Файл: philosophy.doc

г) правильні всі перераховані вище пункти;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

2. Індуктивний метод пізнання передбачає, що:

а) менш загальні положення науки логічно виводяться з більш загальних;

б) більш загальні положення науки логічно виводяться з менш загальних;

в) можна логічно виводити положення лише з тих, які знаходяться на одному рівні загальності з першими;

г) форми сприйняття та мислення передують конкретному чуттєвому пізнавальному досвіду;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

3. Дедуктивний метод пізнання передбачає, що:

а) менш загальні положення науки логічно виводяться з більш загальних;

б) більш загальні положення науки логічно виводяться з менш загальних;

в) можна логічно виводити наукові положення лише з тих, які знаходяться на одному рівні загальності з першими;

г) форми сприйняття та мислення виводяться з конкретного чуттєвого пізнавального досвіду;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

4. Представники релятивізму вважають, що:

а) всі речі й предмети у Всесвіті застиглі, незмінні;

б) у світі процеси виникнення і знищення конкретних речей урівноважені існуванням стабільних розвинених систем;

в) у Всесвіті існують певні незмінні структури, котрі задають конкретний напрямок розвитку матеріальних систем;

г) правильні перша (а) і третя (в) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

5. Представники метафізичного методу вважають, що:

а) всі речі Всесвіту знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії;

б) рушійною силою розвитку всіх речей і предметів у світі є закон єдності та боротьби протилежностей;

в) всі речі й предмети у навколишньому світі знаходяться у безперервних процесах виникнення і знищення конкретних форм, а існування стабільних форм є лише ілюзією людського розвитку;

г) правильними є перша (а) і друга (б) відповіді;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

6. Представники діалектичного методу вважають, що:

а) всі речі і предмети у світі знаходяться у безперервному процесі виникнення та знищення конкретних форм їх існування, а стабільність речей і предметів є лише ілюзією людського розуму;

б) всі речі й предмети у світі застиглі й незмінні;

в) у Всесвіті існують певні структури, котрі задають напрямок змін і розвитку матеріальних систем;

г) рушійною силою розвитку всіх речей і предметів у світі є закон єдності та боротьби протилежностей;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

7. Матеріалісти вважають, що:

а) матерія створена надприроднім началом;

б) матерія є абстракція, створена людським розумом;

в) світ утворюють два рівноправних начала – матеріальне та духовне;

г) духовна субстанція первинна щодо конкретних матеріальних речей;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

8. Агностицизм вважає, що:

а) істина відкривається людині у містичному осяянні;

б) істину можна пізнати за допомогою органів чуття;

в) істину можна пізнати за допомогою логічного умовиводу;

г) людина не може адекватно пізнати істину;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

9. Соліпсизм є філософська позиція згідно з якою:

а) вся оточуюча людей культурно-знакова реальність є витвором колективного розуму;

б) світ, котрий сприймається індивідуальною свідомістю є її витвором;

в) людина не може за допомогою чуттєвого пізнання й розуму вичерпно пізнати оточуючий світ;

г) людина може освоювати навколишній світ лише у інтенсивній комунікації та соціальній взаємодії з іншими людьми;

д) правильної відповіді в перерахованих вище пунктах немає.

Бліц-опитування.

Бліц-опитування до теми 1 «Предмет і функції філософії»

Дати визначення понять: світогляд, свідомість, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, світобачення, міфологія, релігія, наука, онтологія, гносеологія, антропологія, форма суспільної свідомості, метод, філософські категорії.

Охарактеризувати філософію як світогляд, форму суспільної свідомості та науку.

Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

Дати оцінку основних філософських напрямів.

Розкрити місце філософії в системі культури.

Бліц-опитування до теми 2 «Філософія Стародавнього Світу»

Дати визначення понять:

даосизм, конфуціанство, дао, жень, сінь, даршана, веданта, брахман, атман, майя, реінкарнація, карма, сансара, ахімса, медитація, нірвана, натурфілософія, наукове мислення, стихія, Логос, становлення, буття, атомізм, необхідність, ідеалізм, ідея, деміург, матерія і форма, теологія, телеологія, ентилехія, душа, свобода, атараксія, апатія, критерій, космоцентризм.

Розкрити основні особливості філософії стародавнього Китаю. Охарактеризувати поняття дао, інь, ян.

