Файл: Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148.pdf

464

стовбури  й  сірі  з'єднувальні  гілки,  які  відходять  від  них,  нерви  і  нервові  сплетення  аорти,  останні 
міжреберні  й  перші  поперекові  нерви,  тобто  блокаді  піддаються  симпатичні  й  інші  нерви,  що 
направляються  до  органів  черевної  і  тазової  порожнин,  а  також  симпатичні  гілочки,  що  входять  у 
спинномозкові нерви останніх грудних, поперекових і крижових сегментів. 

Показання.  Профілактика  післяопераційного  перитоніту.  Блокаду  застосовують  при  захворюваннях 

органів  черевної  й  тазової  порожнин.  При  перитонітах,  гастроентеритах,  диспепсіях,  панкреатитах, 
холециститах,  ендометритах,  маститах,  післякастраційних  ускладненнях,  колітах,  ентералгії,  затримці 
посліду,  запальних  процесах  статевого  члена,  мошонки  та  сім'яників,  трофічних  порушеннях  (екземи, 
дерматити,  набряки,  трофічні  виразки,  рани,  які  довго  загоюються,  особливо  в  ділянці  черевної  стінки, 
спини,  крупа  і  тазових  кінцівок),  артритах  тазових  кінцівок,  синовітах,  бурситах,  тендовагінітах, 
тендинітах. 

Техніка блокади у всіх тварин приблизно однакова, але є деякі видові особливості. Зокрема, у коней, 

великої рогатої худоби і буйволів її краще виконувати в стоячому положенні. Місцем уколу голки є точка 
перетинання переднього краго останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м'яза спини. Її знаходять 
у заглибленні,  утвореному медіальним краєм клубово-реберного та латеральним краєм найдовшого м'яза 
спини.  Щоб  знайти  це  заглиблення,  вказівним  і  середнім  пальцями  руки  знаходять  останнє  міжребер'я, 
натискуючи пальцями на  шкіру, просувають  їх донизу  від остистих відростків. Коли пальці доходять  до 
цього  заглиблення,  вони  немовби  провалюються.  Після  цього  голку  з  мандреном  довжиною  10-20  см 
вводять під кутом 30-35° до горизонтальної площини і просувають по передньому краю ребра до упору в 
тіло  грудного  хребця  (рис.  183,  184).  Мандрен  після  цього  витягують.  Контролем  правильного  введення 

положення  голки,  відхиляючи  її  разом  із  шприцом  на  5-10°  до  сагітальної 
площини. При такому зміщенні верхнього кінця голки нижній 

Рис. 183. Положення голки при 

тичних стовбурів: !-положення голки в 

проведенні наднлевральної блокади 

момент дотику до тіла хребця; 2 - зміщен- 

черевних нервів і пограничних 

ня голки в момент введення розчину; 3 - 

симпатичних стовбурів: 1 - аорта; 2 - 

дорсальна група м'язів спини; 4 - клубово- 

пограничний симпатичний нерв; 3- 

реберний м'яз; 5 - тіло поперекового хре- 

4 - великий та малий нерви нутрощів; 

бця; 6 - черевний нерв і симпатичний ву- 

5 - півмісяцевий вузол (вузол міся- 

зол  симпатичного  стовбура;  7  -  непарні  чного 

сплетення); 6, 7 - 18-17-е ребро ліва та права вени; 8 - аорта 

з 

2

465

голки  є  те,  що  кінець  її  упирається  в  тіло  хребця,  з  неї  не  витікає  кров,  через  голку  не  всмоктується  в 
плевральну  порожнину  повітря.  Якщо  голка  попадає  в  черевну  аорту  (з  канюлі  виділяється  пульсуючий 
струмінь  червоної  крові)  або  плевральну  порожнину  (чути  шум  засмоктувального  повітря),  її  дещо 
відтягують  назад.  Переконавшись,  що  голка  введена  правильно,  її  фіксують  лівою  рукою,  а  правою  -  за 
допомогою гумової трубки і канюлі приєднують шприц. Потім злегка натискують великим пальцем правої 
руки на поршень шприца, лівою змінюють (гострий кінець) відійде від тіла хребця. Тоді голку просувають 
на 1—1,5 см глибше, і в надплевральну клітковину вводять невелику кількість розчину новокаїну. Перед 
введенням  повної  дози  необхідно  переконатися,  що  голка  знаходиться  в  клітковині.  Для  цього  від  неї 
відокремлюють  шприц.  Якщо  вона  є  в  клітковині,  то  з  голки  виходить  крапля  розчину,  яка  коливається 
синхронно диханню. Якщо ж з канюлі голки виливається розчин, то це свідчить про те, що вона знаходиться 
в м'язах. У такому разі рівномірно натискуючи на поршень шприца, голку плавно просувають  уперед до 
моменту вільного входження розчину новокаїну в надплевральну клітковину. Це добре відчутно тому, що в 
м'язову тканину розчин уводиться під певним тиском, а після проходження голки через м'язову тканину в 
надплевральну клітковину  він починає надходити вільно. Суттєвий момент  у  техніці виконання  блокади 
полягає в просуванні голки з одночасним уведенням розчину. Його струмінь, відшаровуючи плевру, буде 
інфільтрувати клітковину, що оточує черевні нерви і симпатичний стовбур, й охороняти плевру від проколу 
голкою. 

