НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ №1

Завідувач кафедри: член-кореспондент НАМН України,

д.мед.н., професор Бардов В.Г.

Індивідуальна робота

«ОЦІНКА АДЕКВАТНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ»

Студента 6 групи, 3 курсу, факультету №1

Дорош Софії Мар’янівни

Викладач: доц. каф.,к.м.н.

Анісімов Євген Миколайович

Київ-2018

Розділ І. Визначення харчового статусу організму

Визначення власного харчового статусу починається із оцінки зовнішніх ознак та поведінки із заповненням «Карти-анкети».

КАРТА-АНКЕТА ОЦІНКИ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ

Дата заповнення анкети 07.04.2018

1. Паспортні дані

1. Прізвище, ім'я, по батькові Дорош Софія Мар’янівна

2. Стать Жіноча

3. Вік 20

4. Професія Студент

5. Стаж 2 роки і 8 місяців

6. Час роботи ~08:20-15:40

2. Умови праці та побуту

1. Характер трудової діяльності: розумова праця (не напружена, малонапружена, напружена, дуже напружена); фізична праця (легка, середня, тяжка, дуже тяжка) (підкреслити).

2. Шкідливі виробничі фактори (вказати) Стрес

3. Додаткові заняття: спортом, робота на присадибній ділянці та інше (вказати які, як часто, тривалість) Немає

3. Результати визначення харчового статусу.

3.1. Результати зовнішнього огляду:

Зовнішній вигляд Виглядає молодшим

Статура Дисгармонійна, слабкий розвиток

ГС = (80/165)*100 = 48, (48)%

Конституційний тип Нормостенічний

Стан та вигляд шкіри Колір тілесний, Температура тіла на дотик звичайна, Тургор задовільний, Злущувань немає, Немає зовнішніх проявів судинних змін, Вологість без особливостей, Рубців немає, Трофічних змін не виявлено

Очі Ширина очних щілин помірна, Екзо- або ендофтальму, а також ознак косоокості не виявлено. Повіки не опущені, без набряків. Склери звичайного кольору. Зіниці однакового розміру, круглої форми, помірно звужені, активно реагують на світло

Губи Рожево-червоні, Вроджених патологій не виявляється

Язик Звичайної величини та форми, Рожевого кольору, помірно зволожений, Сосочки без особливостей. Передня поверхня язика, переважно біля кореня, покрита нашаруванням білого кольору, нижня частина без особливостей

Ясна Рожево-червоного кольору, Ерозій немає. Кровоточать при чищенні зубів

Волосся Русявого кольору, З блиском, Задовільного розвитку, Неламке

Нігті Рожевого кольору, Звичайної форми, Трофічних розладів немає

М’язова та кісткова система Ступінь розвитку скелетних м’язів задовільна, Тонус знижений, звичайно, м’язи передпліч, плечей, стегон, гомілок безболісні

2. Скарги, наявність хронічних захворювань на момент обстеження:

Органи травлення Нудота, яка виникає зранку та зникає після прийому їжі.

Серцево-судинна система Скарг немає

Нервова система Скарг немає

3.3. Результати визначення антропометричних показників

Довжина тіла, см 165

Маса тіла (фактична), кг 50

---

Розрахункова нормальна маса тіла, кг

Індекс Брока

При зрості 155-165см МТ = (ЗР – 100)*0,95 (у жінок у всіх випадках маса тіла повинна бути менша на 5%, ніж у чоловіків)

МТ = (165-100)*0,95 =61,75кг

Біомас-індекс Кетле (оцінити його за нормативами ВООЗ).

ВМІ = МТ/, де: МТ – маса тіла в кг, ЗР – зріст у м

ВМІ = 50/ = 18, 37, що свідчить про Гіпотрофію І ст. (за ВООЗ)

4. Рекомендації (вказати, які додаткові дослідження необхідно провести для диференційної діагностики визначених порушень).

Необхідно провести аналіз крові на гормони щитоподібної залози, провести pH-метрію шлунка та дослідження його біоптату.

5. Результати лабораторних досліджень (за наявності).

Немає.

Висновок.

Харчовий статус недостатній.

Напрямки подальшого обстеження з метою встановлення причини відхилення показника харчового статусу від оптимального і можливостей з її усунення включають:

1. Аналіз крові на гормони щитоподібної залози.