Охарактеризувати основні філософські школи стародавньої Індії.

Дати характеристику філософії стародавньої Греції та Риму.

Бліц-опитування до теми 3 «Філософія Середньовіччя,

доби Відродження та Нового часу»

Дати визначення понять: схоластика, креацинізм, номіналізм, реалізм, теоцентризм, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, інтелектуальна інтуїція, монізм, дуалізм, плюралізм, субстанція, напередвстановлена гармонія, суб’єктивний ідеалізм, агностицизм, природне право.

Дати загальну характеристику філософії середньовічного суспільства. Що таке номіналізм та реалізм, схоластика?

Дати загальну оцінку філософії доби Відродження.

Дати загальну оцінку філософії Нового часу.

Дати оцінку філософії сенсуалізму та емпіризму.

Розкрити основні проблеми філософії раціоналізму.

Охарактеризувати основні ідеї філософії Ф.Бекона.

Охарактеризувати основні положення раціоналістичного методу Р.Декарта.

Бліц-опитування до теми 4 «Класична німецька філософія»

Дати визначення понять: апріорний, «річ в собі», антиномія, теоретичний розум, практичний розум, категоричний імператив, діяльність, діалектика, заперечення, протилежності, суперечність, антропологізм.

Дати загальну оцінку німецькій класичній філософії.

Що таке апріорізм в філософії І.Канта?

Охарактеризувати поняття антиномій в філософії І.Канта.

В чому полягає особливість діалектичного методу Г.Гегеля?

Чому філософія Л.Фейєрбаха називається антропологічною?

Бліц-опитування до теми 5 «Посткласична філософія»

Дати визначення понять: ірраціоналізм, несвідоме, підсвідоме, колективне несвідоме, архетип, сублімація, самореалізація, позитивний, інструменталізм, операціоналізм, праксеологія, верифікація, фальсифікація, конвенціоналізм, інтенціональність, «життєвий світ», екзистенція, відчуження, комунікація, дискурс, інтерсуб’єктивність, розуміння, інтерпретація, тлумачення, пояснення, застосування.

Як трансформується головна проблема позитивістської філософії протягом століття її розвитку?

В чому полягає ірраціоналістична сутність "філософії життя"?

Як пояснюється в психоаналізі роль підсвідомого?

Яким чином екзистенціалізм розглядає проблему людини і сенс життя?

Дати загальну характеристику філософії прагматизму.

Охарактеризувати основні ідеї філософської герменевтики.

Бліц-опитування до теми 6 «Філософська концепція буття

та розвитку світу»

Дати визначення понять: буття, субстанція, матерія, рух, простір, час, становлення, розвиток, заперечення, заперечення заперечення, діалектика, метафізика, еклектика, релятивізм.

В чому полягає відмінність діалектичного розуміння розвитку від метафізичного?

В чому полягає специфіка філософських категорій?

Охарактеризувати онтологічну сторону основного питання філософії.

Охарактеризувати альтернативи діалектики (метафізику, релятивізм, еклектику).

Бліц-опитування до теми 7 «Проблема свідомості в філософії.

Сутність і структура пізнання»

Дати визначення понять: свідомість, суспільна свідомість, форми суспільної свідомості, суб’єкт, об’єкт, об’єктивна реальність, істина, об’єктивна істина, суб’єктивна істина, відносна істина, абсолютна істина, екзистенціальна істина, гносеологічний ідеал, методи і форми наукового пізнання.

Розкрити особливості філософського пізнання світу.

Охарактеризувати пізнання як філософську проблему.

Дати загальний огляд постановки проблеми свідомості в філософських системах.

Дати загальну характеристику чуттєвого та раціонального пізнання.

Визначити місце практики в структурі пізнавального процесу.

Охарактеризувати основні методи пізнання.

Бліц-опитування до теми 8 «Буття людини: філософські аспекти (філософська антропологія)

Дати визначення понять: людина, особа, особистість, індивідуальність, гуманізм, сенс життя, самореалізація, комунікація.

Дати загальний огляд проблеми людини в історії філософії.

Здійснити порівняльний аналіз соціально-філософських понять "індивід", "індивідуальність", "особистість".

Охарактеризувати діяльність як спосіб існування людини.

Розкрити поняття необхідності та свободи як способів людського буття.