466

Техніка блокади в телят, овець, кіз, свиней, собак, кішок, лисиць та інших дрібних тварин аналогічна, 

причому зручніше її виконувати, зафіксувавши тварину в боковому положенні. 

Телятам  голку  уводять по  передньому краю  останнього ребра, а  при  недорозвиненні його  -  спереду 

передостаннього.  До  тіла  хребця  голку  направляють  під  кутом  20-30°.  У  свиней  найдовший  м'яз  спини 
відносно широкий, тому нахил голки варто робити меншим (приблизно 10-15°). В інших дрібних тварин 
місцем уколу є точка перетину заднього краю останнього ребра з дорсальною групою хребетних м'язів. 

Великій рогатій худобі й коням ін'єктують 0,5 %-ний розчин новокаїну з розрахунку 0,5 мл/кг маси тіла; 

свиням, собакам, вівцям і козам - 2 мл/кг маси тіла; лисицям, кроликам і кішкам - по 5-10 мл на тварину. При 
гострому  перебігу  патологічного  процесу  для  одержання  терапевтичного  ефекту  досить  одноразової 
блокади, при підго- строму і хронічному її повторюють через 6-10 днів. Необхідну дозу для введення ділять 
навпіл і вводять з двох боків. 

Поперекова (паранефральна) блокада 

Розчин новокаїну  вводять  у межах фасціального чохла  нирки, де він, проникаючи  в навколониркову 

жирову клітковину, впливає на ниркове симпатичне нервове сплетення. Цей метод запропонований О. В. 
Вишневським, який вважав, що поперекова ділянка зі скупченням великих нервових вузлів і стовбурних 
провідників  являє  собою  зону,  що  особливо  підходить  для  одержання  лікувального  ефекту,  завдяки 
феномену  вимикання  найбільшої  кількості  зв'язків  між  центром  і  периферією.  У  даному  випадку 
блокуються  не  тільки  перед-  і  післягангліонарні  симпатичні  волокна,  що  утворюють  сонячне  і  ниркове 
сплетення, але  й гілки вагуса, які беруть участь  у формуванні згаданих сплетень. У результаті цього під 
впливом  блокади  спостерігається  вагосимпатичний  ефект  замість  симпатичного,  виникаючого  після 
надплевральної блокади. Тому трофічний, антиспазматичний та інші ефекти після паранефральної блокади 
виявляються менш вираженими і знаходяться в залежності від симпатико- чи ваготонії, початкового стану 
блукаючого нерва (вагуса) і симпатичного відділу нервової системи. 

Показання.  її  застосовують  для  лікування  перитонітів,  гастроентероколітів,  гастритів,  ентеритів, 

холециститів, гепатитів, нефритів,

467

запалення  і  недостатності  наднирників,  акушерсько-гінекологічних  захворювань,  післякастраційних 
ускладнень, хвороб статевих органів запального характеру, ран, які тривалий час не гояться, трофічних та 
інших виразок в ділянці тулуба й тазових кінцівок, синовітів, тенди- нітів, тендовагінітів, артритів, маститів 
тощо, а також з метою профілактики післяопераційного перитоніту. 

Техніка блокади. Метод І. Я. Тихоніна. У коня нирки знаходяться в поперековому заочеревинному 

просторі (ліва прилягає до аорти, а права знаходиться над задньою порожнистою веною). Проекція лівої 
нирки  на  шкіру  відповідає  реберно-поперековому  куту  в  ділянці  перших  трьох  поперекових  хребців: 
передній кінець її заходить в останнє міжребер'я, а задній - простирається майже до поперечно-реберного 
відростка четвертого поперекового хребця. 

