Продовження таблиці 2.8

По рослинництву	1097	41,8	13128,2	79,3	70237	90,9	6402	49,1
ВРХ	342,4	13	255,2	1,5	895,4	1,2	261,5	-11,8
Свині	79,9	3	-	-	-	-	-	-
Вівці	3,7	0,2	-	-	-	-	-	-
Молоко	733,5	27,9	2026,7	12,2	1428	1,8	194,7	-26,1
Інша продукція тваринництва	68,5	2,6	126,5	0,8	129,6	0,3	189,2	-2,3
По тваринництву	1228	46,7	2408,4	14,5	2453	3,2	199,8	-43,5
Послуги в сільському господарстві	301,4	11,5	1022,4	6,2	4500	5,8	1493	-5,7
Усього по підприємству	2626,4	100	16559	100	77190	100	2939	0П

Проаналізувавши доля окремих видів сільськогосподарської продукції в загальній структурі товарної продукції ТОВ «Шалигинське» можна зробити висновок що найбільша доля в структурі підприємства по рослинництву в 2012р, 90,9% , а найменша в 2010р.- 41,8%. По тваринництву найбільша доля в структурі в 2010 році 46,7% , а найменша в 2012 р. 3,2%.(Форма №50 с.г. Додатки Ж,З,И- форма №2)

Таблиця 2.9

Основні показники економічної ефективності використання земельного фонду в господарстві в 2010 - 2012 роках

Показники економічної ефективності	2010 р.	2011р.	2012 р.	Відношення 2012 р. до 2010 р., %
І. Натуральні показники. 1. Вироблено на 100 га ріллі, ц: - зерна;	196,7	45	6150,6	3126,9
- м′яса свиней;	0,11	-	-	-
2. Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц: - молока	128	146,1	122,9	96
- м′яса всіх видів;	4,3	6,2	6,7	155,8
ІІ. Вартісні показники. 1. Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн..: - валової продукції ;	80,7	339,5	1442,8	1787,8

---

Продовження таблиці 2.9

- валового доходу;	91,9	406,5	1542,1	1678
-прибутку.	-50,23	45,2	556,5	-1107,9

За даними таблиці можна сказати, що з кожним роком показники ефективності використання землі зростають.Тобто у 2012 у порівнянні з 2010 роком на 3126,9ц. зерна на 100 га. Значить виробництво зерна є прибутковим.А виробництво м’ясо свиней навпаки виявилося не вигідним і в 2011-2012 році м'ясо свиней не було вироблено зовсім.Молока і м’яса всіх видів вироблено на 100га с.-г. збільшилось на 96% і 155,8%.Валова продукція і валовий дохід збільшився на 1787,8% і 1678%, а прибуток зменшився на 1107,9%.(Форма №50 с.г та Додатки Г,Д,Е)

Інтегральний фінансовий аналіз за методикою корпорації «Дюпон» дозволяє визначити показник рентабельності активів як за прямим методом розрахунку (як відношення чистого прибутку до вартості активів), так і з використанням інтегральних показників (добуток рентабельності реалізації продукції і коефіцієнта оборотності активів)

ЧП- сума чистого прибутку(ф№2 р.220)

Р- обсяг реалізації продукції(ф.№2 р.035)

А- середня сума всіх активів (ф.№1 р.280)

ВД- сума валового доходу (ф.№2 р.010)

В- сума витрат (ф.50с.г)

2010 р.=2210/3153=2210/3153*3153/4471

-5=-5

2011 р.=3099/39499=3099/16559*16559/39499

0,07=0,07

2012 р.=33242/130364=33242/77190*77190/130364

0,25=0,25

Фінансовий стан підприємства – стабільний.

Коефіцієнт рентабельності використовуваних активів підприємства

РА= Р рп *КоА

Ррп- коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (ЧП/Р)

КОА- коефіцієнт оборотності (Р/А)

2010рік

РА=-0,70*0,70=-0,49

2011 рік

РА=0,18*0,42=0,07

2012рік

РА=0,43*0,59=0,25

Використання активів підприємств показує, що активи підприємства використовуються ефективно: ми бачимо їх стабільність в порівнянні з 2010 роком.

Коефіцієнти оцінки оборотності активів характеризують, наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. Певною мірою вони є індикатором його ділової активності. Для оцінки оборотності активів підприємства використовуються такі формули:

Коефіцієнт оцінки оборотності активів

КОА=

ОР- (ф.№2 р.035)

А- середня вартість усіх використовувати активів підприємства (ф.№1 р.280)

2010 рік

КОА=3153/4471=0,7

2011 рік

КОА=16559/39399=0,42

2012 рік

КОА=77190/130364=0,59

Проаналізувавши коефіцієнт оборотності активів, ми бачимо що в 2012р. порівняно з 2010р. активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства не ефективно.

