Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

474

Іннервація  вимені  здійснюється  клубово-підчеревним,  клубово-  пахвинним,  зовнішнім  сім'яним  і 

промежинним  нервами,  гілками  пограничного  симпатичного  стовбура,  що  йдуть  у  складі  зазначених 
спинальних нервів. Але основним нервом є зовнішній сім'яний. У корів він виходить через міжхребцевий 
отвір між 3-м і 4-м поперековими хребцями і поділяється на вентральну і дорсальну гілку, а останні, в свою 
чергу,  -  на  латеральну  і  медіальну.  Остання  іннервує  шкіру  в  ділянці  5-го  і  6-го  поперекових  хребців,  а 
латеральна - шкіру бокової черевної стінки. 

Вентральна  гілка  зовнішнього  сім'яного  нерва  на  рівні  3—4-го  поперекових  хребців  знаходиться  в 

товщі  малого  поперекового  мускула,  потім  проходить  через  його  латеральний  сухожилковий  край  і 
фасціальну перегородку між великим і малим поперековими мускулами. Направляючись вентро-каудально, 
зовнішній сім'яний нерв на деякій відстані залягає в сполучнотканинному просторі між великим і малим 
поперековими  мускулами.  Цей  простір  простирається  від  1-го  грудного  хребця  до  нижньої  третини 
стовпчикової частини клубової кісти. Найбільш чітко він виражений на рівні 4—5-го поперекових хребців. 
Знизу простір вкритий клубово-поперековою фасцією. Тут зовнішній сім'яний нерв одержує сполучні гілки 
від  шкірного  латерального  нерва  стегна,  клубово-  пахвинного  нерва  і  прикордонного  пограничного 
стовбура. Крім зазначених, у каудальній ділянці простору лежить четвертий стегновий нерв. 

На  рівні  5-го  поперекового  хребця  зовнішній  сім'яний  нерв  поділяється  на  передню  й  задню  гілки. 

Перша  йде вентрокаудально, перетинає початок оточуючої глибокої клубової артерії,  віддаючи до цього 
одну  чи  дві  гілки  до  мускулів  черевної  стінки.  Задня  гілка  розташовується  спочатку  під  зовнішньою 
клубовою  артерією,  а  на  рівні  середини  стовпчикової  частини  клубової  кісти  виходить  на  її  передню 
поверхню  і  поблизу  пахвинного  каналу  або  в  ньому  зливається  з  передньою  в  загальний  стовбур,  що 
супроводжує зовнішні соромітні артерії і вену. 

У пахвинному каналі загальний стовбур зовнішнього сім'яного нерва знову розділяється на передню, 

середню і задню гілки, які, в свою чергу, розгалужуються на масу дрібних гілочок. 

Передня гілка іннервує латеральну поверхню вимені, середня  - шкіру, паренхіму і сосок передньої й 

задньої часток, а  задня,  супроводжуючи задню артерію вимені,  -  паренхіму, стінки судин і лімфатичний 
вузол. 

Клубово-підчеревний  нерв  відходить  від  1-го  поперекового  нерва  і  включає  гілочки  від  1-го 

поперекового симпатичного вузла. Проходячи по вентральній поверхні поперечнореберного відростка 2-го 
поперекового хребця, він направляється далі донизу і бере участь в іннервації краніальної поверхні вимені. 

Клубово-пахвинний  нерв  відгалужується  від  2-го  поперекового  нерва  і  також  містить  симпатичні 

волокна (від другого поперекового вузла погранично-симпатичного стовбура). Він перетинає вентральну 
поверхню поперечнореберного відростка 3-го поперекового хребця (у його середній частині), а потім край 
4-го поперекового і, опускаючись донизу, досягає шкіри латеральної поверхні вимені. 

Промежинні  нерви  (гілки  соромітного)  утворені  відгалуженнями  2-го,  3-го  і  4-го  крижових  нервів; 

направляючись каудально через сідничний горб, у ділянку промежини й далі, вони опускаються до вимені і 
закінчуються в паренхімі, фасції, шкірі та основі заднього соска. 