Права нирка знаходиться на рівні 16-го (15-14-го) ребра, де вона переднім своїм кінцем упирається в 

нирку, залишаючи на ній ниркову вм'ятину. Ін'єкцію розчину проводять як з правого, так і з лівого боків. 
Ліворуч голку вводять на середині відстані між останнім ребром і поперечно-реберним відростком першого 
поперекового  хребця,  відступивши  8-10  см  від  остистих  відростків,  у  жолобі  між  найдовшим  мускулом 
спини  і  клубово-реберним.  Укол  голки  (12-15  см)  з  манд-  реном  роблять  у  встановленій  точці 
перпендикулярно до шкіри (рис'. 185). При виконанні блокади відчувають три перешкоди: прокол шкіри, 
міжреберної  зв'язки  і  сухожилля  вентрального  міжниркового  м'яза.  Потім  відчувається  "провал"  голки  в 
навколониркову 

жирову 

клітковину. 

Глибина 

введення  голки  -  8-9  см  (у 

худих коней - 4-5 см). 

Витягують  мандрен,  до 

голки  приєднують  шприц  з 

0,25 

%-ним 

розчином 

новокаїну. Якщо положення 

голки 

правильне, 

розчин 

вводиться  вільно.  Значний 

опір виникає в двох випадках: коли кінець голки проник у нирку (з голки витікає кров), голку необхідно 
відтягати  до  моменту  вільного 

введення 

розчину; 

якщо 

голка знаходиться в товщі м'яза 

(для 

введення 

розчину 

прикладається  зусилля),  тоді  її 

потрібно

Рис. 185. Поперекова новокаїнова блокада у коня: 
А - справа; Б - зліва 

468

поглибити.  При  попаданні  голки  в  черевну  порожнину  розчин  мимовільно  витікає  зі  шприца,  при 
від'єднанні останнього чути шипіння  повітря,  що всмоктується  в черевну  порожнину. У  такому випадку 
голку необхідно підтягнути. 

З правого боку голку уводять в останньому межребер'ї спереду останнього ребра на 1 см і латеральніше 

остистих відростків на 5- 6 см, орієнтуючись на латеральний край найдовшого м'яза спини. Голку вводять 
перпендикулярно  до  шкіри.  Доза  розчину  -  1  мл/кг.  Загальну  дозу  ділять  навпіл  і  вводять  з  двох  боків. 
Повторні ін'єкції (при необхідності) проводять через 6 днів. 

Метод М. М. Сенькіна. У великої рогатої худоби паранефральна новокаїнова блокада виконується з 

правого  боку,  тому  що  права  нирка  розташована  в  ділянці  від  останнього  міжребер'я  до  2-го  (3-го) 
поперекового хребця, а латеральна межа її виступає за вільні кінці поперечнореберних відростків перших 
двох поперекових хребців приблизно на 2-3 см. Ліва нирка, маючи довгі брижі, займає різне положення в 
залежності  від  ступеня  наповнення  рубця,  внаслідок  чого  блокаду  роблять  з  правого  боку  в  стоячому 
положенні тварини, інфільтруючи 0,25 %-ним розчином новокаїну шкіру і глибоко розташовані тканини за 
допомогою  тонкої  голки.  Її  уколюють  у  проміжку  між  останнім  ребром  і  кінцевою  частиною 
поперечнореберного  відростка  1-го  поперекового  хребця  або  між  відростками  1-го  і  2-го  поперекового 
хребців. Відступивши від кінців відростків на 1-2 см, в бік сагітальної площини, роблять перпендикулярно 

поверхні шкіри укол (рис. 186) і повільно просувають голку на глибину 
8-11 см у 
залежності від величини й вгодованості тварини. Після проколу шкіри 
голка  проходить  порівняно  легко,  а  при  проходженні  міжниркової 
зв'язки,  початкової  частини  сухожилля  правої  ніжки  діафрагми  і 
зовнішньої капсули нирки вона зустрічає перешкоду, прокол якої су-
проводжується легким хрускотом, а потім провалом голки. Її просува-
ють ще на 1,5-2 см й ін'єктують при невеликому натисненні на поршень 
0,25 %-ний розчин новокаїну в дозі

Рис. 186. Схема правобічної поперекової 

(паранефральної) блокади у великої 

рогатої худоби: 1 - ліва нирка; 2 - права 

нирка; 3 - найдовший м'яз спини; 4 - 

клубово-реберний м'яз; 5 - грудний хребець; 

6 - положення голки