Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

65

Пилка для розтину гіпсових пов 'язок має масивну ручку та дугоподібну ріжучу частину. 
З цією метою застосовують також спеціальні ножі. 
Угамувальне,  або  носове  кільце  складається  з  двох  рухливо  з'єднаних  між  собою  півкілець,  що  на 

кінцях мають отвори з різьбою, у які вкручується фіксуючий гвинт (див. рис. 14; 3). Кільце вводять у носову 
перетинку бугая-плідника, норовливої корови для угамування злого норову при роботі з ними. 

Щипці для введення угамувального кільця складаються з двох ручок з овальним фіксуючим кільцем 

та  заокруглених  губок  з  пристроєм  для  фіксації  і  введення  угамувального  кільця  (див.  рис.  14;  4). 
Використовують для введення угамувального кільця в носову перетинку тварини. 

Трахеотубус є з круглим і поперечно-овальним перерізом, а за конструкцією - одинарний, подвійний та 

універсальний (див. рис. 14; 5, а, б). Перший складається з однієї трубки (круглої чи овальної), на кінці якої 
знаходиться пластинка з отворами для фіксації трахеотубу- са на шиї. Другий змонтований з двох трубок, 
вставлених  одна  в  одну.  Універсальний  трахеотубус  складається  з  двох  зігнутих  під  прямим  кутом  у 
протилежних  напрямках  частин,  вставлених  одна  в  одну  і  з'єднаних  гвинтом.  Використовується  при 
трахеотомії для створення тимчасового чи постійного доступу повітря в дихальні шляхи. 

Язикотримач  складається  з  ручок  та  стулок,  на  кінці  яких  є  круглі,  плоскі  губки  з  поперечними 

насічками або гумовими пластинками на дотичних поверхнях (див. рис. 14; 6). Використовують для виве-
дення і фіксації язика при наркозі, дослідженні та операціях у порожнині рота, глотки, гортані. 

Шпатель  з  освітлювачем  складається  з  циліндричної  рукоятки  та  лопаткоподібного  шпателя,  на 

поверхні якого закріплена рашпіль- на пластина та освітлювальний пристрій (див. рис. 14; 7). Використо-
вують при дослідженні та операціях у ротовій порожнині, глотці, гортані у великої рогатої худоби. 

Офтальмологічні інструменти 

Очні скальпелі мають різну форму і застосовуються при операціях на очах (рис. 15; 1). 
Ножиці очні відрізняються від ножиць загального призначення меншими розмірами (100 мм). Вони є 

гострокінцеві  зігнуті,  гострокінцеві  прямі,  тупокінцеві  зігнуті,  тупокінцеві  прямі  (див,  рис.  15;  2,  а-г). 
Застосовуються для розтину тканин при виконанні офтальмологічних операцій. 

66

Голкотримач очний пружинний  із замком за будовою нагадує анатомічний пінцет, але його губки 

з'єднані гвинтом, а одна гілка має пружину із замком (див. рис. 15; 3). Застосовується для фіксації очних 
хірургічних голок при накладанні швів. 

Пінцет  очний  є  анатомічний  й  хірургічний  (див.  рис.  15;  4,  а,  б).  Від  звичайних  пінцетів  вони 

відрізняються меншими розмірами. Застосовують для захоплення і утримання тканин при хірургічних оф-
тальмологічних операціях. 

Пінцет  вікончасгий  для  операцій  на  повіках.  На  відміну  від  звичайного  пінцета  його  гілки 

з'єднуються між собою фіксуючим гвинтом й одна з них закінчується у вигляді овальної лопатки, а інша - 

Рис. 15. Офтальмологічні інструменти: 1 - очний скальпель; 2 - ножиці очні; а - гострокінцеві прямі, б - гострокінцеві зігнуті, в - 

тупокінцеві прямі, г - тупокінцеві зігнуті; 3 - голкотримач очний пружинний із замком; 4 - пінцети очні: а - хірургічний, б - анатомічний; 

5 - пінцет вікон- частий для операцій на повіках; 6 - кератоскоп; 7 - рефлектори: а - з ручкою, б-лобний; 8, 9 - офтальмоскопи; 10 - 

повікопіднімач; ІГ-повіко- розширювач пружинний 

67

кільця  такого  ж  розміру  (див.  рис.  15;  5).  Застосовується  для  захоплення  та  утримання  повік  з  метою 
попередження кровотечі з рани при операціях на них і захисту очного яблука від випадкових пошкоджень. 

Кератоскоп являє собою диск на рукоятці з нанесеними на нього концентричними чорними і білими 

колами та отвором у центрі (див. рис. 15; 6). Використовують для визначення стану рогівки, сферичності та 
гладкості її поверхні. 

Рефлектор. У ветеринарній практиці використовується рефлектор з ручкою та лобний (див. рис. 15; 7, 

а,  б).  Перший  складається  з  увігнутого  дзеркала  з  отвором  у  центрі,  вмонтованого  в  металеву  опра-  ву, 
другий оснащений обідком для фіксації на голові лікаря. Застосовують для дослідження дна ока, а також 
порожнини носа, рота, вуха шляхом їх освітлення відбитими променями. 