Паравертебральна й промежинна блокада (за методом 1.1. Магди) 

475

Техніка  блокади.  Виконується  на  тварині  в  стоячому  положенні.  При  цьому  на  боці  патологічного 

осередку  блокують  клубово-  підчеревний,  клубово-пахвинний  і  зовнішній  сім'яний  нерви.  Для  цього 
визначають пальпацією вільні кінці перших чотирьох поперечнореберних відростків поперекових хребців і, 
орієнтуючись  на  задні  їхні  кути,  проводять  лінії  в  бік  остистих  відростків,  на  яких  точки  уколу  голки 
знаходяться латеральніше серединної лінії попереку на 5 см. Голку уколюють у кожній точці вертикально 
на глибину 6-8 см до упору в поперечнореберний відросток, а потім, трохи змістивши її, поглиблюють на 
0,5-0,75 см. У кожну точку вводять по 20 мл 0,5 %- ного розчину новокаїну. При ураженні обох передніх 
часток вимені блокаду виконують з обох боків. Якщо уражені і задні частки, блокують промежинні нерви. 
Для цього помічник відводить хвіст тварини вліво, а лікар піднімає лівою рукою нижню комісуру піхви і під 
нею  пальпує  сідничну  вирізку.  У  цьому  місці  він  уколює  голку  горизонтально  на  глибину  1,5-2  см  і, 
направляючи кінець її вправо і вліво, ін'єктує 20-30 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну. 

Паралюмбальна блокада (за методом Б. О. Башкирова) 

Техніка блокади. Розчин вводять у простір між великим і малим поперековими м'язами, який найбільш 

чітко виражений на рівні 2^4- го поперекових хребців. При цьому вдається одночасно блокувати зовнішній 
сім'яний  і  клубово-пахвинний  нерви,  шкірно-латеральний  нерв  стегна,  сполучні  гілки  від  пограничного 
симпатичного стовбура. 

Блокаду виконують на боці уражених четвертей вимені між попе- речно-реберними відростками 3-го і 

4-го поперекових хребців, відступивши від серединної лінії тулуба на 7-8 см. Після проколу шкіри голку 
просувають під кутом 55-60° до серединної площини тулуба до упору в тіло хребця (на глибину 8-10 см у 
залежності від величини і вгодованості тварини), потім її відтягують на 2-5 мм назад і під невеликим тиском 
повільно вводять 0,25-0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 100-200 мл (рис. 189, б, в). 

Блокада може бути одно- (при ураженні однієї чверті або половини вимені) або двосторонньою. 

Блокада нервів вимені (за методом Д. Д. Логвинова) 

Ця  блокада  є  різновидом  короткої  новокаїнової  блокади.  Вона  зводиться  до  введення  розчину  в 

надвим'яний простір, до місця вихо

476

ду зовнішнього сім'яного нерва, соромітних артерії і вени, тобто до зовнішнього пахвинного кільця. 

Місце  введення  голки  визначають  на  межі  між  основою  молочної  залози  і  черевною  стінкою,  де 

утворюється жолоб,  якщо  пальцями відтягувати вим'я  донизу (див.  рис. 189,  а).  При  ураженні передніх 
часток вимені голку вколюють на стикові передньої і бокової площини і просувають на 8-10 см по черевній 
стінці в напрямку задньої поверхні протилежного колінного суглоба. Новокаїн вводять шприцом Жане, а 

голку зміщують в різних напрямках з тим, щоб тканини інфільтрувати 
на  якнайбільшому  проміжку  основи  частки.  Вводять  0,25-0,5  %-ний 
розчин по 150-200 мл над кожною ураженою часткою. 

Місцем введення розчину новокаїну над задніми частками вимені 

служить точка перетину краю основи вим'я з лінією, що йде на віддалі 
2  см  від  серединної  лінії  (зверху  надви-  м'яного  вузла).  Голку 
просовують  на  8-10  см  в  тканини  і  спрямовують  зверху  і  вперед  в 
напрямку до зап'ясткового суглоба того ж боку. 

Блокаду при необхідності повторюють через 5-7 днів. 
Свиноматку фіксують у боковому лежачому положенні. Застосо-

вують 0,5 %-ний розчин новокаїну в дозі 30-40 мл на кожен молочний 
пакет.  Ін'єкційну  голку  вводять  між  пакетами  молочної  залози  і 
черевною стінкою на глибину 8-10 см. Розчин новокаїну разом з ан-
тибіотиками ін'єктують над кожним пакетом молочної запози, посту-
пово витягуючи голку. При необхідності блокаду повторюють через 
24-48 год. 

Дрібну  рогату  худобу  фіксують  у  спинно-боковому  положенні. 

