Файл: лекції ГО.doc

На підприємствах України в даний час найбільш розповсюдженою є часткова автоматизація бухгалтерського обліку, яка передбачає автоматизацію окремих етапів та ділянок облікової роботи. На багатьох підприємствах за допомогою ПЕОМ як правило здійснюють облік заробітної плати, виробничих запасів та ін., які являються найбільш трудомісткими ділянками обліку. За таких умов автоматизації підлягає лише другий етап облікового процесу (автоматизована обробка інформації), а перший (документування господарських операцій) та третій (узагальнення облікової інформації) забезпечується виконанням вручну. Це звичайно впливає на затрати робочого часу бухгалтерів, а також на якість і строки отримання облікової інформації.

В Україні використовують значну кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найпопулярнішими з яких є: „Парус”, „1С - Бухгалтерія”, „Фінанси без проблем”, „1С - Підприємство” і інші.

---

Тема 6. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості

1. Економічний зміст грошових коштів.

2. Порядок ведення та облік касових операцій.

3. Облік коштів на рахунках у банку в національній валюті.

4. Облік дебіторської заборгованості.

1. Економічний зміст грошових коштів

Для здійснення діяльності підприємства повинні мати в необхідних розмірах оборотні засоби, які обслуговують процес кругообігу і повністю споживаються та відновлюються із виручки після кожного його циклу. В складі оборотних коштів важливе місце займають грошові кошти. У відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 2 та 4, грошові кошти — це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Введено також нове поняття "еквіваленти грошових коштів", які являють собою короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Негрошові операції — операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти необхідні для придбання виробничих запасів, для оплати праці і господарських потреб, для здійснення платежів фінансовим органам та іншим установам, організаціям та підприємствам. Оборотні засоби на підприємстві здійснюють безперервний кругообіг: із грошової форми вони переходять в матеріальну (на стадії постачання), із матеріальної у виробничу і знову в матеріальну в вигляді готової продукції (на стадії виробництва) і в грошову (на стадії реалізації).

В процесі кругообігу здійснюються різноманітні грошові платежі. Оскільки кругообіг проходить безперервно, то засоби знаходяться на всіх стадіях кругообігу. Тому підприємство повинно мати в наявності певний запас оборотних коштів, в тому числі і в грошовій формі. Грошові кошти підприємств можуть знаходитись у формі готівки в касі та зберігатись на рахунках в банку (рис.1). У касі зберігаються необхідні для поточної господарської діяльності суми, готівка в межах встановлених лімітів, а також інші цінності. Всі вільні грошові кошти знаходяться на рахунках у банку.

Завдання обліку грошових коштів: забезпечення їх збереження, суворе дотримання встановлених правил касових і банківських операцій, правильне оформлення руху грошових коштів у документах та регістрах бухгалтерського обліку.

2. Порядок ведення та облік касових операцій

Згідно з П(С)БО № 4 "Звіт про рух грошових коштів" грошові кошти класифікують таким чином:

Грошові кошти

Готівка Депозити

Кошти на рахунках в банках

Для приймання, зберігання і витрачання готівки підприємство має касу.

Каса підприємства - це приміщення або місце проведення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей та касових документів.

---

Порядок ведення касових операцій визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Розмір сум, що можуть зберігатися в касі підприємства обмежується лімітом, який визначається підприємством самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості про інкасацію. Ліміт каси підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг установлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси.

Розрахунок ліміту каси затверджується підписом керівника та головного бухгалтера підприємства.

Готівкова виручка понад ліміт повинна здаватись у банк у день надходження готівкової виручки або наступного дня. Якщо підприємство розташоване у населеному пункті, де немає банків — не рідше один раз на п'ять робочих днів.

Усі підприємства, залежно від виду діяльності та форми власності, повинні використовувати такі документи для обліку касових операцій:

- Прибутковий касовий ордер;

- Видатковий касовий ордер;

- Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів;

- Касова книга.

Касир приймає готівку за прибутковими касовими ордерами, які заповнюються бухгалтером і реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, де їм присвоюються порядкові номери. Виписаний ордер підписується головним бухгалтером і передається касиру, який приймає гроші в касу. Касир перевіряє правильність заповнення ордера та приймає готівку в касу. В момент оприбуткування коштів він реєструє прибутковий касовий ордер в касовій книзі, вказуючи, від кого і за що прийняті гроші, та суму надходження. Особі, що здала гроші, видається квитанція до прибуткового касового ордера з печаткою підприємства, завірена підписами головного бухгалтера та касира.

Підставою для оприбуткування коштів, одержаних з банку, є грошовий чек, на основі якого також виписується прибутковий касовий ордер.