Коефіцієнт оцінки рентабельності (прибутковості)

Ррп =

ЧПДН- сума чистого прибутку отримана від операційної діяльності підприємства (ф.№2 р.220)

ОР- загальний обсяг реалізації продукції в даному періоді (ф.№2 р.035)

2010 рік

Ррп= -2210/3153=-0,7

2011 рік

Ррп= 3099/16559= 0,19

2012 рік

Ррп=33242/77190= 0,43

Проаналізувавши коефіцієнт оцінки рентабельності , ми бачимо що в 2012р. порівняно з 2010р.

Коефіцієнт поточної платоспроможності (КПП) показує, якою мірою вся заборгованість за поточними фінансовими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів.

---

КПП=

ОА- сума всіх оборотних активів підприємства (ф.№1 р. 260)

ПФЗ- сума всіх поточних фінансових зобов’язань підприємства (ф.№1. р.620)

2010 рік.

1959/4986=0,4

2011 рік.

26517/36915=0,7

2012 рік.

49468/115154=0,4

Проаналізувавши коефіцієнт оцінки платоспроможності , можна сказати що в 2011р. підприємство своєчасно розраховувалось за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями за рахунок оборотних активів різних рівнів ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної платоспроможності, або "кислотний тест" (КАП). Він показує, якою мірою всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпечені наявними в нього готовими засобами платежу на певну дату.

КАП=

ГА- сума грошових активів підприємства на певну дату (ф.№1 р.220)

ПФІ- сума поточних фінансових інвестицій підприємства на певну дату (ф.№1р.240)

ЗБк- сума всіх поточних фінансових зобов’язань підприємства на певну дату (ф.№1. р.620)

2010 р.

103/4986=0,02

2011 р.

37/36915=0,001

2012 р.

26/115154=0,0002

Проаналізувавши коефіцієнт абсолютної платоспроможності , можна сказати, що в 2010р. фінансові зобов’язання підприємства забезпечені готовими засобами платежу на 0,02.

Аналітична модель Альтмана

Це алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, який ґрунтується на комплексному врахуванні найважливіших показників, що діагностують його кризовий фінансовий стан. На основі обстеження підприємств-банкрутів Е.Альтманвизначим коефіцієнти значущості окремих факторів у інтегральній оцінці ймовірності банкрутств.

Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана оцінюється за такою шкалою:

Значення показника «Z»	Ймовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,70	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3,00 – вище	Дуже низька

Z=1,2 * +1,4*+3,3*+0,6*+1,0*

відношення оборотних активів (ф.№1 р. 260) до суми всіх активів підприємства (ф.№1. р.280)

рівень рентабельності капіталу (ЧП / ВК: ф. № 2 р. 220 / ф. № 1 р. 380 - р. 430 - р. 630).

рівень дохідності активів (Д/А: ф. №2. р 035/ф.№1. р280)

коефіцієнт співвідношення власного й позикового капіталу ( ВК/ПК: ф.№1. р.380 – р. 380 – р.430 –р. 630 /ф.№1. р. 440+500)

оборотність активів (О/Р: ф.№2. р. 035/ф. №1. р. 280)

2010 р.

Z=1,2*0,44+1,4*4,3+3,3*0,7+0,6*(-0,59)+1,0*0,7=9,2

Z>3 рівень банкрутства дуже низький

2011 р.

Z=1,2*0,67+1,4*1,2+3,3*0,42+0,6*0,41+1,0*0,42=4,5

Z>3 рівень банкрутства дуже низький

2012 р.

Z=1,2*0,38+1,4*3,7+3,3*0,59+0,6*0,31+1,0*0,59=8,4

Z>3 рівень банкрутства дуже низький

Оцінка загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана, ми бачимо значення показника «Z» рівень банкрутства дуже низький .

2.2 Аналіз окремих елементів комплексу маркетингу

З метою забезпечення підприємства необхідною інформацією про макро- та мікросередовище, ринок і власні можливості на підставі результатів дослідження ринку розробляють комплексний маркетинг, який у світовій практиці дістав назву Marketing-mix. Marketing-mix — комплекс практичних заходів впливу на ринок, пристосування діяльності компанії до ринкових ситуацій, швидкого та гнучкого реагування на їх зміни. Комплексний маркетинг охоплює такі напрями політики: товарний, комунікаційний, збутовий, ціновий та кадровий. Головна мета розроблення компанією комплексного маркетингу — забезпечити їй стійкі конкурентні переваги задля завоювання стабільних позицій на ринку. Сутність комплексного маркетингу полягає в оперативному реагуванні на зміни становища на ринку. Такої оперативності можна досягти, виконавши глибокий економічний аналіз і комерційні розрахунки з використанням сучасних економіко-математичних методів. Велику роль у розробці комплексного маркетингу відіграють практичний досвід та інтуїція маркетолога. Діяльність фірми на ринку буде успішною, якщо вона застосовуватиме елементи Marketing-mix у комплексі. Застосування окремих складових комплексу не дає бажаних результатів, оскільки вони взаємозалежні й відображають різні напрями діяльності фірми. Не варто сподіватися, що підприємство працюватиме на ринку ефективно, якщо ринковий механізм його функціонування поділений на складові. Розглянемо кожен із елементів комплексу маркетингу (рис.2.2.2)