Точка  уколу голки знаходиться в  жолобі,  який  легко пальпують  по-
переду ураженої половини вимені, на межі між її основою і черевною 
стінкою. У цьому жолобі на рівні середини ураженої половини

Рис. 189. Схема блокади нервів молочної 

залози: а - блокада нервів молочної залози за 

Д. Д. Логвіновим; б, в - блокада за Б. О. 

Башкіровим 

477

вимені вистригають вовну. Голку довжиною 10-15 см уколюють у цій точці й просувають на всю довжину 
між  черевною  стінкою  і  основою  ураженої  половини  молочної  залози.  До  голки  приєднують  шприц  й 
ін'єктують 50-60 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну з антибіотиками. При цьому поступово

 витягають

 голку й 

одночасно зміщують її в різні боки, щоб розчин рівномірно розподілився над основою ураженої половини 
вимені. При необхідності блокаду повторюють через 3-4 дні. 

ІНШІ БЛОКАДИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРОБАХ 

Коротка блокада Показання. Застосовують при

 лікуванні

 гнійних ран, 

виразок, фурункулів, абсцесів, флегмон, гнійних

 і

 асептичних бурситів, тендовагінітів тощо. 

Техніка блокади. Розчин новокаїну вводять навколо патологічного осередку (під шкіру, апоневрози, 

підфасціально, внутрішньом'язо-  во) і під його основу, на  межі здорових та  уражених тканин. У  момент 
введення  розчину  уникають  сильного

  тиску

  і  застосування  великих  об'ємів  розчину,  тому  що  при  цьому 

може  виникнути  ще  більше  стискування  судин  і  тканин.  Ін'єктують  100-  200  мл  0,5  %-ного  розчину 
новокаїну великим і 60-80 мл - дрібним тваринам. Блокаду при необхідності повторюють через 3-4 доби. 

Циркулярна блокада Показання. Застосовують при захворюваннях дистальних 

відділів кінцівок: рани, ревматичне запалення

 копит,

 флегмони, пододермати- ти, тендовагініти, артрити, 

панариції, копитна гниль у овець, відмороження, укуси змій тощо. 

Техніка  блокади.  Розчин новокаїну вводять  циркулярно вище  патологічного осередку і просочують 

ним  усі  м'які  тканини  між  шкірою  й  кістою.  Застосовують  на  кінцівках  тварин  не  вище  ліктьового  й 
колінного суглобів, тому що у верхніх відділах кінцівок великі шари м'язів і для блокади необхідні токсичні 
дози новокаїну. 0,25 %-ний розчин новокаїну вводять з 2-5-ти точок (100-200 мл на рівні п'ястка чи плесни і 
300-500  мл  на  рівні  передпліччя  і  гомілкової  кісти  у  великих  тварин).  При  необхідності  блокаду 
повторюють через 2-3 дні. 

Міжпальцьова блокада (за методом А. І. Зикова) 

Показання. Асептичні і гнійно-некротичні процеси в ділянці пальців. 
Техніка  блокади.  Для  цього  на  дорсальній  поверхні  середини  путової  ділянки  пропальповують 

міжпальцьовий жолоб, у який і вводять голку перпендикулярно До шкіри. У міру просування її, до упору в 
шкіру волярної (плантарцої) поверхні ін'єктують 10-20 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну при асептичних 
процесах  або  антибіотиків  з  новокаїном  -  при  гнійних.  Для  більш  великої  інфільтрації  міжпальцьової 
клітковини варто Додатково ввести новокаїн у проксимальному й дорсальному напрямках. З цією метою 
голку підтягують, залишаючи вістря в підшкірній клітковині,  надають  їй косого  напрямку знизу вгору і 
назад,  ін'єктують  розчин,  просуваючи  голку  до  упору  в  шкіру  волярної  (плантарної)  поверхні  на  рівні 
рудиментарних пальців. Після повторного підтягування голки до підшкірної 

ЮГҐГІШЯЙН

'

И

,

 ГГ

 просувають до 

уітсфу

  В

  м  'якушну  частину  склепіння  міжкопитцевої  щілини  (М.  В.  Пла?сотін,  С.  Т.  Шитов).  Слід 

додатково зробити циркулярну і підшкірну ін'єкції новокаїну на рівні проксимального кінця путової кісти. 
При цьому ін'єктують 30-40 мл розчину. 