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, які виписуються бухгалтером і попередньо реєструються у Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів. В додаток до ордера можуть оформлятись інші належно оформлені документи, за якими здійснюється видача готівки: платіжні відомості, розрахунково-платіжні відомості тощо. На загальну суму виплачених за відомостями грошей складається видатковий касовий ордер. Після завершення операцій видачі коштів за відомостями він візується керівником та головним бухгалтером підприємства (або іншими уповноваженими особами).

---

Якщо видача грошових коштів здійснюється на підставі видаткового касового ордера, то особа, яка їх отримує, повинна мати паспорт або документ, що його заміняє і внести реквізити з документа у спеціальний рядок видаткового касового ордера.

У момент здійснення операції видачі грошей ордер реєструється у касовій книзі. Гроші за касовими ордерами видаються і оприбутковуються лише в день їх заповнення.

Після здійснення операцій і реєстрації ордерів у касовій книзі касир ставить у документах, які додаються до видаткових ордерів, "Оплачено" або робить на них напис вручну, щоб уникнути їх повторного використання.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів побудований таким чином, щоб за його даними можна було контролювати факти надходження та виплати грошей. Не маючи права заповнювати ордери, касир не зможе не оприбуткувати надходження коштів або здійснити несанкціоновані видачі коштів на непередбачувані потреби.

3. Облік коштів на рахунках у банку в національній валюті

Облік наявності та руху готівкових грошових коштів ведеться на рахунку ЗО "Каса". Рахунок ЗО "Каса" має такі субрахунки:

301. "Каса в національній валюті";

302. "Каса в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів в касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів з каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки:

303. "Операційна каса в національній валюті";

304. "Операційна каса в іноземній валюті".

Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України всі підприємства, незалежно від форм власності і виду діяльності, повинні зберігати вільні грошові кошти на рахунках у банку (за винятком сум, які дозволяється зберігати в касі підприємства).

За інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 18.12.1998 року №527, банки за заявами підприємств відкривають їм поточні рахунки для зберігання грошових коштів та їх використання. Поточні рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленими підрозділам, філіям, підприємцям-фізичним особам, фізичним особам.

Підприємство має право самостійного вибору банку. Воно може відкрити потрібну для діяльності кількість поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються для кожного виду валюти. Один з рахунків визначається підприємством як основний.

Порядок відкриття рахунків.

Поточні рахунки юридичним особам відкриваються за подачі в банк таких документів:

• заява на відкриття рахунка за підписом керівника і головного бухгалтера (якщо посада головного бухгалтера передбачена штатним розписом);

• копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в органах виконавчої влади;

• копію довідки про прийняття до обліку в ДПА;

• оригінал та копію нотаріально завіреного Статуту;

• картки із зразками підписів осіб, що мають право розпорядження коштами на рахунку, завірену печаткою підприємства;

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

---

Картка із зразками підписів заповнюється в присутності працівника банку. У ній вказуються особи, що мають право розпоряджатись коштами на рахунках підприємства: керівник підприємства і головний бухгалтер або уповноважені ними особи. Право підпису документів, за якими здійснюється рух грошових коштів підприємства, може мати лише один його представник: як правило, керівник або власник. Картка завіряється печаткою підприємства і використовуються операціоністом банку для звірки ідентичності підписів (підпису) та печатки на первинних документах, які подаються його представником для перерахування коштів або отримання готівки.

Документування операцій на рахунках у банках здійснюється з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків, векселів, акредитивів.

Найбільш поширеним документом, який використовується для проведення операцій на поточних рахунках, є платіжне доручення. Платіжне доручення подається в банк платником -власником рахунка. Воно містить доручення перерахувати вказану суму з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Платіжне доручення використовується для сплати податків, платежів у фонди, оплати рахунків постачальникам тощо.

Для обліку операцій на поточних рахунках використовують рахунок 31" Рахунки в банках". За дебетом рахунка 31 " Рахунки в банках" відображається надходження коштів, за кредитом — їх використання.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті ";

312" Поточні рахунки в іноземній валюті ";

313. "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314. "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Рахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в іноземній валюті. На кожну звітну дату робиться перерахунок курсових різниць за залишками у касі та на валютних рахунках. За основу приймається курс НБУ на останній день звітного періоду. Проведені операції у валюті перераховуються за курсом надень здійснення операції.

До інших коштів відносяться грошові документи та кошти в дорозі.

До грошових документів підприємства відносять поштові марки, марки гербового збору, сплачені проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, будинків відпочинку, тощо. Грошові документи зберігаються в касі підприємства за вартістю придбання. Про рух грошових документів касиром складається звіт.

Кошти в дорозі — грошові суми, внесені юридичними або фізичними особами в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні рахунки підприємства.

Облік грошових документів та коштів у дорозі ведеться на рахунку 33 "Інші кошти".

Рахунок 33 "Інші кошти" має такі субрахунки:

---