2. pH-метрія шлунка.

3. Біопсія шлунка.

Розділ ІІ. Визначення енерговитрат і потреб у основних харчових речовинах

Визначення величини основного обміну

Добові енерговитрати без фізичної активності (основний обмін) для жінки 20 років з масою тіла 50кг становлять 1230ккал.

Для обчислення добових енерговитрат фізичноактивного дорослого населення необхідно величину основного обміну помножити на коефіцієнт фізичної активності (КФА), який у даному випадку буде дорівнювати 1,4.

У такому випадку добові енерговитрати будуть становити 1230*1,4 = 1722ккал.

На основі розрахунку енерговитрат необхідно отримати дані щодо індивідуальних потреб в основних нутрієнтах (методика придатна для здорових чоловіків у віці 18-59 років і жінок 18-54 років).

Відповідно потреби в білках становлять 11-13% (для осіб з енерговитратами 2000-2500 ккал потреба в білках 13%, 2500-3000 – 12%, більше 3000 – 11%) за енергетичною цінністю раціону з них 55 % повинно бути білків тваринного походження, потреба в жирах — 25%, за калорійністю з них не менше 30% жирів рослинних, решта (62-64%) – вуглеводи, серед яких не більше 18-20% моно- та дицукрів, крім того розраховують потребу в харчових волокнах, яка становить 10 г на 1 МКал (20-25 г на добу).

1. Потреба в білках складає: 1722*0,13 =223,86ккал,

з них білки тваринного походження: 223,86*0,55 =123,12ккал.

2. Потреба в жирах складає: 1722*0,25 = 430,5ккал,

з них жири рослинного походження: 430,5*0,3 =129,15ккал.

3. Вуглеводи: 1722*0,62 =1067,64ккал.

Серед них моно- та дицукри (20%): 1067,64*0,2 = 213,528ккал.

Потреба в харчових волокнах 10г на 1 МКал.

1 ккал = 1000*Мкал = 0,001Мкал.

1722ккал – x, звідси: x = 1722*0,001/1 = 1,722Мкал.

Потреба в харчових волокнах дорівнює 17,22г.

Потреби в основних нутрієнтах в грамах (енергоцінність білків, жирів і вуглеводів ділять на їх енергетичні коефіцієнти):

• Маса білків = 223,86/4,1 = 54,6г

• Жирів = 430,5/9,3 = 46,3г

• Вуглеводів = 1067,64/4,1 = 260,4г

• Тваринних білків = 54,6*0,55 = 30,03г

• Рослинних жирів =46,3*0,3 = 13,89г.

---

Розрахунок потреби у вітамінах за їхньою енергетичною цінністю (враховуючи, що на 1 МКал (1000 ккал.) енергетичної цінності харчового раціону повинно надходити: аскорбінової кислоти — 25 мг, тіаміну — 0,6 мг, рибофлавіну — 0,7 мг, піридоксину — 0,7 мг, нікотинової кислоти — 6,6 мг, ретинолу 1 мг/добу (з урахуванням ретинолового еквіваленту β- каротину), токоферолу 15 мг/добу).

1722ккал – 1,722Мкал, значить потреба в

• Аскорбіновій кислоті складає 1,722*25 = 43050мг

• Вітаміні (тіаміні) = 1, 722*0,6 = 1033,2мг

• Вітаміні (рибофлавіні) = 1, 722*0,7 = 1205,4мг

• Вітаміні (піридоксині) = 1, 722*0,7 = 1205,4мг

• Нікотиновій кислоті = 1, 722*6,6 = 11365,2 мг

• Ретинолі 1мг/добу

• Токоферолі 15мг/добу.

Потреби в мінеральних речовинах становлять:

• калій — 4000 мг/добу,

• кальцій — 1000-1200 мг/добу, але не менше ніж 400-500 мг кальцію повинно надходити з молоком та молочними продуктами,

• фосфор — 1200 мг/добу,

• залізо — 10-18 мг/добу і не менше ніж 1,0-1,5 мг заліза повинно бути гемового (з м'яса, субпродуктів та ін.).

Розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі за його енергетичною цінністю визначається у відсотках. При цьому 25% калорійності складає І сніданок, 15% ІІ сніданок, 30% обід і 30% вечеря. Відповідно калорійність дорівнює: 430,5ккал, 258,3ккал, 516,6ккал і 516,6ккал.