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НОВОКАЇНОВОЇ ТЕРАПІЇ 

478

Новокаїнову терапію не застосовують у таких випадках: 1) при в'ялих чи ареактивних підгострих збо 

хронічних процесах, які з самого початку перебігають надто повільно, ареактивно; при такому перебігові 
новокаїнова  терапія  може  да

Г

и  певний  ефект  після  попереднього  загострення  процесу;  2)  при  гангрені 

легень;  3)  при  пізніх  стадіях  пневмоній  та  інших  патологічних  процесах,  де  патологоанатомічні  зміни  в 
тканинах  дуже  глибокі;  4) 

П

ри  тяжкій  формі  сепсису;  5)  при  захворюваннях  печінки,  якщо  знижена 

активність холінестерази; 6) при злоякісних пухлинах; 7) якщо для лікування вживаються сульфаніламіди, 
бо  вони  значно  знижують  знеболювальну  властивість  новокаїну,  а  утворена  параамінобе^зойна  кислота 
знижує  антимікробну  дію  сульфаніламідів;  8)  якщо  5  лікувальною  метою  тварині  вводиться  димедрол, 
діазолін, супрастин, піпольфен і прозерин; 9) при виснаженні тварин; 10) у старих тварин. 

УСКЛАДНЕННЯ ПРИ НОВОКАЇНОВІЙ ТЕРАПІЇ 

При  застосуванні  новокаїнових  блокад  можуть  розвиватися  такі  ускладнення:  1)  гематома  після 

проколювання стінки великих судин; 2) перелом ін'єкційної голки в тканинах; 3) інфікування тканин (це 
найчастіше  буває,  якщо  порушуються  правила  підготовки  рук,  інструментів  або  поля  операції);  4) 
інтоксикація  організму  від  передозування  препарату  внаслідок  підвищення  індивідуальної  чутливості  до 
новокаїну,  а  також  в  зв'язку  із  захворюванням  печінки  чи  одночасного  вживання  новокаїну  і 
антиацетилхолінових  речовин  (димедролу,  діазоліну,  супрастину,  піпольфену,  антергану,  антистину, 
прозерину та ін.); 5) дуже рідко може виникати короткочасна гематурія, якщо голкою при введенні була 
травмована нирка. 

Внутрішньовенне  введення  великих  доз  новокаїну,  особливо  високої  концентрації,  інколи 

супроводжується інтоксикацією, яка проявляється спочатку збудженням, а потім пригніченням тварини. 

Клінічні ознаки інтоксикації новокаїном.При інтоксикації новокаїном спочатку виникає еректильна 

фаза  (фаза  збудження),  а  потім  торпідна  фаза  (фаза  пригнічення).  Фаза  збудження  супроводжується 
прискоренням  пульсу  і  дихання,  потінням,  слиновиділенням,  частими  дефекаціями  і  сечовиділенням, 
переступанням  з  ноги  на  ногу  та  намаганням  рухатись  вперед,  вигляд  тварини  при  цьому  зляканий  або 
незосереджений.  Собаки  здебільшого  за  кожним  видихом  гавкають,  вищать  або  скавчать  з  проявом 
клонічно-тетанічних судом. 

Фаза  пригнічення  характеризується  глибокою  депресією  центральної  нервової  системи.  Вона  дуже 

часто  настає  раптово,  і  в  цей  час  іноді  зупиняється  дихання,  яке  майже  завжди  відновлюється  після 
негайного  застосовування  енергійних  і  тривалих  (часом  5-10  хв)  ма-  сажів  грудної  клітки  та  штучного 
дихання. 

При виникненні інтоксикації необхідно припинити введення розчину новокаїну і негайно приступити 

до  лікування.  З  цією  метою  вводять  внутрішньовенно  наркотичні  речовини  (хлоралгідрат,  пенто- 
тал-натрій, гексенал). Перед введенням наркотичних речовин можна зробити кровопускання: 3-4 літри (для 
великих тварин) з наступним введенням 10 %-ного розчину хлористого кальцію, 150-200 мл і 40 %-ного 
розчину глюкози - 200-300 мл та ізотонічного розчину хлориду натрію. Під шкіру вводять кофеїн, камфору. 
При інтоксикації новокаїном спершу виникає зупинка дихання, тому спостереження за диханням необхідно 
вести  постійно  і  при  зупинці  його  негайно  застосовувати  вищезгадані  заходи.  Для  збудження  центру 
дихання показане введення атропіну сульфату в дозі 0,03-0,08 г для коней, 0,04-0,06 г - для великої рогатої 
худоби.