ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.07.2019
Просмотров: 2465
Скачиваний: 1
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
24) Характеристика діяльності прокуратури в Україні
Прокуратура України є державним правоохоронним органом, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів держави.
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.
Принципи діяльності прокуратури закріплені в ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" - це основні положення, які виражають суть її організації та діяльності:
- принцип централізації - органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;
- принцип незалежності - органи прокуратури здійснюють свої повноваження на підставі Конституції та чинних законів України, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їхніх органів Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Основні функції прокуратури закріплені в Конституції України та Законі "Про прокуратуру". Функції прокуратури - це основні напрями її діяльності в яких проявляється суть і призначення цього правоохоронного органу. Згідно з Конституцією України на прокуратуру покладені функції:
- підтримання державного обвинувачення в суді;
- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
- нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
- нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (ст. 121 Конституції України);
- загальний нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;
- попереднє слідство в межах компетенції, передбаченої ч. 1 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України.
- участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдосконаленню та роз'ясненню законодавства.
На прокуратуру не можуть покладатися функції не передбачені законами України.
Для виконання завдань і функцій, покладених на прокуратуру, в державі сформована трирівнева структура цих органів.
Вищий рівень складає Генеральна прокуратура України, яку очолює Генеральний прокурор України, що призначається на посаду та звільняється за згодою Верховної Ради України Президентом України.
У Генеральній прокуратурі утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова колегії), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури.
25) Звернення про захист до міжнародних установ
За критеріями, визначеними Конвенцією, Міжнародний Суд:
а) може прийняти справу до розгляду тільки після того, як були використані всі національні засоби захисту аж до звернення до Верховного Суду України, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права, і не пізніше шести місяців від дати прийняття остаточного рішення відповідною національною установою;
б) не розглядає заяви, які надійшли до того, як Україна стала членом Ради Європи;
в) не розглядає індивідуальні заяви, якщо вони
- анонімні;
- за своєю суттю порушують те саме питання, що вже було розглянуте Європейським Судом або вже було вирішене шляхом іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, і не містить ніякої нової інформації;
- є зловживанням правом на оскарження або явно необгрунтованими;
- є несумісними з положеннями Конвенції або протоколів до неї. Тобто приймаються до розгляду лише скарги, пов'язані з порушенням тільки тих прав, що гарантовані Конвенцією і протоколами до неї.
До прав, які можуть бути захищені Європейським Судам, відносяться право:
а) на життя;
б) на повагу до гідності;
в) на свободу і особисту недоторканність;
г) на законність обвинувачення і справедливість незалежного і безстороннього суду;
д) підозрюваного, обвинуваченого та підсудного на захист;
е) на те, що відносно кожної людини закон не матиме зворотної сили, крім випадків, коли він пом'якшує чи скасовує відповідальність особи;
ж) засудженого на перегляд вироку;
з) на відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням;
й) не бути вдруге покараним за один і той самий злочин;
і) на невтручання в особисте і сімейне життя;
к) на недоторканність житла;
.л) на таємницю листування;
м) на свободу думки, совісті і релігії;
н) на свободу виявлення поглядів;
о) на свободу мирних зборів;
п) на участь в асоціаціях (політичних партіях і громадських організаціях);
р) на створення сім'ї, а також право чоловіка і жінки мати рівні громадянські права у шлюбі;
с) на захист від будь-якої дискримінації;
т) на приватну власність;
у) на освіту;
ф) виборче право;
х) не бути позбавленим волі лише на підставі неспроможності виконання свого договірного зобов'язання;
ц) на вільне пересування і свободу вибору місця проживання на території певної держави, де людина законно перебуває;
ч) вільно залишати будь-яку країну, право громадянина не бути висланим з території своєї держави, а також право безперешкодного в'їзду на Її територію;
ш) право іноземця не бути свавільно висланим за межі держави, на території якої він законно проживає.
Органи петиційної компетенції розглядають індивідуальні або колективні скарги (петиції) на порушення прав людини з боку певної держави. Такими органами, зокрема, є Комісія з прав людини при ЕКОСОР, Європейський та Американський суди з прав людини тощо. В окремих випадках відповідні органи (організації) наділяються як загальною, так і петиційною компетенцією. Наприклад, Комітет з прав людини згідно з Пактом про громадянські та політичні права 1966 р. наділений загальною компетенцією у сфері захисту прав людини, а згідно з І Факультативним протоколом до Пакту 1966 р. – петиційною компетенцією. Таким чином, у відносинах з державами, які приєдналися і до Пакту, і до І Факультативного протоколу, Комітет має загальну і петиційну компетенцію, а у відносинах з державами, які приєдналися лише до Пакту – загальну компетенцію.