Бліц-опитування до теми 9 «Філософська концепція суспільства»

Дати визначення понять: суспільний розвиток, структура суспільства, суспільні відносини, цивілізація, суспільне буття, суспільна свідомість, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство, глобалізація.

Дати визначення суспільства як соціального феномену.

Навести визначення понять соціальної структури і суспільних відносин, охарактеризувати основні елементи соціальної структури.

Проаналізувати співвідношення понять соціальної революції та соціальної еволюції.

Розкрити сутність, проаналізувати структуру і форми суспільної свідомості.

Проаналізувати проблему відчуження людини в умовах "індустріального суспільства".

Література для курсу «Філософія»

1. Бергсон А. Творческая эволюция. – М.- СПб., 1914.

2. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

3. Беркли Д. Трактат о принципах человеческого знания // Сочинения. – М., 1978.

4. Бубер М. Я и ты; Проблема человека //Бубер М. Два образа веры. М., 1995.

5. Бэкон Ф. Новый органон // Соч.: В 2-х т. – М., 1972. - Т.2.

6. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.

7. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

8. Вольтер. Метафизический трактат. Несведущий философ // Философские сочинения – М., 1988.

9. Гадамер Г.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М., 1988.

10. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч.в 3-х т.– М., 1970-1972.

11. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

12. Гоббс Т. Левиафан // Избр. произв.: В 2-х т. - М.,1965. - Т.1.

13. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

14. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и

15. трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. - 1992. №7.

16. Декарт Р. Рассуждение о методе. Первоначала философии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989. - Т.1.

17. 22.Дидро Д. Разговор Д'Аламбера с Дидро. Сон Д'Аламбера // Соч.: В 2-х т. – М., 1986. - Т.1.

18. Диоген Лаэртский. О жизни и изречениях великих философов. М., 1979.

19. Дж. Дьюи. Психология и педагогика мышления. – М., 1915,

20. Кант И. Критика чистого разума // Соч. – М.,1964. - Т.3.

21. Камю А. Бунтующий человек, – М., 1990.

22. Конт Огюст. Дух позитивной философии. – Спб, 1910.

23. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.

24. Кузанский Н. Об ученом незнании. О предположениях // Соч.: В 2-х т. – М., 1971. - Т.1.

25. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

26. Лейбниц Г. Монадология // Соч.: В 4-х т. – М., 1982. - Т.1.

27. Локк Д. Опыт о человеческом разуме // Соч.: В 3-х т. – М., 1985. - Т.1.

28. Маковельский А.О. Древнегреческие атомисты. - Баку, 1946.

29. Маритен М. Философия в мире. – М., 1994.

30. Г. Маркузе. Эрос и цивилизация Философское исследование учения Фрейда. – К., 1995.

31. Г. Маркузе. Одномерный человек. – К., 1994.

32. Материалиcты Древней Греции. – М., 1955.

33. Мир философии. В 2-х тт. – М., 1981.

34. Мунье Э. Что такое персонализм? – М., 1994.

35. Мунье Э. Персонализм. – М., 1993.

36. Ницше Ф. Сочинения в 2-х т. – М., 1990.

37. Ориген. О началах. - Самара, – 1993.

38. Памяники литературы Древней Руси 13 в. – М., 1981.

39. Печчеи А. Человеческие качества. Пер. с анг., 2-е изд., – М., 1985.

40. Платон.Государство // Соч.: В 3-х т. – М., 1971. - Т.3. - Ч.1.

41. Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. – К., 1994.

42. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986.

43. Прокопович Т. Філософські твори: у 3-х т. – К., 1979-1981.

44. Рикер П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. – М., 1995.

45. Рикер П. Человек как предмет философии //Вопросы философии. 1989, №2.

46. Ролз Джон. Теория справедливости. Новосибирск, 1995.

47. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре // Трактаты. – М., 1969.

48. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо //Філософська і соціологічна думка – 1995 №5-6, 9-10.

49. Сковорода Г. Твори: у 2-х т. – К., 1994.

50. Спиноза Б. Этика // Избр.произв.: В 2-х т. – М., 1957. - Т. 2.

51. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1991.

52. Сучасна зарубіжна соціальна філософія – Київ, 1996.

53. Сучасна зарубіжна філософія – Київ, 1996.

54. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

55. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

56. Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989.

