Високий рівень споживання жирів означає наступне (протягом 6 днів енергетична цінність жирів перевищує індивідуальну потребу в них на сотні ккал):

- чим вищий рівень холестеролу в крові індивідуума, тим більше ризик розвитку серцево-судинних захворювань;

- збільшення споживання С₁₄ і С₁₆ насичених жирних кислот підвищує рівень холестеролу в крові;

- лінолева кислота та її похідні знижують вміст холестеролу в крові; лінолева кислота та її похідні перешкоджають утворенню тромбів;

- мононенасичені жирні кислоти не впливають на рівень холестеролу в крові;

- харчовий холестерол не впливає значно на рівень холестеролу в крові;
- експериментальні дослідження, які проводились з метою зниження частоти серцево-судинних захворювань через зниження вмісту холестеролу в крові, в цілому привели до скорочення випадків серцево-судинних захворювань, але це не впливало на показники загальної смертності;

- відсутні переконливі дані, які демонструють зв'язок між вживанням жирів або жирних кислот і онкологічною захворюваністю, але одержані дані вказують на недопустимість необмеженого вживання жирів або жирних кислот;
- звичайний змішаний харчовий раціон містить певну кількість транс-жирних кислот.

Попри припущення, що транс-форми жирних кислот збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, достовірної інформації про їхній вплив на здоров'я ще недостатньо для того, щоб зробити певні висновки відносно їхніх норм споживання. Але все ж, виходячи з результатів проведених досліджень, їхнє вживання не повинно перевищувати теперішній середній рівень споживання.

Вуглеводи є основним джерелом енергії для організму. Головним чином містяться в рослинних продуктах у вигляді моно-, ди- і полісахаридів.

До моносахаридів належить глюкоза, лактоза, мальтоза. Джерелом глюкози і фруктози є плоди, фрукти, ягоди, мед. Галактоза є в молоці. А джерелом дисахаридів є цукрові буряки, цукрова тростина, морква. Мальтоза - солодовий цукор - в природніх умовах міститься мало, більше її в пророщеному ячмені, з якого для потреб харчової промисловості готують солодовий екстракт. Лактоза є в молоці, вона легко зброджується до молочної кислоти.

Полісахаридами є крохмаль, глікоген і рослинні волокна (клітковина) і пектинові речовини. Полісахариди найбільш широко розповсюджені в природі: крохмаль і клітковина є резервними і опорними речовинами рослин. У зернах пшениці крохмалю до 65 %, у рисі до 75 %, у хлібі - 40-50 %.

Останніх 10-15 років вчені багато говорять про роль харчових волокон, або клітковини в харчуванні, до яких відносяться целюлоза, геміцелюлоза, лігнін, пектини і ін. Харчові волокна крім моторної функції - активізації кишкової перистальтики, виконують роль адсорбентів токсичних речовин, в тому числі і радіонуклідів, сприяють синтезу ряду вітамінів і т.п.

---

Також у студента спостерігається так званий “прихований голод” за рахунок дефіциту в раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- та мікроелементів (магній, кальцій, фосфор, калій та ферум).

Тіамін - регулює обмін вуглеводів в організмі в процесі утворення енергії і в окисленні кінцевих продуктів їх обміну - вуглеводів. Сприяє передачі нервових імпульсів. Регулює білковий обмін. Нестача  вітаміну проявляється поліневритами (хворобою бері-бері ), серцевою недостатністю, супроводжується дратівливістю, м’язовою слабкістю, зниженням апетиту. Джерела - злакові (особливо висівки), дріжджі, печінка.

Рибофлавін - регулює окислювально-відновлювальні процеси, бере участь у клітинному диханні кришталика і рогівки, впливає на синтез гемоглобіну. Прояви авітамінозу: затримка росту у дітей, випадіння волосся, кровоточиві тріщини в кутиках рота (хейлоз). Себорея щік і за вухами, запалення рогівки. Симптоми - м’язова слабкість, сльозотеча, гіперемія язика і судин навколо рогівки, зниження світлової і кольорової чутливості. Джерела  рибофлавіну -пивні дріжджі, капуста, шпинат, морква.

Нікотинова кислота - бере участь у окисно-відновних процесах, активізує вуглеводний обмін, нормалізує холестериновий обмін. Проявом авітамінозу є пелагра, яка характеризується  проносами, запальними явищами на шкірі під впливом сонячних променів (дерматит), погіршенням пам’яті, можливі галюцинації.

Піридоксин - бере участь у обміні амінокислот, покращує використання ненасичених жирних кислот. При поєднанні із дефіцитом білка нестача вітаміну проявляється жировою дистрофією печінки і нирок, супроводжується м’язовою слабкістю, дратівливістю, випадінням волосся, дерматитом, порушенням апетиту, нудотою. Джерела - дріжджі, висівки, печінка, нирки.

