Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

55

Трепани є різної форми (див. рис. 10; 4, 5). Застосовуються для трепанації додаткових порожнин носа й 

черепа. 

Трепан складається з ручки, коловорота й циліндричної пилки з напрямним стержнем (пірамідкою) у 

центрі. Крім циліндричної пилки використовують фрези або свердла різної форми й розмірів. 

Трефін має коротку поперечну ручку і циліндричну пилку. 
Кістковий дриль складається з ручки, механічного приводу, різноманітних свердел і фрез (див. рис. 10; 

6). Його застосовують для трепанації та остеосинтезу. 

Распатори.  Найчастіше  застосовують  прямі  і  реберні  расгіатори  (див.  рис.  10;  3,  7)  для  відділення 

окістя від кістки. їх ріжучій частині надають форму, яка відповідає поверхні тієї або іншої кістки. На ко-
жному распаторі поблизу ріжучої частини є горизонтальні насічки, на яких знаходиться вказівний палець 
хірурга, а ручка інструмента повинна впиратися в долоню. Вказівний палець контролює рухи распа- тора, 
обмежуючи їх, і попереджує таким чином пошкодження сусідніх м'яких тканин.

Рис. 10. Інструменти для остеотомії тя остеосинтезу: 1 - кісткові долота: а- остеотомічне, б - жолобувате, в, г - прямі, д - кутове; 2 - 
трепанаційний молоток; 3 - распатори прямі; 4 - трепан; 5 - трефін; 6 - кістковий дриль із фрезами й свердлами; 7 - распатори реберні; 
8 - елеватори; 9 - кісткові штифти; 10 - кісткові пластини; 11 - кісткові шурупи; 12 - щипці зубні для великих тварин; 13 - щипці зубні 
для дрібних тварин; 14 - кусачки зубні для поросят; 
15 - гострі ложки: а - Люера, б - Фолькмана; 16 - к'юретка

Елеватори, або піднімачі, застосовують для відшарування тупим шляхом копитного рогу, операціях на 

черепі і для піднімання кісток при остеосинтезі (див. рис. 10; 8). 

Для  з'єднання  відламків  кісток  (остеосинтезу)  застосовують  кісткові  штифти,  пластини  і  шурупи 

різних розмірів і форм (див. рис. 10; 9-11). 

Зубні  щипці  є  різної  конструкції  і  розмірів  (для  великих  і  дрібних  тварин;  див.  рис.  10;  12,  13).  їх 

застосовують для екстракції (видалення) уражених зубів. 

Кусачки зубні для поросят. Складаються з гострих, клиноподібних губок і бранш, з'єднаних гвинтом, і 

мають пружину, яка забезпечує їх розкривання (див. рис. 10; 14). Застосовують для скушування молочних 
зубів у поросят-сисунів. 

Гострі ложки, к'юретка. У хірургічній практиці застосовують гострі ложки Фолькмана і Люера (див. 

рис. 10; 15). Ложка Люера має масивну ручку й ріжучу частину у вигляді ложки із загостреними краями. У 
ложки Фолькмана тонка ручка, на обох кінцях якої є різальні частини різних розмірів у вигляді овальних 
ложок із загостреними краями. К'юретка має масивну ручку і ріжучу частину чашоподібної форми без дна 
(див. рис. 10; 16). 

Ці  інструменти  застосовують  для  вишкрібання  стінок  кісткових  порожнин,  нориць,  видалення 

секвестрів, а також для зняття гіаліно- вого хряща із суглобової поверхні кістки при екзартикуляції, вида-
ленні патологічних грануляцій тощо. 

Інструменти для з'єднання м'яких тканин 

Для з'єднання м'яких тканин застосовують голкотримачі й хірургічні голки. 
Голкотримачі. У хірургії застосовують голкотримачі з автоматичними затворами і не автоматичні (рис. 

11; 1, а в). Кожний з них називається за іменем того автора, який його запропонував. Якість інструменту 
визначається відсутністю стомлення пальців під час роботи, можливістю міцно фіксувати хірургічну голку і 
швидко  звільняти  її  при  необхідності.  Кожен  хірург  вважає  кращим  той  голкотримач,  яким  він  звик 
працювати. Голкотримачі є великі й малі. Слід відмітити, що при накладанні швів у глибині порожнин (на 
пряму кишку, матку, піхву, в ротовій порожнині) краще застосовувати голкотримачі з довгими ручками. 

Голкотримач Матьє. Це автоматичний голкотримач. На його випуклих ручках є зубчастий замок, а 

між  ними  знаходиться  пружина  (креманьйола).  Завдяки  цьому,  хірургу  необхідно  тільки  натискати  на 
ручки, щоб відкрити або закрити замок. 