57. Франк Ф. Философия науки. Пер. с англ. – М., 1960.

58. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1991.

59. Э. Фромм. Душа человека. – М., 1992.

60. Э. Фромм. Психоанализ и этика. – М., 1993.

61. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1991.

62. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

63. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. – М., 1994.

64. Человек: мыслители прошлого и настоящего о смерти и бессмертии. – М., 1991.

65. Чижевський Дм. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

66. Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

67. Шестов Л. Кергегард и экзистенциальная философия. – М., 1993.

68. Юнг К.Г. Психологические типы. – М., 1995.

69. Юм Д. Трактат о человеческой природе. Кн. 1.– Соч.: В 2-х т. - М., 1966. - Т.1.

70. Юркевич П. Вибране. – К., 1993.

71. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

Підручники і навчальні посібники

1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія К., 1996.

2. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1993.

3. Буржуазная философия кануна и начала империализма. – М., 1977.

4. Введение в философию. Учебное пособие для вузов. Изд. 2-е.- М., 2002.

5. Горак Г.І. Філософія. – К., 1997.

6. Горський В.С. Історія української філософії. – К.,1996.

7. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

8. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи. Відповідальний редактор Пазенок В. С. - К., 2001.

9. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. – К., 2000.

10. Західна філософія Нового часу XVII-XVIII ст. Підручник. – К., 2000.

11. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. – М., 1998.

12. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю. та ін.) – К., 1994.

13. Краткий очерк истории философии. – М., 1975.

14. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX в. – М., 1989.

15. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Гранов А.Ф. Западноевропейская философия ХVIII в. – М., 1986.

16. Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., 1998.

17. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

18. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

19. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій. – К., 1999.

20. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія. Навчальний посібник. – Київ, 2000.

21. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. – М., 1996.

22. Современный философский словарь. – М., 1998.

23. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII вв. – М., 1984.

24. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.

25. Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник. Київ -Харків, 1996.

26. Суспільство на порозі ХХІ століття. Філософське осмислення плинного світу. Навчальний посібник (Відп. ред. Пазенок В.С.) К., 1999.

27. Татаркевич Вл. Історія філософії. В 3-х тт. – Львів, 1999.

28. Философия. Учебное пособие (Булатов М.А. и др.). – К., 1994.

29. Философия. Учебное пособие // Под ред. Е.В.Осичнюка. – К., 1994.

30. Философский энциклопедический словарь. – М., 1998.

31. Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник. – К., 1993.

32. Філософія. Навчальний посібник // За ред. І.Ф.Надольного. – К., 1997.

33. Філософія. Підручник. За ред. Г.А.Заїченко та ін. – К., 1995.

34. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.

35. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии – М., 1991.

36. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Додаткова література

1. Бойченко І.В. Філософія історії. – К., 2000.

2. Від витоків до середини ХІХ століття. Короткий довідник з історії філософії. – К., 1998.

3. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности – М., 1991.

4. Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі. – К., 2002.

5. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія. – К., 1999.

6. История современной зарубежной философии. Компаративистский подход. – Санкт-Петербург, 1997.

7. Крымский С.Б. Культурно-экзистенциальные измерения познавательного процесса //Вопросы философии – 1998, №4.

8. Кутырев В. А. Апология человеческого (предпосылки и контуры консервативного философствования). // Вопросы философии, №4, 2003.

9. Лекторский В.А. Объект, субъект, познание. – М., 1980.

10. Лосев. А.Ф. Диалектика творческого акта: Краткий очерк // Контекст. – М., 1981.

11. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991.

12. Людина в сфері гуманітарного пізнання. – К., 1998.

13. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1992.

14. Мамардашвили М. Сознание как философская проблема // Вопросы философии – 1990, №10.

15. Мир философии. Книга для чтения. В 2-х ч. – М., 1991.

16. Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 4, 9 – К., 1999.

17. Оленьев В. В., Федотов А. П. Глобалистика на пороге XXI века // Вопросы философии, №4, 2003.

18. Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000.

19. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.

20. Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1989.

21. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

22. Руткевич М. Н. Философское значение концепции устойчивого развития. // Вопросы философии. №11, 2002.

23. Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії (Відп. редактор Лях В.В.).

24. Тоффлер Элвин. Метаморфоза власти. – М., 2002.

25. Феноменологія буття людини К., 1999.