Розділ ІІІ. Характеристика фактичного харчування

Щоденник харчування

Дата	Прийоми їжі
	1		2			3			4
	Час	Назва та кількість страв		Час	Назва та кількість страв		Час	Назва та кількість страв		Час	Назва та кількість страв
І День	08:00	Рисова каша з чорносливом (150г), яблучний кисіль (100г)		11:00	Оладки з гарбуза (200г), 1 склянка какао		14:00	Кава з молоком (300мл)		19:00	Каптопля-не пюре (150г), салат із фруктів із сиром (200г), 1 склянка води з лимоном
ІІ день	08:00	Гречана каша (150г) із курячою грудкою (50г), чай із сушених фруктів		10:00	Баклажани тушковані із помідорами (100г)		15:00	Овочеві голубці (100г)		19:00	Деруни з картоплі (150г) з сметаною
ІІІ день	06:00	Вівсяна каша (200г) із 2 яблуками, 1 склянка молока		10:00	Шоколадний пудинг (125г), апельсино-вий фреш (250мл)		17:00	Яловичина (100г) запечена з макаронами (200г)		21:00	Салат «Цезар» (175г)
ІV день	06:00	Вівсяна каша (150г) із 2 яблуками, 1 склянка молока		10:00	1 чашка кави з молоком (300мл)		17:00	М'ясний борщ (200мл), овочеве рагу (100г), 1 чашка чаю з шипшини		21:00	Смажена картопля (100г)
V день	07:00	Яєчний омлет (100г), 1 шмат житньо-пшеничного хліба		10:00	Картопля (100г), тушкована із м'ясом (100г)		17:00	Курячий суп (200мл), чай із сухофруктів		21:00	Салат «Буряк і Фета», 1 склянка води з лимоном
VI день	08:00	Салат із фруктів (200г) з йогуртом		11:00	Рисова каша (150г) та котлета з кабачків і сиру (100г)		13:00	Кава з молоком (300мл)		19:00	М’ясний стейк (150г), келих вина (150мл)
VII день	08:00	Суп-крем із гарбуза (150мл)		11:00	Курка (100г), тушкована із картоплею (100г) та помідорами (50г)		15:00	Перець фарширо-ваний із м’ясом та рисом (200г)		19:00	Салат з овочів (350г)

---

Розділ ІV. Співставлення і оцінка результатів

Визначаючи частоту вживання харчових продуктів, в т.ч. в середньому за добу, знаходимо (до уваги беремо той факт, що протягом тижня ми використовуємо 150 продуктів харчування):

Продукт харчування	Частота вживання протягом доби, р/добу	Частота вживання протягом тижня, р/добу
Рисова крупа	1	3
Чорнослив	1	1
Яблука	2 (день І)	5
Крохмаль	1	2
Гарбуз	1	2
Яйце	1	4
Цукор	1	2
Масло	1	1
Борошно	1	2
Какао-порошок	1	2
Кава	1	3
Молоко	2 (день ІІІ, ІV)	7
Картопля	2 (день ІV, V)	7
Груша	1	2
Абрикос	1	2
Сир нежирний	1	2
Вода питна	2 (день ІV) 3 (день V)	7
Лимон	1	2
Гречана крупа	1	1
Філе куряче	1	4
Сіль	2 (день ІV, V і VІІ)	8
Олія соняшникова	2 (день VІІ) 4 (день ІІ)	10
Яблука сушені	1	2
Баклажани	1	1
Помідори	2 (день ІІ, день VІІ)	6
Цибуля ріпчаста	2 (день VІІ) 3 (день ІІ)	8
Печериці	1	1
Перець болгарський	2 (день VII)	4
Морква	2 (день IV)	5
Капуста	1	3
Сметана	1	1
Вівсяна крупа	1	2
Апельсин	1	1
Яловичина	1	5
Макарони	1	1
Салат	1	2
Сир Пармезан	1	1
Крутони	1	1
Соус «Цезар»	1	1
Буряк	1	2
Томатна паста	1	1
Квасоля стручкова	1	1
Кабачок	1	2
Шипшина	1	1
Часник	1	1
Базилік	1	1
Хліб	1	1
Перець	1	2
Сир Фета	1	2
Горіх грецький	1	1
Бадилля буряка	1	1
Оцет винний	1	2
Бальзамік темний	1	2
Огірок	1	1
Оливки	1	1

Протягом тижня спостергіється 4-разове регулярне харчування; є сніданок ІІ, енергетична цінність якого формується за рахунок частково сніданку І, частково обіду. Інтервали між прийомами їжі складають від 2 до 7 годин. Протягом 3 днів, із ІІ по IV, інтервал між сніданком ІІ та обідом дорівнює 7 годин, між обідом та вечерею – 6 годин.

