичною речовиною, з якою експериментують учні, є марихуана або гашиш (13,1 %); серед учнівської молоді вживання інгалянтів становить 3,4 %, транквілізаторів, седативних речовин ― 4,2 %; поширеною наркотичною речовиною серед шкільної молоді є екстазі (3 %), що часто ще називають “дискотечним” наркотиком; кожному другому учню у віці 13-16 років хоча б раз був запропонований наркотик, а близько третини, на жаль, скористалася цією пропозицією.
Дані Держкомстату вказують на те, що тютюнопаління є найбільш поширеним в активному дітородному віці: за даними соціологічних досліджень, проведених у 2009 році, 10 % жінок у віці 18–29 років повідомили, що палять (у 2008 ― 13 %).
Невід’ємною складовою проблеми наркоманії став незаконний обіг сильнодіючих лікарських засобів, насамперед трамадолу. За даними Міністерства внутрішніх справ, у минулих роках було виявлено майже 4,7 тис. фактів порушення правил обігу лікарських засобів, що містять підконтрольні речовини. У зв’язку з незаконним обігом сильнодіючих лікарських засобів було порушено 1,5 тис. кримінальних справ, вилучено 1,8 млн доз медпрепаратів.
Проблема розповсюдження у молодіжному середовищі трамадолу набула суспільного резонансу. Результатом цих дій, постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин” трамадол віднесено до наркотичних засобів, а також затверджено обсяг квот, у межах яких має здійснюватися його виробництво. Тим самим запроваджено жорсткі норми контролю та посилено відповідальність за незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами. Такі дії схвалені Комісією ООН з наркотичних засобів та Єврокомісією.
Алкоголізація та наркотизація населення підвищує криміналізацію суспільства, що відображено у таблиці 5.
Таблиця 5
Вплив алкоголізації та наркотизації населення на кримінальну ситуацію в Україні у 2007–2009 рр.
Злочинність
Рік
2007
2008
2009
У стані алкогольного сп’яніння
Кількість зареєстрованих злочинів (тис.)
31,0
30,6
32,1
% від загальної кількості злочинів
14,5
14,7
15,1
у т.ч. неповнолітніми у стані сп’яніння
2042
1943
1802
% від загальної кількості злочинів, скоєних ними
13,1 (15572)
14,3 (13541)
13,9 (12956)
Пов’язаних з незаконним обігом наркотиків
Кількість зареєстрованих злочинів, (тис.)
63,8
63,7
57,6
% від загальної кількості злочинів
15,9
16,6
13,3
з них тяжких та особливо тяжких
21712
21395
20310
За даними Державного комітету статистики, у 2009 році було скоєно 439,5 тис. злочинів, що на 12,6 % більше порівняно з 2008 роком, з яких 6,1 % скоєно неповнолітніми. Слід зазначити, що простежується загальна тенденція до скорочення кількості злочинів, у тому числі і серед неповнолітніх: з 2001 року кількість злочинів скоротилась на 15 %, а кількість злочинів, скоєних підлітками ― майже навпіл. За даними Міністерства внутрішніх справ, на 22,7 % зменшилась кількість учнів, які перебували на обліку відділів кримінальної міліції у справах дітей: з 28 920 випадків у 2008 до 22 360 у 2009 році.
У структурі Державного департаменту з виконання покарань функціонують 10 виховних колоній для неповнолітніх, де станом на 1 березня 2009 року відбувало покарання майже 1,5 тис. засуджених (у 2008 році ― 1,9 тис., у 2007 ― 2, 2 тис.). Привертає увагу той факт, що з поміж засуджених до відбування покарання в колоніях майже половина не мала повноцінної опіки з боку батьків, чверть засуджених малолітніх на момент скоєння правопорушення ніде не навчалася та не працювала.
Спостерігається тенденція зростання показників смертності населення молодших вікових груп, зростає кількість самогубств серед молоді, особливо у віці 15–19 років. Загрозливо виглядає процес підвищення питомої ваги молоді серед людей, які добровільно ідуть із життя. Очевидно, що основні проблеми пов’язані із незадовільним психічним та духовним станом, втратою сім`ї, роботи, сенсу життя та ціннісних життєвих орієнтирів.
Для вирішення вищезазначених проблем та покращення стану справ, органами влади разом із громадськими та міжнародними фондами проводиться різнорівнева профілактика ― первинна (широка робота з усім населенням), вторинна (робота з найбільш вразливими групами), третинна робота (допомога тим, хто вже має ту чи іншу проблему), з метою зупинити подальше поширення хвороб чи негативних соціальних явищ.
Не дивлячись на постійну увагу держави до соціальних програм, спрямованих на підтримку сім’ї, процес депопуляції[8] продовжує ускладнювати демографічну ситуацію. За даними Національної ради з питань охорони здоров’я, цю тенденцію вдалося покращити тільки у 2009 році, коли вперше за весь період розбудови держави було зафіксовано найменший показник рівня смертності (у 2009 році померло на 43 тисячі осіб менше ніж у 2008 році).
Негативні тенденції щодо відтворення населення призвели до різкого зниження рівня народжуваності, який вдалося дещо стабілізувати у 2002 році. Відтоді загальний коефіцієнт народжуваності почав поступово зростати: 8,1 на 1000 населення в 2002; 9,8 ― у 2006; 12,0 ― у 2009 році.
Однак народжуваність у країні все ще в 1,4 рази нижча за смертність, що потребує активних дій з боку державних органів влади. Необхідно подолати негативну тенденцію скорочення чисельності населення. Забезпечити посилення авторитету інституту родини, збільшення державної підтримки молодих за віком сімей, на долю яких припадає близько 90 % всіх дітонароджень.
В межах 18-34 років найбільше народжень дітей (майже 60 %) припадає на жінок віком 20-29 років (табл. 6).
Таблиця 6
Розподіл новонароджених за віком матері в Україні протягом 1990-2008 рр., %
Роки
до 20 років
20-24 роки
25-29 років
30-34 роки
35-39 років
40 років і старше
Вік не вказано
1990
16,1
40,6
25,3
12,7
4,4
0,9
0,0
1995
19,9
42,5
22,0
10,7
4,0
0,8
0,1
2000
15,5
42,5
25,5
11,1
4,2
1,0
0,2
2005
11,9
38,5
28,6
14,8
5,0
1,0
0,2
2008
9,6
35,9
30,3
16,8