Офтальмоскоп. Це набір лінз, що вставляються у кронштейн невеликого рефлектора (див. рис. 15; 8), 

за  допомогою  яких  досліджують  дно  ока  тварини.  В  офтальмологічній  практиці  застосовують  також 
офтальмоскопи  більш  складної  конструкції  (див.  рис.  15;  9),  які  дозволяють  досліджувати  світлозаломні 
середовища ока, його дно, визначати ступінь аметропії. 

Повікопідіймач  є  кількох  розмірів  і  складається  з  ручки  та  випуклої  пластини  (див.  рис.  15;  10). 

Використовується для розсування й утримання повік при дослідженні ока та операціях на ньому. 

Повікорозширювач пружинний (див. рис. 15; 11) використовують для утримання повік у розкритому 

стані при дослідженні ока й виконанні офтальмологічних операцій. 

Ортопедичні  інструменти 

Копитні  щипці  (рис.  16;  1,  а-в)  складаються  із 

шарнірно з'єднаних між собою масивних ручок і бранш з гострими лезами. У залежності від конструкції 
інструменту  останні  можуть  бути  змінними.  Для  дрібних  жуйних  застосовують  копитні  щипці  менших 
розмірів. Використовують їх для відрізання відрослого копитного рогу у тварин. 

68

Рис. 16. Ортопедичні інструменти: 1 - копитні щипці: а, б - для великих тварин, в - для дрібних тварин; 2 - копитні ножиці; 3 - копитні 

ножі: а - з незмінним лезом, б - із змінними лезами, в - для наминів; 4 - копитний рашпіль, 5 - сікач; 6 - пробні щипці: а - прості, б - 

універсальні, в - для великої рогатої худоби 

Копитні ножиці (див. рис. 16; 2) складаються із масивних ручок з пружиною й бранш. Використовують 

для відрізання відрослого копит- цевого рогу у дрібних жуйних тварин. 

Копитні ножі мають різну конструкцію (див. рис. 16; 3, а-в). Складаються з ручки й клинка. Копитний 

ніж є з дерев'яною ручкою й незмінним клинком, зігнутим по площині, який гачкоподібно закінчується. Він 
буває двогострим чи гострим з одного боку. Також є копитний ніж із змінними клинками. Він складається з 
металевої  розбірної  ручки  й  набору  зігнутих  по  площині  клинків  (двогострого,  гострого  з  одного  боку, 
лавроподібного). їх застосовують для зрізання копитного рогу при розчистці копит і копитець. 

Копитний рашпіль. Це плоский металевий брусок з великою й дрібною насічкою на поверхнях (див. 

рис. 16; 4). Застосовують для спилювання копитного рогу при вирівнюванні підошовного краю копита  й 
копитець. 

Сікач  (див.  рис.  16;  5)  має вигляд  прямокутного  ножа  з  нижнім  ріжучим  краєм  і верхнім  тупим,  по 

якому  вдаряють  молотком.  Використовують  для  відрубування  дуже  відрослого  або  твердого  копитного 
рогу. 

Щипці копитні пробні складаються з ручок і дугоподібних бранш, з'єднаних гвинтом, і мають різну 

конструкцію (див. рис. 16; 6, а-в). Застосовують для дослідження копит і копитець.

Розділ З 

ФІКСАЦІЯ ТВАРИН 

Будь-яке  дослідження  або  оперативне  втручання  вимагає  попередньої  фіксації  тварини.  Методи 

фіксації різноманітні. Застосування того чи іншого методу фіксації залежить від виду тварини, віку, сили, 
темпераменту,  загального  стану,  її  вдачі,  особливостей  реакції  на  зовнішні  подразнення,  характеру 
оперативного втручання, методу знеболювання й від багатьох інших факторів. Але всі вони спрямовані на 
досягнення  трьох  основних  цілей:  1)  надати  тварині  такого  положення,  що  забезпечить  хірургу  та  його 
помічникам вільний і безпечний доступ до операційного поля; 2) обмежити захисні рухи тварини під час 
операції,  створивши  цим  самим  нормальні  умови  виконання  оперативного  втручання;  3)  усунути 
можливість нанесення травм як самій тварині, так і хірургу чи його помічникам під час фіксації та після неї. 

Вибираючи  спосіб  фіксації,  необхідно  враховувати  індивідуальні  особливості  кожної  тварини  (її 

звички, характер). Особини з легко збудливим і слабким типом нервової системи надто чутливі до різних 
прийомів  грубого  поводження,  які  супроводжують  фіксацію,  ЩО  позначається  ііа  загальному  стані 
організму і результатах важких операцій. Тому таким тваринам обов'язково необхідно вводити заспокійли- 
v,\ (râ&posiexmwsà) ретов wvw,. 

Важко фіксувати великих, норовливих тварин. їм також перед фіксацією застосовують нейролептичні 

засоби. 

У практиці застосовують два способи фіксації - у

 стоячому

 та лежачому положеннях. При клінічному 

дослідженні, нескладних операціях тварин частіше всього фіксують у стоячому

 положенні.

Значну  кількість  операцій  при  нейролептаналгезії,

  місцевому

  знеболюванні  або  поєднаному 

поверхневому наркозі можна виконувати на тварині, що стоїть. Тому не слід застосовувати повал, коли в 
цьому немає потреби. Дрібних тварин майже завжди оперують у лежачому положенні.