Аскорбінова кислота - активно бере участь в окисно-відновних процесах, активізує протеолітичні ферменти, утворення колагену, посилює імунітет, фагоцитоз. Авітаміноз проявляється цингою. Це кровоточивість ясен, крововиливи в м’язах, на шкірі, в суглобах, плеврі, черевній порожнині, розхитування зубів, ламкість кісток, зменшення  опірності   до інфекційних захворювань. Супроводжується цинга підвищеною       втомлюваністю, зниженою працездатністю, сонливістю, пониженою резистентністю капілярів, фолікульозом. Джерела - шипшина, чорна смородина, цитрусові, яблука, капуста, картопля, болгарський перець.

Ретинол і каротиноїди  (провітамін А). Регулює обмінні процеси в епітеліальній тканині ( шкірі, слизових дихальних шляхів, сечовидільних шляхів ), стимулює ріст організму, бере участь у синтезі зорового пурпуру, стимулює утворення ацетилхоліну із холіну. Проявом авітамінозу є глибокі порушення в слизовій оболонці очей, гнійне запалення і розм’якшення рогівки, порушення росту, випадіння волосся. Наявними будуть такі симптоми: нічна сліпота (гемералопія), фолікульоз - зроговіння епітелію навколо волосяних цибулин, сухість шкіри і рогівки. Джерела ретинолу - печінка морських риб і тварин, вершкове масло, жовток яєць, каротинів - морква, томати, абрикоси, зелена цибуля, солодкий перець.

---

Більшість вчених-нутріціологів вказують на появу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. кризи харчування, що в першу чергу пов’язане із зниженням рівня фізичної активності. Отже, відповідно необхідним є адекватне зниження вживання їжі відповідно до зниження енерговитрат. Проте, на відміну від потреби в енергії, яка зменшилась на 30%, потреба в мікроелементах та вітамінах знизилась лише на 10%, тому раціон з натуральних продуктів, адекватний нашим енерговитратам буде принаймні на 20% дефіцитним за вмістом мікронутрієнтів. Окрім того постійний психоемоційний стрес та несприятлива екологічна ситуація підвищують потребу організму в вітамінах та мікроелементах та поглиблюють їх дефіцит.

Нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне  харчування сприяє росту і розвитку захворювань обміну речовин, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, онкологічних та інших захворювань.

Адекватність хімічного складу харчового раціону, його відповідність нутрієнтним потребам людини аналізують в ході вивчення харчового статусу. Харчовий статус організму – це фізіологічний стан, обумовлений харчуванням, який характеризується багатьма показниками та симптомами, які безпосередньо пов’язані з харчуванням, але причини їх порушень не завжди аліментарного генезу.

У даному випадку харчовий статус недостатній, коли маса тіла відстає від віку, зросту, - обумовлений недоїданням (кількісним і якісним), важкою та інтенсивною фізичною працею, психоемоційним напруженням тощо.

Розділ VI. Рекомендації

Робоча група ВООЗ з проблем харчування міжнародної програми профілактики хронічних неінфекційних захворювань (the WHO Countrywide Integrated Noncommunicable Disease Intervention (CINDI) programme) розробила та затвердила 12 принципів здорового харчування, які мають бути донесені до населення медичними працівниками. Отже,

ПРИНЦИПИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ, РЕКОМЕНДОВАНІ ВООЗ:

1.                Раціони харчування мають складатися з різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.

2.                Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю кілька разів на день.

3.                Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.

4.                Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень.

5.            Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями або м’якими маргаринами.

6.                Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею.

7.                Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

---

8.                Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте вживання рафінованого цукру, солодких напоїв, солодощів.

9.                Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки на добу, включаючи сіль, яка міститься в готових продуктах.

10.                Обмежуйте вживання алкоголю до еквіваленту 20 мл чистого етанолу на добу.

11.               Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання або обробка в мікрохвильовій печі допомагає зменшити кількість доданого жиру.

12.                Пропагуйте годування дітей перших 6 місяців життя виключно материнським молоком.

Цілком зрозуміло, що ці правила повністю відбивають принципи раціонального збалансованого харчування.  Необхідно зазначити, що будь-яке відхилення від формули збалансованого харчування призводить до порушень в роботі організму, особливо, якщо ці відхилення достатньо виражені і тривають багато часу.

Крім того, необхідно вживати БАД. Це натуральні вітаміни та мінеральні речовини в науково обґрунтованих композиціях, які задовольняють індивідуальні потреби. З їх допомогою можна досить швидко та легко ліквідувати дефіцит життєво важливих речовин. Вони дають можливість пристосувати харчування до потреб конкретної людини. За рахунок підсилення ферментного захисту клітини при вживанні відповідних БАД відбувається підвищення неспецифічної резистентності організму до впливів несприятливих факторів, посилення та прискорення процесів зв’язування та виведення шкідливих речовин з організму. Таким чином, використання БАД є ефективним засобом первинної та вторинної профілактики, а також і лікування найбільш розповсюджених захворювань (таких як серцево-судинні, ендокринні захворювання, захворювання травної системи, імунодефіцитні стани тощо). При цьому необхідно пам’ятати, що БАД не можуть замінити ліки, але є прекрасним допоміжним засобом дієтотерапії.

---

Смотрите также файлы

• пн-1.docx

• пт.docx

• Результати оцінки.docx

• сб.docx

• ср.docx