Таке харчування сприяє підтримці здорового апетиту та оптимальної секреції, формуються умовні рефлекси при прийомі їжі в один і той же час.

Найбільш енергоцінні прийоми їжі – це сніданок І (або сніданок ІІ) та обід (виключення складає обід у І та VI день).

Розділ V. Висновок

У розділі ІІІ представлений якісний та кількісний склад харчування студента (Щоденник харчування), крім того, проведені розрахунки вмісту найголовніших нутрієнтів у продуктах харчування, а також їхнє співставлення з індивідуальними потребами з вказівкою на надлишок чи нестачу.

---

У розділі IV проаналізовано частоту та кількість вживання окремих продуктів; проведена також оцінка режиму харчування, його раціональності та регулярності дотримання.

У цьому розділі я зупинюся лише на дисбалансі певного виду нутрієнтів та захворюваннями, що виникають на цьому грунті (спираючись на знайдені відмінності між потребою та фактичною величиною).

Рекомендована величина споживання харчової речовини (РВХР) — це кількість харчової речовини, яка є достатньою майже для будь-якого індивідуума, включаючи навіть тих, які мають високу потребу в даній харчовій речовині. Виникнення недостатності певної харчової речовини у індивідуумів, які вживають РВХР, мало ймовірно. Усі норми енергії та харчових речовин призначені лише для здорових людей. Вони не враховують потреб хворих в енергії та харчових речовинах.

Для нутрієнтів, для яких не встановлені мінімальні потреби, на основі опублікованих даних визначають адекватний об'єм споживання з тим, щоб звести до мінімуму можливість дефіциту чи надлишку харчової речовини.

Надзвичайно велике значення має забезпечення організму повноцінними білками, які сприяють підвищенню знешкоджуючої функції печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють більш повному засвоєнню вітамінів та знижують накопичення радіонуклідів в організмі. Високу радіозахисну дію мають продукти, багаті на харчові волокна та пектин. Харчові волокна та пектин зв’язують у травному каналі іони металів, посилюють моторну функцію кишок та сприяють виведенню радіонуклідів з організму. Джерелами таких речовин є фрукти, ягоди, овочі, особливо буряк, морква, яблука, абрикоси, сливи, вишні, цитрусові, соки з м’якоттю, киселі, желе, мармелад. Активну радіозахисну дію мають вітаміни через їх виражені антиоксидантні властивості. В першу чергу це вітамін С, джерелом якого є багато ягід, овочів та фруктів (особливо шипшина, чорна смородина, цитрусові, а також кисла капуста, джеми з чорної смородини, відвар шипшини), також радіопротекторні властивості мають біофлавоноїди (вітамін Р), які в великих кількостях містяться в чаї, винограді. Вітаміни групи В є в чорному хлібі, молоці, яйцях, печінці, молодій зелені. Вітамін А містить яловича печінка, вершкове масло, сир, яйця. Морква, томати, зелень вміщують багато каротину – провітаміну А, тому, зокрема, дуже важливим є щоденне вживання моркви – не менше 50-100 г. Підвищений вміст вітаміну Е – в зародках хлібних злаків, хлібі з цільного зерна. В раціоні харчування слід використовувати продукти, багаті солями кальцію (сир, простокваша та інші молочні продукти) та калію (картопля, гарбуз, ізюм та інші овочі і фрукти), які перешкоджають накопиченню в організмі радіонуклідів цезію та стронцію.

Виходячи з вище написаного, потреби в жирах визначаються, головним чином, потребами в основних жирних кислотах, в першу чергу, потребами в лінолевій кислоті, що міститься в рослинних жирах.

---

Смотрите также файлы

• пн-1.docx

• пт.docx

• Результати оцінки.docx

• сб.docx

• ср.docx