57

Рис. 11. Інструменти для з'єднання м'яких тканин: 1 - голкотримачі: а - Матьє, б - Троянова, в - Гегара; 2 - хірургічні голки; 3 - 

шкірний степлер і щипці для зняття дужок; 4 - дужки Мішеля і пінцет 

Голкотримач  Троянова  теж  автоматичний,  але,  на  відміну  від  попереднього,  має  прямі  ручки  і 

креманьйолу. 

Голкотримач Гагара - неавтоматичний і на кінцях ручок має кільця. Для того, щоб закрити замок, слід 

натиснути  на  ручки,  а  щоб  відкрити  -  ручки  стискають  і  пальцями  розводять  у  боки,  що  створює  певні 
незручності. 

Хірургічні  голки  застосовують  для  накладання  швів.  Вони  мають  різну  форму  і  величину.  На 

поперечному розрізі голки бувають круглої і тригранної форми (див. рис. 11; 2). 

Голки  з  круглим  перерізом  розсовують  тканини,  але  не  розсікають  їх,  завдяки  чому  вони  погано 

проникають через щільні, малоподатли- ві тканини. їх застосовують, головним чином, при накладанні швів 
на паренхіматозні і порожнисті органи, але не на шкіру. Голки з тригранним перерізом найбільш уживані. 
Завдяки гострим граням, вони легко проникають навіть через щільні, малоподатливі тканини, розсікаючи їх. 

Хірургічні голки за формою можуть бути прямими, напівкруглими і круглими. Прямі голки застосовують 

переважно при операціях на порожнистих органах, напівкруглі і круглі є універсальними. 

З 

58

Кожна хірургічна голка має тупий кінець з автоматичним вушком. Він має вирізку, з якої вузька щілина 

веде  у  вушко,  що  має  два  отвори.  Лігатуру  накладають  на  цю  вирізку  зверху,  а  потім,  натискуючи, 
просовують  у  перший  отвір  вушка.  Внаслідок  еластичності,  щілина  легко  розходиться,  щоб  пропустити 
лігатуру, а потім негайно ж змикається так, що вона не може висковзнути з нього. 

Є також атравматичні голки. У них відсутнє вушко, а тупий кінець голки без чітких меж переходить у 

закріплену в ньому лігатуру. Після закінчення лігатури подальше використання голки неможливе. 

Шкірний стиплер - це автоматичний інструмент для накладання металевих круглих дужок на шкіру 

(див. рис. 11; 3). Виготовлений він з пластика і є одноразовим. У ньому заправлено 35 дужок. 

Дужки Мішеля (див. рис. 11; 4) являють собою нікелеві пластинки, на кінцях яких є гострі зубчики. 

Застосовують їх для з'єднання ранових країв шкіри. Накладають дужки за допомогою спеціального пінцета, 
на  вільних  кінцях  якого,  позаду  зубчиків,  є  невеликі  поперечні  поглиблення.  Знімають  дужки  також 
спеціальним пінцетом або гачками. 

Для накладання швів на порожнисті органи, кровоносні судини, особливо в гуманній медицині, широко 

застосовуються різноманітні автоматичні пристрої. 

Інструменти для кастрації самців сільськогосподарських тварин 

Щипці  Занда  (рис.  12;  1)  застосовують  для  кастрації  жеребців  кривавим  відкритим  способом.  За 

допомогою  браншів,  губки  яких  мають  тупі  хвилясті  поверхні,  розміжчується  сім'яний  канатик  з  кро-
воносними судинами. Призначаються вони для накладання тільки на один сім'яний канатик, хоча в практиці 
інструмент одночасно накладають на обидва. На ручках щипців є замок. Якісні інструменти не повинні мати 
гострих країв на хвилястих або зубчастих виступах, щоб не розсікати тканини, а між закритими губками не 
повинно бути просвітів. 

59

Щипці Амосова (див. рис. 12; 2) мають дві рухливі бранші і посередині рухливу перегородку. Поверхні 

губок  і  перегородки  хвилясті.  На  ручках  також  є  замок.  У  цьому  інструменті  кожен  сім'яний  канатик 
одночасно окремо фіксується між губкою і перегородкою. Застосовують для кастрації жеребців кривавим 
відкритим способом. 

Емаскулятор  (див.  рис. 12; 3)  -  це  щипці,  які одночасно стискають  і перетинають  сім'яний канатик. 

Здавлені судини після зняття інструменту скорочуються і внаслідок травмування швидко тромбу- ються. У 

Рис. 12. Інструменти для кастрації самців сільськогосподарських тварин: 1 - щипці Занда; 2 - щипці Амосова; 3 - емаскулятор; 4 - 

дерев'яні лещата; 5 - гвинт Обіха; 6 - щипці Бурдіццо; 7 - щипці Телят- никова; 8 - щипці Ханіна; 9 - еластратор