26) Характеристика права звернення по захист до посадових осіб
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні, чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Звернення громадян як правове явище має багатофункціональний характер - це і забезпечення права громадян України на участь в управлінні державними і громадськими справами, це і зворотній зв'язок на діяльність органів публічної влади, це і форма захисту прав і свобод громадянина, це і забезпечення прозорості діяльності органу самоврядування.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про звернення громадян” зверненнями громадян є викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Окремо наведемо характеристики кожного виду звернень, що розглядаються у сфері місцевого самоврядування.
Пропозиція (зауваження) - це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органу місцевого самоврядування, депутатів ради, посадових осіб органів самоврядування, що поширюють свою компетенцію на територію громади, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і відповідно громадського життя відповідно до компетенції органу, соціально-культурної та інших сфер діяльності громади.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ; організацій комунальної форм власності, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення до органу місцевого самоврядування чи підприємства, установи, організації комунальної форм власності з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, посадових осіб.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
27) Порядок здійснення соціального інспектування
Соціальне інспектування сімей з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, - це візит до сім'ї (з попередженням чи без нього) групи уповноважених осіб з метою ознайомлення зі станом справ у сім'ї, у першу чергу, – стану утримання, розвитку й виховання дітей (дитини).
Соціальне інспектування - це система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Метою соціального інспектування є облік, аналіз та оцінка потреб сімей і дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, контроль за умовами життєдіяльності, моральним, психічним і фізичним станом дітей, забезпечення захисту їх прав, свобод і законних інтересів.
Соціальне інспектування передбачає заходи, спрямовані на:
– з'ясування факту наявності складних життєвих обставин;
– виявлення причин, що призвели до виникнення складних життєвих обставин, які особи не можуть подолати самостійно;
– оцінку потреб та визначення необхідності у здійсненні соціального обслуговування осіб;
– з'ясування можливості та здатності осіб до самостійної життєдіяльності;
– у випадку реальної загрози життю і здоров'ю осіб, які не можуть захистити себе від насильства або жорстокого поводження, вжиття негайних заходів для їх усунення;
– забезпечення прав осіб на отримання своєчасної допомоги;
– контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.
Етапи соціального інспектування:
1) відвідування осіб за місцем фактичного проживання;
2) збір додаткової інформації про осіб щодо умов їх життєдіяльності, причин та факторів, які обумовили виникнення складних життєвих обставин, засобів та можливостей для їх подолання;
3) аналіз потреб осіб, підготовка рекомендацій щодо здійснення подальшої роботи з ними.
Формою збору інформації про сім'ю передусім є відвідання помешкання її проживання і бесіда з членами сім'ї. Використовуються такі методи діагностики: обстеження, спостереження, інтерв'ю, бесіда, анкетування, тестування.
Результатом соціального інспектування є акт соціального інспектування. Акт складається із двох розділів: розділ І акту соціального інспектування заповнюється на етапі обстеження умов проживання сім'ї та з'ясування наявності складних життєвих обставин; розділ II акту заповнюється спеціалістом за результатами додаткової інформації, що надається іншими суб'єктами соціальної роботи.
Акт соціального інспектування може бути підставою до прийняття рішення, що сім'я не потребує соціальної допомоги, отже вже не відноситься до категорії "сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах" або ж потребує лише певних соціальних послуг, проте самостійно може подолати життєві складнощі.
28) Порядок здійснення соціального супроводу
Згідно Закону України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” соціальний супровід - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сім’ї, дітей та молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів.
Зміст соціальної послуги соціального супроводу
1. Основні дії та заходи, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, та орієнтовний час для їх виконання, що використовується при наданні соціальної послуги соціального супроводу, передбачають:
відвідування отримувача соціальної послуги за місцем його проживання (перебування);
оцінку потреб сім’ї (особи), яка перебуває у СЖО;
складання індивідуального плану соціального супроводу;
аналіз коригування плану соціального супроводу;
інформування щодо питань, пов’язаних з наданням інших послуг і соціальної допомоги.
бесіди з отримувачем соціальної послуги, членами його сім’ї, особами з найближчого оточення (очно, телефоном);
психологічну підтримку згідно з професійною компетенцією (організація психотерапевтичних груп, психологічна корекція);