Файл: лекції ГО.doc

Потім працівник відділу кадрів (бухгалтер) заповнює форму № П-2 "Особова картка", робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок або аналогічний йому документ.

Для прикладу наводимо окремі документи з обліку особового складу (форми 13, 14, 15).

Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Порядок ведення трудових книжок визначено "Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.

3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюється за допомогою рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці". На рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:

661. "Розрахунки за заробітною платою"

662. "Розрахунки з депонентами"

На першому субрахунку обліковують суми нарахованої оплати праці, а на другому — невиплаченої (депонованої) оплати праці. Рахунок — пасивний, кредитове сальдо означає заборгованість підприємства працівникам по нарахованій, але не виданій заробітній платі; оборот по дебету 661 рахунка — суми виплачені готівкою або перераховані на особові рахунки працівників у банку, суми утримань у вигляді податків у бюджет, по виконавчих листах і т.д.; оборот по кредиту — суми нарахованої у звітному місяці заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інші нарахування.

Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюють по кожному табельному номеру, відкритому для постійного користування на кожного працівника окремо. Аналітичні рахунки відкривають в розрахунково-платіжних відомостях.

5. Облік розрахунків з фондами соціального страхування

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до Конституції України в нашій державі встановлені і діють Закони України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України визначені Законом України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

---

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

До нарахувань на Фонд оплати праці належать:

збір до Пенсійного фонду;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;

збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Облік розрахунків зі страхування ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.

По кредиту цього рахунка відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:

651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”;

652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”;

653 “Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття”;

654 “Розрахунки з інших видів страхування”.

На субрахунку 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням” ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування. Ставка збору – 33,2 % від фонду оплати праці; 1-2 % із заробітної плати кожного працівника.

---

Тема 8. Облік оборотних та необоротних активів

1. Економічний зміст, класифікація основних засобів.

2. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

3. Облік амортизації основних засобів.

4. Загальні засади обліку нематеріальних активів.

5. Бухгалтерські рахунки по обліку нематеріальних активів.

1. Економічний зміст, класифікація основних засобів

Для здійснення господарської діяльності підприємства повинні мати засоби праці, які є простим елементом процесу праці. Під засобами праці необхідно розуміти річ або комплекс речей, які робітник поміщає між собою і предметом праці і при допомозі яких він діє на цей предмет. До засобів праці відносяться: земля, а також матеріальні умови, без яких процес праці неможливий.

Особливості предметів праці:

- використовуються предмети праці в суспільному виробництві як предмети, при допомозі яких людина діє на предмет праці (сировина, матеріали) або як матеріальні умови, необхідні для здійснення процесу праці;

- на відміну від предметів праці засоби праці передають свою вартість знову створеному продукту частинами по мірі зносу, при цьому вони зберігають свою споживчу вартість весь час, поки не зносяться. Дякуючи цим особливостям засоби праці придають форму основних засобів господарства.

Приналежність речі до засобів праці чи до предметів праці визначається не фізичними властивостями, а функціональною роллю в процесі виробництва.

Не всі основні засоби праці відносяться до основних засобів, зокрема МШП. Поняття основні засоби не рівнозначне поняттю засоби праці. Поняття основні засоби, з однієї сторони, ширше поняття засоби праці, поскільки включає невиробничі основні засоби, а з другої сторони вужче, поскільки не включає МШП предмети.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(с)БО №7 «Основні засоби».

В П(с)БО №7 наведені наступні терміни:

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується – первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Знос необоротних активів – сума амортизації об’єкта необоротних активів з початку їх корисного використання

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

---

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок:

• купівлі у інших підприємств

• внеску до статутного капіталу засновників підприємства

• власного виготовлення

• обміну на інший актив

• безоплатного отримання.

Схема 1. Оцінка основних засобів в бухгалтерському обліку

Класифікація основних засобів означає групування їх за певними однорідними ознаками. Вона потрібна для правильної організації обліку, контролю за ефективним і повним використанням основних засобів, складання звітності.

Розрізняють основні засоби виробничі та невиробничі. До виробничих належать засоби праці, які безпосередньо беруть участь у процесі виробництва продукції (машини, устаткування, виробничі будівлі); до невиробничих – будівлі і споруди, які безпосередньо в процесі виробництва не використовуються, а лише обслуговують культурно-побутові потреби колективів, житлово-комунальне господарство.

Залежно від цільового призначення і функціональної ролі основні засоби поділяються на такі групи:

• будівлі (виробничі, адміністративні склади)

• споруди (теплиці, парники,)

• передавальне устаткування (телефонна і радіотрансляційна мережа, лінії електропередач)

• машини і устаткування

• транспортні засоби (вантажні і легкові автомобілі, причепи, мотоцикли)

• інструменти (свердла, дрилі)

• виробничий інвентар і приладдя (бідони, засіки)

• господарський інвентар

• робоча худоба (коні, воли)

• продуктивна худоба (корови)

• багаторічні насадження ()плодові сади, виноградники

• капітальні витрати для поліпшення земель (на планування земельних ділянок)

• інші основні засоби.

За використанням розрізняють діючі основні засоби і недіючі (які перебувають у запасі.)

За належністю основні засоби поділяють на власні й орендовані. Власні основні засоби належать конкретному підприємству і обліковуються на його балансі, а орендовані обліковуються поза балансом підприємства, оскільки перебувають у тимчасовому користуванні.

За речовим складом основні засоби поділяють на інвентарні й неінвентарні. Інвентарні основні засоби мають речовий зміст, їх можна виміряти і підрахувати в натурі (будівлі, споруди, машини), а неінвентарні – не мають речового змісту і являють собою витрати на земельні, водні та лісові угіддя (крім споруд), що здійснюються за рахунок капітальних інвестицій.

---

2. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Рахунок 10 „Основні засоби” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в ПСБО 7.

За дебетом рахунку 10 відображається надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, реконструкція), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума до оцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів в наслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 має наступні субрахунки:

• субр. 101 земельні ділянки (ведеться облік земельних ділянок)

• субр. 102 капітальні витрати на поліпшення земель (ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи). До них відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, розчищення чагарників, очищення водойм).

• субр. 103 будинки, споруди та передавальні пристрої (ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель. Облік доцільно вести за такими групами: будинки виробничо-господарського, соціально-культурного та іншого призначення; будинки, що повністю або частково призначені для проживання та ін)

• субр. 104 машини та обладнання (обліковуються машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка та ін)

• субр. 105 транспортні засоби (з виділенням на окремі підгрупи обліковуються усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості: автомобільний транспорт, гужовий транспорт (вози, сани), виробничий транспорт, запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю відносяться до основних засобів)

• субр. 106 інструменти, прилади, інвентар (меблі)

• субр. 107 тварини (обліковуються з виділенням на окремі групи: робоча худоба (коні, воли, осли), продуктивна худоба (корови), племінна худоба (племінні корови,племінні кнурі, кози, барани))

• субр. 108 багаторічні насадження (до них відносяться штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку, плодово-ягідні насадження всіх видів, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях та ін)

• субр. 109 інші основні засоби (ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10).

---