---

Узагальнення результатів елементів комплексу маркетингу по ТОВ «Шалигине» найбільше підходить властивість товару який здатний задовольняти певну потребу людини, асортимент товару є дуже широким, наприклад зерно, зернобобові, пшениця, кукурудза, соняшник, буряк, силос, сіно, ВРХ , свині , вівці, молокопараметри, розмір, сервіс, упаковка, марочна назва, гарантії підприємством не використовується. Ціна по ТОВ «Шалигине» приємлива , знижки інколи , кредитування , термін виплати не проводяться. Канали збуту, транспортування змішане , складські запаси нормативні . Реклама товариством не використовується , стимулювання збуту використовується , приклад заходів для стимулювання збуту на рівні споживачів - зміна ціни популярного товару.

Останніми роками перелік складових комплексу маркетингу доповнюються такими елементами, як людський фактор, матеріальне підтвердження товару, процес. Нині цей перелік може налічувати від чотирьох до шістнадцяти компонентів. З ними ми можемо погоджуватись чи не погоджуватись. Наприклад, людський фактор передбачає вміння персоналу формувати свою поведінку в межах заявленого іміджу компанії. Якщо у престижному ресторані з розкрученим брендом, сучасним антуражем, смачними стравами офіціант дозволяє собі бути неуважним, а ще гірше, — грубим, у відвідувачіводразу може зіпсуватися настрій, і наступного разу такий заклад вони вже не відвідають. В такому разі поведінку офіціанта можна розглядати як окремий елемент комплексу маркетингу, заснований на суб'єктивних характеристиках конкретної людини або як компонент комунікацій. Зазначимо, що кожен з елементів комплексу маркетингу є формою задоволення потреб споживачів. Споживачеві не байдуже, який товар він купує, за якою ціною, в яких місцях і яким чином налагоджується система спілкування між ним та підприємством.

2.3. Маркетингова стратегія підприємства

Розробка маркетингової стратегії підприємства — це процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій підприємства. Її мета — ефективне розміщення ресурсів для досягнення цільового ринку. Предметом маркетингової стратегії є вирішення питань щодо того, які продукти (стратегічні простори) мають бути освоєні підприємством і яким чином це можна виконати. При цьому основними завданнями у розробці маркетин­гової стратегії є такі:

• визначення цілей та напрямів діяльності підприємства;

• координація різних напрямів діяльності;

• оцінка слабких і сильних аспектів підприємства, його ринкових можливостей та загроз з боку ринку;

• визначення альтернативних варіантів реалізації напрямів діяльності підприємства;

• створення умов для ефективного розподілу продукції підприємства;

• оцінка маркетингової діяльності підприємства.

Маркетингова стратегія — це раціональна, логічна структура, через використання якої підприємство розраховує вирішити свої маркетингові завдання. Вона складається з визначених стратегій щодо цільових ринків, комплексу маркетингу та витрат на останній. Маркетингова стратегія визначається залежно від цілей маркетингу. Цілі маркетингу повинні бути чіткі, визначені у кількісному виразі, у часі й просторі. Наприклад, такими цілями можуть бути: в наступному маркетинговому році підвищити прибутковість виробництва молока на 10 %, збільшити ринкову частку підприємства у сировинній зоні місцевого цукрового заводу до 3 %. Найвідомішими маркетинговими стратегіями є такі:

---

«ціна — кількість» — підприємство орієнтується на помір­ні ціни та значні обсяги збуту продукції, виробництво великої кількості стандартизованої (масової) продукції на широкому рин­ку (недиференційований маркетинг) за рахунок використання ефективно опрацьованих технологій, які дозволяють знижувати витрати та ціни; «стратегія переваг» — підприємство створює або має стабільну перевагу над конкурентами завдяки можливостям зміни технологій виробництва, розвитку сервісу і логістики, що дозволяє вести нецінову конкуренцію за рахунок товарів, які відомі на ринку своїми унікальними характеристиками (диференційований маркетинг).

Проаналізувавши найвідоміші маркетингові стратегії ми можемо сказати, що ТОВ «Шалигине» також використовує їх, наприклад «ціна – кількість» ТОВ «Шалигине»зменшує витрати, збільшує обсяги виробництва. Опирається на продуктивність та ефект досвіду. Орієнтується на помірні ціни. За рахунок ефективно опрацьованих технологій дозволяє знижувати витрати та ціни. «Стратегія переваг» ТОВ «Шалигине» не використовує.

---

Смотрите также файлы

• Розмовний стиль.docx

• ДОДАТОК 1.docx

• 4_kurs_SP.docx

• Kursach_Suyitsid_v_subkulturakh_pravki.docx

• Таблиця археологічних культур.docx